Грейдмар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Грейдмар (давньоісл. Hreiđmar) — в скандинавській міфології чарівник, можливо карлик або велетень.[1] Батько Отра, Фафніра та Реґіна, а також мав дочок: Люнґгейд та Лофнгейд. Фігурує в «Сазі про Вельсунґів», «Старшій Едді» та «Молодшій Едді».

Історія Грейдмара[ред. | ред. код]

Грейдмар був великим та могутнім чарівником.[2] Він володів Страхітливим Шоломом, якого боялось все живе, та мечем Гротті.[3] Одного разу до нього на ночівлю прийшли Одін, Гьонір та Локі. Коли Гредмар та його сини Фафнір та Реґін дізнались, що перед тим Локі вбив їх сина та брата — Отра, вони напали на асів, захопили їх в полон та зв'язали. Аси, аби Грейдмар та його сини їх відпустили, запропонували їм виплатити стільки золота, скільки призначить сам Грейдмар. Грейдмар узяв шкіру свого сина (його було вбито у вигляді видри) й поставив умову: набити цю шкіру золотом та ще й засипати її зверху. Тоді аси відіслали Локі здобувати золото, а самі лишилися в заручниках. Локі пішов до Ран й узяв у неї риболовецькі снасті. У водоспаді Андварафорс, який знаходився в країні чорних альвів, він виловив за допомогою цих снастей карлика Андварі в образі щуки й витребував з нього його золото, яке той зберігав у печері. Карлик віддав йому все золото, але непомітно прикрив рукою золотого персня. Локі помітив це й почав вимагати віддати і його, карлик не хотів цього робити, тому що воно могло знову примножити його багатство. Тоді Локі силою відібрав його й розгніваний карлик прокляв перстень: «Золото це, / що було в Ґуста, / братам двом / погибеллю буде, / смерть вісьмом принесе героям; / багатство моє / нікому не дістанеться»[4]. Аси віддали Грейдмарові замовлену ним міру золота, набивши шкіру й засипавши її зверху, неприкритим залишилась лише волосина вусів. Одінові довелося прикрити цю волосину перснем Андварі, який він хотів залишити собі[5]. Виплативши виру, аси покинули Грейдмара. Перед тим, як піти, Локі розповів Грейдмарові про прокляття Андварі.

Потім Фафнір та Реґін почали вимагати в батька віддати їм виру за брата, але Грейдмар не хотів з ними ділитися. Тоді Фафнір пронизав батька мечем, поки той спав. Смертельно поранений Грейдмар покликав свою дочку Люнґгейд й передбачив їй, що її онук помститься Фафнірові.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Його син Реґін називається то карликом, то велетнем
  2. Младшая Эдда//Язык поэзии, пер. О. А. Смирницкой, «Наука», Л., 1970
  3. Младшая Эдда, Язык поэзии
  4. «Старша Едда», «Мова Реґіна», строфа 5, пер. Ілька Біленко-Шумахера.
  5. «Сага о Вёльсунгах», пер. Б. И. Ярхо, М.: Л., 1934, глава 14
  6. Фафніра вбив Сіґурд, але ніде не зазначено, що він був онуком Люнґгейд: його матір'ю була Гйордіс, дочка конунґа Ейлімі, ба батьком — Сіґмунд, син Вьольсунґа та Гльйод.