Огр
Огр (фр. ogre) — в кельтській міфології — потворний та злий велетень-людожер.
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
На відміну від схожих на них тролів, мешкають не в горах, а в лісах, переважно на болотах [джерело?]. Дорослі огри мають від 2.7 до 3.05 м зріст і важать від 135 до 160 кг. Планарная энциклопедия/Огры. Їх особливість — неймовірна сила. Часто озброєні важкими палицями.
Колір їх шкіри — від мертво-жовтого до похмурого чорно-коричневого, і (рідко) хворобливого фіолетового. Їх бородавки часто мають інший колір, або принаймні, більш темний, ніж колір їх шкіри. Їх очі фіолетові з білими зіницями, зуби і кігті — помаранчеві або чорні. Огри мають довге, слизьке волосся від червонувато-блакитного до темного зеленого. Їх аромат відштовхуючий, що нагадує запах кисляку. Одягаючись в погано вироблені хутра та шкіри тварин, вони дбають про свою зброю і обладунки тільки в розумних на їхню думку межах. Зазвичай огри говорять на мові орків, тролів, кам'яних велетнів і гномів, а також на власній гортанній мові. Тривалість життя типового огра — 90 років [1]. Планарная энциклопедия/Огры
У інших авторів огр — це і є різновид троля, могутніший і більш розвинений інтелектуально, а то і просто синонім троля.
Поведінка[ред. | ред. код]
З кісток своїх жертв виготовляють трофеї і талісмани, якими вони прикрашають своє житло та самих себе. Щоправда, вони не обдаровані особливим інтелектом. У більшості випадків вони не користуються чіткою мовою. Їх комунікація обмежується життєво необхідними жестами та вигуками.
Етимологія[ред. | ред. код]
Згідно з однією гіпотезою, французьке ogre походить від французького ж Hongrois, «угорець». Згідно з іншою гіпотезою, ogre походить від латинського orcus — «пекло».
Аналоги[ред. | ред. код]
Аналогічно обри (авари), що завоювали Паннонію до угорців, дали назву велетням у кількох слов'янських мовах: пол. olbrzym (тобто обрин), чеськ. і словац. obr тощо.[2]
В мультиплікації[ред. | ред. код]
Шрек — величезний зелений огр (велетень-людожер з західноєвропейських казок), який живе на самоті на болоті в околицях міста-держави Дюлок, населеного людьми, тваринами, ляльками, та іншими істотами з різних європейських казок і легенд (напр. Червона Шапочка, Піноккіо, три сліпі миші з англійської дитячого фольклорного вірша). Людей він, по доброті душевній і всупереч існуючим переконанням, практично не їсть, але його самолюбство зігріває той факт, що при вигляді нього всі в страху кидаються геть.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Огр
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Огр |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У Олександра Мазіна в книзі Малючка і Карлссон огр Карлссон, що має більш як п'ятьсот років, вважається молодим і сповненим сил огром-Мисливцем, як і його молочний брат-Хижак.
- ↑ Анджей Сапковский. Бестиарий // Нет золота в Серых Горах. — Москва : АСТ, 2002. — С. 273-374. — ISBN 5-17-011011-1.