Майя Енджелоу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майя Енджелоу
Maya Angelou
Maya Angelou Disc2000.jpg
Ім'я при народженні Маргарит Енн Джонсон
Псевдо Майя Енджелоу
Народилася 4 квітня 1928(1928-04-04)[1][2][…]
Померла 28 травня 2014(2014-05-28)
Громадянство США
Національність афроамериканці
Місце проживання
Діяльність письменниця і поетеса США ХХ століття
Сфера роботи поезія і есе
Alma mater
Мова творів англійська
Роки активності 1966—2014
Жанр автобіографія
Magnum opus I Know Why the Caged Bird Sings[d], On the Pulse of Morning[d] і And Still I Rise[d]
Членство Альфа Каппа Альфа[d]
Нагороди
Премії
  • Пулітцерівська премія
  • Премія «Золотий орел»
Сайт: офіційний сайт

CMNS: Майя Енджелоу на Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ма́йя Енджелоу[3] (англ. Maya Angelou, справжнє ім'я Маргарит Енн Джонсон, англ. Marguerite Ann Johnson; 4 квітня 1928, Сент-Луїс, США — 28 травня 2014, Вінстон-Сейлем, США[4]) — американська письменниця і поетеса. Авторка семи автобіографій, п'яти збірок есеїв, кількох поетичних збірок, низки п'єс, кіносценаріїв, телешоу, які не сходили з екранів телевізорів протягом 50 років. Має багато нагород і понад тридцять почесних докторських ступенів. ЇЇ книги («Я знаю, чому птаха співає в клітці» — I Know Why the Caged Bird Sings), хроніка її життя до 16 років, принесла їй всесвітнє визнання.

Брала активну участь в русі за громадянські права. Їй довелося працювати з Мартіном Лютером Кінгом і Малкольмом Іксом. У 1993 році на інавгурації президента Білла Клінтона вона прочитала свій вірш «На пульсі ранку» || On the Pulse of Morning.

Незважаючи на спроби заборонити її книги в деяких бібліотеках США, її роботи широко використовуються в школах і університетах по всьому світу. У книгах Енджелоу в центрі уваги такі теми, як расизм, особистість, сім'я і подорожі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 4 квітня 1928 в Сент-Луїсі в родині дієтолога і медсестри. Коли Маргарит було три роки, батьки розлучилися. Батько відправив Маргарит та її чотирьох братів до своєї бабусі по батьковій лінії, Енні Хендерсон.

Чотири роки по тому, батько привіз дітей назад до матері в Сент-Луїс. У віці восьми років, над Маргарит вчинив сексуальне насильство друг її матері, Фріман. Вона зізналася в цьому своєму братові, який, в свою чергу, розповів родині. Фріман був визнаний винним, але поміщений у в'язницю на один день. Через чотири дні після звільнення він був убитий, ймовірно, дядьком Маргарит. Після смерті Фрімана Маргарит мовчала протягом майже п'яти років, вважаючи, що її голос вбив людину. На думку її колеги Марсії Енн Гіллеспі, яка написала біографію Енджелоу, саме в цей період мовчання в ній зародилася любов до книг та літератури, а також уміння слухати і спостерігати за світом, що її оточував.

Після вбивства Фрімана, Енджелоу і її брат знову відправили до бабусі. Учителька і подруга сім'ї Берта Флорс допомагала їй говорити, познайомила з такими письменниками, як Чарлз Діккенс, Вільям Шекспір, Едгар По, Дуглас Джонсон (історик) і Джеймс Уелдон. Коли Анжелоу було 14 років, вони з братом переїхали до матері, яка вже жила в Окленді (Каліфорнія). Анжелоу працювала провідницею трамвая в Сан-Франциско, а через три тижні після закінчення школи, у віці 17 років, народила сина Клайда, який також став поетом.

У другій автобіографії Анжелоу «Зберіться в ім'я моє» (англ. Gather Together in My Name, 1974) вона розповідає про своє життя у віці від 17 до 19 років - життя матері-одиначки, якій довелося працювати сутенеркою, кухаркою в ресторані і повією.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Я знаю, чому птах співає в клітці (I Know Why the Caged Bird Sings, 1969)
  • Дай напитися холодної водиці, перш ніж я помру (Just Give Me a Cool Drink of Water 'fore I Die, 1971)
  • Зберіться в ім'я моє (Gather Together in My Name, 1974)
  • Співаємо, танцюємо, веселимося, як на Різдво (Singin' and Swingin' and Letting Merry Like Christmas, 1976)
  • Молися, щоб мої крила не відмовили (Oh Pray My Wings Are Gonna Fit Me Well) (1975)
  • І все-таки я піднімуся (And Still I Rise) (1978)
  • Серце жінки (The Heart of a Woman)
  • Шейкер, чому ти не співаєш? (Shaker, Why Do not You Sing ?, 1983).
  • Всім дітям Божим потрібні дорожні черевики (All God's Children Need Traveling Shoes, 1986)
  • Тепер я не відправилася б в подорож без нічого (Would not Take Nothing for My Journey Now)
  • Ось Шеба співає пісню (Now Sheba Sings the Song, 1987)
  • Життя мене не лякає (Life Does not Frighten Me, 1993)
  • Душа озирається у здивуванні (Soul Looks Back in Wonder, 1994)
  • Мій розписний будинок, моя приязна курка і я (My Painted House, My Friendly Chicken and Me, 1994)[5].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]