БМ-30 «Смерч»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
БМ-30 «Смерч»

Українська БМ-30 «Смерч» під час військового параду
Тип РСЗВ
Походження СРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні з 1987-го року
Оператори Україна Україна, Росія Росія та ін.
Історія виробництва
Розробник О. М. Ганічев, Г. О. Денежкін, НВО «Сплав»
Характеристики
Калібр 300 мм
Стволи 12
Дальність вогню
Максимальна 90 км
БМ-30 «Смерч» у Вікісховищі

БМ-30 «Смерч» (Індекс ГРАУ 9К58) — реактивна система залпового вогню калібру 300 мм, розроблена в СРСР. Роботи над створенням системи розпочали наприкінці 1970-х років, перші випробування відбулись у 1983 році, а в 1987 році систему прийняли на озброєння Радянської Армії.

Опис[ред. | ред. код]

Реактивна система залпового вогню «Смерч» була розроблена в СРСР фахівцями «Тулгоснііточмаш» (потім НВО «Сплав», а нині ФГУП «ДНВП „Сплав“», м. Тула), а також суміжних підприємств. До розробки в 1990 році Китаєм WS-1[1] була найбільш далекобійною системою залпового вогню.

Артилерійська частина монтується на модифікованому шасі вантажного автомобіля МАЗ-79111 або МАЗ-543М. Також для індійської сторони був створений варіант бойової машини на базі вантажного автомобіля підвищеної прохідності Tatra 816 6ZVR8T10x10.1 R/41T.

Підготовка до бою «Смерчу» після отримання цілевказівки займає три хвилини; повний залп проводиться протягом 38 секунд. Після стрільби батарея готова до маршу за одну хвилину, що дозволяє оперативно вийти з-під удару противника.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Транспортно-заряджальна машина 9Т234-2 РСЗО 9К58 Смерч
  • Розміри
    • Маса без снарядів і розрахунку, кг — 33700
    • Маса в бойовому стані, кг — 43700
    • Довжина в похідному стані, мм — 12370 (9А52), 12100 (9А52-2, 9А52-3)
    • Ширина в похідному стані, мм — 3050
    • Висота в похідному стані, мм — 3050 (9А52, 9А52-2) 3220 (9А52-3)
  • Озброєння
    • Кількість напрямних — 12 (9А52, 9А52-2), 4 (9А52-3), 6 (9А52-4)
    • Дальність стрільби мінімальна, км: 20
    • Дальність стрільби максимальна, км: 90
    • Площа ураження, м² — 672000
    • Максимальний кут піднесення, град — 55
    • Точність (розсіювання), м — 0,21 %
  • Обслуга БМ, ос. — 3
  • Переведення системи з похідного стану в бойовий не більше, хв — 3
  • Час залпу, с: не більш 40 (9А52, 9А52-2), не більше 12 (9А52-3)
  • Час термінового залишення вогневої позиції після залпу не більше, хв — 2,83
  • Ходові характеристики
    • Тип двигуна — V-12 дизельний Д12А-525А
    • Потужність двигуна, к.с. — 525
    • Максимальна швидкість по шосе, км/год — 60 (9А52, 9А52-3), 65 (9А52-2)
    • Запас ходу по шосе, км — 900 (9А52) 850 (9А52-2, 9А52-3)
    • Колісна формула — 8x8

Модифікації[ред. | ред. код]

Проєкт «Вільха»[ред. | ред. код]

Докладніше: Вільха (ракетний комплекс)

У 2016 році було оголошено, що Україна почала розробку ракетного комплексу «Вільха», що є модифікацією «Смерча». РСЗВ «Вільха» матиме керований 300-мм ракетний боєприпас. Ключовою особливістю «Вільхи» є система наведення і можливість коригування траєкторії вже в польоті. Шасі нової ракетної системи буде виготовлене КрАЗ, хоча перші випробування відбувались на шасі МАЗ-543[2].

Оператори[ред. | ред. код]

Кувейтський БМ 9А52 «Смерч» під час військового параду в Кувейті

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російська збройна агресія проти України (з 2014), війна на сході України та російська зброя на Донбасі

В січні 2021 року у лісосмузі неподалік селища Вовкодаєве Щастинського району правоохоронці виявили 18 артилерійських снарядів, п'ять гранатометних пострілів ВОГ-17, три мінометні міни різних модифікацій і чотири гранати. Також знайдено фрагмент касетного боєприпасу реактивної системи залпового вогню «Смерч»[15].

За попередньою версією слідства, засоби ураження залишилися після ракетного обстрілу позицій українських військових у районі селищ Побєда та Дмитрівка[15].

Також були виявлені бойові елементи 9Н235 від реактивних снарядів з касетною бойовою частиною, наприклад, 9М55К від РСЗВ «Смерч» (який містить 72 таких елементи)[15].

Вочевидь саме з БМ-30 «Смерч» російські загарбники обстріляли 24 лютого 2022 року ядерну підкритичну установку «Джерело нейтронів» в Харкові[16].

Друга Карабаська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Друга Карабаська війна

Як поінформувало Міністерство оборони Азербайджану Вірменія зі своєї території використала БМ-30 «Смерч» для обстрілу Азербайджану в напрямку міста Барда, дана система була знищена[17].

За офіційними даними, установку було знищено 29 жовтня 2020 року о 15:18 з ударного БПЛА Bayraktar TB2[18].

Приблизно за тиждень до того було знищено іще одну вірменську установку БМ-30 «Смерч», але із використанням дрона-камікадзе IAI Harop[18].

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: БМ-30 «Смерч»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ IDEX 2009: Chinese Multiple Rocket Launcher System AR1A 300 mm from Norinco [Архівовано 7 березня 2011 у Wayback Machine.] Asian Defence
  2. ↑ Україна успішно випробувала повністю вітчизняну систему РСЗВ "Вільха". Подробиці проекту. Military Navigator. 26 серпня 2016. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 26 травня 2022.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 10 вересня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Belarus Army Equipment. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 10 вересня 2013.
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 10 вересня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 10 вересня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ After Type 05 MLRS (the export version called AR2) officially entered service in the PLA artillery forces, China signed with Morocco the contract of providing one battalion of AR2Kanwa Daily News [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  8. ↑ United Nations Register of Conventional Arms[1] [Архівовано 10 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  9. ↑ AR1A Multiple launch rocket system. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 10 вересня 2013.
  10. ↑ Pakistan to Produce A100 MLRS. Kanwa Asian Defence. August 2010.
  11. ↑ [Архівована копія. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 10 вересня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) Russian Army Equipment]
  12. ↑ The Military Balance 2010. p.-372
  13. ↑ The Military Balance 2021. — P. 209.
  14. ↑ http://www.mil.gov.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 10 вересня 2013.
  15. ↑ а б в Safronov Taras (26 січня 2021). На Луганщині виявлено касетний бойовий елемент. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  16. ↑ На майданчику харківського "Джерела нейтронів", за попередньою інформацією, виявлено нерозірваний снаряд "Смерч" - ДІЯРУ. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 5 травня 2022.
  17. ↑ Уничтожена РСЗО «Смерч», подвергшая обстрелу Барду — ВИДЕО. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 30 жовтня 2020.
  18. ↑ а б Люксіков Михайло (30 жовтня 2020). Азербайджан показав знищення БМ-30 «Смерч» з Bayraktar TB2. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 30 жовтня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=БМ-30_«Смерч»&oldid=41320401