Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)

Ця сторінка створена для обговорення правописних питань та надання мовної консультації. Частина вікіпроекту «Грамотність». Див. також: Вікіпедія:Список найтиповіших мовних помилок. Будь ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку "Підпис" над віконцем редагування). Додати нове обговорення

Авторське право + Адміністрування + Допомога + Мовна консультація + Патрулювання + Політики + Пропозиції + Різне + Технічні питання +

Радіожурнал «Слово»:

• про правильне вживання літери «ґ»

Надавати перевагу чи віддавати перевагу?

Можна натрапити на такі заголовки: «Джентльмени надають перевагу білявкам», «Лікарка надає перевагу морякам». Не кажучи вже про подібні сполучення в тексті статей. Чи відповідають вони мовній нормі? --В.Галушко (обговорення) 16:10, 12 серпня 2017 (UTC)

[1] Правильно віддавати перевагу. Це неправильна калька від «отдавать предпочтение». СУМ--くろねこ ^Обг. 20:14, 12 серпня 2017 (UTC)

Значить ми мусимо багато виправляти і перейменовувати. Помилка вельми поширена. --В.Галушко (обговорення) 20:51, 12 серпня 2017 (UTC)

1й фільм. --くろねこ ^Обг. 02:13, 13 серпня 2017 (UTC)

@AlexKozur:, @В.Галушко: СУМ, як бачимо, не дуже перевірявся, тому і «надавати перевагу» там вистачає. --Yakiv Glück 07:29, 16 серпня 2017 (UTC)

Не знаю. Може, припустимо паралельне вживання? --В.Галушко (обговорення) 18:39, 16 серпня 2017 (UTC)

Я в словниках і інші помилки зустрічав, але ця вже дуже поширена виходить. Можливо, якась із версій більш «нормативна», але ботом виправляти все на один лад точно не можна. imho, хай в статтях все лишається як є. --Yakiv Glück 23:34, 16 серпня 2017 (UTC)

Віддавати (віддати) перевагу кому, чому — визнавати кого-, що-небудь кращим порівняно з іншими. СУМ-11 --ЮеАртеміс (обговорення) 10:11, 1 жовтня 2017 (UTC)

Тюркські імена по батькові

д) тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли й под., що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаїлбей, Турсунзаде, Керогли. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Русте, Ібн Сіна, Ібн Фадлан, а тюркське паша — через дефіс: Гедік-паша, Осман-паша.

— СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ ОСОБОВІ ІМЕНА ТА ПРІЗВИЩА Й ПОХІДНІ ВІД НИХ ПРИКМЕТНИКИ, § 106. Імена та прізвища (прізвиська)

Чи випливає з цього, що по батькові азербайджанців має писатися разом? Ільгам Гейдароглу Алієв. Чи навіть Гейдарогли.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:36, 22 вересня 2017 (UTC)

Французьке жіноче ім'я Florence

Вітаю! Підкажіть, будь ласка, як все-таки правильно передається українською французьке жіноче ім'я Florence - Флоренс чи Флоранс. Бо, як бачу у нас є статті і з тим (Флоранс Лепрон, Флоранс Баверель-Робер), і з іншим перекладом (Флоренс Форесті). У нас є Список французьких імен, де вказано Флоранс, і мабуть це правильно, але сама стаття не перевірена, тож немає впевненості у точності та правильності перекладу всіх імен з цього списку, бо єдине посилання у статті-списку — на російськомовне джерело, що є дивним у списку імен українською--Leon Nef ^обг 06:53, 25 вересня 2017 (UTC)

Вимовляється через А: /flɔ.ʁɑ̃s/. Не знаю, чи традиція зберігає орфографічне Е.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:51, 29 вересня 2017 (UTC)

Португальська

• Привіт, товариство! У нас є правила передачі португальських назв?
• Як писати португальські [ɲɐ] і [ʎɐ]? Як (1) -ня і -ля, чи (2) -нья і -лья? Бо на слух вони звучать як (1). Може є якась традиція?
• Як писати — Іданья-а-Нова чи Іданя-а-Нова, Ковільян чи Ковілян? Хто що думає! Дякую!
  • Здається традиція повторює російську - через Ь.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:41, 29 вересня 2017 (UTC)

Рід слів, що написані іншою мовою

Який рід потрібно вживати у наступних реченнях (приклад): "Автомобіль Škoda добре відомий в Україні, він славиться своєю надійністю і якістю". Тут все однозначно - слово "він" відноситься до слова "автомобіль" і має такий же самий чоловічий рід. Інша фраза: "Автомобіль Škoda добре відомий в Україні, зокрема Škoda Octavia отримала приз на конкурсі...". Тут має бути "отримала" чи "отримав"? Який рід потрібно вживати до слів, написаних іншою мовою? Такий же, як і в оригінальній мові, чи відповідно до звучання цього слова на укр.мові? Дякую. --Estabiano (обговорення) 16:07, 28 вересня 2017 (UTC)

В розмовному мовленні рід визначається відміною. Шкода вона. Проте офіційний стиль узгоджує рід з «пропущеним» словом — загальною назвою об'єкта. Наприклад, тому Windows вона — бо операційна система.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:45, 29 вересня 2017 (UTC)

Відмінювання -єво

Чи виходить з цього, що відмінюються всі слов'янські назви на -о? Серце Сараєво → Серце Сараєва?--ЮеАртеміс (обговорення) 05:51, 5 жовтня 2017 (UTC)

5. Географічні назви, що складаються з двох іменників або іменника та присвійного прикметника, відмінюються лише в другій частині: Баден-Баден — Баден-Бадена, у Баден-Бадені; Орєхово-Зуєво — Орєхово-Зуєва, в Орєхово-Зуєві; Івано-Франківськ — Івано-Франківська, в Івано-Франківську. Але: Конча-Заспа — Кончі-Заспи, у Кончі-Заспі; Пуща-Водиця — Пущі-Водиці, у Пущі-Водиці.

...

7. Не відмінюються географічні назви (переважно іншомовні), що закінчуються на е (є), і (ї), о, у (ю): Рамбуйє, Туапсе, Улан-Уде, Фіуме; Капрі, Порт-Луї, Поті, Тбілісі, Уссурі, Фукуї; Бордо, Глазго, Марокко, По, Сант-Яго; Баку, Бештау, Катманду, Кюсю. Так само не відмінюються й деякі назви на -а, як Нікарагуа.

— § 112. Відмінювання географічних назв

@UeArtemis: Не знаю щодо всіх, а Сараєво точно відмінюється: в усіх словниках у родовому відмінку йде закінчення -а, та й у нас є Категорія:Уродженці Сараєва та подібні. Перейменовую цю статтю — NickK (обг.) 14:50, 12 листопада 2017 (UTC)

Дякую.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:03, 12 листопада 2017 (UTC)

Китайські назви

Як до сих пір ніде не знайшла правил записування китайских назв в українській мові. Помітила, деякі інші користувачі також помітили, що в російській використовується Система Палладія, але як на мене то ця система зводить хіба з толку, тому що то як ми напишемо назву за системою, а то як воно звучить насправді дуже відрізняється.

Я пропоную писати китайські назви так як вони звучать, тому що це дуже зручно для: 1. осіб, які нею володіють (пишеш як вимовляєш, не треба постійно кудись заглядати і "тормозити" зі створенням статей) 2. осіб, які старають вивчати китайську мову (будуть знати як правильно вимовляти слова)

Дуже цікаво пізнати думку інших вікіпедистів.--Truefair (обговорення) 09:41, 11 жовтня 2017 (UTC)

• Зараз у нас фактично діє система Палладія, пристосована Кірносовою. @Truefair: Ваша пропозиція могла б спрацювати, якби в українській і китайській були однакові звуки. Так же цікавить, як ви пропонуєте передавати звуки, яких нема в українській мові, зокрема, носовий /ŋ/, ясенно-твердопіднебінні /ɕ/, /t͡ɕ/, ретрофлексні /ʂ/, /ʈ͡ʂ/ або придихові /pʰ/, /kʰ/, /t͡sʰ/ тощо. В українській мові відповідні звуки відсутні, тож яку українську літеру ми б не поставили, це все одно не допоможе правильно вимовляти. Будь-яка заміна на інший звук фактично означає створення нової, альтернативної системи, а це вже оригінальне дослідження — NickK (обг.) 12:47, 11 жовтня 2017 (UTC)

це не буде оригінальне дослідження якщо є україномовна система, яка широко використовується. Я не знаю чи є такі системи. І згідно правил, ми можемо використовувати у цьому випадку лише ВП:МОВА. Дякую за увагу! --くろねこ ^Обг. 22:48, 11 жовтня 2017 (UTC)

• З того що я бачив у літературі, система, яку використовують українські синологи, — це попівська «російська-радянська-зновуросійська» система Палладія. Вона не офіційна, але найбільш уживана. За фактом. Фактом провінційності української синології, та й взагалі української гуманітаристики. Свого «китайського алфавіту» українські науковці не винайшли (певно, ліньки, та й ноги в них ростуть з радянської школи), тому транскрибують по-старому: з китайської або китайської латинки на російську, з російської на українську (тут є декілька варіантів, скажімо з тими ж г-ґ), і отримують назву. Спосіб ідіотський, але що поробиш. Його навіть посольство КНР в Україні використовує. Тому й виходить у нас якийсь Сунь-цзи (який щось кудись «сує»), хоча ніякого нь в китайській немає (та й сполучення цз дивне)... Одним словом, не до китайців нам. Тут навіть з української мови, за чверть століття української незалежності, досі немає нормального тлумачного словника, що охопив би всю українську лексику від середньовіччя до сьогодення. І це при сучасних технологіях, що в сотні разів полегшують роботу з великими даними...
• Щодо вікіпедії, то офіційного правила як писати китайські назви немає. Тож пишіть як знаєте. Грубо кажучи, усім байдуже. За великим рахунком, ніхто мови не знає. Але навіть за цих умов, до ваших назв можуть причепитися. Бо адепти секти «свідки Палладія» ніколи не сплять )) --N.Português (обговорення) 02:48, 12 жовтня 2017 (UTC)
  • Ну, пара нь/н для n/ng логічна. Наше вухо так і сприймає. Принаймні англійське ng звучить як "дуже тверде Н".--ЮеАртеміс (обговорення) 06:43, 12 жовтня 2017 (UTC)
    • Ні, не логічна. Моє вухо не сприймає тверде n як м'яке нь. Стільки не вип'ю. Припиняйте розбивати чужі репліки. Дурна звичка.--N.Português (обговорення) 06:45, 12 жовтня 2017 (UTC)

  @N.Português: Ви, звісно, праві, що система Палладія не бездоганна, а місцями нелогічна. Проблема в тому, що якісної альтернативи їй немає. І Сунь-цзи, до речі, гарний приклад, бо, з одного боку, це ім'я доволі відоме освіченій людині, з іншого боку, має різні варіанти написання. І поряд з беззаперечним домінуванням Палладія-Кірносової єдиним іншим поширеним написанням є транслітерація з піньїня так, наче це англійська: Sun Zi = "Сун Зі" (реферат, публікація і навіть посібник з грифом Міносвіти). А от написання за вимовою, яке пропонує @Truefair:, не є вживаним: 孫武 = "Сун Ці", але якщо погуглити "Сун Ці", то знайдемо тут zh:宋祁 (піньїнь en:Song Qi, Палладій-Кірносова Сун Ці), тут zh:宋慈 (піньїнь en:Song Ci, Палладій-Кірносова Сун Ци), тут 孙琪 (піньїнь fi:Sun Qi, Палладій-Кірносова Сунь Ці), і лише одне джерело на сайті рефератів знаходить Сунь-цзи в написанні "Сун Ці".

  Тож маємо три підсумки. По-перше, Палладій-Кірносова домінують беззаперечно. По-друге, чимало авторів таки відхиляється від Палладія, але в бік безладу, так, що чотири різні людини записані українською однаково. По-третє, фонетична транскрипція суттєво програє не лише Палладію, а й зовсім хибній транслітерації з піньїня через англійську (яка, до речі, трапляється і в нас). Як на мене, Палладій є значно меншим злом за це — NickK (обг.) 09:15, 12 жовтня 2017 (UTC)

  Домінує Палладій. Безсумнівно. Я про це й писав. І чому пояснив (від провінційності). Про пані Кірносову ніхто не навіть не здогадується. Бо несуттєво. Та сама попівська дореволюційна система, тільки під іншим прізвищем. Від Палладія справді відхиляються, але це не безлад. Це пошук. І добре, що він хоч є. Скажімо, читав нову книгу, а там Сунь-дзи (краще ніж цзи, але знову хтось кудись щось «сує»). Гадаю, боятися треба не безладу-руху-життя, що наближує до істини, а тієї системи-сталості-сметрі, що під виглядом порядку нехтує істиною. А істинна проста — у китайців немає ніяких нь і т.п. Пригадується, як всі сміються над китайцями, коли чують «сунь-ххх-в-чай»; а насправді ж то над собою сміються, над Палладіями та Кірносовами (хай вибачать мені ці чудові люди), бо немає у китайській мякого n та інших буквосполучень, які ті повигадували. Тому, що гірше Палладій чи інші системи, важко сказати. Як на мене, перше точно безнадійно застаріле (та ще й з-за «поребріка»). --N.Português (обговорення) 04:00, 13 жовтня 2017 (UTC)

  @NickK: щодо згаданого Вами Сун Ці як Ви так його назвали. 孫武 - це не є ієрогліф до Сун Дзи, тільки Сун Ву (його ім'я при народженні), але це меньше з тим. 孫- вимовляється як Сун, 宋祁 (Song Qi - Сонг Ці), 宋慈 (Song Ci -Сонг Ци) я думаю що різниця все ж таки є між ними, якщо взяти то, як звучать вони висказані китайцями, а пишуться в нашій транслітерації, де як самі Ви помітили все це якби звучить так само. Мені реально шкода, що в нас є багато звуків які можна передати правильно, або більш меньш правильно, а ми слідуємо за старим прикладом. Як вже писала раніше взявши російську книжку де вчать китайську, аж перелякалась, тому що це зовсім не ті звуки, не ті слова. Тут можна не казати вже про саме просте, що ти будеш думати що вчиш китайську, приїдеш в Китай, а там фігушку тебе поймуть. Я вивчала китайську в Польщі і в Пекінському університеті і мені просто шкода, що на моїй рідній мові не існують як на мене справжні книжки, які можуть навчити правильно на ній спілкуватись , адже ж тепер, коли ми входимо в часи де починає розвиватись Новий Шовковий Шлях, а отже Україна буде мати більше взаємовідносин з Китаєм і потрібні будуть люди китаєзнавці ітд., а тут така халепа, навіть добрих основ немає.--Truefair (обговорення) 08:41, 13 жовтня 2017 (UTC)

  Як вікіпедиста мене найбільш обурює не те, що немає основ, адже в нас це всюди, навіть Словника власної мови немає, що вже про китайську казати, найбільше обурює, що Вікіпедія, яка позиціонується і мала б бути прогресивним проектом потрапила в полон радянських джерел і є ще більш відсталою ніж навіть наші офіційній й академічні установи які, судячи з наявного різноманіття, принаймні знаходяться в пошуку. artem.komisarenko (обговорення) 11:14, 13 жовтня 2017 (UTC)

  @Truefair: Штука в тому, що «передати правильно за вимовою» — річ дуже й дуже умовна. Проблема в тому, що на слух кожен чує щось своє. Я справді скопіював не той ієрогліф для Сунь-цзи, я мав на увазі 子, але на слух у Файл:Zh-zi.ogg я не чую там дзвінкого /d͡z/ (наше дз), я там чую протяжне /t͡s/ (наше ц). В ієрогліфі 宋 ви чуєте Сонг, я у вимові Файл:Zh-sòng.ogg і близько не чую нічого схожого на /ɦ/ (наше г), натомість я чую там /sʊŋ/ (щось середнє між нашими Сон і Сун з носовим н). Я, звісно, здогадуюся, що г там з піньїня, але ж це неправильно.

  Зрештою, проблема в тому, що в українській і в китайській відрізняються багато звуків. Наприклад, у сотні найпоширеніших китайських прізвищ є 王 (піньїнь Wang) та 萬 (піньїнь Wan). Вимова їх відрізняється лише тоном і останнім звуком: у першому носове /ŋ/, у другому звичайне /n/. Передати українськими літерами носове /ŋ/ у кінці слова і тим більше тон неможливо, тож далі є два варіанти. Перший — передати їх однаковим українським Ван. Другий — вигадати якусь відмінність, щоб їх розрізнити. Ви от пропонуєте додати -г, щоб перший став Ванг, Палладій пропонує додати м'який знак, щоб другий став Вань. Очевидно, що ні те, ні інше не відтворює вимову, але саме для того домовляються про якусь систему. З Палладієм відомо, що 王/Wang завжди Ван, а 萬/Wan завжди Вань. Звісно, це не відтворює реальність, але хоча б послідовно.

  Якщо вийде та буде широко використана краща система, варто буде обговорити перехід. Але не треба відхиляти систему Палладія через те, що вона російська (і не радянська, до речі, а старіша). Альтернатив небагато: всі кириличні системи (білоруси, болгари, монголи) зроблені з Палладія, зі слов'янських мов лише в чехів не піньїнь — NickK (обг.) 13:09, 13 жовтня 2017 (UTC)

Угорська

Прошу долучитися до Обговорення:Егерський замок--N.Português (обговорення) 03:31, 13 жовтня 2017 (UTC)

Стиль

Цікава думка знавців мови щодо оцих ред. № 21261326 виправлень. У мене виникли деякі сумніви.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 04:52, 15 жовтня 2017 (UTC)

А в мене навпаки, склалося позитивне враження від користувача, який виправив цілу низку мовно-стилістичних покручів. Сумніви можуть бути лише до кількох слів, що виведені з наукової термінології в художнє обрамлення. А загалом дуже добре. Також переглянув інші редагування користувача. Крім подекуди надлишкової вікіфікації, дуже добрі редагування. --Микола Василечко (обговорення) 08:33, 15 жовтня 2017 (UTC)

Виглядає добре. Можна сперечатися в деталях, але загалом якісні ред-правки. Які саме сумніви виникли?--N.Português (обговорення) 07:57, 16 жовтня 2017 (UTC)

@Микола Василечко: @N.Português: 1. Незрозуміло чим не подобається "розв'язання задач", а якщо вже завдання, то тоді краще "виконання завдань". 2. "Може бути створена" краще замінити на "можна створити", а не на "може бути створено". 3. "Моделі в нього" не треба міняти на "моделі у нього". Якби попереднє слово закінчувалося на приголосну, то я би погодився. 4. Не згоден з заміною "Друга пов'язана" на "Другу, пов'язано". Нам не потрібно підкреслювати дію пов'язання. Вона залишається такою в минулому, теперішньому і майбутньому часах. 5. Не згоден з заміною "асоціюються" на "поєднуються", тому що тут іде мова про мислене поєднання, а цей відтінок краще передає слово "асоціювати", як у виразі "з чим у вас асоціюється така то річ?". Крім того, я би написав "робототехніку і штучний інтелект часто асоціюють". А от "інтеграцію" можна міняти на "об'єднання". 6. "Взаємозв'язок виражений", а не "виражено", див. п.4.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:16, 16 жовтня 2017 (UTC)

"Задача" - це радше математичний термін, тож тут з його виправленням я погоджуюсь, але також згоден, що краще було б вжити вираз "виконання завдань" замість поточного. Щодо "асоціюється", а також словом "акцентувати" — користувач, схоже, намагається замінювати іншомовні запозичення питомо українськими відповідниками, але при цьому не враховує легку смисленнєву відмінність між цими словами. Так, акцентувати і зосереджувати, так само як і асоціюватися й поєднуватись — це далеко не завжди взаємозамінні синоніми. І хоч пунктуація завжди була найслабшою ланкою в моєму знанні правопису, я теж помітив надмірність ком, проставлених у невідповідних місцях (per Stas000D)--Piramidion 23:00, 16 жовтня 2017 (UTC)

Більшість змін пунктуації — на гірше. Stas (обговорення) 22:30, 16 жовтня 2017 (UTC)

Машина, навіть з інтелектом, не може "опікуватися" (бо в цій дії є емоційний елемент). Побіжний вжито неправильно. Класична фобія дієприслівників та зворотів, припорошена нелюбов'ю до латинізмів.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:58, 19 жовтня 2017 (UTC)

Халіль Джебран

Вітаю! Чи може хтось мені допомогти? Ледь не кожного року в статтю прибігає хтось з користувачів (зареєстрованих чи анонімів) і міняє написання імені/прізвища. Цей маятник втомлює, а сам дати собі раду я не можу. Прошу перейменувати/виправити імена в статті і затвердити в такому вигляді. Дякую! — Шиманський ^હાય! 09:11, 16 жовтня 2017 (UTC)

@Шиманський Василь: Я думав, то лише в нас таке буває, але в США теж таки трапляється: винен чиновник, який перекрутив написання імені. Він ліванець і батьки його назвали Халіль (Khalil), але при еміграції в США чиновники помилково записали його Kahlil, і він став відомим в Америці під цим ім'ям (не знаю, чому це транслітеровано з арабської, бо американською це читалося Каліл). Гадаю, варто розкрити цей курйоз у статті, але зберегти оригінальне ім'я Халіль — NickK (обг.) 09:32, 16 жовтня 2017 (UTC)

Мабуть, міняють тому, що назва статті не відповідає українським посиланням на переклади в самій статті. Там Халіл, а назва Халіль. Якщо ж не відповідає, то будь-яка назва буде фантазією вікіпедистів, і чому б її не змінити на іншу фантазію? Maksym Ye. (обговорення) 04:36, 21 жовтня 2017 (UTC)

не така вже й фантазія--yakudza 12:32, 21 жовтня 2017 (UTC)

У статті наведено тільки чотири джерела з іменем Халіл. Значить, вона писалася не за ними. Це треба б зазначати. («Власний переклад з російської» від «Толоки» я не рахую.) Maksym Ye. (обговорення) 15:35, 21 жовтня 2017 (UTC)

Чеські прізвища

Чи варто українізувати закінчення чеських прізвищ - аналогічно польським? Julius Pokorny передане як Юліус Покорни. --В.Галушко (обговорення) 16:48, 20 жовтня 2017 (UTC)

§ 104 Правопису

Прикметникові закінчення білоруських прізвищ -ы, чеських -ý, польських -y, болгарських -и передаються через -ий: Бялий, Гартний, Гуляшкий, Неврлий, Неєдлий, Новотний, Палацький.

--yakudza 12:37, 21 жовтня 2017 (UTC)

Дякую за консультацію, перейменував. Але в Мережі частіше трапляється варіант Юліус Покорні — з огляду на те, що він вважається німецьким лінгвістом (навіть у Чеській Вікі написано byl německý jazykovědec). Якщо кому не подобається цей варіант, може виставити на перейменування. --В.Галушко (обговорення) 20:36, 22 жовтня 2017 (UTC)

Правопис назв і імен Середзем'я

Звернув увагу на те, що правопис у багатьох статтях, присвячених світам Толкіна, не додержується. Пишуть чомусь «Нарсил» (це власне ім'я), але «Палантирі» (це загальна назва). Можливо, ці варіанти взято з якогось українського перекладу, але не виключено, що могли взяти і з російського. На мою думку, доречно додержуватися правопису: з огляду на те, що різні перекладачі передають толкінські назви по своєму і не завжди дотримуються чинної орфографії. Окрім того, як належить передавати сполучення ri, ry перед приголосним у географічних назвах: згідно з правописом має бути «ри». --В.Галушко (обговорення) 20:44, 22 жовтня 2017 (UTC)

Велика проблема. Бо більшість вважає, що має бути, як у перекладі, а перекладів багато.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:49, 23 жовтня 2017 (UTC)

Linköping

Вітаю! Знову анонім, знову тотальне перейменування, знову я не копенгаген у цьому питанні. Підкажіть, будь ласка, яка має бути правильна назва міста. З повагою, — Шиманський ^હાય! 04:50, 30 жовтня 2017 (UTC)

@Шиманський Василь: Поки повернув попереднє, перейменування слід винести на ВП:ПС, бо воно неочевидне. Лінчепінг значно переважає за вжитком варіант Ліншопінг, та й правопис вимагає передавати ö через е (з k більш спірно, бо вона позначає відсутній в українській мові звук) — NickK (обг.) 13:24, 30 жовтня 2017 (UTC)

Адаптація англійського слова

У статті «Тайн (Середзем'я)» англійське Thain я адаптував як «тайн». Але в Олени Фешовець — «тан», у більшості російських так само. З огляду на традицію передавання, а також на те, що форма «тайн» таки далека від оригінального звучання («θейн»), може варто перейменквати на «тан». --В.Галушко (обговорення) 16:11, 30 жовтня 2017 (UTC)

А хіба не Тейн? Українською був лише переклад Фешовець? А взагалі, у нас перекладають дивно дуже. Я думаю краще нехай буде так як у нас переклали. Як наприклад, Лоґан: Росомаха, Ґеральт. Дякую за увагу!--くろねこ ^Обг. 13:28, 4 листопада 2017 (UTC)

Це здорова спроба привести всіх до єдиного знаменника, адже середземний тайн пишеться, як звучить британський (thane [θeɪn]).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:44, 28 листопада 2017 (UTC)

Сольвеєвський або Сольвеївський конгрес?

Як правильно писати? en:Solvay Conference. --Шмурак (обговорення) 12:57, 2 листопада 2017 (UTC)

Якщо «Солвей», присвійна форма «Солвеїв», отже, «Со́лвеївський». --В.Галушко (обговорення) 21:50, 2 листопада 2017 (UTC)

В.Галушко, дякую! Наголос як я зрозумів на другий склад - Ернест Сольве --Шмурак (обговорення) 21:59, 2 листопада 2017 (UTC)

Має бути на перший, але якщо так узвичаїлося (у слов'янських мовах не прийнято робити багато післянаголошних складів), значить перевагу треба віддати традиції. --В.Галушко (обговорення) 22:39, 2 листопада 2017 (UTC)

І м'який знак не забудьте. --Олег.Н (обговорення) 06:34, 3 листопада 2017 (UTC)

Іменування категорій

Прохання до мовознавців долучитися до обговорення назв категорій Вікіпедія:Обговорення категорій та розробки загальних правил називання категорій Вікіпедія:Категоризація#Поради з категоризації#Назви категорій

• Питання: чи будівля не є спорудою?? ВП:ОК#Будівля/Споруда.--Avatar6 (обговорення) 08:50, 5 листопада 2017 (UTC)

Російські топоніми

Чи правильно передані російські топоніми Білий (місто) (Белый), Новодугинський район (Новодугинский район)? Щодо першої назви не певен, але у випадку другої мало бути «Новодугінський». --В.Галушко (обговорення) 21:24, 10 листопада 2017 (UTC)

Так, там неправильно перекладено райцентр. Він мав бути Новодугіно. Новодугинський був би від Нова Дуга.--Анатолій (обг.) 15:57, 12 листопада 2017 (UTC)

Львович чи Левович?

Як правильно писати по-батьків Львович чи Левович. Зустрів статтю де вжито саме Левович, але не впевнений що такий варіант є правильним --August (обговорення) 19:28, 13 листопада 2017 (UTC)

@Augustus-ua: Це одне з складних питань. Історично Львович (бо Львів, наприклад, а не Левів), але сучасні словники допускають також Левович. Треба дивитися, як у конкретної людини записано в паспорті, десь як Кузьмич/Кузьмович — NickK (обг.) 19:40, 13 листопада 2017 (UTC)

Йшлось про давно померлих осіб, надалі якщо старатимусь вживати варіант Львович. --August (обговорення) 20:24, 13 листопада 2017 (UTC)

Георгій Побідоносець

Що робити з цим:

• Церква Георгія Побідоносця (Лихий)
• Церква Георгія Побідоносця (Сандата)
• Церква Георгія Побідоносця (Кулішівка)

Я за перейменування на Юрія Переможця. --Микола Василечко (обговорення) 08:15, 14 листопада 2017 (UTC)

Я не можу знайти правила перекладу з російської мови: є щоси крім Вікіпедія:Правила перекладу з близькоспорідених мов? Або це зазвичай прийнято на основі консенсусу? Джим Гаррісон (обговорення) 08:29, 14 листопада 2017 (UTC)

Спочатку бажано вирішити, якій формі імені святих у вікі віддавати перевагу: канонічній чи простонародній. Якщо першій - Георгій, Фома/Тома, Матфей/Маттей, Іоанн. Якщо другій - Юрій, Хома, Матвій, Іван. Спостеріг, що в статтях з цим нема одного стандарту, повний різнобій, складається враження, що писали/перекладали наспіх, не всі навіть відпатрульовані. Слід обрати якийсь один стандарт, щоб не було подвійного. Варіант "Георгій" - з канонічною формою, а "Побідоносець" - це радше не росіянізм, а церковнослов'янізм. --В.Галушко (обговорення) 18:17, 14 листопада 2017 (UTC)

так склалося, що такі назви допустимі Церква святого Георгія (Львів), Храм Георгія Побідоносця (Хмельницький), Церква Святого Георгія Побідоносця в Одесі і тому подібне. Можливо є АД на православних сайтах щодо цих церкв. А взагалі, так. Якось дивно дивитися на це Святий Георгій (значення) та Святий Юрій. Дякую за увагу!--くろねこ ^Обг. 18:41, 14 листопада 2017 (UTC)

(Що, до речі, робить Вікіпедія, коли різнобій у статтях цілком правдиво відображає різнобій у реальному житті?) --Ата ^(обг.) 15:42, 20 листопада 2017 (UTC)

@Ата: Зазначає цей різнобій і докладно пояснює його причини. Перефразуючи одного з персонажів одного з моїх улюблених фільмів, я можу сказати, що «Вікіпедії трудно йти проти усталеного слововжитку, але йти за ним їй теж слід не завжди». --В.Галушко (обговорення) 16:28, 20 листопада 2017 (UTC)

Юрко Побідник --ЮеАртеміс (обговорення) 08:36, 28 листопада 2017 (UTC)

Гума і резина

У СУМ-11 для «гумка» подані лише два значення («для стирання» і «для жування»), для «резинка» — обидва та ще декілька. Лексема «резина» подане як розмовний синонім «гума». Чи змінилося слововживання відтоді? --В.Галушко (обговорення) 13:03, 16 листопада 2017 (UTC)

До речі, думаю, треба додати уточнення Гумка (канцелярська)--ЮеАртеміс (обговорення) 08:34, 28 листопада 2017 (UTC)

Кирилізація англійської мови

Привіт! Кілька сумнів:

• Транслітерáція vs кожному транскрипційному знакові: це транслітерація але транскрипція? див. Довідка:Рекомендації щодо транслітерування#Практична транскрипція англомовного тексту 0_0
• а[ə] → а, o[ə] → о vs. «однозначність — кожному транскрипційному знакові чи знакосполуці відповідає лише одна українська літера чи літеросполука»?
• plotter → плотер: немає роз'яснення...
• Чи є винятки як прикладі?
• i[i] → i vs. електрик?
• l[l] → л vs. фільтер?
• немає e[] → "" як machine[mə'ʃi:n] → машин
• немає ng[ŋ] → нг (див. кліфгенгер) але нґ (як кінґ у таблиці)?
• немає gi[dʒɪ] → джи (як Вірджинія) але джі (як текнолоджі у таблиці)?
• factory як приклад ph?
• ew[ju:]/u[ju:] → ю (як у таблиці) але ью (як у приклад нью, тьюб) але 'ю (як у приклад п'юр)?

Джим Гаррісон(англ.) 17:52, 17 листопада 2017 (UTC)

@Jim Harrison: Ваші сумніви цілком зрозумілі, а аргументи розумні. Причини стількох неточностей і суперечностей зрозуміти нетрудно: стаття створювалася поспіхом, ніхто не звернув увагу на проблему термінології і коректності приписів. По-перше, сам термін "транслітерація" з великою натяжкою (to stretch the term much) можна застосувати до передавання англійських слів: Вам відоме про нефонетичність англійської орфографії. По-друге, різне передавання тих само сполучень може бути продиктоване вимогами вже української орфографії: після "ж", "ш", "ч" - "и", але наприкінці слів - "і", ew - "ью", але після губних приголосних (в, м, п, ф) - "'ю", подвоєння літер у загальних назвах відсутнє (за винятком, якщо перша літера в парі належить до префікса). Оскільки [ŋ] нема в українській, його замінюють на "нг", деякі вважають за краще писати "нґ" (у сучасній орфографії припустимі обидва варіанти). З передаванням літери "i" складніше. У загальних назвах вибір між "і" або "и" визначається так званим "правилом дев'ятки". Різниця між короткими і довгими голосними не передається (хоча "i", "y" у закритому складі або наприкінці слова ближче до "и", а "e" у відкритому складі, сполучення "ee" і "ea" - до "і"), внаслідок цього reelin українською прийнято передавати "рилін" (наголошується, здається, другий склад), хоча з погляду оригінальної вимови має бути навпаки. Англійське "l" частіше передають як "л", але трапляється і застаріла передача "ль" (колись англійські слова запозичували через німецьке або французьке посередництво ). --В.Галушко (обговорення) 21:53, 17 листопада 2017 (UTC)

Скажу коротко, і лише до цієї кирилізації. Вона не відповідає вимогам правопису 2015. Потребує переробки. Дякую за увагу! --くろねこ ^Обг. 23:08, 19 листопада 2017 (UTC)

Хочу зазначити, що вжиток ґ недоречний. Сучасний правопис обмежує вжиток цієї літери давніми запозиченнями типу ґніт (від knot).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:06, 28 листопада 2017 (UTC)

1. Оскільки шва непритаманна українському мовленню, ми "розводимо" цей звук з огляду на графіку. Проте доволі популярною є передача шви літерою Е - жодного разу не бачив запису "продакшОн". Дехто взагалі використовує И чи пропускає голосну.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:16, 28 листопада 2017 (UTC)
2. В загальних назвах не зберігається подвоєння. Є лише кілька винятків.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 28 листопада 2017 (UTC)
3. Перед приголосною в загальних та географічних назвах пишемо -ри-, а не -рі-.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 28 листопада 2017 (UTC)
4. L перед приголосним традиційно передається з деяких мов м'яко. Наприклад, з німецької. В англійських запозиченнях це явище спорадичне й не послідовне. ЛЬ важко формалізувати. Тут головним чином відчуття мови. Наприклад, Гаролд важке для вимови, тому Гарольд.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 28 листопада 2017 (UTC)
5. Природно, що німі літери не передаються.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 28 листопада 2017 (UTC)
6. (д)жи, ши, чи, ци пишемо твердо. "Чингісхан-Цицеронове" правило. На жаль, воно недоречно записане в розділі правопису про передачу з російської мови.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 28 листопада 2017 (UTC)
7. Грецького походження ph природно передається Ф.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 28 листопада 2017 (UTC)
8. Розстановка апострофа й м'якого знака залежить від того, чи може ця приголосна пом'якшуватися в укр. мові.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:29, 28 листопада 2017 (UTC)

Щодо вжитку "ґ" точнішим формулюванням було б "деяким користувачам хотілось би обмежити вжиток цієї літери кількома словами". Можливо, щоб догодити своєму інстинкту виживання в російськомовному оточенні, чи може згідно зі своїми консервативними уподобаннями, чи їх так навчили їхні вчителі. Хтозна. Але насправді літера "ґ" останнім часом надзвичайно широко вживається у перекладі імен та географічних назв, причому в масових виданнях багатьох дуже поважних видавництв. Регламентація вжитку "ґ" Правописом дуже туманна, а тому автори і редактори йдуть за своїм власним природним чуттям мови та відновлюють ті слова, які історично писалися з "ґ". Зрештою, стало набагато більше людей зі знанням іноземних мов, для яких більш природною видається фонетична передача іноземних слів таким чином, як вони вимовляються в інших мовах. І всі очікують на результати роботи Правописної комісії, щоб почати ще сильніше обурюватись. Така мовна ситуація з літерою "ґ". Mykola Swarnyk (обговорення) 09:54, 28 листопада 2017 (UTC)

Інсайдери кажуть, що змін щодо ґ очікувати не варто. В правилах нічого туманного: в питомих словах типу ґречний, де походить від К чи є звуконаслідуванням, та в деяких в давніх запозиченнях. В сучасних запозиченнях писати ґ - поза. Та й шкідливо - чого вартий один лише хибний запис Ґонґадзе.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:29, 28 листопада 2017 (UTC)

Вовча лапа

Суперечність між варіантами ідентифікації рослини «вовча лапа». В укрвікі вказано, що так перекладається з грецької наукова назва плауна; а в СУМ-11 написано, що це народна назва Trollius europaeus. Може існують ще якісь джерела? Наперед вдячний --В.Галушко (обговорення) 15:09, 22 листопада 2017 (UTC)

У Грінченка також Trollius europaeus. Але треба шукати ботанічні джерела. Не раз бувало, що в ботаніці недоукраїнізатори переносили назви рослин. Через що не раз тут конфліктував з Користувач:Mykola Swarnyk--ЮеАртеміс (обговорення) 08:01, 28 листопада 2017 (UTC)

На Грінченка не варто орієнтуватись при виборі назви статті, бо багато його назв або взагалі не були прийняті в номенклатурі, або вийшли/перейменувались. Не забуваймо, що зараз вся філогенія оновлюється згідно з хромосомними даними і т.ін. Щодо конкретно Trollius europaeus Кобів, 2004 подає вовча лапа звичайна, у Визначнику, 1987 - на першому місці купальниця європейська (, думаю, уніфіковано з рос. назвою), але також наведена в назві роду вовча лапа (а у них це нечасто, бо народних назв вони взагалі не наводять, лише наукові). Я би схилявся до перейменування статті на вовча лапа звичайна. Кобів, до речі, є в інтернеті інтегрований у пошукову базу "Словники України", там усі народні варіанти знайдете, бо він потратив кілька років на зведення докупи всіх ботанічних назв, і тому ще довго не буде кращого джерела за цей словник. Щоправда, лише судинні. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:20, 28 листопада 2017 (UTC)

Сонна лощина • Сліпі-Холлоу

"Сонна лощина (кладовище)". Історія редагувань: Сонна лощина (кладовище). Англомовна географічна назва. Як правильно перейменувати? "Сліпі-Холлоу (цвинтар)" чи "Сліппі-Холлоу (цвинтар)"--Avatar6 (обговорення) 04:54, 23 листопада 2017 (UTC)

По-перше: якщо є україномовні джерела, то можна як варіант «Сонна лощина». По-друге: «Sleepy» з однією «p», тому як Сліпі Джон Естес, Сліпі-Ай (Міннесота). Дякую за увагу!--くろねこ ^Обг. 05:11, 23 листопада 2017 (UTC)

А чому не "Сонний виярок", ну, якщо знайдуться 'інші джерела'? Наприклад, синонімічно перекладені власні назви фантастичних творів.:-). Це власна географічна назва, яка похідна від Сліпі-Холлоу (Нью-Йорк).

Так, то неуважність моя, там подвійне "ee", а не "pp". Чомусь заклинило механізм сприйняття, перепрошую. --Avatar6 (обговорення) 06:15, 23 листопада 2017 (UTC)

І? Кладовище не може так називатися по українському? Є ж Кремнієва долина. Чи Великий каньйон. Це теж географічні об'єкти. Дякую за увагу! --くろねこ ^Обг. 08:05, 23 листопада 2017 (UTC)

Але вони — усталені традиційно перекладені назви. Ось, наприклад, Скугсчюркогорден (Лісовий цвинтар) теж не перекладено, на відміну від пропозицій автоперекласти власні назви на відповідній сторінці із уточненням "(значення)", хоча такого поняття "Лісовий цвинтар" (тобто того що в автоперекладі інтервікі "парковий цвинтар") в українській мові не існує, бо в українській мові "Лісовий цвинтар" / "Лісове кладовище" (Лісний…, Лісне…) — власна назва організованих місць поховань в багатьох населених пунктах.--Avatar6 (обговорення) 05:38, 24 листопада 2017 (UTC)

Я і мав на увазі усталену назву. Дякую за увагу! --くろねこ ^Обг. 10:10, 24 листопада 2017 (UTC)

Це ж усталена назва.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:58, 28 листопада 2017 (UTC)

Ви краще виставте перейменування на сторінку перейменувань, хай люди висловляться. Mykola Swarnyk (обговорення) 09:07, 28 листопада 2017 (UTC)

Лихо з розуму

Вітаю. А ні в кого не завалявся десь під рукою український переклад «Горя от ума» («Лихо з розуму» або «Горе з розуму»). Відповідна стаття пише, що таких перекладів було чимало: Українською мовою «Лихо з розуму» переклали А. Волкович («Горе з розуму», 1936), Максим Рильський, Діодор Бобир, Євген Дроб'язко (у співавторстві, «Лихо з розуму», 1947) але щось я в мережі не бачу жодного. Мені потрібен лише переклад наступних двох рядків, для перекладу у Вікіджерелах (воно йде як епіграф до статті):

Мила намъ добра вѣсть о нашей сторонѣ; Отечества и дымъ намъ сладокъ и пріятенъ

artem.komisarenko (обговорення) 10:28, 23 листопада 2017 (UTC)

@Artem.komisarenko: Взагалі це s:ru:Арфа (Державин), у Грибоєдова трохи інші рядки:

Жить с ними надоест, и в ком не сыщешь пятен?
Когда ж постранствуешь, воротишься домой,
И дым отечества нам сладок и приятен!

Їх переклад українською такий (майже впевнений, що це Рильський):

Жить з ними набрида. Все в них помітиш темне!
А як повернешся з далекої путі -
І дим вітчизни нам солодкий і приємний!

Перекладу Державіна я не знайшов, не впевнений, що він узагалі існує — NickK (обг.) 10:49, 23 листопада 2017 (UTC)

Овва. Дякую. З цього вже можна щось зробити. Не хтілося б ОД робити, цитати загальновідомих творів перекладати artem.komisarenko (обговорення) 10:53, 23 листопада 2017 (UTC)

Гортав-гортав r2u і вигортав таке (Рильський щось мені нетойво та й перший рядок однаково потрібно перекласти):

Мила нам добра звістка про нашу царину
Вітчизни й дим солодкий нам та втішний

artem.komisarenko (обговорення) 19:59, 23 листопада 2017 (UTC)

• Це цитата відома ще з часів Гомера:

«...дим, що над рідним підноситься краєм...» - Відгук цих слів Гомера та старогрецького прислів'я - «Дим вітчизни нам любіший, ніж вогонь на чужині», - позначається в аналогічному вислові римського поета Овідія «Еі гашш раїгіае сіиісіз» («Понтійські послання»), в словах Чацького «И днм отечества нам сладок и приятен» (О. Грибоєдов, «Лихо з розуму»), в поезії Лесі Українки «Дим» - «Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий», в одному з сонетів М. Зерова - «Там зноситься Ітаки синій дим».

--yakudza 23:21, 23 листопада 2017 (UTC)

Авторитетність джерела

Чи можна вважати eslovnyk.com авторитетним джерелом? На нього посилається дивний синонім штопора у відповідній статті. --В.Галушко (обговорення) 02:35, 25 листопада 2017 (UTC)

Боже, скільки реклами! І ще немає посилання, з якого паперового взято! Ні, не АД.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:56, 28 листопада 2017 (UTC)

Вирва і лійка

У статті Провальна лійка (без інтервік) англійським відповідником наведено collapse sink-hole, але sinkhole (sink-hole) — це «Карстова вирва». Оскільки провалини в землі українською називаються «вирвами», а не «лійками», доречніше об'єднати їх як «Карстова вирва». Не зовсім слушний термін «лійка» щодо геологічних утворень може бути викликаний впливом двозначності рос. воронка. Я не став об'єднувати статті самостійно, бо першу з них створив Білецький В. С. на основі своєї енциклопедії, він може мати відмінну думку щодо тотожності цих понять. --В.Галушко (обговорення) 15:36, 25 листопада 2017 (UTC)

Шановні колеги! Тоді коли мова йде про НАУКОВУ ТЕРМІНОЛОГІЮ треба бути надобережним. Вікіпедисти - це не створювачі термінології. Це люди, які відзеркалюють ІСНУЮЧУ ТЕРМІНОЛОГІЮ. "Гірнича енциклопедія" містить не більше 10 "нових термінів". Все інше, в т.ч. згадане тут - вже існуюча термінологічна база.--Білецький В.С. (обговорення) 22:43, 25 листопада 2017 (UTC)

@Білецький В.С.: дякую за висловлення Вашої думки. Але питання залишається нерозв'язаним: статті бажано об'єднати, щоб уникнути плутанини в непідготованих читачів, тільки неясно, з якою назвою. Я згоден з Вами: "лійка" - усталений термін, він трапляється в багатьох виданнях (навіть у СУМ-11). Якщо віддати йому перевагу, тоді доречно «Карстова вирва» перейменувати на «Карстова лійка», об'єднавши під цією назвою обидві статті. Які будуть думки в інших? --В.Галушко (обговорення) 23:43, 25 листопада 2017 (UTC)

Об"єднав.--Білецький В.С. (обговорення) 07:16, 26 листопада 2017 (UTC)

Дякую за розуміння й оперативність. Доречно було б попрохати адміністраторів об'єднати історії обох сторінок, але вважаю що це безперспективне: на мої запити щодо об'єднання давно ніхто уваги не звертає. Оскільки в українських джерелах часто трапляється варіант «вирва», це теж слід зазначити в статті. --В.Галушко (обговорення) 15:40, 26 листопада 2017 (UTC)

К. лійка вживана в літ-рі.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:55, 28 листопада 2017 (UTC)

Форма родового відмінка

Яка коректна форма родового відмінка в назви річки Тетерів? Мало бути «Тетереву», але можливо, тут виняток (пор. Іртиша, Дінця). --В.Галушко (обговорення) 15:47, 25 листопада 2017 (UTC)

Ви праві. В УЛФІ чергування. Донець, до речі, НЕ виняток - там чергується за нормою.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:52, 28 листопада 2017 (UTC)

@UeArtemis: дякую за зацікавленість у питанні. Я не зовсім точно висловився. Річ у тім, що натрапив на заголовок Вирва (ліва притока Тетерева), який і збентежив мене незвичайним закінченням -а (до речі, у ненаголошеному положенні, на відміну від Іртиша, Дінця, Дністра, Псла). У всіх пов'язаних статтях така сама картина. --В.Галушко (обговорення) 05:51, 30 листопада 2017 (UTC)

Ну, насправді тетерев і Тетерів то обидва запозичення з російської. Грінченко не знає, а СУМ-11 основним подає для птаха тетерук. Та й відмінювання на -а нормальне для -ів міст (хоча тетер без суфіксів у нас відсутній) та "поштучних" явищ.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:42, 30 листопада 2017 (UTC)

@UeArtemis: маю певні сумніви. 1) річка в Україні, а гідроніми належать до дуже древніх шарів лексики; 2) ЕСУМ не підтверджує запозичення (прасл. *tetervъ); 3) українське «Тетерів», очевидно, є присвійною формою від «Тетер». --В.Галушко (обговорення) 14:20, 4 грудня 2017 (UTC)

Що Тетерів то присвійна форма з чергуванням - це сто 100%. А в усіх таких формах -а у родовому. Я вів мову про тетерава без чергування й з малої літери - це з російської.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:00, 6 грудня 2017 (UTC)

Сказав "обидва", бо не глянув на мапу. Думав, що річка починається в РФ чи РБ. Схоже, що просто утворена назва, коли слово ще вживалось без суфіксів.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:02, 6 грудня 2017 (UTC)

Шоломія

Натрапив на «Шоломія», але в словниках такого слова мені відшукати не вдалось. Може це фонетичний варіант «Жоломія»? --В.Галушко (обговорення) 22:23, 26 листопада 2017 (UTC)

Дуже схоже. Грінченко не знаю Шоломії.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:49, 28 листопада 2017 (UTC)

Користувач:Бандурист, Ви впевнені, що вони не тотожні?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:51, 28 листопада 2017 (UTC)

Ігровий процес vs ігролад

Чи допустиме використання слова "ігролад" замість "ігровий процес" (у розумінні правил відеогри)? За: Тематичними сайтами використовується і наявне в локалізаціях деяких ігор. Проти: немає в словниках, не зустрічається поза такими сайтами, в академічних дослідженнях тощо, процес все-таки не те саме, що й лад.--Віщун (обговорення) 07:22, 27 листопада 2017 (UTC)

Я б згадав як синонім. artem.komisarenko (обговорення) 09:49, 27 листопада 2017 (UTC)

Можна додати як синонім (з уточненням неологізм), але не використовувати в статтях, бо у нас енциклопедія, а не жаргопедія. Хоча я б не додавав би і як синонім, так як в словнику немає. Дякую за увагу! --くろねこ ^Обг. 05:19, 28 листопада 2017 (UTC)

ІМХО, давно усталився гемплей. Помітив, що останнім часом ігролад не вживає навіть Плей-Юа.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:48, 28 листопада 2017 (UTC)

Дякую! Сам я не прихильник "ігроладу" і тепер можу апелювати до того, що спільнота Вікіпедії дійшла певної згоди в цьому питанні. Доцільно уникати використання подібних слів, а якщо використовувати (в цитатах наприклад), то пояснювати значення.--Віщун (обговорення) 19:15, 30 листопада 2017 (UTC)

Чергування у — в

Знову актуальне питання, оскільки спільнота і боти зливають його в архів. Український правопис

§11. Чергування у — в.

1. @Lexusuns: стосовно Шаблон:Роки у Кременчуці, відповідні категорії тощо.

   "2. В уживається для того, щоб уникнути збігу голосних: /17/...

   в) після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.): Пішла в садок вишневий (Шевченко); Люди врозкид розляглися в траві (Гордієнко)."

   • -ися в тра- подібно -ки в Кре-. Це уникнення збігу голосних!, а не приголосних.

   Дякую за нагадування, виправлю. --Lexusuns (обговорення) 05:53, 30 листопада 2017 (UTC)

   • Спрощення у групах приголосних — так само подібно "-ння в гру-", але тут вже (!?) в назві статті про правила українського правопису.--Avatar6 (обговорення) 08:22, 30 листопада 2017 (UTC)

2. У Вікіпедії, і не тільки, спостерігається зловживання прийменника "у" поза чинним правописом. І його можна побачити чи не в кожній другій статті, не кажучи про в рази важливіші речі: назви шаблонів, категорій.

--Avatar6 (обговорення) 05:34, 30 листопада 2017 (UTC)

Лапки

Підкажіть, будь-ласка, у яких випадках слово пишеться в лапках? Згідно з логікою правила в правописі § 38. 25 («…Це правило поширюється й на назви виробів, продуктів, що стали фірмовим або сортовим їх означенням: цукерки „Столичні“, цигарки „Українські“, вино „Перлина степу“, цукерки „Пташине молоко“»), загальні назви, використані як особові, мають писатися з великої літери і в лапках. Я правий? --В.Галушко (обговорення) 12:34, 2 грудня 2017 (UTC)

Живописець, маляр, художник

Як визначити різницю між цими термінами? В українській мові слово «маляр» двозначне: так називають і живописця, і будівельного робітника. Слово «художник» — загальний термін. Звертаюсь по консультацію, бо проблема давно назріла: у статті «Живопис», слова «живописець», «живопис» старанно виправляють на «маляр», «малярство», а статтю про робітничу спеціальність «Маляр» переписують як дубль до «Живопис». Окрім того, помітив ОД: прозоро натякається, що коли йдеться про робітника, треба наголошувати перший склад, коли про митця — другий (що не підтверджується словниками). Прошу допомоги. --В.Галушко (обговорення) 13:55, 3 грудня 2017 (UTC)

«Колись Шевченко, як маляр, мріяв був подати у своїх картинах «Живописну Україну» (Павло Тичина, III, 1957, 76)» Синоніми. Хоча живописець це той хто займається живописом. Дякую за увагу! --くろねこ ^Обг. 14:02, 3 грудня 2017 (UTC)

Дякую за зацікавленість і увагу до мого питання. Річ у тім, як упорядкувати ці статті. Люди знаходять статтю «Маляр», бачать, що там нема про живопис, і починають її «покращувати». Може, є сенс створити сторінку неоднозначності «Маляр»? --В.Галушко (обговорення) 14:28, 3 грудня 2017 (UTC)

Для такого є шаблон {{for}} для верхів'я статті --Ата ^(обг.) 19:49, 3 грудня 2017 (UTC)

@Ата: шаблон стояв нагорі, редагувальники мали помітити. Але не допомогло. При всій своїй повазі до читачів укрвікі, вважаю, що бажано зробити «дурнезахист», наприклад, сторінку неоднозначності «Маляр» з тлумаченням терміна і посиланнями на статті «Живопис» і «Маляр (робітничий фах)». --В.Галушко (обговорення) 01:43, 4 грудня 2017 (UTC)

Гм, я сподівалась, що все буде просто Можна додати ще таке повідомлення, які практикує enwiki, коли відкривається редагування певних сторінок: наприклад, для списку хибних уявлень є en:Template:Editnotices/Page/List of common misconceptions: зауваження до редагування цієї статті такі й такі. --Ата ^(обг.) 09:51, 4 грудня 2017 (UTC)

«Художник» і «маляр» — ширші поняття, наприклад, художник може бути живописець, а може бути графік. Але «маляр» також той, хто займається фарбуванням, що не завжди можна віднести до мистецької діяльності.--Віщун (обговорення) 18:38, 3 грудня 2017 (UTC)

Оскільки обидва терміни не є однозначними, треба обрати однозначний - «живописець». З огляду на те, що неможливо передбачити, кого мають на увазі створювачі посилань, має сенс зробити «Маляр» сторінкою неоднозначності.--В.Галушко (обговорення) 01:51, 4 грудня 2017 (UTC)

Хочу зазначити, що значення залежить від наголосу. Маля́р = художник, ма́ляр - будівельник.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:59, 4 грудня 2017 (UTC)

У Грінченко «маля́р» — рос. художник, другого значення не наведено. У СУМ-11 показано варіантативність наголосу, незалежно від значення. У російській мові щодо робітника кажуть «маля́р». Чи Ви маєте інші джерела? --В.Галушко (обговорення) 14:12, 4 грудня 2017 (UTC)

Велика проблема. На статтю «Маляр» посилаються здебільшого статті, присвячені саме живопису, але є також статті про професії. Отже, якщо немає заперечень, «Маляр» ми перейменовуємо на «Маляр (робітничий фах)», а «Маляр» хай у нас буде сторінкою неоднозначності. --В.Галушко (обговорення) 09:28, 11 грудня 2017 (UTC)

Липськ і Ліпськ

Створив статтю Ліпськ (значення), але оскільки поширеніший топонім «Липськ», може, є сенс перейменувати?

Якщо справді є, то є. Від липи ж?--ЮеАртеміс (обговорення) 13:57, 4 грудня 2017 (UTC)

У Котляревського Лейпциг названий Липськом («Ось скатерть шльонськая нешпетна, її у Липську добули…»). Варіант «Ліпск» — у поляків і білорусів, вони вимовляють ці слова однаково, але прийнято білоруські адаптувати до української вимови, а польські — чомусь ні. --В.Галушко (обговорення) 14:03, 4 грудня 2017 (UTC)

То в засновника літературної мови просто слов'янська назва міста. Це трохи інше.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:58, 6 грудня 2017 (UTC)

Тож, що робитимемо? У білорусів має бути «Липськ», у поляків «Ліпськ». Не створювати ж окремі сторінки для цих слів, які в усіх слов'янських вікі знаходяться на одній. --В.Галушко (обговорення) 09:14, 11 грудня 2017 (UTC)

Як на мене, це вже "вікіполітичне" питання, а не мовне.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:35, 15 грудня 2017 (UTC)

Вексилологічні терміни

Яка різниця між термінами «прапор», «знамено», «стяг»? Згідно з українськими джерелами, «прапор» — загальна назва, «знамено» і «стяг» — яко рідковживані синоніми, які використовують переважно в урочистому мовленні. Те, що російською називається Боевое знамя — у нас «Бойовий Прапор». На жаль, у нас статті «Знамено» скопіювали з рос. Знамя, а «Стяг» — з рос. Стяг, знехтувавши україномовні джерела. Існують помилки і в російських термінах. Чому прийнято вважати, що англ. banner — це рос. знамя? Це хибне твердження. Зі статтею «Стяг» взагалі повна плутанина, бо в українській, російській і білоруській мовах це слово вживається в різних значеннях, а у нас все кинули в одну купу. Російське стяг — це наш «бунчук», а укр. стяг, згідно з україномовними джерелами — старовинний, переважно трикутний прапор. Білоруси називають словом сцяг прапор взагалі (дзяржаўны сцяг). У нас навіть дав.-рус. слово чолка («бунчук»), згадане в «Слові о полку Ігоревім», піддали дивній гіперкорекції, перетворивши на «чілка» (про значення слова прошу глянути в словник). Я пишу це тому, що закидаю вікі-спільноті (вони не в чому не винні), а тільки бажаючи спитати вашої думки: треба копіювати визначення слів з рувікі чи писати за українськими джерелами? --В.Галушко (обговорення) 09:10, 11 грудня 2017 (UTC)

Спитайте ось тут: Форум УГТ--ЮеАртеміс (обговорення) 09:34, 15 грудня 2017 (UTC)

@UeArtemis: це була добра ідея, але в мене нічого не вийшло, бо в реєстрації на форумі мені відмовили. Я пробував зареєструватися, але листа з підтвердженням на електронну пошту так і не отримав. Мотиви неясні: можливо, їм не сподобався домен yandex.ru. --В.Галушко (обговорення) 11:56, 19 грудня 2017 (UTC)

Тепер начебто все влаштувалося. Дав запит. --В.Галушко (обговорення) 12:32, 19 грудня 2017 (UTC)

Якщо що, то я теж зареєстрований. Можу спитати. Просто думав, що краще без посередників.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:49, 19 грудня 2017 (UTC)

Дивна термінологія

Чому «Метр на секунду» але «Кілометр за годину»? Чи взагалі існує якийсь стандарт? --В.Галушко (обговорення) 11:07, 11 грудня 2017 (UTC)

Десь в ДСТУ, думаю, має бути. НМД на це проторіччя. artem.komisarenko (обговорення) 11:02, 13 грудня 2017 (UTC)

Передавання етимологічно неоднозначних назв

Здається я вже порушував це питання, але надійшов час повернутися до проблеми. Відоме, що передача російських назв в окремих випадках пов'язана з етимологією. А як бути, якщо етимологія неоднозначна? Наприклад, російське прізвище Лесков може мати три варіанти походження: від топоніма Лески, утвореного від лесок («лісок»); від імені Леско (зменшеного від Александр), від діалектного слова лескать («ляскати»). Відповідно до чинного правопису прізвище першого варіанту ми маємо передати як «Лєсков», другого — як «Лесков», а третього? Як бути тоді, коли походження прізвища конкретного носія невідоме? Може, це не є надто істотним для грамотності, але хотілося б з'ясувати це правописне питання. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 04:55, 13 грудня 2017 (UTC)

Ну, обирати найймовірніше, думаю. Лєсков, ІМХО.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:33, 15 грудня 2017 (UTC)

Збруя і упряж

Чи можна вважати «збруя» і «упряж» синонімами? Виходячи з даних СУМ-11, «упряж» описує вужче поняття і вживається щодо запрягання тварин, термін «збруя» має загальніший характер і вживається як щодо запрягання, так і щодо сідлання. Оскільки я в таких справах не фахівець, необхідна консультація: у статті Упряж донедавна ці терміни подавалися як синоніми. --В.Галушко (обговорення) 06:24, 17 грудня 2017 (UTC)

Як знавець зазначу — ваше розуміння цих термінів абсолютно правильне: упряж використовують лише для запряжних коней, в той час як збруя означає практично будь-який шкіряний лимарський виріб (на практиці застосовується для усіх коней без винятку). Синонімією тут і не пахне. --Nina Shenturk (обговорення) 17:24, 19 грудня 2017 (UTC)

Переписав перенаправлення Збруя на коротку сторінку: з необхідними поясненнями. --В.Галушко (обговорення) 20:11, 19 грудня 2017 (UTC)

Байан

Вітаю!

• Як писати українською іноземні назви такого типу: Байан?
• Якщо у слові звукосполучення [ja] — слід писати Баян. Тут зрозуміло.
• Але коли у слові два звуки на межі складу — [j.a] (й.а): Байан чи Байян?
• Формально, ніби можна Байан, але за традицією пишемо — майя, Савойя (хоча тут кінець слова...§ 90. J.4 ) тощо. Передивився правопис, але сполучення йа всередині слів не знайшов.
• Як тут бути? Допоможіть, будь ласка!--N.Português (обговорення) 06:36, 19 грудня 2017 (UTC)

Особисто я орієнтуюся на Савойю - Байян. йа точно не відповідає принципам правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:03, 19 грудня 2017 (UTC)

Який це принцип? Де його знайти? З Савойєю взагалі, виявляється, окрема історія — в італійському оригіналі там ніби [ja] Savoia, а не [j.a]. Тобто, Савойю слід відкинути як приклад передачі [j.a]. Не знаю, що робить...--N.Português (обговорення) 07:42, 20 грудня 2017 (UTC)

Де це вона окрема? Принцип збереження окремої літери I/J/Y у власних назвах і йотації після Й. Савойя, як і Байян (Baião), має окрему літеру І.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:21, 22 грудня 2017 (UTC)

Виводиться він з § 90. J.4 "від супротивного": якщо слово не є загальною назвою, то не "згортаємо" йот, а подвоюємо, як в контр-прикладах.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:23, 22 грудня 2017 (UTC)

ІМХО, межі складів неважливі, але при йя виходить усе добре: Бай-ян. Написання Байан жодним чином не розбиває на Бай-ан - це все одно Ба-ян.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:27, 22 грудня 2017 (UTC)

• Так і писати, якщо в оригіналі є відповідний звук чи літера: Байан. Зауважуючи, що за вставний -й- відповідають два параграфи правопису (§90, §98). Maksym Ye. (обговорення) 09:41, 22 грудня 2017 (UTC)

  Як раз у 98-ому Вайян, Вайєль, Шантійї. Тобто після Й йотуємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:21, 22 грудня 2017 (UTC)

  Подвійне йотування не обов’язкове у загальному випадку §90. Про Брайана колись зібрав джерела. Шкода, що через неадекватне адміністрування тут продовжують тиражувати помилкове спрощення. Maksym Ye. (обговорення) 14:42, 22 грудня 2017 (UTC)

Договір у Давидишках

Як правильно назвати статтю?

Рос ru:Довидишковский договор, біл be:Давыдзішкаўскі дагавор, лит lt:Dovydiškių sutartis, пол pl:Traktat w Dawidyszkach. За ЕІУ таємний і ворожий йому договір Ягайла з хрестоносцями (підписаний у Давидишках 31 трав. 1380). Варіанти які в мене виникли: Давидішковський договір, Довидішковський, Давидішківський, Довидішківський, Давидишківський, Довидишківський, Довидишковський, Договір у Давидішках. Транслітерація з білоруської - Давидзішкавський, Давидзішковський, Давидзішківський, з польської - Довидишський(?), в гуглі нема нічого крім ЕІУ, можна пошукати в літературі, але побічний огляд україномовної історографії не виявив згадок договору, треба шукати глибше шо я не маю сильного бажання зараз робити, тому питаю тут.

@Augustus-ua: логічніше за все буде «Давидишківський договір». Але з огляду на лит. Dovydiškių може бути і через «о». Не забувайте підписувати свої коментарі. --В.Галушко (обговорення) 10:01, 23 грудня 2017 (UTC)

Ричмонд чи Річмонд?

Згідно з § 90 5.в.4 чинного правопису «И пишеться в географічних назвах із звукосполученням ри перед приголосним (крім j)». Звідки тоді Річмонд (Лондон)? Різні джерела наводять форми «Ричмонд» і «Річмонд», але в таких випадках пріоритетними є правила правопису. До речі, перейменування було здійснене без обговорення. --В.Галушко (обговорення) 19:50, 22 грудня 2017 (UTC)

Було вже колись. Та й Ви питали вже :). --Alex Blokha (обговорення) 23:37, 22 грудня 2017 (UTC)

Я сам був подумав, що це питання давно розв'язане: якщо географічна назва, пишемо «ри». Ба ні. Несанкціоновані перейменування тривають. --В.Галушко (обговорення) 01:56, 23 грудня 2017 (UTC)

Запитання: звідки тоді у правописі 2015 року Річард?--くろねこ ^Обг. 10:08, 23 грудня 2017 (UTC)

Це особове ім'я, а «ри» пишеться тільки в географічних назвах. --В.Галушко (обговорення) 10:11, 23 грудня 2017 (UTC)

Не у всіх [2]. Допустимо все це. У разу такої суперечності я б подивився б карти на картографії. На жаль у мене є лише 2004 року. І не забувайте є Ріслі - місто у Англії, ́Ріверсайд - місто в США. Тому Річмонд може бути і виключенням, так само як і Австрія і Маріанський жолоб. При тому, що це є в підручниках за якими учаться школярі. --くろねこ ^Обг. 10:44, 23 грудня 2017 (UTC)

Дивна назва

Чи можна якось пояснити правилами нормативної української мови наявність в укрвікі статті з назвою «Піонерська зорька (радіопередача)»? --В.Галушко (обговорення) 09:56, 23 грудня 2017 (UTC)