Телуроводень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Hydrogen telluride
Structural diagram of the hydrogen telluride molecule
Space-filling model of the hydrogen telluride molecule
Назва за IUPAC hydrogen telluride
Інші назви hydrotelluric acid
tellane
tellurium hydride
dihydrogen telluride
Ідентифікатори
Номер CAS 7783-09-7
PubChem 21765
Номер EINECS 236-813-4
ChEBI 30452
SMILES [TeH2]
InChI InChI=1S/H2Te/h1H2
Номер Гмеліна 799
Властивості
Молекулярна формула H2Te
Молярна маса 129.6158 g mol−1
Зовнішній вигляд colourless gas
Запах Pungent, resembles rotting garlic or leeks
Густина 3.310 g/L, gas
2.57 g/cm3 (−20 °C, liquid)
Тпл −49
Розчинність (вода) 0.70 g/100 mL
Кислотність (pKa) 2.6
Структура
Геометрія bent
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo
298
0.7684 kJ/g
Небезпеки
Головні небезпеки toxic
NFPA 704
4
4
1
Пов'язані речовини
Інші аніони H2O
H2S
H2Se
H2Po
Інші катіони Na2Te
Ag2Te
K2Te
Rb2Te
Cs2Te
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Телурово́день або телури́д во́дню – це неорганічна сполука з формулою H2Te . За звичайних умов – безбарвний газ. Розкладається на телур і водень вже при 0°С, хоча може існувати досить довго при дуже низьких концентраціях. Можна виявити за запахом гниючого часнику при надзвичайно низьких концентраціях, або неприємним запахом гниючої цибулі-порею при дещо вищих концентраціях. Більшість сполук із зв'язками Te–H нестійкі щодо втрати H2. H2Te хімічно та структурно подібний до селеноводню[en], обидва кислотні. Кут H–Te–H становить близько 90°. Леткі сполуки телуру часто мають неприємні запахи, що нагадують гнилий часник.[1]

Синтез[ред. | ред. код]

Розроблені деякі електролітичні методи.[2]

H2Te також може бути отриманий гідролізом похідних телуриду електропозитивних металів.[3] Типовий гідроліз телуриду алюмінію :

Al2Te3 + 6H2O → 2Al(OH) 3 + 3H2Te

Інші солі Te2−, такі як MgTe або Na2Te, також можуть бути використані.

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Greenwood, N. N.; & Earnshaw, A. (1997). Chemistry of the Elements (2nd Edn.), Oxford:Butterworth-Heinemann. ISBN 0-7506-3365-4.
  2. F. Fehér, "Hydrogen Telluride" in Handbook of Preparative Inorganic Chemistry, 2nd Ed. Edited by G. Brauer, Academic Press, 1963, NY. Vol. 1. pp. 438.
  3. Shriver, Atkins. Inorganic Chemistry, Fifth Edition. W. H. Freeman and Company, New York, 2010; pp 407.