Огр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Огр — пожирач дітей.

Огр (фр. ogre) — в кельтській міфології — потворний та злий велетень-людожер.

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Коміксовий огр.

На відміну від схожих на них тролів, мешкають не в горах, а в лісах, переважно на болотах [джерело?]. Дорослі огри мають від 2.7 до 3.05 м зріст і важать від 135 до 160 кг. Планарная энциклопедия/Огры. Їх особливість — неймовірна сила. Часто озброєні важкими палицями.

Колір їх шкіри — від мертво-жовтого до похмурого чорно-коричневого, і (рідко) хворобливого фіолетового. Їх бородавки часто мають інший колір, або принаймні, більш темний, ніж колір їх шкіри. Їх очі фіолетові з білими зіницями, зуби і кігті — помаранчеві або чорні. Огри мають довге, слизьке волосся від червонувато-блакитного до темного зеленого. Їх аромат відштовхуючий, що нагадує запах кисляку. Одягаючись в погано вироблені хутра та шкіри тварин, вони дбають про свою зброю і обладунки тільки в розумних на їхню думку межах. Зазвичай огри говорять на мові орків, тролів, кам'яних велетнів і гномів, а також на власній гортанній мові. Тривалість життя типового огра — 90 років [1]. Планарная энциклопедия/Огры

У інших авторів огр — це і є різновид троля, могутніший і більш розвинений інтелектуально, а то і просто синонім троля.

Поведінка[ред. | ред. код]

З кісток своїх жертв виготовляють трофеї і талісмани, якими вони прикрашають своє житло та самих себе. Щоравда, вони не обдаровані особливим інтелектом. У більшості випадків вони не користуються чіткою мовою. Їх комунікація обмежується життєво необхідними жестами та вигуками.

Етимологія[ред. | ред. код]

Згідно з однією гіпотезою, французьке ogre походить від французького ж Hongrois, «угорець». Згідно з іншою гіпотезою, ogre походить від латинського orcus — «пекло».

Аналоги[ред. | ред. код]

Аналогічно обри (авари), що завоювали Паннонію до угорців, дали назву велетням у кількох слов'янських мовах: пол. olbrzym (тобто обрин), чеськ. і словац. obr тощо.[2]


В літературі[ред. | ред. код]

Кіт у чоботях у велетня-огра.

(Ogr) Огре або Огер — людожер-гігант, страшне чудовисько, перенесене з народної казки в літературу спочатку лицарськими поетами (Тассо, Боярдо), а потім Перро ( «Histories ou Contes du temps passe»). Етимологія, як вважають одні, йде від Онгруа (угорець), оскільки в очах середньовічного плебсу романських країн Угорщина була чимось на зразок неймовірно далеко на сході лежачого краю світла, Anus Mundi, заселеного виключно чудовиськами і канібалами. До речі, щоб було смішніше, лицарі з романських лицарських поем, плаваючи морями-океанами, часто (sic!) Висаджувалися на угорському узбережжі. В літературу фентезі огри перенесені насамперед Толкієном під назвою ологі-хоїв, вирощених Сауроном виключно великих і сильних тролів. Не виключено також слов'янське походження огра. За Брюкнер, польське слово «olbrzym» ( «ольбжім») - раніше «obrzy» ( «обжи») - велетень, виводиться з «обрів», слова, яким слов'яни називали гунів (або аварів). Звідси, наприклад, назва річки Обри. А в чеському досі велетень — це обр, а найбільший — обровські ( «obrovsky»). Сапковський Анджей. Бестіарій. стор.18

- Фу-ух! Карлссоне! Як ви мене налякали! Що ви робили там, внизу?
- Сидів, - лаконічно відповів її сусід.
- І ... Вам не страшно? - У Каті раптом ослабли ноги, і вона опустилася на камінь балюстради. Камінь був теплий.
- Страшно? Що страшного в тому, щоб сидіти? - здивувався Карлссон. Нахилившись, він поклав тапка поруч з Катею, а сам влаштувався навпроти, схрестивши ноги.
- На такій висоті!
- Ні, - похитав головою Карлссон.- Це не висота. Коли я був молодим, я жив в горах. Ось там - висота. Сядеш увечері на краю кам'яного «чола», дивишся вниз - а там хмари, прозорі, рожеві ...
- Ви там народилися, в горах? - запитала Катя.
Карлссон похитав головою:
- Ні. Нам ... Мені довелося піти в гори, тому що там, де я народився, мене хотіли вбити. Олександр Мазін. Малючка і Карлссон. Книга 1

В мультіплікації[ред. | ред. код]

Шрек - величезний зелений огр (велетень-людожер з західноєвропейських казок), який живе на самоті на болоті в околицях міста-держави Дюлок, населеного людьми, тваринами, ляльками, тощо. З різних європейських казок і легенд (напр. Червона Шапочка, Піноккіо, три сліпі миші з англійської дитячого фольклорного вірша). Людей він, по доброті душевній і всупереч існуючим переконанням, практично не їсть, але його самолюбство гріє той факт, що при вигляді нього все в страху кидаються врозтіч.

(Чому і за що Фіона покохала Шрека?..) Судячи з усього, за те, що він споріднена раса, він - огр! Огровські порядки набагато ближчі принцесі - вона любить, як і Шрек, похрумтіти запеченим щуром, надувати жаб і змій як повітряні кульки. Тому коли вирішується світоглядний вибір принцеси - бути людиною і вийти заміж за короля або залишитися з грубим, необтесаним огром - вона віддасть перевагу останньому. Глядачі аплодують! Уточнимо, огри - це страшні істоти, які наводять жах на все живе і не гидують людським м'ясом. Згадаймо: улюблений коктейль Шрека прикрашає в якості вишеньки людське око! Все про сучасні мультфільми та інші антисімейні технології. Блог

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Огр

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У Олександра Мазіна в книзі Малючка і Карлссон огр Карлссон, що має більш як п'ятьсот років, вважається молодим і сповненим сил огром-Мисливцем, як і його молочний брат-Хижак.
  2. Анджей Сапковский. Бестиарий // Нет золота в Серых Горах. — Москва : АСТ, 2002. — С. 273-374. — ISBN 5-17-011011-1.