Луцій Емілій Барбула

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Емілій Барбула
Народився 4 століття до н. е.
Помер ім. 4 століття до н. е.
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Суспільний стан патрицій
Посада цензор, давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]
Батько Квінт Емілій Барбула
Діти Марк Емілій Барбула

Луцій Емілій Барбула (лат. Lucius Aemilius Barbula) — давньоримський політик, державний і військовий діяч Римської республіки, консул 281 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Еміліїв. Його батьком був Квінт Емілій Барбула, консул 317 та 311 років до н. е.

У 281 р. до н. е. Луція Емілія було обрано консулом разом з Квінтом Марцієм Філіппом.

Був головнокомандувачем римською армією під час війн із самнітами. Напав на Тарентум (сучасне Таранто), який просив про допомогу Пірра Епірського, завдавши поразки луканам та мессапіям, а потім спустошив околиці Таренту. У 280 р. до н. е. нагороджений тріумфом за перемогу над Тарентумом і Самніумом.

У 269 році до н. е. його було обрано цензором разом з Квінтом Марцієм Філіппом.

З того часу згадок про подальшу долю Луція Емілія Барбули немає.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Аппіан. Римська історія
  • T.R.S. Broughton, Magistrates of the Roman Republic. (англ.)
  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3