Мьйольнір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мйольнір)
Перейти до: навігація, пошук
Прикраса у вигляді Мьйольніра.
Сучасний Мьйольнір


Мьйольнір, Мйольнір (давньосканд. Mjolnir, дослівно «Той, що розбиває») — в скандинавській міфології молот Тора, бога грому та блискавки. Цей молот війни, виготовлений братами-дверґами (гномами) Ейтрі та Брокком (Брокк надував ковальські міхи), має велетенський руйнівний потенціал та асоціювався із блискавкою. Мьйольнір має властивість повертатися в руку власника після того, як його кинули й він вразив ціль. Тільки Тор та його син Маґні могли підняти Мьйольнір. Про те, як Мьйольнір потрапив до рук Тора, розповідається в поемі XX ст. «Драпа про Тора» (Torsdråpa).

Культура[ред.ред. код]

Копії молота були популярними в Скандинавії та вживались в священних церемоніях, таких як шлюб та жертвоприношення альвам. В Ґотланді молот ще підкладали в ліжко молодятам (щоб ті мали багато дітей). В часі хрещення Скандинавських країн, молот був дуже популярним оберегом, та до певної міри конкурував іх християнським хрестом, часами їх навіть носили разом.

Сьогодні копії молота є популярною темою в ювелірних прикрасах. Також молот використовується в націоналістичній символіці.

Грім[ред.ред. код]

Така страшна зброя, як Мьйольнір, вимагала особливої обережності й навіть Тор потребував спеціальних рукавиць, щоб могти доторкнутись до молота, та спеціального поясу, що подвоював силу власника. Удар Мьйольніра викликав грім, тому в більшості германських мов «грім» походить від імені Тора.

Міф[ред.ред. код]

За допомоги молота Тор тішив себе своїм улюбленим хобі: вбивством йотунів. Те, що більшість міфів, які дійшли до нас, розповідають про подвиги Тора, дозволяє припустити, що Тор був найпопулярнішим божеством древньої Скандинавії.

Інші варіанти вимови[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Turville-Petre, E.O.G. Myth and Religion of the North: The Religion of Ancient Scandinavia. London: Weidenfeld and Nicolson, 1964.
  • Старшая Эдда. Песнь о Трюме. Перевод А.Корсуна. М.: «Художественная Литература», 1975.
  • Гуревич А. Я. Избранные труды. Т. 1. Древние германцы. Викинги. — М.-СПб.: «Университетская книга», 1999.
  • Х. Гербер. Мифы Северной Европы. — М.: «Центрполиграф», 2008.


Одін Це незавершена стаття з германо-скандинавської міфології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.