Ян Канти Стечковський
Ян Канти Стечковський пол. Jan Kanty Steczkowski | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
4 квітня 1918 — 2 жовтня 1918 | ||||
Попередник: | Антоній Поніковський | |||
Спадкоємець: | Ян Кухажевський | |||
| ||||
26 листопада 1917 — 27 лютого 1918 | ||||
Попередник: | посада заснована | |||
Спадкоємець: | Антоній Віяневський | |||
| ||||
4 березня 1918 — 23 жовтня 1918 | ||||
Попередник: | Антоній Віяневський | |||
Спадкоємець: | Йозеф Енгліч | |||
| ||||
26 листопада 1920 — 13 вересня 1921 | ||||
Попередник: | Інгаци Венфельд | |||
Спадкоємець: | Болеслав Марковський | |||
| ||||
1922 — 1927 | ||||
Народження: |
27 травня 1876 Домброва-Тарновська, Австро-Угорщина | |||
Смерть: |
4 липня 1928 (52 роки) Краків, Польща | |||
Поховання: | Раковицький цвинтар | |||
Країна: | Польща | |||
Релігія: | католицька церква | |||
Освіта: |
Віленський університет Ягелонський університет | |||
Партія: | Національна права партія | |||
Нагороди: | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Ян Канти Стечковський (пол. Jan Kanty Steczkowski; 16 жовтня 1862 року, Домброва-Тарновська, Австро-Угорщина — 3 вересня 1929 року, Краків, Польща) — польський державний та політичний діяч, економіст, юрист, прем'єр-міністр у 1918 році, міністр фінансів Польщі.
Закінчив юридичний факультет Віленського та Ягеллонського університетів, де отримав ступінь доктора юридичних наук. Незабаром після закінчення він став юристом та працював у банку, був приватним адвокатом[1]. З 1899 року Стечковський обіймав керівні посади в банках Галичини. У 1901 році він увійшов до складу ради створеного у Львові Товариства сприяння розвитку польської науки[2][3]. У 1906 році Стечжковський був призначений директором австрійської тогівельно-промислової компанії у Львові. У 1915 році стає президентом Центрального Національного фонду сільськогосподарських підприємств. У 1913–1920 роках Стежковський є директором Національного банку у Львові. У 1915 році він стає членом Генерального комітету допомоги жертвам війни в Польщі.
Стечковський був міністром фінансів в уряді Яна Кухажевського. Післ віставки останнього стає прем'єр-міністром уряду. Недовге головування урядом закінчується відставкою і невдовзі новим призначанням. Стежковському роблять пропозицію знову очолити Міністерство фінансів. Як міністр фінансів Стежковський зосередив свою увагу на заходах з організації казначейства, податкової адміністрації, а також фінансової системи держави[4].
У 1921 році Стечковський брав участь у мирних переговорах з Радянською Росією в Ризі й підписанні Ризького мирного договору. У першому уряді Вінцентія Вітоса займає посаду міністра фінансів. У 1922–1927 роках Стечковський був директором польського Державного банку та Господарського банків У 1926-1927 роках одночасно з останніми стає президент британсько-польського торгового банку Гданська.
Ян Стечковський був членом Національної правої партії, був поборником консервативних політичних поглядів.
Стечковський помер 4 липня 1928 року та був похований на Раковицькому кладовищі в місті Кракові. У жовтні 1930 року його прах перенесено в село Нагошин, де відбувся його другий похорон.
- ↑ Т. Бураковські Польські адвокати біографічний словник, том II, Варшава, 2007.
- ↑ Доповідь Департаменту Товариства сприяння розвитку науки польської мови 1901, Львів 1902.
- ↑ Нагороджені орденом Відродження. Перша глава триріччя 1921—1924. Варшава: Президія Ради Міністрів, 1926, стор 16.
- ↑ Т.M. Мачоровськи Хто є хто у другій Республіці. Польський видавничий дім «BGW». — Варшава, 1994.
- Т. Бураковські Польські адвокати біографічний словник, том II, Варшава, 2007.
- Т.M. Мачоровськи Хто є хто у другій Республіці. Польський видавничий дім «BGW». — Варшава, 1994.
- Доповідь Департаменту Товариства сприяння розвитку науки польської мови 1901, Львів 1902.
- Нагороджені орденом Відродження. Перша глава триріччя 1921—1924. Варшава: Президія Ради Міністрів, 1926, стор 16.
- 3 вересня 1929 року в історії[недоступне посилання з серпня 2019]
- Фонд Яна Канти Стечковського [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]