Квасір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ква́сір, Ква́зір (давньоскан. Kvasir[1][2][3]) — в германо-скандинавській міфології істота, яка виникла зі слини асів та ванів, які провели обрядове змішання слини в чаші при підписанні миру. Можливо, спочатку уособлював хмільний напій, який отримується в результаті процесу квашення (сусло, пиво, квас тощо). В «Колі Земному» в «Сазі про Інґлінґів» належить до ванів.

Квасір був настільки мудрим, що міг відповісти на будь-яке питання. Помиривши асів та ванів, він вирушив вчити людей мудрості, але ті мало прислухалися до слів маленького мудреця. Тоді Квасір вирушив до Свартальфагейму. Там він зустрів двох братів-цвергів — Ф'ялара та Галара. Вони вбили Квасіра, а з його крові приготували напій. Кожен, хто хоча б раз його пробував, ставав вправним поетом, за що напій було названо «медом поезії». Асів брати переконали, що Квасір помер від власної мудрості, якої жодні питання не могли в ньому применшити.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Слово може бути з руської мови, пор. укр. квас, см.J.J. Mikkola Kansallinen liike Böömissä. Kansanvalistusseura стр. 331, також в параграфах про квас та хміль[1]. Може бути пов'язано з: ісл. kvasa «знесилювати», дан. kvas(s)e «чавити, витискати сік», н.-в.-н. quatschen «витискати». см. Vries J. de. Altnordisches etymologisches Wörterbuch. 2. Aufl. Leiden, 1977. S. 336.
  2. Квасір // Щеглов Г., Арчер В. Мифологический словарь, 2006 г.
  3. Квасір (norroen.info)

Джерела[ред.ред. код]

  • Александр Николаевич Афанасьев (1865—1869). Поэтические воззрения славян на природу. Директ-медиа (2014) том. 1, ISBN 978-5-4458-9827-6.
  • Georges Dumézil. Loki. 1st edition (1948): Les Dieux et les hommes, Paris, G. P. Maisonneuve (Французькою). 2nd edition (1958): Trans. by Inge Köck, Stuttgart, Wissenschaftliche Buchgesellschaft (Німецькою). 3rd edition (1986): Paris, Flammarion, ISBN 2-08-211159-8 (Французькою).
  • Georges Dumézil (1974). Gods of the Ancient Northmen. University of California Press. ISBN 9780520035072
  • Anthony Faulkes (Trans.) (1995). Edda. Everyman. ISBN 0-460-87616-3
  • Richard Heinzel (1889). Über die ostgothische Heldensage. Sitzungsberichte der Wiener Akademie der Wissenschaften. Phil.-hist. Kl. 1889. Bd. 119. Abb. 3 (Німецькою).
  • Lee Milton Hollander. (Trans.) (2007). Heimskringla: History of the Kings of Norway. University of Texas Press. ISBN 978-0-292-73061-8
  • Jooseppi Julius Mikkola. Bidrag till belysning af slaviska lånord i nordiska språk. Arkiv för nordisk filologi, vol. 19 (1903), pp. 325-333.
  • Eugen Mogk (1923). Novellistische darstellung mythologischer stoffe Snorris und seiner schule: Magische Ursprungsgsrumen der Finnen. Folklore Fellows Communications, vol. 51. Helsinki, Suomalainen Tiedeakatemia
  • Rudolf Simek (2007) translated by Angela Hall. Dictionary of Northern Mythology. D.S. Brewer. ISBN 0-85991-513-1
  • Karl Joseph Simrock (1st edition: 1855, 2nd edition 1864). Handbuch der deutschen Mythologie mit Einschluss der nordischen. Bonn, Marcus.
  • R. Stübe (1924). Kvasir und der magische Gebrauch des Speichels. Published in Festschrift Eugen Mogk zum 70. Geburtstag 19. Juli 1924. Halle a. d. Saale: Niemeyer, pp. 500-509. OCLC 2952753
  • Albert Morey Sturtevant (1952). Etymological Comments upon Certain Old Norse Proper Names in the Eddas. PMLA, Vol. 67, No. 7 (Dec. 1952), pp. 1145-1162.
  • Олег Николаевич Трубачёв и др. Этимологический словарь славянских языков. Академия наук СССР, Москва, т. 13 (1987) (Російською)
  • Jan de Vries (2000). Altnordisches etymologisches Wörterbuch. 4th edition, Leiden (Німецькою)
  • Adolfo Zavaroni (2006). Mead and aqua vitae: Functions of Mímir, Oðinn, Viðófnir and Svipdagr. Amsterdamer Beiträge zur älteren Germanistik, Eds: Erika Langbroek et al., vol. 61 (2006), pp. 65-86. ISSN 0165-7305

Див. також[ред.ред. код]