Сьєрра-Леоне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Республіка Сьєрра-Леоне
англ. Republic of Sierra Leone
кріо Republic na Salone

Прапор Герб
Девіз: "Unity — Freedom — Justice"
Гімн: High We Exalt Thee, Realm of the Free
англ. Ми високо прославляємо тебе, Царство свободи
Розташування Сьєрра-Леоне
Розташування Сьєрра-Леоне
Столиця
(та найбільше місто)
Фрітаун
8°31′ пн. ш. 13°15′ зх. д.country H G O
Офіційні мови Англійська
Етнос
Форма правління Президентська республіка
 - Президент Джуліус Маада Біо
Незалежність  
 - від Великої Британії 27 квітня 1961 
Площа
 - Загалом 71,740 км² (119)
 - Внутр. води 1.0 %
Населення
 - перепис 2015  7 092 113[1]
 - Густота 98,9/км²
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний $4.921 млрд (151)
 - На душу населення $903 (172)
ІЛР (2004) 0.335 (низька) (176)
Валюта Леоне (SLL)
Часовий пояс GMT (UTC+0)
Коди ISO 3166 SL / SLE / 694
Домен .sl
Телефонний код +232
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сьєрра-Леоне

Респу́бліка Сьє́рра-Лео́не (англ. Republic of Sierra Leone, кріо Republic na Salone) — держава в Західній Африці, на узбережжі Атлантичного океану. На північному заході, півночі й північному сході межує з Гвінеєю, на південному сході — з Ліберією. Площа — 72 тис. км². Населення — 7,1 млн осіб (2015). Столиця — місто Фрітаун.

Сьєрра-Леоне є членом ООН, СОТ, МВФ, ВООЗ, Організації Африканської Єдності, Британської Співдружності націй.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші португальські мореплавці відкрили півострів ще в XV столітті. Вони назвали його «Сьєрра-Леоне», що в перекладі з іспанської означає «Левові гори». Ця назва згодом поширилася на всю територію країни. У минулому територія країни поділялась на колонію (прибережні райони) і протекторат (внутрішні області) Великої Британії. 27 квітня 1961 Сьєрра-Леоне здобула незалежність.

Географія

[ред. | ред. код]
Топографічна карта Сьєрра-Леоне

Приатлантична частина Сьєрра-Леоне, найнаселеніша і найзручніша для сільського господарства, являє собою низовину, що полого спускається до океану. Однак на північному сході країни, на території Леон-ліберійського гірського масиву, рельєф більш нерівний, середньою висотою близько 600 м. Найвища точка країни — гора Бинтимані (1945 м). Північна частина країни також гориста, на її території розташовуються відроги масиву Фута-Джаллон.

Клімат субекваторіальний, жаркий і вологий (одна з найбільш дощовитих країн Західної Африки), із сухим сезоном узимку (листопад — квітень) і сезоном дощів улітку (травень — жовтень). Середньорічна кількість опадів на узбережжі, у тому числі й у Фрітауні, 4000—4500 мм, середньомісячна температура у межах від +24 до +27 °C. У внутрішніх районах країни клімат більш прохолодний (20—23 °C) і сухий (2000—2500 мм на рік). У зимовий сезон нерідкі посухи й піщані бурі, коли харматан різко підвищує температуру повітря і приносить із Сахари пісок і пил. Річкова мережа Сьєрра-Леоне значно розвинена. Головні річки — Великий Скарсієс (Колентьев), Малий Скарсієс (Каба), Рокель, Джонг, Маболе, Сева, Моа і Макона. На узбережжі багато зручних бухт, зокрема, порт Фрітауна. Уздовж узбережжя тягнеться смуга мангрів. Основний тип рослинності — високотравна савана з заростями чагарників і окремими деревами баобабів. Вологі екваторіальні ліси, що збереглися лише на східних схилах гір і височин і на півдні, займають менше 5 % площі країни. Лісові заповідники Мавнтінс, Мамунта-Майоза.

Довкілля

[ред. | ред. код]

Неправильне використання сільськогосподарських земель, вирубка лісів і знищення природної рослинності, використання деревини на паливо і, меншою мірою, надмірний випас худоби і урбанізація сприяють деградації земель у Сьєрра-Леоне[2].

Вирубка лісів, як для отримання комерційної деревини, так і для вивільнення земель для ведення сільського господарства, є основною проблемою, яка веде до подальших втрат природного багатства країни. Усе це, а також видобуток корисних копалин, привели до різкого скорочення лісових площ в Сьєрра-Леоне. Ліси продовжують вирубувати все швидшими темпами, у тому числі в національних парках і заповідниках.

До 2002 року в Сьєрра-Леоне була відсутня система управління лісами через громадянську війну, унаслідок якої загинули десятки тисяч людей. Темпи знеліснення збільшилися на 7,3 % після закінчення громадянської війни[3]. На папері 55 охоронних територій покривали 4,5 % території Сьєрра-Леоне станом на 2003 рік. У країні налічується 2090 відомих видів вищих рослин, 147 видів ссавців, 626 — птахів, 67 — плазунів, 35 — земноводних і 99 видів риб.

Фонд екологічної справедливости задокументував, що кількість нелегальних риболовних суден у водах Сьєрра-Леоне збільшилася за останні роки. Обсяг нелегального рибальства значно виснажив рибні запаси, що позбавило місцевих рибалок важливого ресурсу для виживання. Ситуація особливо серйозна, оскільки рибальство є єдиним джерелом доходу для багатьох громад у країні, яка все ще ледве оговталася від десятирічної громадянської війни[4].

Політична структура

[ред. | ред. код]

Коли 27 квітня 1961 року Сьєрра-Леоне здобула незалежність, законодавча й виконавча влада в країні перебувала в руках парламенту і кабінету міністрів, а номінальним главою держави вважався британський монарх, представлений генерал-губернатором. Після внесення поправок до конституції 1971 року Сьєрра-Леоне була проголошена республікою, у якій виконавча влада покладалась на президента.

2000 року Тоні Блер відправив у Сьєрра-Леоне 1500 британських військовослужбовців, які взяли на себе захист столиці країни Фрітауна від повстанської армії «Об'єднаного революційного фронту». 30 травня 2007 року Тоні Блера урочисто проголосили верховним вождем Сьєрра-Леоне. Нове звання формально дало Тоні Блеру право засідати в парламенті Сьєрра-Леоне. Таким чином, як повідомляє The Daily Telegraph, влада країни відзначила його роль у припиненні громадянської війни.

Міжнародні відносини

[ред. | ред. код]

Відносини з Україною

[ред. | ред. код]

21 грудня 1991 року Сьєрра-Леоне першою з африканських країн визнала незалежність України.

Економіка

[ред. | ред. код]
Розробка розсипного родовища алмазів у Сьєрра-Леоне

Сьєрра-Леоне володіє істотними мінеральними, сільськогосподарськими та рибальськими ресурсами, але залишається однією з найбідніших країн світу. ВВП на душу населення 2009 року — 900 дол. (215-те місце у світі). Нижче рівня бідности — близько 70 % населення. Приблизно половина населення, що працює, займається натуральним сільським господарством. Культивуються рис, кава, какао, пальми (горіхи й олія), арахіс; розводиться худоба, є риболовля. Промисловість — видобуток алмазів, виробництво пива, цигарок, взуття.

Зовнішня торгівля

[ред. | ред. код]

Експортні товари — алмази, какао, кава, риба. Основні покупці (у 2008):

Імпорт — продовольство, промислові товари, паливо. Основні постачальники (у 2008):

Країна входить до міжнародної організації країн АКТ.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]
Провінції Сьєрра-Леоне
Округи Сьєрра-Леоне

Сьєрра-Леоне поділяється на 3 провінції та одну область, які у свою чергу поділяються на 14 округів:

Назва Оригінальна
назва
Адміністративний
центр
Територія,
км²
Населення,
осіб (2015[5])
Округи Вождівства Секції
1 Західна область Western Area Фрітаун 696,7 1 500 234 2 12 87
2 Східна провінція Eastern Province Кенема 15 224,2 1 642 370 3 46 262
3 Північна провінція Northern Province Макені 36 097,4 2 508 201 5 54 545
4 Південна провінція Southern Province Бо 20 207,0 1 441 308 4 54 427

Населення

[ред. | ред. код]
Географічний розподіл народів у Сьєрра-Леоне

Чисельність населення — 7 092 113 осіб (2015[1]; 4 976 871 в 2004-му, 3 515 812 в 1985-му, 2 735 159 в 1974-му, 2 180 355 в 1963-му).

Річний приріст — 2,2 % (фертильність — 5 народжень на жінку).

Середня тривалість життя — 53 роки у чоловіків, 58 років у жінок.

Зараженість вірусом імунодефіциту (ВІЛ) — 1,7 % (оцінка на 2007 рік).

Писемність — 46 % чоловіків, 24 % жінок (оцінка на 2004 рік).

Етнічний склад — близько 20 аборигенних племен складають приблизно 90 % населення (темне — 30 %, менде — 30 %, інші ; — 30 %), креоли (нащадки звільнених рабів-негрів з островів Карибського моря) — близько 10 %, невелика кількість білих, арабів, індійців.

Мови — англійська (офіційна, більшість населення нею не володіє), менде (поширений на півдні), темне (поширений на півночі), кріо (креольська мова на основі англійської, мова міжнаціонального спілкування, її розуміє до 95 % населення).

Релігії: мусульмани — 60 %, аборигенні культи — 30 %, християни — 10 % (англікани, методисти, католики, адвентисти, парафіяни Асамблеї Бога тощо).

Культура

[ред. | ред. код]

5 вересня 1607 року на території сучасної Сьєрра-Леоне поставили першу постановку шекспірівського «Гамлета», про яку до нас дійшло письмове свідоцтво. Британська Ост-Індська компанія проводила операції в Індії, а шлях до Індії у ті часи лежав навколо Африки. Біля узбережжя Сьєрра-Леоне 1607 року кілька великих суден компанії вимушено стали на якір, а капітан одного із суден, «Червоного Дракона», любив театр і вважав, що постановки п'єс для його команди краще, ніж неробство або азартні ігри.

Сучасна система народної освіти в Сьєрра-Леоне сягає своїм корінням до часу перших англійських поселень в цьому районі наприкінці XVIII — початку XIX ст. Для підготовки вчителів і священиків з-поміж африканців 1827 року відкрили перший вищий навчальний заклад — коледж Фура-Бей. До закінчення Першої світової війни всі навчальні заклади розташовувалися в прибережних районах. Хоча до кінця Другої світової війни система народної освіти охопила й унутрішні райони, більшість навчальних закладів, як і раніше, сконцентровано вздовж узбережжя. 1991 року в Сьєрра-Леоне було близько 2 тис. початкових шкіл (414,2 тис. учнів), 227 середніх шкіл (116 тис. учнів).

В університеті Сьєрра-Леоне, створеному на базі коледжу Фура-Бей і університетського коледжу Нджала, навчалися 2,3 тис. студентів. Крім того, у країні є 16 педагогічних і технічних коледжів. Після 1988 року будівлі коледжу Нджала і деяких інших середніх навчальних закладів були зруйновані. Багато шкіл не працювали через студентські хвилювання, страйки викладачів та загальну політичну нестабільність.

Вже у XIX ст. Фрітаун перетворився на західноафриканський центр розповсюдження європейської культури. Креольська громада дала країні відомих учених, включно з істориками А. Сібторпе і Джеймсом Афріканусом Хортоном. Серед сучасних представників інтелектуальної еліти заслуговують згадки біохімік Абіосе Дейвісон Ніколь і письменник Вільям Контон.

Найбільші міста Сьєрра-Леоне

[ред. | ред. код]
Міста Сьєрра-Леоне
Місто Фрітаун
Міста Сьєрра-Леоне[6][7]
Номер Місто Населення Провінція
Перепис 1985 Перепис 2004 Оцінка 2010
1. Фрітаун 469 776 786 900 836 574 Західна
2. Бо 59 768 167 144 215 421 Південна
3. Кенема 52 473 137 696 169 937 Східна
4. Макені 40 038 85 017 102 648 Північна
5. Сефаду 82 474 87 789 91 603 Східна
6. Лунсар 16 073 н/д 23 889 Північно-Західна
7. Порт-Локо 15 248 н/д 22 662 Північно-Західна
8. Пендембу 10 944 н/д 19 658 Східна
9. Кабала 13 923 н/д 18 770 Північна
10. Ватерлоо 9 878 н/д 17 830 Західна
11. Кайлахун 9 054 н/д 17 506 Східна
12. Сегбвема 8 267 н/д 15 985 Східна
13. Магбурака 10 347 н/д 15 980 Північна
14. Коїнду 8 238 н/д 15 928 Східна
15. Бумпо 7 556 н/д 15 143 Південна
16. Енгема 12 938 н/д 13 269 Східна
17. Камбія 7 631 н/д 12 471 Північно-Західна
18. Годерич 6 886 н/д 12 429 Західна
19. Рокупр 8 283 н/д 12 311 Північна
20. Гандорхун 5 199 н/д 12 288 Південна

Література

[ред. | ред. код]
  • (англ.) LeVert, Suzanne (2007), Cultures of the World: Sierra Leone, Marshall Cavendish.
  • (рос.) Сергеева И. С. Сьерра-Леоне. — М. : Мысль, 1984.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2017. Процитовано 31 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. UNCCD (2004). National Report on the Implementation of the United Nations Convention to Combat Desertification (UNCCD): Sierra Leone (PDF). с. 39. Архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2012. Процитовано 24 листопада 2011.
  3. Butler, Rhett (2005). Sierra Leone: Environmental Profile, mongabay.com
  4. Sierra Leone. Environmental Justice Foundation. 17 вересня 2009. Архів оригіналу за 10 October 2008.
  5. Sierra Leone: Administrative Division (Districts and Chiefdoms) — картографічний портал www.citypopulation.de (англ.)
  6. Sierra Leone:largest cities and towns and statistics of their population (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2023.
  7. Final Results 2004 population and housing census (PDF). Government of Sierra Leone. 2006. Процитовано 15 квітня 2023.
Гвінея Гвінея Гвінея Гвінея Гвінея Гвінея
Атлантичний океан Гвінея Гвінея
Атлантичний океан Атлантичний океан Ліберія Ліберія