Тату (гурт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
t.A.T.u.
фотографія
t.A.T.u. у Польщі, 2008 рік
Основна інформація
Жанр Поп-музика (синті-поп, поп-рок)
Роки 19992011, 2012-2014
Країна Росія
Звідки Москва
Мова російська, англійська
Лейбл Universal Music / Interscope Records (2001—2006)
T.A. Music (2006 — 2011)
Склад Юля Волкова
Лєна Катіна
www.tatu.ru

«t.A.T.u.» (оригінальна назва «Тату́») — російський поп-дует, створений 31 травня 1999 року продюсером і за сумісництвом дитячим психологом Іваном Шаповаловим. Серед 500 дівчат-претенденток, що прийшли на кастинг, окремо було відібрано спочатку Лєну Катіну, а потім Юлю Волкову. Дівчатам тоді було по п'ятнадцять років.

Історія гурту[ред.ред. код]

Волкова Юлія Олегівна (Юля Волкова) народилася 20 лютого 1985 року у Москві. Паралельно зі звичайною середньою школою вчилася у дитячій музичній школі класу фортепіано. У 9 років Юля була зарахована до відомого дитячого гурту «Непоседы» (укр. «Непосидючі»). У віці п'ятнадцяти років поступає на вокальне відділення естрадно-джазового училища ім. Гнєсіних.

Катіна Олена Сергіївна (Лєна Катіна) народилася 4 жовтня 1984 року у Москві. Донька Сергія Катіна, відомого російського музичного діяча. З дитинства відвідувала різноманітні спортивні та музикальні гуртки, три роки співала в дитячому ансамблі «Авеню», а в 13 років стала учасницею дитячого гурту «Непоседы», де познайомилася і потоваришувала з Волковою.

1999—2000 роки[ред.ред. код]

Хоча у 1999 році вже існували деякі пісні гурту («Югославия», «Я твой враг»), популярність до Тату прийшла з піснею «Я сошла с ума» (укр. «Я збожеволіла»), у якій розкривається тема ніжних стосунків між двома дівчатами-школярками. Пісня займає перші сходинки чартів Росії та СНД і стає стовідсотковим хітом.

У 2000 році у Москві на Ходинському полі був знятий кліп на пісню «Я сошла с ума». Сюжет кліпу: Волкова та Катіна стоять під зливою між металевою огорожею та високою кам'яною стіною. Вони намагаються знайти вихід і цілуються під важкими поглядами перехожих. У кінці кліпу дівчата нарешті знаходять вихід і, узявшись за руки, йдуть геть. Співавтор пісні Олена Кіпер зізнається, що ідея кохання між дівчатами прийшла до неї після перегляду фільму «Покажи мені кохання» шведського режисера Лукаса Мудісона. Кліп стає надзвичайно популярним і по декілька місяців транслюється найбільшими музичними телеканалами Східної Європи.

2001 рік[ред.ред. код]

21 травня 2001 року виходить дебютний альбом Тату «Двести по встречной» (укр. «Двісті зустрічною»). У той же день на музичних телеканалах з'являється новий кліп Тату «Нас не догонят» (укр. «Нас не наздоженуть»). За сюжетом кліпу, Катіна і Волкова крадуть з аеропорту бензовоз і на ньому втікають з дому, дорогою збивши на смерть дорожнього працівника, якого зіграв Іван Шаповалов. У кінці кліпу дівчата на швидкості влізають на дах вантажівки, залишивши кабіну порожньою, i розбивають камеру.

За деякими даним, альбом був проданий тиражем 6 000 000 копій (2 000 000 легальних і 4 000 000 піратських копій). Це був нечуваний успіх Тату. Починаються гастролі Росією, Україною, Східною Європою, Німеччиною. Гурт має шалений успіх.

2 червня Тату отримує премію «100-пудовий хіт» від радіостанції Хіт FM. На церемонії нагородження у Кремлі дівчата виконують свій музичний бестселер «Я сошла с ума».

У серпні починається запис перекладеного на англійську мову альбому «Двести по встречной» для промотуру Європою. Також знімається новий кліп «30 минут» (укр. «Півгодини»). Кліп довгий час не допускається до ефіру через наявність у ньому терористичного акту (у кліпі Юлія Волкова вирішає помститися невірній подрузі і підриває карусель разом з Лєною Катіною і її хлопцем). Сингл «30 минут» відразу попадає у «важку ротацію» найбільших російських радіостанцій, а відео «Полчаса» очолює топи музичних телеканалів. 6 вересня Волкова та Катіна отримують ще одну нагороду від MTV Video Music Awards у номінації Viewers' Choice — Best Russian Video за кліп «Я сошла с ума».

2002 рік[ред.ред. код]

У січні 2002 року починається запис англійської версії альбому «Двести по встречной» — «200 km/h In The Wrong Lane». Альбом записують в Англії та США з найвідомішими у світі музикальними діячами. У квітні того ж року Юля та Лєна отримують дві нагороди у Чехії (за 10 000 проданих легальних копій та народне визнання) та нагороду «Секс-дисиденти» в Росії (за те, що дівчата не бояться показувати свої стосунки). 15 травня гурт отримує ще одну нагороду — за мільйон проданих копій альбому «Двести по встречной» на території Європи. 23 травня пісня «Нас не догонят» визнається найкращою піснею року і отримує нагороду «Овація». 30 березня у клубі «Маріка» проходить презентація кліпу «Простые движенья» (укр. «Легкі рухи»), в якому Юлія Волкова займається мастурбацією.

У червні t.A.T.u. їдуть у Нью-Йорк для участі у денному шоу TRL на американському MTV. 1 червня починаються зйомки кліпу «All The Things She Said». Перезнімають лише епізоди з російським текстом. Для зйомок Юлі знову роблять коротку стрижку, а Лєну фарбують у білий колір.

У серпні Тату змінюють назву на t.A.T.u. (оскільки в Австралії вже існувала група Tatu) і беруться за підкорення Америки та Європи.

Хвиля t.A.T.u. досягає, нарешті, Польщі. Гурт займає перші сходинки в національних хіт-парадах, їх запрошують на фотосесії. Альбом «200 km\h in the Wrong Lane» виходить у Штатах. Популярність пісні «All the Things She Said» набирає оберти.

18 серпня t.A.T.u. вже не в перший раз їдуть до Лос-Анджелеса, звідки починається промо-тур Сполученими Штатами. Перший сингл, перший кліп, перше з'явлення на американському музичному ринку, на який, як відомо, кожен рік намагаються вийти біля 100 000 нових музикантів.

3 вересня дебютний хіт «All the Things She Said» з'являється на радіо в Іспанії, Італії, Голландії, Швеції, Фінляндії, Норвегії, а також на усіх музичних каналах цих країн. В Італії він отримує статут золотого (25 тис. проданих копій) у перший же день.

10 вересня в США виходить сингл «All The Things She Said». Диск включає дві версії пісні «All The Things She Said» і два відео — кліп «All The Things She Said» и backstage-відео «Behind the Scenes with Julie and Lena» («Поза сценою з Юлею та Лєною»)

7 жовтня в Західній Європі виходить англомовний альбом «200 km/h in the Wrong Lane» і відразу стає бестселером. Юля і Лєна відправляються в промо-тур вже скореною Європою. Під час промо-туру t.A.T.u. дали близько 50 інтерв'ю, що вийшли на усіх європейських мовах. t.A.T.u. стають справжньою сенсацією на світовому музичному ринку і першим російським проектом, що досягнув подібного успіху. 14 листопада t.A.T.u. беруть участь у церемонії European Music Awards, представляючи номінацію Best Dance Video. Опісля дует виконує хіт «All the Things She Said» в прямому ефірі перед аудиторією більш ніж 20 мільйонів глядачів. До t.A.T.u. приходить справжнє міжнародне визнання. Дует виступає на пре-шоу церемонії вручення нагород журналу «Білборд» (2002 FOX Billboard BASH). В Італії дебютний сингл t.A.T.u. одержує платиновый статус, а сам альбом — золотий. В Швеції статус сингла стає платиновим. Кліп «All the Things She Said» попадає в важку ротацію на MTV US і MTV UK. Дебютний альбом стає платиновим у Фінляндії та виходить на музичний ринок США і Західної Європи. Історія успіху дуету попає в найкращі музичні журнали світу. t.A.T.u. дають інтерв'ю відомому Rolling Stone. З'являються художні зйомки в супермодних Interview, Jane, Spin.

2003 рік[ред.ред. код]

t.A.T.u. у 2003 році

t.A.T.u. визнані гуртом місяця в Малайзії, де їх хіт тримається на першому місці декілька тижнів. Пісня «Not Gonna Get Us» займає перше місце в переліку хітів, котрі частіше всього замовляють слухачі найкрупнішої нью-йоркської радіостанції Z100. В якийсь момент гурт стає найротованішим в Америці. Альбом «200 km/h in the Wrong Lane» отримує статус «золотого» в Мексиці. Дует займає друге місце в національному хіт-параді Франції і перше місце в чартах Великобританії. ВВС-News запрошує t.A.T.u. взяти участь у прайм-тайм випуску новин. Англійська жінка - голова Ради з питань захисту дітей звинувачує t.A.T.u. у деморалізуючому впливі на британських школярів, а особливо — школярок. На звинувачення t.A.T.u. відповідають, що у них лише один стимул для творчості — кохання. Починається промо-тур Америкою. На шоу Джиммі Кімела t.A.T.u. виходять співати в футболках з надписом російською мовою «Х.. войне!» (ценз. «Ні війні!»). Кульмінацією шоу стає момент, коли Юля Волкова бере руку Кімела і маркером пише на ній те ж саме.

Пізніше виявляється, що в телеверсії шоу дирекція вирізає поцілунок Лєни і Юлі. На наступному шоу американцям стає відомо, що означають слова на футболках t.A.T.u., і дуету забороняється у них виступати. У відповідь на це t.A.T.u. виходять на публіку в футболках з надписом на англійській мові «Censored» («Заборонено цензурою»), а коли ведучий просить їх поцілуватися — відмовляються.

24 травня Тату представляють Росію на конкурсі Євробачення з піснею «Не верь, не бойся, не проси» (укр. «Не вір, не бійся, не проси»). Організатори Євробачення попередили, що у разі провокацій гурт буде дискваліфікований. З 164 балами Юля та Лєна займають третє місце з незначним відривом від Туреччини та Бельгії. Російський 1 канал звинуватив організаторів у підтасуванні результатів голосуваня, зокрема англійську та ірландську сторони, однак усі звинувачення були відхилені.

У жовтні t.A.T.u. стають призерами церемонії World Music Awards у Монте-Карло в номінаціях «Найкращий світовий поп-гурт» («World's Best Pop Group»), «Найкращий світовий дует» («World's Best Duet») і «Найкращий танцювальний гурт» («World's Best Dance Group»). За задумом менеджменту гурту, на початку виступу Юля і Лєна повинні були розстріляти залу холостими патронами зі справжніх автоматів. Вислухавши сміливу сценічну ідею, організатори церемонії майже перед виступом видають гуртові відверто іграшкові «автомати». Це не відповідає початковому задуму виступу, тому менеджмент t.A.T.u. забороняє дівчатам брати участь у церемонії. Нагороди їм не вручаються.

У листопаді t.A.T.u. та ще чотири російських колективи висуваються на одержання нагороди MTV Europe Music Awards у номінації Best Russian Act. Дует приймає рішення відмовитися від усіх набраних голосів на користь групи «Ленінград», до якої дівчата відчувають найбільшу симпатію. t.A.T.u. вже були переможцями в номінації Best Russian Act у 2001 році і тепер хочуть дати можливість іншим показати себе у світовому масштабі на церемонії в Единбурзі 6 листопада.

1-2 грудня у рамках туру Show Me Love проходять два грандіозні концерти у столиці Японії Токіо на найбільшому концертному майданчику Tokyo Dome місткістю 43 000 людей. Під час перебування у Токіо t.A.T.u. зустрічаються у прямому ефірі каналу Nippon Television з прем'єр-міністром Японії Дзаінтірою Коідзумі, збентеживши політичного лідера тим, що дівчата почали знімати його на власні відеокамери. Також t.A.T.u. приймають запрошення зустрітися з гуру японського кіно Такеші Кітано на його телестудії. Там Лєна Катіна грає з Такеші у пінг-понг, відсапуючись за двох — і за себе, і за Юлю, що раптово захворіла. За підсумками 2003 року, дебютний альбом t.A.T.u. отримує «золотий» статус в Англії, Південній Африці, Кореї, Сінгапурі, Німеччині, Австрії, Швейцарії, Франції, Іспанії, Мексиці, «платиновий» — в Тайвані, Фінляндії, Польщі, Італії та «двічі платиновий» — в Гонконзі, Чехії, Канаді. t.A.T.u. встановлюють абсолютний рекорд за обсягом продажу в Японії. В «країні, де сходить сонце» розходяться 1.8 млн екземплярів альбому «All The Things She Said», що перевищує обсяги продаж дисків легенд поп-індустрії світу The Beatles, Майкла Джексона та Мадонни.

2004 рік[ред.ред. код]

У січні t.A.T.u. розпочинають запис другого альбому в режимі реаліті-шоу «Тату в Піднебесній». Зйомки проходять в пентхаусі готелю «Пекін» на площі Маяковського у Москві (звідки і назва шоу). За задумом, фіналом реаліті-шоу повинен був стати реліз другого альбому t.A.T.u. Шоу, що транслювалося популярним російським каналом СТС, викликає великий суспільний резонанс, аж до звернення розгніваної Мосміськради в прокуратуру стосовно окремих епізодів програми. Реаліті-шоу, згідно з обраною концепцією відсутності сценарію і максимального відображення дійсності, розвивається непередбачувано і завершується тим, що Волкова і Катіна ідуть від свого продюсера Івана Шаповалова. Усі відносини між ними розриваються. Іван Шаповалов складає повноваження генерального директора компанії «Неформат», що представляє інтереси Юлі і Лєни. Дівчата отримують незалежність, зберігаючи за собою права на бренд t.A.T.u.

У травні раптово з'ясовується, що Юля Волкова вагітна від свого бойфренда Павла Сидорова, але це не порушує творчі плани гурту — Лєна Катіна вирішує почекати свою колегу і не розпочинати сольну кар'єру.

Влітку 2004 року у рамках нового контракту між компанією «Неформат» та звукозаписуючим гігантом Universal Music International, t.A.T.u. беруться записувати другий альбом без продюсера в особі однієї людини, а з допомогою своєї новоствореної творчої команди.

2005—2006 роки[ред.ред. код]

Концерт t.A.T.u. Жовтень 2006 р.

17 січня t.A.T.u. їдуть в Лос-Анджелес, на відому студію Village, де починається робота над новим альбомом «Люди-инвалиды» (укр. «Люди-інваліди»). Також записується міжнародна версія альбому «Dangerous And Moving» (укр. «Небезпечні та рухливі»). Запис продовжується більш ніж три місяці. В ньому задіяні унікальні люди зі світу шоу-бізнесу. Хоча офіційний реліз англомовної версії альбому відбувся тільки восени, вже в кінці серпня його можна було без проблем знайти в Інтернеті, куди він потрапив, мабуть, після розсилки промо-альбомів Universal Music. «Другий прихід» t.A.T.u. з презентацією альбому «Люди-инвалиды» відбувся в московському клубі Гауді 28 жовтня 2005 року. «Dangerous and Moving» мав невеликий успіх (позначилась довга відсутність колективу), діставшись лише до 79 сходинки у хіт-параді Англії, 12 — в Німеччині, 131 — в США (Billboard), 10 — в Японії, затримавшись там на зовсім нетривалий строк. А втім, другий альбом отримав статус «золотого» в Мексиці, Тайвані та Росії.

У підтримку альбому «Dangerous and Moving» група влаштовує масштабний промо-тур, «t.A.T.u.» дали численні інтерв'ю європейській музичній пресі, а також відвідали Японію і, вперше, країни Південної Америки (Аргентина, Бразилія). Промо-тур, який запам'ятався багатьом фанатам групи, продовжувався декілька місяців.

У 2005—2006 році «Тату» дали декілька концертів у Прибалтиці, а також у Німеччині (виступ у клубі), Швейцарії (фестиваль), Фінляндії (фестиваль), Молдові (виступ у клубі), Арменії, Мексиці, Бельгії (фестиваль для школярів), Кореї, Тайвані (фестиваль), Японії (виступи у клубі), а також провели масштабний тур «Dangerous and Moving Tour» містами Росії та України. Проте, деяке скорочення кількості фанатів, викликане активним спростуванням гуртом свого лесбійського минулого і відсутністю легкодоступного для сприймання іміджу, помножене на низький професіоналізм початкового організатора концертів, що виявився нездатним оцінити ситуацію і вірно побудувати рекламну компанію, призвело до регулярних зривів концертного графіка і напівпорожніх зал. На даному етапі Юля і Лєна продовжували повсюдно спростовувати, що між ними колись були глибокі почуття (це призвело до втрати ще деякої кількості давніх шанувальників), і називали усе, що відбувалося, «любов'ю» між двома сестрами чи подругами.

Загалом з альбому «Dangerous and Moving» було випущено 3 сингла: «All About Us»(2005), «Friend or Foe»(2005), «Gomenasai»(2006) і промо-сингл для радіостанцій «Loves Me Not». Для розкручування альбому «Люди Инвалиды» був підготований і пущений в ротацію єдиний радіо-сингл на пісню «Люди-инвалиды».

Сингл «All About Us» потрапив у топ-10 більшості європейських чартів. Однак, наступний сингл «Friend or Foe» не зміг повторити успіху. Він був випущений в Англії, де досяг лише 48 позиції (ймовірно, через поганий промоушн і відсутність радіо-ротацій), а також Італії, Греції і Швейцарії. Незрозумілою залишається значна затримка при виході другого синглу - аж в січні-лютому 2006 року, хоча спочатку його планувалося випустити ще на початку грудня 2005. Після невдачі, що спіткала сингл в Англії, його реліз був скасований у Європі в цілому. Сингл «Gomenasai» був випущений навесні 2006 року в Німеччині, де він зміг попасти тільки в топ-30, щоправда, без усілякого промоушену взагалі, єдиною презентацією синглу був виступ на німецькому Bravo Supershow 6 травня. Майже одночасно в Німеччині починає розкручуватися пісня американського реп-гурту Flipsyde, які використали для своєї композиції «Happy Birthday» семпли і оригінальні вокальні партії Юлі і Лєни з «Gomenasai» (обидва гурта пишуться на лейблі Interscope). Для презентації синглу «Happy Birthday», а також в якійсь мірі і синглу «Gomenasai» — «Тату» и Flipsyde дали декілька спільних виступів на німецькому телебаченні.

Юля Волкова, кадр з кліпу «All About Us».

В США були відзняті 4 відеокліпа («All About Us», «Люди-инвалиды», «Friend or Foe», «Gomenasai»), в якості відео-ряду для «Loves Me Not» був використаний живий виступ, котрий гурт дав під час осіннього промо-тура в клубі G.A.Y. (Париж, Франція). Слід зазначити, що альбом «Люди-инвалиды» все ж отримав платиновий диск Національної федерації виробників фонограм. Продаж альбому склав менше 500 тисяч екземплярів у світі та біля 200 тисяч в СНД. Universal Music розраховував продати новий альбом тиражем не менше, ніж 3 млн копій у всьому світі.

У серпні 2006 року «t.A.T.u.» та Universal Music припинили своє співробітництво. На прощання Interscope вирішив випустити збірник хітів та найкращих пісень «t.A.T.u. The Best», записаних дуетом за весь час їх існування. Реліз відбувся восени 2006 року.

В листопаді 2006 року вибухнув новий скандал. Уповноважений з прав людини Республіки Комі Леонід Вокуєв звинуватив групу в тому, що надпис в буклеті альбому «Люди-инвалиды» є образою для інвалідів. Цю тему обговорювали в ефірі ток-шоу першого російського каналу ОРТ. Волкова та Катіна зазначили, що під інвалідами маються на увазі люди зі скаліченою душею, а не з фізичними вадами. В травні 2007 року представники Universal Music під натиском суду визнали, що в тексті були присутні «словесні формулювання та порівняння, що образливо сприймаються деякою категорією людей».

Згідно з рейтингом російської версії журналу Forbes, в 2005 році гурт заробив 3,3 млн доларів, в 2006 році — 1,4 млн доларів.

2007 рік[ред.ред. код]

У січні Юля та Лєна брали участь у записі вокальних партій для деяких демонстраційних версій пісень нового альбому, що проходив у Німеччині. В записі брав участь Свен Мартін, котрий з 2002 року є музичним директором і клавішником гурту. Гурт продовжив роботу над своїм третім студійним альбомом в Лос-Анджелесі. Юля Волкова, «половинка» дуету, сказала щодо цього: «альбом буде менш складним, аніж попередній».

Новий альбом гурту, як і раніше, мав дві версії — російську (для Росії, СНД та країн Прибалтики) і англійську (для країн Західної Європи, США, Японії та ін.). Робочою назвою третьої пластинки було вибрано «Управление отбросами» (англ. «Waste management», укр. «Управління відходами»), її реліз попередньо намічався на осінь-зиму 2007 року, однак друга вагітність Юлі Волкової та ряд зовнішніх факторів відсунули дату релізу. У кінці червня група представила свою нову пісню «Не жалей» (укр. «Не шкодуй»), котра увійшла в новий альбом, проте не була випущена в якості синглу. Першим синглом альбому «Управление отбросами» стала пісня «Белый плащик», відео для якого було віднято пізніше, у жовтні.

У травні 2007 року солістки гурту перервали запис третього альбому, щоб підтримати проведення гей-параду у Москві. Після заборони ходи столичною владою, учасниці гурту спільно з депутатом Госдуми Росії Олексієм Митрофановим з'явилися біля будівлі мерії Москви, де проходила акція представників секс-дисидентів. Волкова пізніше сказала, що через побиття громадян на гей-параді вона та Лєна більше не братимуть участі у таких заходах.

У липні Юля та Лєна брали участь у зйомках фільму «You and I» режисера Ролана Жофе, в основу сценарію картини лягла книга депутата Олексія Митрофанова і студентки РГГУ Анастасії Моісеівої «Тату Кам Бэк». Головні героїні книги — дві сімнадцятирічні дівчини, що мріяли попасти на концерт улюбленої групи t.A.T.u. і потрапили у вирій нових знайомств, подій та почуттів. Головні ролі в фільмі зіграли відомі голлівудські актриси Шантель ван Сантен і Міша Бартон. Прем'єра фільму відбулася в рамках позаконкурсної програми 61-го Канського кінофестивалю у травні 2008 року і у кінопрокат не потрапила (творці фільму послалися на деякі недоробки і перенесли реліз).

12 вересня на японському підрозділі інтернет-магазину Amazon відбувся «віртуальний» реліз першого концертного DVD «Truth: Live in St. Petersburg», який спочатку планувався на вересень 2006 року. Диск був випущений японським лейблом «Неформат» (Neformat Music Japan).

2 жовтня t.A.T.u. почали зйомки нового відео на пісню «Белый плащик» в Лос-Анджелесі. Пісня стає пре-синглом альбому «Управление отбросами». Кліп знімали на найбільшому заводі переробки відходів Лос-Анджелесу. 29 листопада відбулася прем'єра «Білого плащика» на MTV Росія. Було зроблено повну та цензуровану версію «Белого плащика» (з останньої було вирізано сцени з оголенням Катіної та Волкової). Реліз російськомовної версії третього альбому гурту був запланований на 25 грудня 2007 року. Однак, 12 грудня було оголошено, що реліз переноситься на квітень 2008 року. 27 грудня 2007 року у Юлі народився син Самір від бізнесмена Парвіза Ясінова.

2008 рік[ред.ред. код]

t.A.T.u. у 2008 році

6 березня 2008 року відбувся концерт гурту в Санта-Барбарі, 28 березня — в Дубаї, де співачкам було заборонено обійматися на сцені. У квітні був скасований запланований концерт у Мінську. Вихід максі-синглу «Белый плащик» намічений на середину травня 2008 р. 25 квітня другий сингл альбому «Управление отбросами». Трек з альбому «220» потрапив у радіо-ротацію «Русского радио».

1 вересня 2008 року назву альбому «Управление отбросами» було змінено на «Весёлые улыбки» (укр. «Веселі посмішки»). Прем'єра третього синглу «You and I» відбулася 12 вересня 2008 на Love Radio і на офіціальній сторінці гурту MySpace. 21 жовтня 2008 року у «Союзі» гурт t.A.T.u. представив третій студійний альбом «Весёлые улыбки», котрий у рейтингу продажу російського журналу Billboard зайняв 7 місце. 28 листопада на церемонії MTV Russia Music Awards-2008 гурт отримав нагороду «Легенда MTV». На церемонію співачки прибули на спортивних мотоциклах та в байкерському одязі.

2009 рік[ред.ред. код]

21 березня 2009 року представник менеджменту гурту у своєму блозі заявив, що обидві співачки планують розпочати сольні кар'єри (Лєна Катина — при підтримці діючої команди). За його словами, у грудні 2008 року на нараді Волкової, Катіної та їх продюсера Бориса Ренського було прийнято "одностайне рішення про припинення функціонування t.A.T.u. «full time»". Як зазначив представник гурту: «з етичних міркувань я не торкатимусь причин і скажу лише, що вони не пов'язані ані з творчими, ані з комерційними аспектами». Крім того, у кінці 2008 року була призупинена робота над міжнародним англомовним альбомом і припинені переговори с лейблами. Найближчим часом гурт планує випустити черговий відеокліп, спеціальне видання альбому «Весёлые улыбки». Щодо Волкової, було сказано, що «Юля абсолютно самостійно буде займатися своїм життям та кар'єрою, принаймні, без участі менеджменту t.A.T.u.». 31 травня, на десятиріччя групи, Волкова та Катіна планували влаштувати концерт для шанувальників, але пізніше відмовилися від задуму, пославшись на зайнятість у сольних проектах.

17 квітня вийшов 4-й сингл з альбому «Весёлые улыбки» — «Снегопады». 13 червня на MTV Baltic відбулася прем'єра першого міжнародного синглу гурту, англомовна версія пісні «Снегопады» під назвою «Snowfalls».

У травні гурт у якості гостей в напівфіналі пісенного конкурсу «Євробачення 2009» виконав пісні «Not Gonna Get Us» та «Не верь, не бойся, не проси», з якою вони у 2003 році на цьому ж конкурсі посіли 3-є місце.

15 грудня 2009 року відбулася презентація англомовної версії альбому «Веселые улыбки» під початковою назвою «Waste Management» («Управліня відходами») у деяких країнах Латинської Америки та в Росії.

2010—2012 роки[ред.ред. код]

13 квітня 2010 року відбулася прем'єра другого промо-синглу з Waste Management — «Sparks».

30 травня і 12 червня 2010 року відбулися перші сольні виступи Лєни Катіної. У своїх перших сольних програмах вона представила частину репертуару «Тату», до чого Волкова поставилася негативно.

25 січня 2011 року відбулася прем'єра фільму «You and I» («Ти і я»), в зйомках якого брали участь Катіна та Волкова. Лейбл — російська телекомпанія «Централ Партнершип». На прем'єрі фільму співачки оголосили про остаточне припинення проекту t.A.T.u. «full time».

12 листопада 2012 американська компанія звукозапису «Cherrytree Records» видала світове перевидання альбому «200 km/h in the Wrong Lane (10th Anniversary Edition)», платівка приурочена до 10-річчя релізу альбому «200 km/h in the Wrong Lane». Також Катіна і Волкова 11 грудня 2012 року спільно виступили як гурт t.A.T.u. в фіналі телешоу «Голос» в Румунії на підтримку перевидання альбому «200 km/h in the Wrong Lane». Через 2 дні солістки з'явилися разом на шоу «Вечірній Ургант», а пізніше неодноразово з'являлися разом на радіо-ефірах.

2013 рік[ред.ред. код]

25 квітня 2013 року відбувся перший концерт групи після розпаду. Під час свого концерту Лєна і Юля виконали 13 пісень з трьох студійних альбомів групи, деякі пісні спільно виконувалися вперше («Running Blind», «Fly on the Wall»).

27 вересня гурт виступив у Києві (клуб Stereo Plaza).

17 жовтня відбулася прем'єра рекламного ролика Snickers Japan з t.A.T.u., який за лічені дні набрав мільйон переглядів на YouTube.

22 листопада 2013 року на телеканалі НТВ відбулася прем'єра передачі про t.A.T.u. «Життя, як пісня». Юля розповіла про свою вагітність, чому жодного разу не була одружена і навіщо прийняла іслам, а Лєна розповіла про стосунки з чоловіком, чому не запросила Юлю Волкову на весілля і що робила для того, щоб схуднути.

2014 рік[ред.ред. код]

7 лютого 2014 року дует виступив на церемонії відкриття Зимової Олімпіади-2014 в Сочі.

14 лютого на Big Love Show від «Love Radio», в День всіх Закоханих відбулася прем'єра нової пісні під назвою «Любовь в каждом мгновении» (укр. «Кохання у кожній миті»).

17 лютого 2014 року Лєна Катіна розмістила на своєму офіційному каналі відеозвернення про те, що вона більше не працюватиме разом з Юлею Волковою, і що гурт t.A.T.u. знову припинив своє існування. Три дні потому, 20 лютого 2014 року, Юля Волкова розмістила у відповідь відеозвернення, в якому розкритикувала раніше викладене звернення Катіної до шанувальників і зажадала пояснити його сенс.

5 березня Волкова розмістила ще одне відеозвернення, у якому заявила, що незважаючи на існуючі розбіжності між учасницями дуету, вона як і раніше не виключає подальшу співпрацю з Лєною Катіною.

Дискографія[ред.ред. код]

Альбоми[ред.ред. код]

Синґли[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]