Українці Греції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Українці в Греції Coat of arms of Greece.svg
Кількість ~ 20 000
Ареал в містах Афіни, Патра, Родос та ін.
Мова грецька мова,
російська мова,
українська мова
Релігія християнство
Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg

Культура
АрхітектураКухняКіно
ЛітератураМодаМузика
Народне мистецтво
Образотворче мистецтво
СпортТеатрТанці

Українська діаспора
АвстраліяАвстріяАргентинаБельгія
БолгаріяБоснія і ГерцеговинаБразилія
БілорусьВелика БританіяВірменія
ГреціяГрузіяІспаніяІталіяКазахстан
КанадаКиргизстанКитайЛитва
ЛатвіяМолдоваНімеччинаПарагвай
ПольщаПортугаліяРумуніяРосія
СербіяСловаччинаСШАУгорщина
УругвайФінляндіяФранціяХорватіяЧехія

Етнографічні групи українців
БойкиВолиняниГаличаниГуцули
КубанціЛемкиЛитвиниНаддніпрянці
ОполяниПінчукиПодоляниПокутяни
ПоліщукиРусиниСіверяни
СлобожаниХарцизи

Українська міфологія
Релігія
Православ'я: УАПЦУПЦ-КПУПЦ (МП)
Католицизм: РКЦУГКЦ
ПротестантизмІсламЮдаїзм
Атеїзм

Мови
Українська та її діалекти

Інші статті
УкраїнаЗнамениті українціІсторія України
Всесвітні форуми українцівГолодомори
Етнокультурні регіониРозселення
Етногенез українцівУкраїнські меценати
Українські прізвищаУкраїнський родовід

Українці — п'ята за чисельністю національна громада Греції (після греків, турків, болгар та румунів[1]). За офіційною статистикою, чисельність української громади — 19 785 осіб, що становить близько 3-5 % від загальної кількості мігрантів або 0.18 % населення Греції. Однак, фактично офіційна статистика не відповідає правдивій ситуації, інші джерела називають цифру від 30 [2] до 120 тисяч осіб[3].

Особливістю української громади Греції з однієї сторони є її гендерний склад — більшість мігрантів становлять жінки. Інша особливість — абсолютна більшість її становлять емігранти так званої 4-ої хвилі — періоду 1990-их років. Останнім часом, проте, спостерігається тенденція до скорочення кількості новоприбулих. Причини зменшення напливу українців пов'язують насамперед із кризовими явищами в економіці Греції[4].

Історія[ред.ред. код]

Українці в Греції є здебільшого трудовими мігрантами. Соціологи Західної аналітичної групи Ольга Ровенчак та Вікторія Володько називають такі основні причини міграції: потреба матеріально забезпечити власні сім'ї чи сім'ї дітей на рівні повсякденних потреб, будівництво, придбання, ремонт житла, повернення боргів, лікування, оплата освіти дітей, матеріальна підтримку власних сімей чи сімей дорослих дітей, що не потребують грошей для забезпечення повсякденного відтворення сім'ї. Серед інших також називаються особисті причини[5]. Така мотивація є загалом характерною для 4-ої хвилі еміграції з України.

Громадське життя[ред.ред. код]

Перше українське об'єднання Греції «Журавлиний край» було зареєстроване у 1998 році, але у 2003 році після смерті Голови товариства Володимира Кабачія воно розділилося на три окремо діючі організації:

  • Товариство української діаспори та українофілів «Українсько-Грецька думка» — діє у місті Афіни, має філії у містах Патра та Родос, при організації з 2003 року діє суботня українська школа, яка на сьогодні налічує 40 дітей віком від 4 до 19 років (діє група (дитячого садочка), яка постійно поповнюється.
  • український культурно — освітній Центр «Берегиня» — діє в Афінах на базі Греко-католицької церкви Святої Трійці при церкві також діє школа для дітей 6-16 років.
  • «Український журавлиний край» — український культурний центр, відкритий у 2002 році і проіснував до 2012 року.Через непроведення загальних зборів і нелегітимністю голови це товариство практично припинило існування і діє лише хор, заснований при ньому.

Перша українська школа була заснована за допомогою Посольства на вулиці Філіс у 2002 році в Афінах. З 2006 по 2010 рік в Афінах діяв заснований підприємцем С. Скловським українсько-грецький культурний і бізнесовий центр «Дімархія», який опікувався оздоровленням дітей з України в Греції.

Значною подією стало відкриття 1 листопада 2008 р. Культурно-інформаційного центру України (КІЦ) при Посольстві. Для КІЦ було відбудовано та введено в експлуатацію приміщення в правому крилі будівлі Посольства, загальною площею понад 200 м²., що має окремий вхід, але не функціонує автономно від основного комплексу будівель Посольства.

У Греції проводяться форуми української діаспори. З 5 по 15 вересня 2008 року товариством «Українсько-Грецька думка» за дієвої підтримки Посольства України в Греції було проведено ІІІ Форум української діаспори «Освіта українців та для українців за кордоном: стан та перспективи» у місті Еритрея на острові Еввія[6].

З листопада 2013 року після Українського майдану в Афінах, з однодумців у лютому 2014 року зареєстрована нова потужна організація під назвою"Українці Греції" до якої вступили члени багатьох товариств. Головою обрано колишнього генсекретаря "Журавлиного краю" Киценюк-Ревагу Оксану.Товариство знову підняло питання державної школи та пенсійного забезпечення емігрантів, люстрації і верховенства права для українських громадян.

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

1997 року у Греції вийшла перша газета українців «Вісник-Агеліафорос», випущена Галиною Маслюк-Какку та Ліцою Патеракі.

Нині майже не видається україномовний часопис «Вісник», та щотижневий український додаток до грецької російськомовної газети «Афіни-Еллас». Обидва готуються Товариством «Українсько-Грецька думка».

Окрім того, на Афінському громадському радіо час від часу проводиться 20—хвилинна україномовна інформаційна програма з матеріалом від «Земляцтва українських студентів Греції» — неформального об'єднання студентів з України, які навчаються у ВНЗ Греції за грецькими стипендіями, що входить до складу Федерації студентів Греції. Українське товариство «Журавлиний край» не перейменувалося, а через незгоди в управлінні, з нього вийшли деякі члени. Галина Маслюк, яка організувала своє товариство під назвою Українсько-грецька думка, та Марта Аттікос, що організувала товариство «Берегиня». Всі товариства працюють окремо.

Релігійне життя

Позаяк більшість українців Греції походять з Галичини, переважаюча їх кількість є греко-католиками. В Афінах є українська греко-католицька громада св. Миколая, яка діє при парафії Святої Трійці (кафедральний собор Екзархату для греків-католиків візантійської традиції). У 1998 році в Афінах, на Великдень у кафедральному соборі Святої Тройці завдяки старанням редактора тодішньої україномовної газети «Вісник-Агеліофорос» Галини Маслюк-Какку, відбулася перша Свята Літургія українською мовою. Відслужив її о. архімандрит Сергій Келегер (ірландець за національністю), що впродовж багатьох років служив для вірних УГКЦ в Канаді. Відтак стараннями редакції «Вісник-Агеліафорос» та о. Святослава Шевчука, який тоді навчався у Римі та відвідував вірних УГКЦ в Афінах, було зібрано підписи, необхідні для заснування української греко-католицької парафії в Афінах. В грудні 1998 р. редакцією газети «Вісник» було офіційно зареєстровано перше Товариство українців у Греції «Журавлиний край», яке протягом перших двох тижнів очолив Георгій Аврамідіс. Після розпаду і реєстрації нового товариства "Українсько-грецька думка"яке очолила Галина Маслюк — Какку, головою його була Орися Штокалюк дружина покійного Голови товариства). Протягом наступних років для українських вірних виконували своє служіння священики — о. Ярослав Бац, о. Атанасій (грек за національністю), о. Любомир Даців, о. Тарас Когут.

Священик Любомир Даців стосовно ролі церкви у житті української громади Греції каже:

« Щонеділі у Святій Літургії бере участь 300-400 осіб, у свята — понад тисячу. Після недільної Літургії біля захристії є завжди довга черга людей, які чекають на розмову, пораду, хочуть поділитися своїми болями[7]  »

Серед українців Греції є і православні. В Афінах в православному храмі Св. Пантелеймона служить український православний священик о. Михайло Юрина. В іншому православному храмі за 25 км від Афін правив з 2008 до 2013 року український священик Київського патріархату Василь Лило.

Ставлення Греції до українських трудових мігрантів[ред.ред. код]

Надзвичайний і Повноважний Посол Греції в Україні Дімітріс Контумас заявив, що Афіни не мають претензій до українських трудових іммігрантів і не розглядають Україну як джерело нелегальної імміграції[8].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]