Тула про імена
Тула про імена — глава «Молодшої Едди» Сноррі Стурлусона, остання частина Мови поезії. Являє собою поетизований перелік імен, які використовуються в поезії на означення імен, велетнів, людей, тварин та зброї. Ця поезія присутня не у всіх манускриптах Едди й виступає як самостійний твір; вірогідно, що вона є пізнішим додаванням до оригінального твору Сноррі[1]. Існує припущення, що «Тула про імена» могла навіть послужити джерелом «Молодшої Едди»[2][3]. Доволі часто цю частину викидають з видань та перекладів Едди Сноррі.
Примітки
- ↑ Sverrir Tómasson, «The Middle Ages: Old Icelandic Prose» in A History of Icelandic Literature, ed. Daisy Neijmann, Histories of Scandinavian Literature 5, Lincoln, Nebraska/London: University of Nebraska with The American-Scandinavian Foundation, 2006, ISBN 978-0-8032-3346-1, pp. 64-173, p. 157.
- ↑ Anthony Faulkes, tr. and ed., Snorri Sturluson, Edda, Everyman Library, 1987, p. xii, reissued London: Dent, 1998, ISBN 0-460-87616-3, p. xvi.
- ↑ Jan de Vries, Altnordische Literaturgeschichte volume 2, Berlin: de Gruyter, 1967, pp. 225-26. (нім.)
External links
- «Тула про імена» в оригіналі, дві версії
- «Тула про імена» в оригіналі та англомовному перекладі (строфи 1-20; продовження: Prose Edda homepage)
_from_Die_Helden_und_G%C3%B6tter_des_Nordens,_oder_Das_Buch_der_sagen.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з германо-скандинавської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |