Очікує на перевірку

Мар'їнка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Мар'їнка.
Мар'їнка
Собор Казанської Ікони, 2014 рік
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Покровський район
Тер. громада Мар'їнська міська громада
Засноване 1844
Статус міста з 1977 року
Населення 0[⇨]
Площа 2.3 км²
Поштові індекси 85600-85602
Телефонний код +380-6278
Координати 47°56′31″ пн. ш. 37°30′13″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 152 м
Водойма р. Осикова
Назва мешканців мар'їнча́нин, мар'їнча́нка, мар'їнча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Красногорівка
До станції 6,4 км
До обл./респ. центру
 - фізична 21,3 км
 - автошляхами 28,3 км
До Києва
 - фізична 580 км
 - автошляхами 718 км
Міська влада
Адреса 85600, Донецька обл., Покровський район, м. Мар'їнка, пр. Дружби, 12
Вебсторінка Мар'їнська міськрада
Міський голова комендант Тесля Олександр Олександрович

Мар'їнка у Вікісховищі

Карта
Мар'їнка. Карта розташування: Україна
Мар'їнка
Мар'їнка
Мар'їнка. Карта розташування: Донецька область
Мар'їнка
Мар'їнка
Мапа

Ма́р'їнка — місто в Україні, адміністративний центр Мар'їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області. Колишній центр ліквідованого Мар'їнського району. Розташована у центральній частині області, на річці Осикова (притока Вовчої).

Під час повномасштабного вторгнення в Україну місто було вщент зруйноване російською армією. Станом на початок листопада 2022 року у місті не залишилось цивільного населення.[⇨]

Історія

[ред. | ред. код]

На території Мар'їнки знаходилося старовинне запорозьке займище. У 1704 році по обох сторонах Гнилуші було кілька зимівників і хуторів січового запорізького козацтва.[1]

Засноване як село в 40-х роках XIX ст. переселеними туди селянами Полтавської і Харківської губерній. До 1859 року тут було 220 дворів, проживало 1316 осіб. У 1869 році відкрита церковноприходська школа, у 1896 — земське училище. Напередодні першої світової війни в селі нараховувалося 524 двори.

На початку 1930-х років проведена колективізація сільського господарства, в 1932 році створена машинно-тракторна станція. У 1928 році в село переведений Пирятинський педтехнікум. У 1938 році Мар'їнка віднесена до категорії селищ міського типу. До 1941 року тут були завершені електрифікація і радіофікація, працювали дві загальноосвітні школи, клуб, бібліотека.

У роки після німецько-радянської війни побудований ряд промислових підприємств, споруджено водосховище. Педтехнікум переведений у Костянтинівку. У 1977 році селище отримало статус міста.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Бої за Мар'їнку
Наслідки обстрілу міста російськими бойовиками, лютий 2015 рік

Під час Війни на сході України за Мар'їнку було два великих бої. Перший — у 2014, другий — у червні й надалі 2015 року.

26 січня 2015 року увечері на одному з блокпостів під містом вибухнув автомобіль зі смертником, 1 солдат загинув, 2 важкопоранені — з 28-ї гвардійської мехбригади[2].

На початку червня 2015 року біля Мар'їнки відбувся бій. За оцінками журналіста BBC News, зіткнення стало наймасштабнішим з моменту підписання домовленостей Мінськ-2 в лютому 2015 року[3]. Спочатку проросійські терористи захопили частину міста, однак українські війська їх вибили.

В ході повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Збройні Сили РФ просунулись у Мар'їнці 22 березня. 20 квітня ЗСУ відкинули противника з міста та повернули фронт бойових дій в стан до 24 лютого. Фактично весь цей час у Мар'їнці тривали бої. Зараз у місті немає цивільних, лише військові.

У грудні стало відомо, що 3/4 частини міста окуповано армією РФ. Отже, протягом 9 місяців війни росіяни спромоглись просунутись тут лише на кілька кілометрів. На опублікованих відео видно, що від міста залишилися лише руїни[4][5].

У лютому 2023 року були опубліковані світлини вщент знищеного міста[6][7].

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Мар'їнка займає територію 2,3 км², з них 26 % було під забудовою. На одного жителя припадало 50 м² зелених насаджень. Середня температура січня −6,6, липня +21,6. За рік випадає 434 мм опадів.

Понад 40 % зайнятих в народному господарстві працювали у промисловості. Основними підприємствами були: шиноремонтний, молочний заводи, харчосмакова фабрика, хлібокомбінат.

Мар'їнський молокозавод (ВАТ «Лактіс») за допомогою Донецького концерну «Енерго»  випускав близько 50 найменувань продукції.

Стабільно працювала ВАТ «Мар'їнська харчосмакова фабрика». Продукцією підприємства були — крупи, борошно, олія тощо — мали попит на українському ринку. А мар'їнська халва відзначена міжнародним призом «Золотий орел» (1998 р.) і знаком якості «Вища проба» (2001 р.).

У місті діяли 2 дитячих дошкільних установи, 2 загальноосвітніх школи, музична школа, будинок культури, бібліотека, дитячо-юнацька спортивна школа, Донецький обласний госпіталь для інвалідів другої світової війни, школа-інтернат для дітей-сиріт.

Населення

[ред. | ред. код]
Вид на місто із траси Н15 (Донецьк-Запоріжжя)

Населення на 5 грудня 2001 р. складало 10,7 тис. осіб, на початок 2004 р. — 10,4 тисячі. 1 січня 2013 тут налічувалося 9913 мешканців[8].

Станом на січень 2014 року тут мешкало 9829 осіб[7], а на січень 2017 — 9672.[9]

Через повномасштабне вторгнення Російської Федерації 2022 року, мешканців у місті не залишилося. Воно зазнало масштабних руйнувань, залишки населення евакуювали у листопаді 2022 року.[10][11][12][13]

Національний склад

[ред. | ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[14][15]:

Національність Відсоток
українці 81,23%
росіяни 15,80%
греки 0,59%
вірмени 0,58%
білоруси 0,51%
азербайджанці 0,14%
татари 0,10%
грузини 0,10%
інші/не вказали 0,95%

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[16]:

Мова Чисельність, осіб Відсоток
Українська 7 383 70,11%
Російська 3 046 28,93%
Вірменська 37 0,35%
Білоруська 6 0,06%
Грецька 6 0,06%
Румунська 2 0,02%
Болгарська 1 0,01%
Німецька 1 0,01%
Угорська 1 0,01%
Інші/Не вказали 47 0,44%
Разом 10 530 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Владзімірський Микола Іванович (нар. 1954) — громадський діяч, журналіст, майстер спорту з міжнародних шашок, багаторазовий чемпіон Криму й Севастополя.
  • Марсюк Василь Андрійович (нар. 1938) — поет, публіцист, автор багатьох книжок поезії для дорослих і дітей, член Національної Спілки письменників України.

ЗМІ

[ред. | ред. код]

Кума.City [Архівовано 16 січня 2020 у Wayback Machine.] — міське інтернет-видання, створене у червні 2019 Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[17]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 758.
  2. ↑ На блокпосту під Мар'їнкою вибухнув автомобіль зі смертником. Є загиблі, — ЗМІ. Архів оригіналу за 27 січня 2015. Процитовано 26 січня 2015.
  3. ↑ Ukraine crisis: Violence flares up near Donetsk [Архівовано 3 червня 2015 у Wayback Machine.], BBC News (3 June 2015)
  4. ↑ Опубліковано кадри з Мар'їнки на Донеччині: місто на 3/4 захоплено армією рф.
  5. ↑ «Дому немає — одні руїни»: росіяни зрівняли місто Марʼїнка з землею. Slidstvo.info (укр.). Процитовано 14 квітня 2023.
  6. ↑ Окупанти радіють “апокаліпсису” у вщент зруйнованій Мар’їнці. Українська правда (укр.). Процитовано 27 березня 2023.
  7. ↑ а б Нуль осіб. Як Мар’їнка стала містом, якого нема. Українська правда (укр.). Процитовано 27 березня 2023.
  8. ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013. Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 29 січня 2014.
  9. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  10. ↑ З Мар’їнки евакуювали усе цивільне населення. Українська правда (укр.). 4 листопада 2022. Процитовано 27 березня 2023.
  11. ↑ Не залишилося нікого: з Мар'їнки евакуйовано всіх мирних жителів. Апостроф (укр.). 3 листопада 2022. Процитовано 21 травня 2023.
  12. ↑ Місто-сад перетворили на пустелю-привида: який вигляд сьогодні має Мар'їнка (відео). www.unian.ua (укр.). 6 квітня 2023. Процитовано 21 травня 2023.
  13. ↑ Місто, якого немає. Як окупанти знищили Мар’їнку та життя людей. Розповідь переселенки. LB.ua. 1 квітня 2023. Процитовано 21 травня 2023.
  14. ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 16 червня 2016.
  15. ↑ Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  16. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  17. ↑ Кума.City: для кого і навіщо у місті з'явився новий сайт. Кума.City (укр.). Процитовано 16 січня 2020.

Додаткова література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мар%27їнка&oldid=43765420