Аск і Ембла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Статуї Аска та Ембли в Сьольвесборзі, Швеція.

А́ск і Е́мбла — перші люди в скандинавській міфології, прабатьки усього людського роду.

Міфи[ред. | ред. код]

Аска («ясен») та Емблу («вільха» або «верба») знайшли у вигляді дерев'яних прообразів, бездиханних і «позбавлених долі», на березі моря боги (в «Старшій Едді» — в пісні «Пророкування вьольви» — це три аса — Одін, Лодур, Гьонір), боги їх оживили. Одін дав душу, Гьонір — розум, а Локі (Лодур) — кров («тепло і рум'янець»).

За іншими переказами, вони були створені з деревини ясеню й вільхи (верби) цвергами (карликами) і залишені, щоб боги моли їх знайти і дати їм життя. Одін оживив Аска та Емблу й наділив їх душею, Гьонір дав їм розум, а Лодур — тепло і «життєві фарби» (рум'янець). Є і третя версія: в «Молодшій Едді» — «сини Бора», тобто Одін, Вілі й Be знайшли на березі два дерева й створили з них Аска та Емблу. Всі перекази погоджуються в тому, що Аск був створений з ясеню, а Ембла — з вільхи (верби).

Символізм[ред. | ред. код]

Ідея про те, що перші створені люди були зі стовбурів дерев є в міфах багатьох народів, де світло і темрява по черзі змінюють одне одного й відокремлені від променів світанку та сутінків. У сутінках предмети відкидають тінь. Тому вона може бути образом живої істоти. У міфології роль богів, як творців видимого світу, — приносити світло та темряву. Отже тіні неживих предметів — стовбурів дерев — у сутінках стають рівноцінними тіням живих предметів[1].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

На честь перших людей зі скандинавської міфології названо астероїди 4894 Аск та 4895 Ембла.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wolfgang Golther: Handbuch der germanischen Mythologie. Leipzig 1875, neu aufgelegt Marix Verlag, 2004, S. 628 f.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wolfgang Golther: Handbuch der germanischen Mythologie. Leipzig 1875, neu aufgelegt Marix Verlag, 2004, S. 628 f.
  • Jacob Grimm: Deutsche Mythologie (3 Bd.e). Berlin, 4. Aufl. 1875-78 (Bd. 1, S. 473 f.); neu aufgelegt Marix Verlag, 2007, Bd. 1, S. 436 f.
  • Paul Herrmann: Deutsche Mythologie. 1898, neu aufgelegt im Aufbau Verlag, 8. Aufl., 2007, S. 366
  • Rudolf Simek: Religion und Mythologie der Germanen. Wissenschaftl. Buchgesellschaft, Darmstadt 2003, ISBN 3-534-16910-7