Гейті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гейті або хейті — поетичні синоніми, які вживали скальди у скандинавській поезії. Гейті — це або слово, що вийшло з ужитку в повсякденній мові, або власне ім'я, що було загальним, або позначення частини замість цілого, роду замість виду і т. п. Хейті — синонімічний замінник якого-небудь іменника; хейті складається з одного слова. Поняття "князь, король" замінюється словом budlungr — нащадок Будлі, fylkir — воєвода, gramr — гнівний, hersir — ватажок, hilmir — той, хто одягає війська в шоломи. Еддичні хейті були традиційними, постійними синонімами в еддичному мовленні — на відміну від кенінгів, які створювалися поетом. [1] Кеннінґ— абсолютно умовне позначення з двох або більше іменників, з яких один означає інший. Наприклад, кенінг воїна або чоловіка — це «Бальдр щита», «Фрейр меча», «древо битви», «кущ шолому» і т. п., кенінг корабля — це «кінь щогли», «олень моря», «бик штевня »і т.д[2]


Завдяки насиченню поезії хейті та кенінгами, вона ставала пишномовною, таємничою, урочистою, що дуже подобалось сучасникам. Ось уривок з вірша: «Місяць брів одягнутий в біле сосни наряду, блиснув на мене по-соколиному з ясного неба брів, але блиск місяця повік богині золотих перснів з того часу заповідає нещастя мені і богині перснів». Це означає: «жінка в білому кинула на мене соколиний погляд, і від того часу ми обоє нещасливі».[3]

Оскільки ці вірші приводяться винятково заради їхньої форми (вони повинні служити підтвердженням того, що той або інший кеннінг або хейті дійсно вживався скальдами), а форма їх неперекладна, у теперішніх перекладах вони опущені й приводяться тільки відповідні кеннінги й хейті. Скальдичні вірші є сенс перекладати лише тоді, коли вони утворюють ланки в оповіданні (як в сагах), тобто коли важливий їхній зміст, а не тільки форма.[2]

Складені з таких хейті синонімічні системи могли налічувати до декількох десятків слів (так, в поезії скальдів використовується, наприклад, близько сорока хейті конунга).

Зокрема, у Мові Поезії Сноррі Стурлусон дає пояснення багатьом хейті, які використовуються в Молодшій та Старшій Едді.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В, Левицький В. (2008). Основи германістики. [укр.]: Навчальний посібник для ВНЗ (uk). Нова Книга. ISBN 9789668609664. 
  2. а б М. И. Стеблин-Каменский, "Культура Исландии"
  3. Г.Л. Рубанова, В.А. Моторний. Історія зарубіжної літератури середніх віків. ae-lib.org.ua. Процитовано 2018-03-19. 
  4. Stridmann, Tim. Язык поэзии — Младшая Эдда — Тексты — Norroen Dyrd. norse.ulver.com (ru). Процитовано 2018-03-19.