Бетті Девіс

Бетті Девіс Bette Davis
англ. Bette Davis
Бетті Девіс у фільмі «Лист» (1940).
Бетті Девіс у фільмі «Лист» (1940).
Ім'я при народженні	Рут Елізабет Девіс Ruth Elizabeth Davis
Народилася	5 квітня 1908(1908-04-05)[…] Ловелл, Массачусетс, США
Померла	6 жовтня 1989(1989-10-06)[…] (81 рік) Неї-сюр-Сен, Франція рак молочної залози
Поховання	Меморіальний парк «Форест-Ловн» (Голлівуд-Гілз)
Громадянство	США
Діяльність	автобіографка, характерна акторка, акторка театру, кіноакторка, телеакторка, акторка, музикантка
Alma mater	Cushing Academyd
Заклад	Warner Brothers
Роки діяльності	1929 — 1989
Чоловік	Гармон Нельсон (1932—1938) Артур Фарнсворт (1940—1943) Вільям Грант Шері (1945—1950) Гері Мерріл (1950—1960)
Діти	1
Батьки	Harlow Morrell Davisd Ruth Augusta 'Ruthie' Favord
IMDb	nm0000012
Автограф
Нагороди та премії
Оскар найкращій акторці: 1936 «Небезпечна» 1938 «Єзавель» Золотий глобус почесна премія (1974) Сезар почесна премія (1986) Еммі (1979) Каннський кінофестиваль, найкращій акторці: 1950, «Все про Єву»
bettedavis.com
Бетті Девіс Bette Davis у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Бе́тті Де́віс (англ. Bette Davis /ˈbɛti/, повне ім'я — Рут Елізабет Девіс, англ. Ruth Elizabeth Davis, 5 квітня 1908, Ловелл, Массачусетс, США — 6 жовтня 1989, Нейї-сюр-Сен, Франція) — американська акторка театру, кіно та телебачення, популярна у 1930-х—1940-х роках. Лауреат двох премій Оскар (1936, 1938) та Золотого глобуса (1974), перша жінка-президент Американської академії кіномистецтва. Протягом своєї багаторічної кінокар'єри з успіхом грала у фільмах різноманітних жанрів: романтичних і кримінальних драмах, історичних фільмах, комедіях. Девіс особливо відрізнялася тим, що охоче грала негативних персонажів.

Девіс посіла друге місце в рейтингу 100 найбільших кінозірок, складеному Американським інститутом кіномистецтва у 1999 році.

За популярність і матеріальну вигоду, що вона принесла компанії «Warner Bros.», їй дали прізвисько «Четвертий брат Ворнерів» (The Fourth Warner Brother).

Була номінована на премію Кіноакадемії пять років поспіль: «Єзавель» (1938), «Перемогти морок» (1939), «Лист» (1940), «Лисички» (1941), «Вперед, мандрівник» (1942).

Біографія та кар'єра

Рут Елізабет Девіс народилася 5 квітня 1908 р. у місті Ловелл, штат Массачусетс, в родині студента юридичного факультету Гарлоу Моррелла Девіса (1885—1938) і Рут Огасти Фавор (1885—1961). У неї була молодша сестра Барбара Геррієт (нар. 25 жовтня 1909 р.). У 1915 році батьки розлучилися, обох доньок було відправлено до школи-інтернату, та через деякий час Бетті з матір'ю та сестрою переїхали до Нью-Йорка. Там юна Девіс працювала фотографом, вивчала акторську майстерність та розпочала кар'єру в якості театральної акторки на Бродвеї. Тоді ж обрала у якості сценічного псевдоніму своє дитяче ім'я Betty, написання якого під враженням від роману Бальзака «Кузина Бетта» змінила на Bette.

У 1930 році Девіс вирушила до Голлівуду на кінопроби, які виявилися невдалими. Проте їй усе ж вдається отримати другорядну роль в стрічці «Погана сестра». Згодом Джордж Арлісс обрав її на головну жіночу роль в фільмі «Людина, яка грала бога» (1932). Фільм мав неабиякий успіх, і студія «Warner Bros.» уклала з нею п'ятирічний контракт (надалі подовживши його майже на вісімнадцять років).

Вже 1935 року Девіс отримала першу номінацію на премію Оскар як найкраща акторка за роль Мілдред Роджерс у фільмі «Тягар пристрастей людських» (1934, за романом Сомерсета Моема), а вже наступного року виграла її за роль алкоголічки в фільмі «Небезпечна» (1935). Після перемоги Девіс стала вимагати від керівництва студії або більшої свободи щодо вибору ролей, або розірвання контракту, і навіть звернулася до суду. Порушуючи контракт, вона поїхала до Лондона, де отримала пропозицію зіграти в двох стрічках. Та суд вирішив справу на користь студії, тож акторка мала повернутися до Голлівуду.

Бетті Девіс в фільмі «Єзавель» (1938)

1930-ті та 1940-ві роки стали сплеском її кінокар'єри. Вже в 1938 р. вона отримала другий Оскар за найкращу жіночу роль в драмі «Єзавель» Вільяма Вайлера, де зіграла роль норовливої красуні з американського Півдня. У 1941 р. Девіс було обрано президентом Американської кіноакадемії, але вона залишила посаду два місяці потому. Великий успіх мали такі фільми за її участю, як «Приватне життя Єлизавети та Ессекса» (1939) з Ерролом Флінном і Олівією де Гевіленд, «Хуарес» (1939, де вона грає імператрицю Шарлотту), «Перемогти морок» (1939), «Лист» (1940), «Усе це і небо на додачу» (1940), «Лисички» (1941, за п'єсою Ліліан Гелман), «Вперед, мандрівник» (1942), «У цьому наше життя» (1942), «Містер Скеффінгтон» (1944, за романом Елізабет фон Арнім), «Вкрадене життя» (1946, де вона зіграла сестер-близнючок), і фільм-нуар «За лісом» (1949).

У 1950 році вона зіграла роль Марго Ченнінг в кінофільмі «Все про Єву» Джозефа Манкевича, яка принесла їй ще одну номінацію на Оскар. Успішними були ролі в таких стрічках, як «Зірка» (1952), «Центр бурі» (1956) і «Цап відбувайло» (1959, за романом Дафни дю Мор'є) з Алеком Гіннессом. Але це вже був спад кінокар'єри Девіс.

Бетті Девіс і Гері Мерріл у фільмі «Все про Єву» (1950)

На початку 1960-х років вона повернулася на Бродвей, проте без особливого успіху. У 1962 р. Девіс опублікувала свою книгу мемуарів «The Lonely Life, an Autobiography». Також вона зіграла в двох успішних фільмах Роберта Олдріча «Що сталося з Бебі Джейн?» (1962) з Джоан Кроуфорд, та «Тихше, тихше, мила Шарлотта» (1964), за перший з яких знову була номінована на Оскар як найкраща акторка.

1977 року Бетті Девіс стала першою жінкою, яка отримала престижу нагороду Американського інституту кіно за досягнення всього життя. Тоді ж вона з'явилася в низці фільмів, найвідоміший з яких «Смерть на Нілі» (1978, за романом Агати Крісті), де вона зіграла роль багатої американки, що страждає на клептоманію.

У 1983 році після зйомки в пілотному випуску серіалу «Готель», у Бетті Девіс було діагностовано рак молочної залози і призначена мастектомія. Упродовж двох тижнів після операції актриса перенесла чотири інсульти, що викликали параліч правої сторони обличчя і лівої руки. Після довгого періоду фізіотерапії їй вдалося частково позбутися паралічу.

1985 року Девіс з'явилася в телефільмі «Вбивство з дзеркалами» (за романом А. Крісті), де її партнеркою стала Гелен Гейс. По завершенні зйомок вона дізналася, що її дочка Барбара (Бі Ді Гайман) видала автобіографічну книгу «Мамин хранитель», де розповіла про важкі стосунки з матір'ю. У 1987 р. Бетті Девіс опублікувала книгу-відповідь «This'n'That», де виклала свою версію подій. Того ж року акторка зіграла разом з Ліліан Гіш в драмі Ліндсі Андерсона «Серпневі кити», що отримала добру критику і ряд номінацій на кінопремії. Її останньою появою на екрані стала роль в комедії «Зла мачуха».

Тоді ж акторка отримала низку престижних нагород, серед яких орден Почесного легіону. У 1989 р. хвороба повернулася. Акторка померла 6 жовтня 1989 р. в Американському госпіталі в Нейі-сюр-Сен під Парижем. Її поховали на кладовищі Форест-Лон (Голлівуд-Гіллз) в Лос-Анджелесі, поряд з матір'ю та сестрою.

У 2017 році було випущено міні-серіал «Ворожнеча», присвячений суперництву Бетті Девіс і Джоан Кроуфорд під час зйомок в фільмі «Що сталося з Бебі Джейн?». Роль Девіс виконала Сьюзен Сарандон.

Особисте життя

З 1932-го по 1938 роки Бетті Девіс перебувала у шлюбі з другом юності — музикантом Гармоном Нельсоном.

У 1940 р. вийшла за Артура Фарнсворта. Шлюб протривав до його смерті в 1943 році.

Наступним чоловіком акторки став Вільям Грант Шеррі (з 1945-го по 1950 роки). 1 травня 1947 р. у пари народилася дочка Барбара.

Четвертим і останнім чоловіком Бетті Девіс став в 1950-му році актор Гері Мерріл, її партнер по фільму «Все про Єву». Парою було всиновлено двоє дітей — дівчинка Марго (нар.1951) і хлопчик Майкл (нар. 1952). Цей шлюб розпався 1960 року.

Вибрана фільмографія

Бетті Девіс і Пол Генрейд в фільмі «Вперед, мандрівник» (1942)

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1931	ф	Погана сестра	The Bad Sister	Лора Медісон
1931	ф	Зворотній шлях додому	Way back home	Мері Люсі
1932	ф	Людина, яка грала бога	The Man Who Played God	Грейс Блер
1932	ф	Троє в парі	Three on a match	Рут Весткотт
1932	ф	Хатина у бавовнику	The Cabin in the cotton	Медж Норвуд
1933	ф	Екс-леді	Ex-lady	Елен Бауер
1933	ф	20 тисяч років у Сінг-Сінгу	20 000 years in Sing-Sing	Фей Вілсон
1934	ф	Велике потрясіння	The big shakedown	Норма Нельсон
1934	ф	Туман над Фріско	Fog over Frisco	Арлін Бредфорд
1934	ф	Тягар пристрастей людських	Of Human Bondage	Мілдред Роджерс
1935	ф	Небезпечна	Dangerous	Джойс Гіт
1935	ф	Місто на кордоні	Bordertown	Мері Роарк
1936	ф	Закам'янілий ліс	The Pertified Forest	Габрієль Мейпл
1936	ф	Сатана зустрів леді	Satan met a lady	Валері Первіс
1937	ф	Мічена жінка	Marked woman	Мері Дуайт Страубер
1937	ф	Кід Галахед	Kid Galahad	Луїза «Пампушка» Філіпс
1938	ф	Єзавель	Jezebel	Джулі Марсден
1937	ф	Сестри	The Sisters	Луїза Еліот Медлін
1939	ф	Перемогти морок	Dark Victory	Джудіт Траерн
1939	ф	Хуарес	Juarez	імператриця Шарлотта фон Габсбург
1939	ф	Приватне життя Єлизавети та Ессекса	The private lives of Elisabeth and Ezsex	Єлизавета I
1940	ф	Лист	The letter	Леслі Кросбі
1940	ф	Усе це і небо на додачу	All this and heaven too	Генрієтта Делюзі-Депорт
1941	ф	Велика брехня	The great lie	Меггі Паттерсон ван Аллен
1941	ф	Лисички	The Little foxes	Реджіна Гідденс
1942	ф	У цьому наше життя	In this over life	Стенлі Тімберлейк Кінгсмілл
1942	ф	Вперед, мандрівник	Now, Voyager	Шарлотта Вейл
1943	ф	Вахта на Рейні	Wath on the Rhine	Сара Мюллер
1944	ф	Містер Скеффінгтон	Mr. Skeffington	Фанні Треліс
1944	ф	Голлівудська їдальня	Hollywood Canteen	камео
1945	ф	Зелена кукурудза	The corn is green	Лілі Моффат
1946	ф	Вкрадене життя	A stolen life	Кейт Босворт, Патрисія Босворт
1946	ф	Обман	Deseption	Крістін Редкліф
1949	ф	За лісом	Beyond the forest	Роза Молін
1950	ф	Все про Єву	All About Eve	Марго Ченнінг
1951	ф	Отрута іншої людини	Another man's poison	Джанет Фробішер
1952	ф	Телефонний дзвінок незнайомця	Phone call of astranger	Мері Гоук
1952	ф	Зірка	The Star	Маргарет Еліот
1956	ф	Центр бурі	Storm centre	Алісія Холл
1957	ф	Весільний сніданок	Wedding breakfast	Агнес Герлі
1959	ф	Джон Пол Джонс	Jonh Paul Jones	Катерина II
1959	ф	Цап відбувайло	The Scapegoat	графиня де Ге
1961	ф	Пригорща чудес	Pocketful of Miracles	«Яблучна Енні»
1962	ф	Що сталося з Бебі Джейн?	What Ever Happened to Baby Jane?	Бебі Джейн Гадсон
1963	с	Перрі Мейсон	Perry Mason	Констант Дойл
1964	ф	Куди пішла любов	Where Love Has Gone	місіс Джеральд Гейден
1964	ф	Тихше, тихше, мила Шарлотта	Hush… Hush, Sweet Sharlotte	Шарлотта Холліс
1965	ф	Нянечка	The Nanny	нянечка
1972	ф	Скопоне, наукова картярська гра	Lo scopone scientifico	стара американка
1978	ф	Повернення з Відьминої гори	Return from Witch Mountain	Лета
1978	ф	Смерть на Нілі	Death on the Nile	Мері Ван Шуйлер
1985	тф	Вбивство з дзеркалами	Murder with Mirrors	Керрі-Луїза Сераколд
1987	ф	Серпневі кити	The Whales of August	Ліббі Стронг
1989	ф	Зла мачуха	Wicked Stepmother	Міранда Пірпойнт

Нагороди та номінації

Двічі отримала премію Оскар як найкраща акторка — у 1936  році («Небезпечна») та у 1938  році («Єзавель»). Також номінувалася в цій же категорії у 1935  році («Тягар пристрастей людських»), у 1939  році («Перемогти морок»), у 1940  році («Лист»), у 1941  році («Лисички»), у 1942  році («Вперед, мандрівник»), у 1944  році («Містер Скеффінгтон»), у 1950  році («Все про Єву»), у 1952  році («Зірка») та у 1962  році («Що сталося з Бебі Джейн?»).

У 1974  році отримала почесний Золотий глобус — Премію імені Сесіля Б. Де Мілля. Також мала три номінації на цю нагоду: у 1950  році як найкраща акторка в драмі («Все про Єву»), у 1962  році як найкраща акторка в комедії або мюзиклі («Пригорща чудес»), та у 1963  році як найкраща акторка в драмі («Що сталося з Бебі Джейн?»).

У 1951  році отримала Приз за найкращу жіночу роль на Каннському кінофестивалі («Все про Єву»).

1937  року отримала Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль на Венеційському кінофестивалі («Кід Галахед» і «Мічена жінка»).

У 1986 році отримала Премію «Сезар» за видатні заслуги у кінематографі.

Бібліографія

• Chandler, Charlotte (2006). The Girl Who Walked Home Alone: Bette Davis, A Personal Biography. Simon and Schuster. ISBN 978-0-7432-6208-8.
• Sikov, Ed (2007). Dark Victory: The Life of Bette Davis. Henry Holt and Company. ISBN 978-0-8050-7548-9.
• Spada, James (1993). More Than a Woman: An Intimate Biography of Bette Davis. Little, Brown and Company. ISBN 0-316-90880-0.
• Stine, Whitney; Bette Davis (1974). Mother Goddam: The Story of the Career of Bette Davis. W.H. Allen and Co. Plc. ISBN 1-56980-157-6.

Посилання

• Офіційний сайт (англ.)