Перейти до вмісту

Нотт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нотт
давньоскан. Nótt, Nátt
Нотт скаче на коні Грімфаксі. Петер Арбо, XIX століття
Божество вскандинавська міфологія Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоНарві
ДітиАуд, Йорд, Даґ
Частина відскандинавська міфологія Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Нотт (давньоскан. Nótt, Nátt, «ніч»[1]) — персоніфікація ночі в германо-скандинавській міфології, донька йотуна Нарві, мала трьох чоловіків. Від першого, Наґльфарі, народила сина Ауда; від другого, Аннара, мала доньку Йорд, богиню землі; і від останнього чоловіка, Деллінґа, мала сина на ім'я Даґ, що був усоболенням дня[2].

Етимологія

[ред. | ред. код]

Ім’я Нотт означає «ніч» і є персоніфікацією відповідного загального іменника. Це слово походить від праіндоєвропейського кореня nókʷts, що дав споріднені назви ночі в більшості індоєвропейських мов: латинське nox, грецьке nyx, санскритське nakti, готське nahts тощо[3][4].

Згадки в текстах

[ред. | ред. код]

Старша Едда

[ред. | ред. код]

У «Старшій Едді» Нотт згадується у трьох поемах: Vafþrúðnismál («Мова Вафтрудніра»), Alvíssmál («Мова Альвіса») та Sigrdrífumál («Промова Сіґрдріви»).

У строфі 25 «Мови Вафтрудніра» Одін питає велетня Вафтрудніра про походження дня і ночі:

Dellingr heitir, hann er Dags faðir,
en Nótt var Nörvi borin;
ný ok nið skópu nýt regin
öldum at ártali[5].
Батько Дня зветься Деллінґ,
А Ніч народив Нарві.
Повний Місяць і старий — створили боги,
Щоб людям час вказати.

У строфі 30 «Мови Альвіса» Тор запитує цверга Альвіса, як різні народи називають ніч. Альвіс ж відповідає:

Nótt heitir með mönnum, en njól með goðum,
kalla grímu ginnregin, óljós jötnar,
alfar svefngaman, kalla dvergar draumnjörun[6].
Люди звуть її Ніччю, Боги кличуть Темрявою,
Покров — святі аси називають,
Велети — Безсвітлом, Альви — Радістю Сну,
А дварфи — Ткачем Сновидінь.

У строфі 4 «Промови Сіґрдріви» валькірія Сіґрдріва пробуджується та звертається з гімном-привітанням до космічних сил, де згадує й ніч:

Heill dagr!
Heilir dags synir!
Heil nótt ok nipt!
Óreiðum augum
lítið okkr þinig
ok gefið sitjöndum sigr![7]
Хай буде благословенний день!
Хай будуть благословенні сини дня!
Благословенна ніч і її донька!
З мирними очима
погляньте на нас з висоти
і даруйте нам, що сидимо тут, перемогу!

Молодша Едда

[ред. | ред. код]

У Gylfaginning («Видіння Гюльві») Сноррі Стурлусон описує походження та роль Нотт у космології скандинавської міфології:

Ньорві або Нарві звався йотун. У нього була донька на ім’я Нотт. Вона була чорною і темною, як і личило її роду. Вона була одружена з чоловіком на ім’я Наґльфарі. Їхній син звався Ауд. Потім вона одружилася з іншим чоловіком на ім’я Аннар. Їхня донька звалась Йорд. Потім вона взяла шлюб з Деллінґом. Він був з роду асів. Їхній син звався Даґ. Він був світлий і прекрасний, як і личило його батькові. Тоді Альфадір (Одін) взяв Нотт і Даґа та помістив їх на небо, давши їм по коню і колісниці, і наказав їм їздити кожні дві доби навколо землі. Нотт їздить першою на коні, що зветься Грімфаксі, і щоранку він зрошує землю росою зі свого вудила. Кінь, на якому їздить Даґ, зветься Скінфаксі, і його грива освітлює небо і всю землю[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Шімек, Рудольф; Голл, Анджела (1993). A dictionary of Northern mythology (англ.). Cambridge Boydell & Brewe. с. 238. ISBN 978-0-85991-513-7.
  2. Орчард, Енді (1997). Cassell dictionary of Norse myth & legend (англ.). London: Cassell. с. 120. ISBN 978-0-304-34520-5.
  3. Кронен, Ґус (2013). Etymological Dictionary of Proto-Germanic (англ.). с. 381. ISBN 978-90-04-18340-7. ISSN 1574-3586.
  4. Night - Etymology, Origin & Meaning. etymonline (амер.). Процитовано 26 травня 2025.
  5. English translations of the Poetic Edda and Prose Edda. www.voluspa.org. Архів оригіналу за 26 травня 2025. Процитовано 26 травня 2025.
  6. English translations of the Poetic Edda and Prose Edda. www.voluspa.org. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 26 травня 2025. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 26 травня 2025? (довідка)
  7. Bernharðsson, Haraldur. Codex Regius of the Poetic Edda: an electronic edition, Sigrdrífumál 4. Skaldic Poetry of the Scandinavian Middle Ages (англ.).
  8. Сноррі, Стурлусон (1220). Edda Snorra Sturlusonar. www.germanicmythology.com (англ.). Частина 11. Архів оригіналу за 25 травня 2025. Процитовано 26 травня 2025. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 6 травня 2025? (довідка)