Зірочник середній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зірочник середній
Stellaria media våtarv.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Зірочник (Stellaria)
Вид: Зірочник середній
Біноміальна назва
Stellaria media
(L.) VILL
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Stellaria media
ITIS logo.jpg ITIS: 20169
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 13274
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Stellaria media

Зірочник середній (мокрець, мокравник, мокринець, мокриця, перерванець, черевець лат. Stellaria media (L.) VILL) — рослина з родини Гвоздичні (Caryophyllaceae).

Етимологія[ред.ред. код]

Stellaria media

Міжнародна назва роду походить від латинського слова «Stella», що в перекладі означає «зірка» (білі квітки рослини схожі на маленькі зірочки). Видова назва («media») у перекладі з латинської мови — «середня» (тобто, маленька зірочка з родини гвоздичних). Українська назва рослини є дослівним перекладом з латинської. На стеблах рослини з одного боку є волоски, по яких стікає дощова вода і роса в ґрунт. Очевидно, це дає можливість зірочнику рости в сухих місцях. Звідси і друга назва рослини — мокрець.

Морфологія[ред.ред. код]

Однорічна або дворічна дрібно-опушена рослина з лежачими або висхідними, дуже розгалуженими стеблами висотою 5—30 см; нерідко утворює нещільні дернини. Листки супротивні, яйцевидні, довжиною 1—2 см, голі або війчасті (біля основи). Квітки в півзонтиках; чашолистки довжиною 4— 4,5 мм, пелюстки глибокодворозсічені, коротші за чашолистки, іноді їх немає. Чашолистків і пелюсток по 5, тичинок 3—5, буває 10, маточка одна з трьома стовпчиками. Плід — коробочка. Цвіте з березня до жовтня. Дозріває у липні — жовтні.

Квіти Stellaria media

Поширення та екологія[ред.ред. код]

Євразійсько-північноамериканський вид. Росте як бур'ян на городах, у садах, по берегах річок майже по всій Україні.

Розмножується насінням, а також частинками стебла. Одна рослина дає 15—25 тис. насінин, які проростають без періоду спокою. Насіння зберігає схожість багато років і проростає при досить низьких температурах.

Мокриця - рослина-ефемер: вона живе лише три-чотири тижні[1]. Але насіння мокриці, падаючи на землю, незабаром проростають, і з'являються нові рослинки. Крім того, гілочки мокриці, торкаючись до землі, пускають корінці.[1]

Мокриця, навіть розірвана на частини, продовжує жити. Кожен шматочок дає корінці і виростає в цілу рослину.[1]

Після дощу мокриця стає «кришталевою». Стебла мокриці покриті волосками, які утримують воду. Вода блищить на сонці, і вся рослина здається зробленою зі скла. Мокриця вбирає воду не тільки корінням, а й волосками на стеблах - з повітря.[1]

Це своєрідна за своєю біологією рослина є гарною поживою для індиків, курчат та кімнатних птахів, через що іноді її називають «пташиним салатом». Мокриця сприяє збільшенню молока у корів.[1]

Цю рослину можна вживати в їжу в сирому вигляді як салат, варити з неї щі і робити пюре.[1]


В Україні росте понад 10 видів зірочника, з них найчастіше зустрічається зірочник лісовий.

Насіння Stellaria media

Хімічний склад[ред.ред. код]

В квітучій надземній частині міститься 114 мг% аскорбінової кислоти, до 24 мг% каротину; в золі рослини багато хлору, та калієвої солі.

Застосування[ред.ред. код]

Есенцію із свіжої рослини застосовують у гомеопатії. З рослини можна готувати салати, вживати її як вітамінну приправу до їжі. Можна також додавати її до корму свиней, гусей, курчат, домашніх співочих птахів. Медонос. У народній медицині використовували при хворобах щитовидної залози, серця, сипу, набряків, хворобах печінки, легенів, легеневому туберкульозі з кровохарканням, геморої, замутненні рогівки, носових кровотечах, виразках, радикуліті, ревматизмі.

Цікаві факти[ред.ред. код]

За квіточками рослини можна передбачати погоду: якщо до дев'ятої години ранку віночок квітки не підніметься й не розкриється, то вдень буде дощ[1]. Цим барометром можна користуватися все літо, тому що мокриця цвіте з квітня до пізньої осені.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]