Гверґельмір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гверґельмір (давн. Hvergelmir, «киплячий казан») — в германо-скандинавської міфології потік в Ніфльгеймі («країні мороку»), з якого беруть початок підземні річки, в тому числі Гйолль, джерело поруч з Гельгеймом (царством мертвих). У Гверґельмір падає волога з рогів оленя Ейктюрніра, що стоїть на Вальхаллі.[1]Далі вказано, що Гверґельмір «напуває річки», тобто є джерелом багатьох річок. З нього на південь стікали річки Елівагар.[2]

Гверґельмір згадується у Поетичній Едді та Прозовій Едді Сноррі Стурлусона, що датується XIII століттям. Прозова Едда зазначає, що джерело розташоване в Ніфльгеймі, воно є одним з трох головних джерел коренів світового дерева Іггдрасіль (окрім Гверґельміра, згадується ще Urðarbrunnr і Mímisbrunnr)[2]

Гверґельмір згадується також у міфах про створення Всесвіту (Пророцтва Вельви), зокрема як із потоків Гверґельміру при взаємодії з іскрами Муспельгейму виникла безодня Гінунгагап.

Атестації[ред. | ред. код]

У Старшій Едді (Промови Грімніра) про Гверґельмір сказано (переклад В. Кривоноса)[3]:

26 Олень Ейктюрнір

стоïть на даху,

Лерадове листя скубе;

роги роняють

краплі у Хвергельм,

річки такі напувають…

У «Пророцтвах Вельви» також вказується на Гверґельмір (перекл. В. Кривоніс)[4][5]:

38 Дім вона зріла,

далеко від сонця

стоïть у Настронді,

на північ дверима.

Отрута стікає

крізь димохід,

критий той дім

плетивом змій.

39 Там вона бачила:

струмінь тугий

вбрід переходили

клятвопорушники,

підлі убивці

та перелюбники.

Там смокче кров

Нідхьогг із мерців,

людей хижо рве.

Чи знаю достатньо?

Далі вказується назва 42 річок, деякі з яких ведуть до житла богів, інші — до Гельгейму.[6]

У Молодшій Едді Гверґельмір фігурує як киплячий казан. У Видінні Гюльві сказано: «За багато століть до створення землі вже був зроблений Ніфльгейм. В середині нього є потік, що зветься Киплячий Котел, і випливають з нього річки: Свьоль, Гуннтра, Фйoрм, Фімбультуль, Слід і Хрід, Сюльг і Ульген, Вид, Лейфт. А річка Гйoлль тече біля самих воріт Хель». У 15 розіділі йдеться про світове дерево: «Три кореня підтримують дерево, і далеко розходяться ці коріння. Один корінь — у асів, інший — у інеїстих велетнів, там, де колись була Світова Безодня. Третій же тягнеться до Ніфльгейму, і під цим коренем — потік Киплячий Котел, і знизу підгризає цей корінь дракон Нідгьогг». Високий каже, що в Гверґельмірі міститься не тільки дракон, але і так багато змій, що «жоден не може їх перелічити». У 39 розділі «Про пиття ейнгеріїв», Гверґельмір згадується Високим, себто Одіном, в наступному контексті: "Треба ще розповісти і про оленя Ейктюрніра. Він стоїть на Вальгаллі і об'їдає гілки того дерева, а з рогів його капає стільки вологи, що стікає вона вниз в потік Киплячий Котел, і беруть звідти початок річки: Сід, Від, Сьокін, Ейкін, Свьоль, Гуннтро, Фйoрм, Фімбультуль, Гіпуль, Гьопуль, Гьомуль, Гейрвімуль. Вони протікають через поселення асів. Інші річки називаються: Тюн, Він, Тьолль, Хьолль, Град, Гуннтраін, Нют, Ньот, Ньонн, Хрьонн, Віна, Вегсвінн, Тьоднума ".

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Мифологический словарь. — М.: Астрель, Транзиткнига, АСТ. Г. В. Щеглов, В. Арчер. 2006.
  2. а б М. И. Стеблин-Каменский. Культура Исландии — Norroen Dyrd. norse.ulver.com. Процитовано 2018-03-21. 
  3. Промови Грімніра / Пісні про богів / edda.in.ua. edda.in.ua (uk). Процитовано 2018-03-21. 
  4. 1179?-1241., Snorri Sturluson,; Anthony., Faulkes,. Edda (вид. [Reprint edition]). London. ISBN 0460876163. OCLC 33898288. 
  5. Пророцтво вельви / Пісні про богів / edda.in.ua. edda.in.ua (uk). Процитовано 2018-03-21. 
  6. Thorpe, Benjamin (1866). Edda Sæmundar Hinns Frođa: The Edda of Sæmund the Learned (en). Trübner & Company [Printed by W. Plötz, Halle, Saxony].