Ознака д'Аламбера
Вибрані статті із |
Числення |
---|
|
Спеціалізоване |
Ознака Д’Аламбера — ознака збіжності числових рядів встановлена Жаном Д’Аламбером в 1768 році:
Якщо для числового ряду існує таке число , , що починаючи з деякого номера виконується нерівність то даний ряд абсолютно збігається; якщо ж, починаючи з деякого номера то ряд розбігається. |
Зокрема, якщо існує границя
-
(
)
то ряд, що розглядається, абсолютно збіжний якщо , а якщо — розбіжний (ознака збіжності Д’Аламбера у граничній формі). Якщо або границя не існує - тест не дає результату, бо ряди які відповідають таким випадкам можуть бути як збіжні, так і розбіжні.
Ознаку д'Аламбера можна застосувати і в випадках, коли границя не існує або дорівнює одиниці, якщо використати верхню і нижню границі. Нехай:
- .
- якщо R < 1, ряд абсолютно збіжний;
- якщо r > 1, ряд розбіжний;
- якщо для всіх великих n (незалежно від значення r), ряд теж розбіжний тому що ненульове і зрозстаюче, а тому an не наближається до нуля;
- інакше результат не визначений.
Якщо границя в (1) існує, то . Таким чином ознака з верхньою і нижньою границею включає в себе ознаку зі звичайною границею.
Приклади[ред. | ред. код]
1. Ряд
абсолютно збіжний для всіх комплексних , бо
2. Ряд
розбігається при всіх , бо
3. Якщо , то ряд може як збігатися, так і розбігатися: обидва ряди
- і
задовольняють цю умову, причому перший ряд розбіжний, а другий збіжний.
Розширення для ρ = 1[ред. | ред. код]
Як було видно вище, ознака не визначена коли границя дорівнює 1. Розширення ознаки д'Аламбера іноді дозволяють розібратися з такими випадками.[3][4][5][6][7][8][9][10]
У всіх ознаках нижче, вважаємо що Σan це сума додатніх an. Такі ознаки можна також застосовувати до будь-яких рядів зі скінченним числом від'ємних членів. Такі ряди можна записати як:
де aN - це від'ємний елемент з найбільшим індексом.
![]() | Цей розділ потребує доповнення. |
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Григорій Михайлович Фіхтенгольц. Курс диференціального та інтегрального числення. — 2023. — 1400+ с.(укр.)
- Ознака Даламбера (теорема) // Вища математика в прикладах і задачах / Клепко В.Ю., Голець В.Л.. — 2-ге видання. — К. : Центр учбової літератури, 2009. — С. 505. — 594 с.
- d'Alembert, J. (1768). Opuscules V. с. 171–183..
- Apostol, Tom M. (1974). Mathematical analysis (вид. 2nd). Addison-Wesley. ISBN 978-0-201-00288-1.: §8.14.
- Knopp, Konrad (1956). Infinite Sequences and Series. New York: Dover Publications. Bibcode:1956iss..book.....K. ISBN 978-0-486-60153-3.: §3.3, 5.4.
- Rudin, Walter (1976). Principles of Mathematical Analysis (вид. 3rd). New York: McGraw-Hill, Inc. ISBN 978-0-07-054235-8.: §3.34.
- Hazewinkel, Michiel, ред. (2001). Bertrand criterion. Математична енциклопедія. Springer. ISBN 978-1-55608-010-4.
- Hazewinkel, Michiel, ред. (2001). Gauss criterion. Математична енциклопедія. Springer. ISBN 978-1-55608-010-4.
- Hazewinkel, Michiel, ред. (2001). Kummer criterion. Математична енциклопедія. Springer. ISBN 978-1-55608-010-4.
- Watson, G. N.; Whittaker, E. T. (1963). A Course in Modern Analysis (вид. 4th). Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-58807-2.: §2.36, 2.37.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (Rudin, 1976, §3.34)
- ↑ (Apostol, 1974, §8.14)
- ↑ Bromwich, T. J. I'A (1908). An Introduction To The Theory of Infinite Series. Merchant Books.
- ↑ Knopp, Konrad (1954). Theory and Application of Infinite Series. London: Blackie & Son Ltd.
- ↑ Tong, Jingcheng (May 1994). Kummer's Test Gives Characterizations for Convergence or Divergence of all Positive Series. The American Mathematical Monthly 101 (5): 450–452. JSTOR 2974907. doi:10.2307/2974907.
- ↑ Ali, Sayel A. (2008). The mth Ratio Test: New Convergence Test for Series. The American Mathematical Monthly 115 (6): 514–524. doi:10.1080/00029890.2008.11920558. Процитовано 21 листопада 2018.
- ↑ Samelson, Hans (November 1995). More on Kummer's Test. The American Mathematical Monthly 102 (9): 817–818. JSTOR 2974510. doi:10.2307/2974510.
- ↑ Blackburn, Kyle (4 травня 2012). The mth Ratio Convergence Test and Other Unconventional Convergence Tests. University of Washington College of Arts and Sciences. Процитовано 27 листопада 2018.
- ↑ Ďuriš, František (2009). Infinite series: Convergence tests (Bachelor's thesis). Katedra Informatiky, Fakulta Matematiky, Fyziky a Informatiky, Univerzita Komenského, Bratislava. Процитовано 28 листопада 2018.
- ↑ Ďuriš, František (2 лютого 2018). «On Kummer's test of convergence and its relation to basic comparison tests». arXiv:1612.05167 [math.HO].
|