Гней Корнелій Блазіон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гней Корнелій Блазіон
Народився невідомо
Помер після 257 до н. е.
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, державний та військовий діяч
Володіє мовами латина
Суспільний стан патрицій
Посада цензор, давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]
Військове звання консул
Термін 270 та 257 роки до н.е.
Рід Корнелії
Батько Публій Корнелій Блазіон

Гней Корнелій Блазіон (лат. Gnaeus Cornelius Blasio; ? — після 257 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 270 та 257 років до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Корнеліїв. Син Публія Корнелія Блазіона. Про молоді роки немає відомостей.

У 270 році до н. е. його обрано консулом разом з Гаєм Генуцієм Клепсіною. Під час своєї каденції захопив місто Регій (сучасне м. Реджо-Калабрія). За це від сенату отримав тріумф.

У 265 році до н. е. обрано цензором разом з Гаєм Марцієм Рутілом Цензоріном. У 257 році до н. е. його вдруге обрано консулом, цього разу разом з Гаєм Атілієм Регулом. Того року тривала Перша Пунічна війна. Блазіон із військом діяв на Сицилії, проте його спроби захопити Панорм чи Дрепанум виявилися невдалими. Про подальшу долю немає відомостей.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Friedrich Münzer: Cornelius 73. // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band IV,1, Stuttgart 1900, Sp. 1271–1272. (нім.)
  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3