1624 в Україні

← 1623 1622 1621 1624 в Україні → 1625 1626 1627
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1624 Список років в Україні

1624 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1624 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1624 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1624 року.

Події

• Травень — реєстровий козацький гетьман Михайло Дорошенко на 80 чайках підійшов до Босфору: було спалено околиці Стамбула — Буюк-Дере, Ані-Кіой та Стенію.
• 20 серпня — 8 вересня — Кошовий отаман Грицько Чорний з товариством на 102 чайках у результаті другого походу на Константинополь попалив османський флот в Дніпровському лимані, поруйнував османські укріплення на Болгарському узбережжі. Було завдано поразки османському флоту та сплюндровано Фарос.

Особи

Народились

• Стефа́н Пото́цький (пол. Stefan Potocki — польський шляхтич, воєначальник, староста ніжинський.. (пом. 1648).
• Анті́н Терле́цький (також Анто́ній, хресне ім'я Ада́м, пол. Antoni Adam Terlecki; 1624 — 28 грудня 1669, Дермань) — церковний діяч Руської унійної церкви XVII ст., василіянин, архимандрит Дерманського монастиря, з 1664 року єпископ Перемишльський. (пом. 1669).

Померли

Архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький

• Єлисе́й Плетене́цький (в миру — Олександр Миха́йлович, за іншими даними — Томашевич — український православний церковний, культурний і громадський діяч, просвітитель, письменник, Архімандрит Києво-Печерської лаври. Засновник Лаврської друкарні й першої в Центральній Україні паперової фабрики. (нар.. між 1550 та 1554).
• Костянтин Корнякт з Білобок гербу Круціні) — шляхтич, військовик, син нобілітованого грецького купця Костянтина Корнякта зі Львова і Анни Дідушицької. (нар.. в 1582).
• Христофо́р Філале́т (лат. Christophor Philaleth, пол. Chrystofor Filalet, Krzysztof Broński; жив у 2-й пол. 16 ст. і, очевидно, на поч 17 ст.) — український письменник-полеміст з Волині, вихованець Острозької академії, філософ. Відомий як автор полемічного твору «Апокрисис» (1597), спрямованого проти Берестейської церковної унії 1596 року, папства.
• 30 травня — Микола (Миколай) Данилович гербу Сас (пол. Mikołaj Daniłowicz — шляхтич руського походження, політичний та військовий діяч Речі Посполитої, Магнат, статистик. (нар.. в 1558).

Пам'ятні дати та ювілеї

• 750 років з часу (874 рік):
  • другого походу князя Аскольда до Константинополя: було укладено мирну русько-грецьку угоду без облоги столиці Візантійської імперії
• 600 років з часу (1024 рік):
  • жовтень — Листвинської битви між найманцями-варягами великого князя київського Ярослава Мудрого та чернігівсько-тмутороканською дружиною його брата князя Мстислава Володимировича Хороброго в якій переміг Мстислав та зберіг владу в Чернігівських землях.
• 525 років з часу (1099 рік):
  • битви в урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього міста Золочева Львівської області) в ході міжусобної війни на Русі в 1097—1100 роках, коли об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, поклавши край претензіям Києва на галицькі землі.
• 500 років з часу (1124 рік):
  • поділу Галичини між князями Васильковичами, з роду Василька Ростиславича, та Володаревичами.
• 475 років з часу (1149 рік):
  • захоплення Києва суздальським князем Юрієм Довгоруким у ході міжусобної війни на Русі 1146—1154 років.
• 450 років з часу (1174 рік):
  • зайняття київського престолу смоленським князем Романом Ростиславичем, обіймав до 1176 року.
• 425 років з часу (1199 рік):

Засновник єдиного Галицько-Волинського князівства волинський князь Роман Мстиславович Великий

• • об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Великим Галицької і Волинської земель і утворення єдиного Галицько-Волинського князівства.
• 350 років з часу (1249 рік):

Великий князь київський Олександр Невський в 1624—1263 роках

• • отримання у Золотій Орді ярлика на княжіння в Києві князя новгородського Олександра Ярославовича Невського — Великого Князя Київського (до 1263 року).
• 325 років з часу (1299 рік):
  • перенесення митрополитом Київський Максимом митрополію з Києва у місто Владимир на Клязьмі.
• 300 років з часу (1324 рік):
  • битви на річці Ірпінь між литовсько-руською армією Великого князя Литовського Гедиміна та дружиною Київського князівства під проводом київського князя Станіслава, що був васалом Золотої Орди. Здобувши перемогу, Гедимін призначив намісником Київського князівства Міндовга, князя Гольшанського, і приєднав до Великого князівства Литовського Київське, Волинське та Сіверське князівства.

Володіння Короля Казимира. Червоним на карті позначено Королівство Польща, а білим карті позначено Королівство Русь

• 275 років з часу (1349 рік):
  • захоплення більшої частини Галичини зі Львовом включно і Волині польським королем Казимиром III Великим за підтримки Чехії та Угорщини, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку ХХ століття титулувались королями Галичини та Володимирії.
• 225 років з часу (1399 рік):

Битва на Ворсклі. Лицевий літописний звід

• • 12 серпня — битви на річці Ворсклі, коли війська Золотої Орди під командуванням Едигея розгромили литовсько-русько-монгольсько-тевтонське військо Великого князя литовського Вітовта, котрий виступив на підтримку скинутого монгольського хана Тохтамиша.
• 175 років з часу (1449 рік):
  • заснування Кри́мського ха́нства (ханату) (крим. Qırım Hanlığı, قريم خانلغى‎), самоназва — Кримський престол (крим. Taht-i Qırım ve Deşt-i Qıpçaq, Та́хт-і Крим вє Де́шт-і Кипча́к на чолі якого стояла станово-представницька історична кримськотатарська династія Ґераїв.
• 50 років з часу (1574 рік):

«Апостол», 1624 рік з НБУВ

• • 24 лютого — випуску видання «Апостол» українського друкаря Івана Федорова у Львові.
  • участі українських козаків на чолі з низовим гетьманом Іваном Свирговським у турецько-молдавській війні.
• 25 років з часу (1599 рік):

Митрополит Київський Галицький і всієї Русі УГКЦ Іпатій (Потій)

• • двох морських походах кошового отамана запорозького козацтва Федора Полоуса та осавул низових козаків Семена Скалозуба.
  • 26 вересня — обрання другим Митрополитом Київським Галицьким і всієї Русі УГКЦ обрано Іпатія (Потія) (по смерті митрополита Михайла Рагози — до 1613 року).

Міст, установ та організацій

• 725 років з часу (899 рік):
  • заснування поселення Лтава, відомого зараз як місто Полтава
• 450 років з часу (1174 рік):
  • 12 липня — першої письмової згадки про місто Полтава, коли в Іпатіївському літописі було описано укріплення на ріці Лтаві.
• 300 років з часу (1324 рік):
  • надання Магдебурзького права місту Володимиру-Волинському.
• 75 років з часу (1549 рік):
  • надання Магдебурзького права місту Калушу.
  • перших письмових згадок про села Буданів (Теребовлянський район), Звиняч (Чортківський район) на сучасній Тернопільщині.
• 50 років з часу (1574 рік):
  • перших письмових згадок про села Жеребки та Поділля (нині Підволочиського району Тернопільської області)

Видатних особистостей

Народження

донька князя Ярослава Мудрого Анна Ярославна (1024—1079)

• 600 років з часу (1024 рік):
  • народження Анни Ярославни — королеви Франції (1051—1060 рр.); доньки князя Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди, другої дружини французького короля Генріха I Капета. (пом.. 1079).
  • народження Ізясла́ва Яросла́вича — Великого князя київського (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078). Зять польського короля Мешка ІІ (з 1043). (пом.. 1078).
• 200 років з часу (1424 рік):
  • 31 жовтня — народження Владислава III Варненчика (пол. Władysław III Warneńczyk) — король польський (з 1434), король угорський як Уласло I (угор. I. Ulászló, з 1440), володар та спадкоємець Русі (Галицько-Волинського князівства). (пом.. 1444)
• 150 років з часу (1474 рік):
  • народження Павла Русина — українського та польського поета і мислителя доби Відродження. (пом.. 1517).
• 50 років з часу (1574 рік):
  • народження Йо́сифа Велями́на-Ру́тського — єпископа Руської унійної церкви, з 1613 року — третього Митрополита Київського, Галицького та всієї Руси — предстоятеля Руської унійної церкви. (пом. 1637).

Смерті

• 575 років з часу (1049 рік):
  • смерті Феопемпта — Митрополита Київського і всієї Русі.
• 550 років з часу (1074 рік):

Ікона Феодосія Печерського

• • смерті Анастасії Ярославни — королеви Угорщини (1046—1061 рр.), дружини короля Андрія I; донька Ярослава Мудрого та Інгігерди. (нар.. 1023).
  • 3 травня — смерті Феодосія Печерського — ігумена Києво-Печерського монастиря, одного з основоположників чернецтва на Русі. (нар.. бл. 1009).
• 525 років з часу (1099 рік):
  • 12 червня — смерті Мстислава (Мстиславця) Святополковича — князя володимирського, ймовірно старшого сина Великого князя київського Святополка Ізяславича".
• 500 років з часу (1124 рік):
  • 28 лютого — смерті Василька Ростиславича) — теребовлянського князя, який разом з братами Рюриком та Володарем — один із засновників незалежного Галицького князівства. (нар.. бл. 1066).
  • 19 березня — смерті Волода́ра Ростиславича — князя звенигородського (1085—1624) та перемиського (1092—1624) з династії Рюриковичів.
• 425 років з часу (1199 рік):
  • смерті Володимира Ярославича — галицького князя, останнього з гілки роду — Ростиславичів галицьких. (нар.. бл. 1151).
  • смерті Ярослава Мстиславича (Красного) — князя переяславського (1187—1624), сина князя Мстислава Юрійовича і онука Юрія Долгорукого.
  • 25 грудня — смерті Ілони Угорської — угорської принцеси з династії Арпадів, доньки короля Угорщини Гези II та київської княжни Єфросинії Мстиславівни. (нар.. бл. 1145).
• 375 років з часу (1249 рік):
  • смерті Агапіта I — церковного діяча часів занепаду Великого князівства Київського, архімандрита Києво-Печерського монастиря.
• 100 років з часу (1524 рік):
  • смерті Гази́ I Ґера́я (крим. I Ğazı Geray, ١ غازى كراى‎‎ — кримського хана у 1523—1624 роках із династії Ґераїв. (нар.. 1504).
• 75 років з часу (1549 рік):
  • смерті Мака́рія Туча́пського — намісника митрополита Київського, Галицького та всієї Руси в Галичині (1535—1539), першого (по відновленні Галицької єпархії) православного єпископа львівськиого (з 1539 року).

Перший Митрополит Київський, Галицький та всієї Русі Михайло (Рагоза)

• 50 років з часу (1574 рік):
  • смерті Костянтина Корибута-Вишневецького — руського (українського) магната, князя гербу Корибут, старости житомирського у 1571—1624 роках.
• 25 років з часу (1599 рік):
• 18 липня / 15 серпня — смерті Миха́йла Васи́льовича Рагóзи (деколи Рогози, пол. Michał Rahoza) — діяча Православної, а згодом Руської Унійної Церкви у Речі Посполитій, Першого Митрополита Київського, Галицького та всієї Русі УГКЦ. (нар. після 1540).

руська (українська) княжна Єлизавета Софія Острозька

• 26 серпня — смерті Єлизавети Софії Острозької — руської (української) княжни XVI століття з роду Острозьких, старшої доньки князя Костянтина Василя Острозького та шляхтянки Софії Тарновської. (нар. бл. 1557).