Молодість (кінофестиваль)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Молодість.

Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість»
Логотип Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість»
Місце проведення	Київ, Україна  Україна
Дата заснування	1970
Дати проведення	щороку у жовтні
molodist.com
Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» у Вікісховищі

Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», КМКФ Молодість (англ. Kyiv International Film Festival "Molodist", KIFF "Molodist") — найбільший сучасний кінофестиваль в Україні. До 2018 року, а також із 2023 року, фестиваль проводиться щороку в останню декаду жовтня. За версією Міжнародної Асоціації Кінопродюсерів (FIAPF), фестиваль вважається однією з найбільших спеціалізованих кіноподій України та Східної Європи . Засновником фестивалю є фонд «Молодість».

«Молодість» є єдиним кінофестивалем в Україні, акредитованим FIAPF (з 1993 року), і входить до переліку 26 спеціалізованих міжнародних конкурсних фестивалів.

Щороку фестиваль відвідують близько 200 гостей. В конкурсній програмі представлені фільми з країн майже всіх континентів. Організатори запрошують учасників конкурсу, членів журі, зіркових акторів і режисерів. Традиційним фестивальним центром нині є кінотеатр «Жовтень».

Головною метою фестивалю є сприяння розвитку молодого професійного кіно. Конкурсна програма щороку представляє в Україні твори молодих кінематографістів, відібрані на десятках національних і міжнародних кінооглядів. Основні конкурсні секції — студентський фільм, перший короткометражний фільм (ігровий, анімаційний, документальний) та перший повнометражний ігровий фільм.

На фестивалі «Молодість» відбулися дебюти багатьох європейських режисерів, зокрема Фреда Келемена, Тома Тиквера, Денні Бойла, Франсуа Озона, Андраша Монорі, Ілдіко Енеді, Гера Попелаарса, Жака Одіара, Сергія Маслобойщикова, Олексія Балабанова, Дениса Євстигнеєва, Стівена Долдрі та ін. Учасників «Молодості» пізніше відзначали «Золотою пальмовою гілкою» (Брюно Дюмон) та «Оскаром» (Ален Берлінер).

Історія

1970—1980-ті роки

В 1970 році Вадим Чубасов разом із Віктором Івченко вперше організували фестиваль студентських робіт кінофакультету Київського інституту театрального мистецтва. Захід тривав два дні та представив у своїй програмі 34 короткометражні стрічки. Від моменту заснування фестиваль був відкритий для участі представників інших кінонавчальних закладів і країн. Постійними гостями «Молодості» у 1970-х були кінематографісти Болгарії, Грузії, Вірменії, студенти ВДІКу.

Починаючи з 1975 року, у конкурсній програмі брали участь не лише студентські роботи, а й повнометражні ігрові фільми. Перше журі очолив режисер фільмів «Як гартувалася сталь» та «Овід» Микола Мащенко. Перших призерів нагороджували кришталевими вазами.

Серед лауреатів фестивалю 1970—1980-х років — Карен Геворкян і Вадим Абдрашитов, Олександр Панкратов і Володимир Бортко, Костянтин Лопушанський і Сергій Снєжкін, Євген Цимбал і Юрій Мамін. У 1979 році нагороду здобув фільм «Вавилон XX» — український радянський художній кінофільм режисера Івана Миколайчука, який було знято на кіностудії ім. О. Довженка.

У 1987 році, згідно з указом Держкіно УРСР, при кіностудії імені Довженка почало діяти молодіжне об’єднання «Дебют». Основу його складу становили випускники режисерського відділення Інституту театрального і кіномистецтва імені Карпенка-Карого, вищих курсів сценаристів і режисерів при Держкіно УРСР і ВДІКу. Стрічка «Кордон на замку» одного з учасників «Дебюту» — Сергія Лисенка — була відзначена на фестивалі у 1989 році.

У 1988 році на фестивалі дебютує режисер, продюсер, а згодом співзасновник каналу «1+1» Олександр Роднянський зі стрічкою «Стомлені міста».

В часи перебудови «Молодість» почала розширювати географію учасників: у конкурсній програмі були представлені країни Балтії, Казахстан, Азербайджан та Німеччина. У 1989 році у Києві вперше на території СРСР була представлена продукція московського та ленінградського паралельного кіно: фільми Максима Пежемського, братів Алєйнікових, Генадія Юфіта.

1990-ті роки

У 1993 році Міжнародна федерація асоціацій кінопродюсерів офіційно зареєструвала «Молодість» як міжнародний фестиваль. Вирішальним етапом у розвитку фестивалю стало партнерство з телеканалом «1+1», створеним у 1995 році, що дало змогу подолати складні фінансові та організаційні проблеми.

Серед учасників «Молодості» 1990-х було чимало майбутніх лауреатів престижних світових кінопремій. Зокрема, Брюно Дюмон, який відвідав Київ у 1997 році з дебютною стрічкою «Життя Ісуса», через два роки отримає «Золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі за свою другу режисерську роботу «Людство». Ален Берлінер, відмічений на «Молодості» призом за найкращий повнометражний дебют «Моє життя у рожевому», стане лауреатом «Оскара».

У 1997 році на фестивалі було засновано спеціальну нагороду за внесок у світове кіномистецтво. Його лауреатами стали голівудський режисер українського походження Едвард Дмитрик, італійський комедіограф Маріо Монічеллі, польський кінорежисер Єжи Гофман та італійський режисер Етторе Скола.

З 2001 року президентом фестивалю став народний артист України Богдан Ступка.

У 2004 році символом фестивалю стала фоторобота українського оператора Данила Демуцького, яка у 1925 році здобула Гран-прі на міжнародному фотоконкурсі в Парижі.

У 2005 році символом фестивалю став фотоколаж з облич українських і світових кінозірок, які в різні роки відвідували «Молодість». Основним графічним символом стала поштова марка як символ зв’язку та комунікації між кіномитцями світу.

Ювілей у 2010

У 2010 р. в Києві відкрився ювілейний кінофестиваль «Молодість» на честь свого 40-річчя. Протягом тижня було показано майже 300 фільмів. Для шанувальників кіномистецтва були передбачені майстер-класи та зустрічі з українськими режисерами та акторами. У програмі фестивалю також були представлені фільми-переможці попередніх років.

Офіційна церемонія відкриття ювілейного кінофестивалю почалася в Національному академічному театрі опери та балету України ім. Тараса Шевченка. Її провела російська актриса Рената Літвінова. Серед гостей «Молодості» були Фанні Ардан, Жерар Депардьє, Карен Шахназаров, Людмила Гурченко, Володимир Меньшов, Роман Балаян.

Показ французького фільму «Картахена», який представили виконавці головних ролей Софі Марсо та Крістофер Ламберт, відбувся в кінотеатрі «Київ».

У 2010 р. в конкурсній програмі було представлено 57 стрічок (23 студентських, 21 короткометражних і 13 повнометражних фільмів). Позаконкурсна програма налічувала 67 фільмів, альтернативна конкурсна — 21. Журі «Молодості» очолював французький режисер Марк Каро. До складу журі увійшли австрійський режисер Райнер Фріммель, український художник Олександр Ройтбурд і російська продюсерка Олена Яцура.

Переможцем фестивалю став фільм Сергія Лозниця «Щастя моє», який отримав грошову премію в розмірі US$10 000 і нагороду «Скіфський олень». Також нагороду в розмірі US$2000 отримали режисери, які відзначилися і здобули перемогу в категоріях: «Найкращий короткометражний фільм», «Найкращий повнометражний фільм» і «Найкраща студентська робота». «Найкращий молодий актор» отримав премію в розмірі €1000. Нагороду «Скіфський олень» «За внесок у світовий кінематограф» отримав Крістофер Ламберт.

2010—2020-ті роки

44-й Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» відбувся з 25 жовтня до 2 листопада 2014 року. Урочисте відкриття пройшло в Національному палаці мистецтв «Україна», а покази — в культових кінотеатрах Києва.

47-й Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», пройшов у Києві з 26 травня по 2 червня 2018 року.

49-й Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», запланований на 30 травня — 7 червня 2020 року, було перенесено у зв’язку з пандемією COVID-19 та запровадженням карантинних обмежень. Фестиваль відбувся 22—30 серпня у гібридному форматі. Добірка з 264 фільмів була представлена як онлайн, так і в кінотеатрах. На кінофестивалі було представлено 4 українських фільми: один повнометражний, два студентські та один короткометражний. Загалом на фестивалі було показано 12 повнометражних фільмів, зокрема «Парфенон» режисера Мантаса Кведаравічюса. Фільмом відкриття 49-го фестивалю «Молодість» стала україно-швейцарська стрічка «Забуті»«Забуті» режисерки Дарії Онищенко — історія україномовної родини з Луганська, яка намагається виїхати з тимчасово окупованої території та переїхати до Києва. Стрічка порушує тему внутрішніх переселенців та складних умов життя на окупованих територіях.

Секції конкурсної програми

Міжнародний конкурс

Конкурсна частина фестивалю містить три основні міжнародні програми — студентську, короткометражну і повнометражну. Стрічка-претендент має вийти не раніше ніж 1 січня попереднього року. Фільми, що демонструвалися на території України, брали участь в інших фестивалях та отримали нагороди, також приймаються до участі в конкурсі.

• Програма студентських фільмів. Щороку презентується близько трьох десятків студентських робіт — перших короткометражних фільмів (ігрових, документальних, анімаційних), довжиною до 45 хвилин. Призи категорії: «за Найкращий студентський фільм», «Приз ім. Іва Монтана найкращому молодому актору».
• Програма короткометражних фільмів — фільми не довші за 30 хвилин. Призи категорії: «за Найкращий короткометражний фільм», «Приз ім. Іва Монтана найкращому молодому актору».
• Програма повнометражних фільмів. Щороку презентується близько десятка дебютних повнометражних фільмів, довжиною від 60 хвилин. Призи категорії: «за Найкращий повнометражний фільм» та «Приз ім. Іва Монтана найкращому молодому актору».

Роботи всіх категорій можуть номінуватися на «Гран-Прі» та «Приз глядацьких симпатій»

Національний конкурс

Історично, секція «Панорама українського кіно» була першою позаконкурсною програмою фестивалю. Згодом вона була визначена як «Національна конкурсна програма». Участь у національному конкурсі беруть будь-які короткометражні фільми (ігрові, документальні, анімаційні, до 45 хвилин), вироблені в Україні (або за участю України як країни-співпродюсера). Фільми, які демонструвалися на території України, можуть бути запропоновані до участі в програмі.

«Сонячний зайчик»

«Сонячний зайчик» (англ. SunnyBunny) — вітчизняний культурний ЛГБТ-захід, заснований 2001 року, директором фестивалю Андрієм Халпахчі й тележурналістом Анатолієм Єремою. Це друга у світі (після Teddy Award на Берлінале) програма ЛГБТ-фільмів на основних міжнародних кінофестивалях (2007 року ЛГБТ-премію Queer Lion було започатковано на Венеціанському кінофестивалі, а з 2010 року приз Queer Palm вручають і в Каннах). Конкурс відбувається на спеціальних показах «Сонячного зайчика» в кінотеатрі «Жовтень».

«Molodist Teen Screen»

Конкурсна програма для дітей «Molodist Teen Screen», розрахована на вікову категорію 10—14 років.

Documentary Competition

«Documentary competition» — конкурсна програма документального кіно, у рамках якої режисери представляють свої дебютні роботи. Програма заснована до 50-ї річниці «Молодості». Призовий фонд переможця програми складає US$2000.

Секції позаконкурсної програми

Позаконкурсна секція фестивалю традиційно представляє низку програм, які знайомлять глядача з досягненнями найновішого національного та світового кіномистецтва: ретроспективи провідних майстрів світового екрана та найбільших кіношкіл світу, спеціальні події.

• Фільм-відкриття — фільм, що відкриває кінофестиваль. Фільмом відкриття 48-го кінофестивалю стала стрічка «Дехто любить гаряченьке» — реставрована версія класичної голлівудської комедії режисера Біллі Вайлдера «У джазі тільки дівчата». Картина режисерки Дарії Онищенко «Забуті» відкривала 49-й КМКФ «Молодість».
• Ретроспективна програма «Століття». Лише за останнє десятиріччя на «Молодості» були показані ретроспективи Ліндсея Андерсона, Мішеля Суттера, Маргарет фон Тротта, Дерека Джармена, Інгмара Бергмана, Девіда Лінча, братів Каурісмякі, Петра Чардиніна, Івана Пир'єва, Едварда Дмитрика, Леоніда Осики, Івана Миколайчука, Кшиштофа Зануссі, Робера Брессона, Етторе Сколи та багатьох інших.
• Українські прем'єри — найновіші українські фільми, що були зняті протягом року.
• FORMA — добірка експериментальних фільмів. Програма започаткована у 2018 році.
• Молодість. «Короткий Інсайт»
• Опівнічний сеанс. Програма започаткована у 2019 році.
• Національний фокус — добірка актуального кіно, з окремої країни (2014 рік — «Угорський фокус», 2015 рік — «Словацький фокус», 2016 рік – «Литовський фокус») або представляє її ретроспективну програму (2018 рік — Італія, 2019 рік — Канада).
• «Дні Вишеградського кіно» є спільним проєктом урядів Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини, а також Міжнародного Вишеградського фонду. Його метою є просування ідей сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.
• Метри — програма охоплює стрічки, які зняли «метри» кінематографу.
• Фестиваль фестивалів
• Скандинавська панорама — роботи режисерів з Данії, Швеції, Фінляндії, Норвегії та Ісландії.
• Валі Експорт — творчість Валі Експорт.
• Міраж свободи — українське експериментальне кіно 1960—80-х років, доробок студії «Київнаукфільм» 1980-х років — від документальних хронік сімейного життя до пародійних кінокомедій.
• Молодість. Знову до школи. У 2019 році до програми увійшли Національний університет театру та кіно «І. Л. Караджале» у Бухаресті (UNATC) та Вищий національний інститут виконавських видів мистецтва і техніки мовлення (INSAS).
• Другий фронт. Історії ЛГБТ-військових
• «Дивись українське» є збіркою фільмів, створених у рамках проєкту «Дивись українське — твори своє майбутнє!» метою якого є розвиток національного кінематографу.
• Спеціальні події — самостійні кіноподії, які формально лежать поза межами традиційних фестивальних програм, вільний простір для презентації різнорідних тем.
• Фільм-закриття — закриває позаконкурсну програму — фільм-закриття. Фінальним фільмом 49-ї «Молодості» стала документальна робота Ірини Цілик — «Земля блакитна, ніби апельсин».

Журі

Міжнародне журі, яке оцінює фільми офіційної конкурсної програми. Національна конкурсна програма оцінюється спеціально сформованим журі. На фестивалі також можуть працювати журі FIPRESCI (Міжнародної федерації кінопреси), FICC (Міжнародної федерації кіноклубів), Екуменічне журі тощо.

• Журі ФІПРЕССІ (Міжнародна федерація кінопреси, фр. Fédération Internationale de la Presse Cinématographique, «FIPRESCI»)
• Журі FICC. Вперше журі Міжнародної Федерації Кіноклубів було представлено на фестивалі у 1998 році.
• Журі конкурсу «Sunny Bunny», до складу якого входять громадські активісти та представники ЛГБТ-організацій та діячі культури, які роблять внесок, або відомі своєю підтримкою ЛГБТ-спільноти.
• Журі національного конкурсу оцінює сучасні вітчизняні фільми з 2004 року. До складу журі національного конкурсу традиційно входять українські телеведучі, кінокритики, режисери, продюсери, мистецтвознавці та інші представники культури й мистецтва.
• Екуменічне журі призначається Екуменічною кінематографічною організацією Інтерфільм, Світовою католицькою організацією для спілкування SIGNIS та Конференцією Європейських церков. До складу екуменічного журі входять шість членів, представників різних країн та культур, які можуть бути кіножурналістами, кінокритиками, теологами, викладачами чи дослідниками.

Нагороди

• Гран-прі за найкращий фільм Міжнародної конкурсної програми (US$10 000 та статуетка «Скіфський олень», що є символом фестивалю)
• Приз за найкращий фільм у кожній категорії Міжнародної конкурсної програми (US$2000 та статуетка «Скіфський олень»)
• Приз за найкращий фільм Національної конкурсної програми короткометражних фільмів (50 000 гривень та статуетка «Скіфський олень»)
• Приз за найкращий фільм конкурсу «Сонячний зайчик» (US$2000 та статуетка «Скіфський олень»)
• Приз за найкращий фільм конкурсу «Teen Screen» (US$2000 та статуетка «Скіфський олень»)
• Приз за найкращий фільм конкурсу документального кіно (US$2000 та статуетка «Скіфський олень»)
• Дипломи журі

Інші нагороди:

• Приз за внесок у світове кіномистецтво (статуетка «Скіфський олень»)
• Приз глядацьких симпатій (статуетка «Скіфський олень»)
• Приз журі FIPRESCI (у разі присутності на Фестивалі журі FIPRESCI)
• Приз «Дон Кіхот» (у разі присутності на Фестивалі журі FICC)
• Приз Екуменічного журі (у разі його присутності на Фестивалі)

Перелік переможців

Інформації про результати конкурсів 1970—1971 рр. не зберіглося. Відомо, що в 1971 році на «Молодості» відзначили дебютну акторську роботу Володимира Меньшова «Щасливий Кукушкін».

У 1970—80-х роках вручався Головний приз «За найкраще втілення сучасної теми», від 1979 року декілька разів поспіль — Головний приз «За найкращий художній фільм», у 2000-х — «Гран-прі».

Рік	Назва фільму	режисер/и	кіностудія / країна або республіка СРСР	Примітки
1972	«Захарова рідня»	Олександр Криварчук	СРСР, УРСР
1974	«Перша сторінка»	Себастьян Аларкон	ВДІК
	«Звичайний сіонізм»	Рамон Бетрос	КДІТМ
1975	«Жінка з вбитого села», «Німий крик», «Крихта піску»		Білоруська РСР	програма документальних фільмів студії «Білорусьфільм»
1975	«Канал»	Володимир Бортко	СРСР, УРСР
	«Ар-хі-ме-ди!»	Олександр Павловський	СРСР, УРСР
1977	головний приз не присудили
1978	«Ангел мій»	Борис Токарєв	СРСР, РРФСР
	«Ветеран»	Аркадій Сіренко	СРСР, РРФСР
1979	«Вавилон XX»	Іван Миколайчук	СРСР, УРСР
1980	«Дебют»		«Мосфільм»	за великий творчий внесок у професійне становлення молодих кінематографістів та програму фільмів, представлених на фестивалі
1981	«Жарт»	Галина Юркова
1982	«Сім маленьких розповідей про перше кохання»	Георгій Матарадзе	СРСР, ГРСР
1983	«Солдатські вдови»	Володимир Артеменко	СРСР, УРСР
	«Над Бейрутом чуже небо»	Ф. Мутлак
	«Пригоди Петрова і Васєчкіна, звичайні й неймовірні»	Володимир Алєніков	СРСР, РРФСР
1984	«Одиниця „з обманом“»	Андрій Праченко	СРСР, УРСР
1985	«Гей, на лінкорі!»	Сергій Снєжкін	СРСР, РРФСР
1986	«Свято Нептуна»	Юрій Мамін	СРСР, РРФСР
1987	«Двоє на мотоциклі»	Серик Апримов	СРСР, КРСР
1988	«Захисник Сєдов»	Євген Цимбал	СРСР, УРСР
	«Невідома»	Володимир Кучинський	СРСР, УРСР
1990	«Ми летимо»	О. Вазар		анімаційний фільм
1991	Гран-прі не присудили
1992	Фестиваль не відбувся
1993	«Олімпійське літо»	Гордіан Маугг	Німеччина
1995	«САБС»	Глєб Тєлєшов	Росія
1996	«Тридцять п'ять в стороні»	Даміан О'Доннелл	Ірландія
1997	«Склад»	Донна Сван	Австралія
1998	«Голоси»	Андрій Осипов	Росія
1999	«Хлібний День»	Сергій Дворцевой	Росія
2000	«Бути поруч»	Рох Стефанік, Стефан Далдрі	Франція /  Велика Британія
2001	«Діва та піаніст»	Мартін Ле Галль	Франція
	«Чоловічі справи»	Славомір Фабіцькі	Польща
2002	«Утопія Блюз»	Штефан Гаупт	Швейцарія
2003	«Старі»	Геннадій Сидоров	Росія
2004	«Після меси»	Паприка Стеен	Данія
2005	«Звинувачуваний»	Якоб Тюзен	Данія
2006	«12:08 на схід від Бухареста»	Корнеліу Порумбою	Румунія
2007	«Мандри Оркестру»	Еран Колірін	Ізраїль /  Франція
2008	«Будда вибухнув від сорому»	Хана Махмальбаф	Іран
	«Шультес»	Бакур Бакурадзе	Росія
2009	«Дівчинка»	Тіцца Кові, Райнер Фріммель	Італія /  Австрія
2010	«Щастя моє»	Сергій Лозниця	Україна /  Німеччина / Нідерланди
2011	«Подих»	Карл Марковіч	Австрія
2012	«L»	Бабіс Макрідіс	Греція
2013	«Людська маса» (англ. The Mass of Men)	Ґабріель Ґоше	Велика Британія
	Повернення (множина)	Олександр Ратій	Україна	У номінації «Національний короткометражний фільм»
2014	«Десь там» (англ. Anywhere Else)	Естер Амрамі	Німеччина
2015	«Принцеса» (англ. Princess)	Талі Шалом-Езер	Ізраїль
2016	«Остання сім'я» (англ. Ostatnia rodzina)	Ян П. Матушинський	Польща	З врученням грошового сертифікату від «Лото-Забава» на US$10 000
2017	фестиваль не проводився
2018	«Святий» (лит. Šventasis)	Андріус Блажевічюс	Литва /  Польща	Гран-прі «Скіфський олень» та сертифікат на US$10 000
2019	«Дикий» (фр. Sauvage)	Камій Відаль-Наке	Франція	Гран-прі «Скіфський олень»
2020	«Особливі прикмети» (ісп. Sin señas particulares) «Твій хід» (фр. Kuessipan)	Фернанда Валадез Міріам Верро	Іспанія /  Франція	Гран-прі «Скіфський олень» та грошова винагорода

Ключові особи

Андрій Халпахчі

Халпахчі Андрій Якович — художній керівник фестивалю; генеральний директор фестивалю 1992—2019 рр.. Про «Молодість» він казав: «Фестиваль змінюється. Про театр кажуть, що він живе 10 років — це його золотий період, потім потрібно щось робити нове, інакше він „гине“. Фестивалю „Молодість“ вже 50 років і він не загинув, але безумовно — нові часи потребують нових форм, нової команди, нових ідей»^{[джерело?]}.

Посилання

• Офіційний сайт КМКФ «Молодість»
•  КМКФ «Молодість» на YouTube
• Історія КМКФ «Молодість» до 2010 року: НАУКОВИЙ ВІСНИК Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, випуск 9, стор. 120—133: «Кінофестиваль „Молодість“ як віддзеркалення генези національного кінопростору України», авторка Людмила Новікова [Архівовано 25 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Інформація про фестиваль з 1997 по 2000 рр. на першому офіційному сайті фестивалю [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
• ПРЕМІАЛЬНІ. 40 років «Молодості»: історія в гран-прі [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Україна молода» № 199 за 26 жовтня 2010 року
• В Україні названо переможців кінофестивалю «Молодість»^{[недоступне посилання з липня 2019]} // інф. за 1 листопада 2010 року від ЗІК: Західна інформаційна корпорація [Архівовано 7 серпня 2010 у Wayback Machine.]