Ширлі Енн Джексон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:15, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 14 лютого 2022, заснована на цій версії.
Ширлі Енн Джексон
Народилася5 серпня 1946(1946-08-05)[1][2] (78 років)
Вашингтон, США[3]
Країна США
Національністьафроамериканці[4][5][6]
Діяльністьфізикиня, викладачка університету, university president
Галузьфізика конденсованих середовищ і освіта
Alma materPark View School (Washington, DC)d, Массачусетський технологічний інститут (1968)[3], Массачусетський технологічний інститут (1973)[3] і Theodore Roosevelt High Schoold
Науковий ступіньEFP[d]
Науковий керівникJames Edward Youngd[3]
ЗакладAT&T[3], Ратґерський університет[3], Комісія з ядерного регулювання[3] і Політехнічний інститут Ренсселера[7]
ЧленствоАмериканське фізичне товариство, Американська академія мистецтв і наук[8], AAAS, Національна інженерна академія США і Американське філософське товариство[9]
Посадапрезидент і член радиd
Нагороди

Національна зала слави жінок (1998)

 Національна наукова медаль США

премія «Кандакія»d (1982)

Philip Hauge Abelson Prized (2011)

Премія пам'яті Ріхтмаєра (2001)

Vannevar Bush Awardd (2007)

член Американського фізичного товариства[d]

Зала слави жінок у технологіїd (2000)

Член Королівської інженерної академії Британії[d]

член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd

почесний доктор Гарвардського університетуd (2006)

почесний доктор Університету Маяміd (11 травня 2007)

Joseph A. Burton Forum Awardd (2019)

honorary degree from Spelman Colleged (2000)

медаль Ерстеда (2021)

Ширлі Енн Джексон (англ. Shirley Ann Jackson; 31 серпня 1946, Вашингтон) — американська вчена-фізик та ректорка Політехнічного інституту Ренселлера, перша афро-американська жінка, яка отримала докторський ступінь у Массачусетському технологічному інституті.[10] Вона також є другою афро-американською жінкою в Сполучених Штатах, що отримала докторський ступінь з фізики,[11] та першою, що отримала нагороду — Національну медаль науки.

Навчання

Народилася 31 серпня 1946 року у Вашингтоні. Мати Беатрис була соціальною працівницею, а батько Георг мав керуючу посаду в поштовій службі США. Батьки цілковито підтримували захоплення Ширлі природничими науками та сприяли її розвитку у цьому напрямі. У школі вона відвідувала профільні заняття з математики, фізики, біології та хімії. У 1984 році закінчила школу Рузвельта у Вашингтоні як краща учениця року.[12][13]

Школа Рузвельта.

Після закінчення школи Джексон почала навчання в Массачусетському технологічному інституті (MIT). Станом на 1964 рік серед 900 студентів першокурсників було 43 жінки, а серед усіх 8000 студентів всього 43 афроамериканці.[14] Спочатку Джексон відчувала себе ізольованою, але через деякий час змогла завести друзів. У відповідь на заяву професора, що «кольорові дівчата» повинні вивчати ремесло, вона вибрала фізику як основний предмет. Джексон отримала стипендію від Мартін Маріетта та благодійної організації «Prince Hall Masons», також вона неповний робочий день працювала в лабораторії харчування MIT. Джексон закінчила навчання в 1968 році зі ступенем бакалавра з фізики. Свою дисертацію вона присвятила напівпровідникам.  

Після цього Джексон продовжила роботу в MIT, а саме займалася дослідженням елементарних частинок. У 1973 році отримала докторську степінь. Вона є першою афроамериканською жінкою, що отримала докторський ступінь в MIT та другою в США.[15]

Кар'єра

У рамках аспірантури Джексон працювала у відомих фізичних лабораторіях США та Європи.[16] У 1973 році досліджувала адрони в Національній прискорювальній лабораторії ім. Енріко Фермі, а в 1974 році у Європейській організації з ядерних досліджень у Женеві. В 1976 році навчалася в національній прискорювальній лабораторії SLAC в Каліфорнії, а в 1977 році відвідала Аспенський центр фізики в штаті Колорадо.

З 1976 до 1991 року працювала в лабораторії Белла в Нью-Джерсі. Там в першу чергу досліджувала фізику твердого тіла, але крім цього працювала і в області теоретичної, оптичної та квантової фізики.[17] Джексон опублікувала плнад 100 робіт на ці та інші теми.

Між 1991 та 1995 роками викладала фізику в Рутгерському університеті. У 1995 році була призначена Біллом Клінтоном головою Комісії з регулювання ядерних питань, а другого травня 1995 року приведена до присяги. Стала першою жінкою-афроамериканкою, яка зайняла цю посаду.

 Experimental Media and Performing Arts Cente.

У 1999 році Джексона стала першою жінкою та першою афроамериканкою — ректором політехнічного інституту Ренселлера (RPI), найстарішого технічного університету в США. Інститут перебував у важкому фінансовому становищі і протягом багатьох років спостерігалось зниження кількості студентів.[18] Джексон представла детальний план, який передбачав, що RPI має зосереджуватися більше на біо- та інформаційних технологіях і найняти відомих у цих сферах викладачів. Протягом перших 8 років ректорату Джексон фінансування досліджень зросло на 37 мільйонів доларів до 80 мільйонів доларів, а активи фонду склали 805 мільйонів доларів у 2007 році. У 2001 році їй вдалося отримати анонімну пожертву розміром у 360 мільйонів доларів. Це стало найбільшим пожертвуванням американському університету. Було найнято 180 нових викладачів, 80 з них отримали нові посади, створені спеціально для них. Під керівництвом Джексон кількість заявок на навчання збільшилась втричі[19], а кількість докторських дипломів з 1999 року збільшилася з 91 до 163. RPI під її керівництвом перетворився на провідний технічний університет. У 2010 році інститут оголосив, що Рада університетів вирішила продовжити контракт з Джексон на десять років — до 2020 року.[20] Джексон є однією з десяти високооплачуваних ректорок світу, з річним доходом в 1,75 мільйонів доларів (станом на 2011 рік).[21]

На додачу до роботи в інституті  Джексон виконує інші завдання. У 2009 році вона була призначена президенткою Ради науки і технологій Бараком Обамою та співголовою Ради з питань інновацій та технологій. З 2014 року Джексон є членкинею консультативної ради президента.[22] Вона також є членкинею Американського фізичного товариства, членкинею Американської академії мистецтв та наук та Британської Королівської академії інженерії, Національної академії інженерії та Американського філософського товариства. Джексон є працівницєю декількох компаній, включаючи IBM, Medtronic та Marathon Oil, також була президенткою Американської асоціації з просування науки.

Визнання

Протягом своєї кар'єри Джексон отримала кілька нагород і премій у знак визнання її вкладів у дослідження та освіту.[23] 53 вищих навчальних закладів присвоїли їй почесні докторські ступені, в тому числі: Гарвардський університет, університет Дубліна, Федеральна політехнічна школа Лозанни і KAIST.[24] у 1998 році її включено в Національний зал слави жінок.[25]

Журнал «Discovery» 2002 році відніс Джексон до 50 найважливіших жінок у науці[26], а в 2005 «Time» назвав її прикладом для жінок у науці .[27]

У 2006 році Джексон удостоєна премії Американського товариства інженерів-механіків.[28] Через рік — премії Національної наукової ради Ванневара Буша за «Значний внесок у науку і техніку». У 2011 році Американська асоціація з просування науки відзначила наукові досягнення Джексон та, зокрема, їх важливість у включенні етнічних меншин та жінок у технічну кар'єру.[29] На початку 2016 року Джексон нагороджена Національною медаллю науки.[30]

Особисте життя

Під час навчання в Університеті Рутгерса, Джексон зустрла фізика Морріса Вашингтона та пізніше одружилася з ним. У пари є син Алан.[31]

Примітки

  1. ↑ FemBio database
  2. ↑ Davos 2014 Participant List
  3. ↑ а б в г д е ж Black Women Scientists in the United States — Indiana University Press, 1999. — С. 127–134. — ISBN 978-0-253-33603-3
  4. ↑ African Americans in Science — ABC-CLIO, 2008. — ISBN 978-1-85109-998-6
  5. ↑ Smith J. C. Notable Black American Women
  6. ↑ BlackPast.org — 2004.
  7. ↑ https://president.rpi.edu/office-president
  8. ↑ https://www.amacad.org/person/shirley-ann-jackson
  9. ↑ NNDB — 2002.
  10. ↑ Appiah, Kwame Anthony; Gates Jr, Henry Louis (16 березня 2005). Africana: The Encyclopedia of the African and African American Experience (англ.). Oxford University Press. с. 333. ISBN 9780195170559.
  11. ↑ Svitil, Kathy A. The 50 Most Important Women in Science. Discover Magazine. Kalmbach Publishing Co. Процитовано 15 грудня 2014.
  12. ↑ James H. Kessler u.a.: Distinguished African American Scientists of the 20th Century. Oryx Press, Phoenix/Arizona 1996, ISBN 978-0-89774-955-8, S. 177 ff.
  13. ↑ Diann Jordan: Sisters in Science: Conversations with Black Women Scientists about Race, Gender, and Their Passion for Science. Purdue University Press, West Lafayette/Indiana 2006, ISBN 978-1-55753-445-3, S. 121 ff.
  14. ↑ Scott Williams: Physicists of the African Diaspora. Auf: Buffalo.edu, abgerufen am 1. März 2014.
  15. ↑ Elizabeth R. Cregan: Marie Curie: Pioneering Physicist. Compass Point Books, Mankato/Minnesota 2009, ISBN 978-0-7565-3960-3, S. 23.
  16. ↑ Ray Spangenburg und Diane Moser: African Americans in Science, Math, and Invention. Infobase Publishing, New York 2003, ISBN 978-0-8160-4806-9, S. 128 ff.
  17. ↑ Wini Warren: Black Women Scientists in the United States. Indiana University Press, Bloomington 1999, ISBN 978-0-253-33603-3, S. 127 ff.
  18. ↑ Audrey Williams June: Shirley Ann Jackson Sticks to the Plan. In: Times Higher Education, 15. Juni 2007.
  19. ↑ Shirley Ann Jackson, Ph.D.. Auf: Energy.gov, Energieministerium der Vereinigten Staaten, abgerufen am 2. März 2014.
  20. ↑ Rensselaer Polytechnic Institute Board of Trustees Votes Unanimously To Appoint President Shirley Ann Jackson for 10 More Years. Auf: Rpi.edu, 15. Juni 2010. Abgerufen am 2. März 2014.
  21. ↑ Susan Adams: The Highest-Paid College Presidents. In: Forbes, 15. Dezember 2013.
  22. ↑ Josh Gerstein: Obama overhauls intelligence panel. Auf: Politico.com, 11. September 2014. Siehe auch: President Obama Announces More Key Administration Posts. Auf: Whitehouse.gov, 28. August 2014.
  23. ↑ Jennifer Adams: Jackson, Shirley Ann. In: Mary Zeiss Stange, Carol K. Oyster und Jane Sloan (Hrsg.): Encyclopedia of Women in Today's World. SAGE Publications, Thousand Oaks/Kalifornien 2011, ISBN 978-1-4129-7685-5, S. 784. doi:10.4135/9781412995962.n429.
  24. ↑ Shirley Ann Jackson, Ph.D. – Honorary Degrees. Auf: Rpi.edu, abgerufen am 2. März 2014.
  25. ↑ Darlene Clark Hine: Black Women in America.
  26. ↑ Kathy A. Svitil: The 50 Most Important Women in Science. In: Discover, 1. November 2002.
  27. ↑ Julie Rawe: Education: Steering Girls into Science. In: Time, 27. Februar 2005.
  28. ↑ Rensselaer's Jackson honored by engineering society. In: Albany Business Review, 21. Februar 2006.
  29. ↑ AAAS Philip Hauge Abelson Prize – 2011 Award Recipient. Auf: Aaas.org, American Association for the Advancement of Science, abgerufen am 2. März 2014.
  30. ↑ Physicists Honored with National Medals. In: Capitol Hill Quarterly (American Physical Society). 11, Nr. 1, Februar 2016.
  31. ↑ Lisa Jones Townsel: Husbands of Powerful Women. In: Ebony, Juli 1996, S. 115 ff.

Література

  • Diane O'Connell: Strong Force: The Story of Physicist Shirley Ann Jackson. Franklin Watts, New York 2005, ISBN 978-0-531-16784-7.
  • Francis L. Lawrence: Shirley Ann Jackson. In: Leadership in Higher Education: Views from the Presidency. Transaction Publishers, New Brunswick/N.J. 2006, ISBN 978-0-7658-0328-3, S. 260–287.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ширлі_Енн_Джексон&oldid=34613539