Джордж Маршалл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордж Маршалл
George Catlett Marshall, Jr.
 Генерал армії
Загальна інформація
Народження31 грудня 1880(1880-12-31)
Юніонтаун, Пенсільванія, США
Смерть16 жовтня 1959(1959-10-16) (78 років)
Вашингтон, США[1][2]
ПохованняАрлінгтонський національний цвинтар[3][2]
Alma MaterВійськовий інститут Вірджиніїd і Командно-штабний коледж армії США
Військова служба
Роки служби19021945
ПриналежністьСША США
Війни / битвиФіліппіно-американська війна
Перша світова війна

Друга світова війна
Корейська війна
Командування
Начальник штабу Армії США,
Державний секретар США,
міністр оборони США.
Нагороди та відзнаки
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Срібна Зірка (США)
Срібна Зірка (США)
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
Окупаційна медаль армії (США)
Окупаційна медаль армії (США)
Пам'ятна медаль оборони Америки
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Медаль «За Американську кампанію»
Медаль «За Американську кампанію»
Кавалер воєнного хреста 1939—1945 з пальмовою гилкою (Франція)
Кавалер воєнного хреста 1939—1945 з пальмовою гилкою (Франція)
Нобелівська премія миру (1953)

Джордж Ке́тлет Ма́ршалл-моло́дший (англ. George Catlett Marshall, Jr.; 31 грудня 1880, Юніонтаун, Пенсільванія — 16 жовтня 1959, Вашингтон) — американський політичний та військовий діяч, генерал армії (16 грудня 1944), начальник штабу Армії США (1939—1945), державний секретар (1947—1949) і міністр оборони США (1950—1951), ініціатор плану Маршалла, лауреат Нобелівської премії миру 1953.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї Джорджа Кетлетта Маршалла, успішного торговця вугіллям, і Лаури Бредфорд в місті Юніонтаун (штат Пенсільванія). Один з представників родини — Джон Маршалл — був третім головою Верховного суду Штатів. Джордж був другим сином і третім дитям в сім'ї. Джордж був стриманим, серйозним хлопчиком. Незважаючи на опір батьків, він обрав кар'єру військового та у 1897 поступив до Віргінського військового інституту і у 1901 успішно його закінчив.

Служба в армії

[ред. | ред. код]

У званні другого лейтенанта Маршалл отримав призначення в піхоту. Служив інструктором в міліційних формуваннях Массачусетсу, був офіцером 4-го піхотного полку в Арканзасі й Техасі.

Потім, відслуживши 18 місяців на Філіппінах, Маршалл повернувся до США і потрапив у Форт-Рено (штат Оклахома). Рік він провів у піхотно-кавалерійській школі у Форт Лівенворті (штат Канзас), закінчивши її з відзнакою у 1907, рік потому Маршалл закінчив армійський штабний коледж. Після другого терміну на Філіппінах з 1913 по 1916, де Маршалл проходив службу в 13-му піхотному полку, він повернувся до США і був призначений у Сан-Франциско ад'ютантом генерала Дж. Белла, а потім у Форт-Дуглас (штат Юта). В ті роки один з командирів відзивався про нього так:

«На мій погляд, в армії не знайдеться і п'яти чоловік, здатних краще, ніж він, командувати дивізією».

Перша світова війна

[ред. | ред. код]

З моменту вступу Сполучених Штатів до Першої світової війни у 1917, Маршалл відбув з першим конвоєм американських військ до Франції.

У лавах 1-ї піхотної дивізії в Першій світовій війні, Маршалл брав участь в битвах поблизу Люневіля, в Пікардії і Кантіньї (1917). Через рік Маршалл переходить у генеральний штаб, де він у чині полковника очолив оперативний відділ армії та особисто розробляв операції 1-ї армії.

Брав участь в плануванні Сен-Мієльської операції (1918); його рішення про перекидання військ на ділянку фронту р. Маас — Аргонни було високо оцінене генералом Дж. Першингом, ад'ютантом якого він став в 1919. Чаклун — як називали його товариші по службі — був нагороджений американською медаллю «За видатні заслуги» і французького Військового хреста з пальмовими гілками.

Післявоєнний час

[ред. | ред. код]

Після завершення війни, відповідно до законів мирного часу Маршалл був знижений до військового звання капітана, і він продовжував з успіхом нести службу.

З 1919 по 1924 Маршалл перебував ад'ютантом при генералові Першингу, у 1924—1927 — заступник командира 15-го піхотного полку в Тяньцзіні (Китай), де він навчився розмовляти і писати китайською мовою. Ці навички згодилися йому пізніше. Після повернення до США він навчався у Коледжі армії США, потім був призначений заступником коменданта армійської піхотної школи у Форт Беннінгі (штат Джорджія), де провів майже п'ять років. На викладацькій роботі Маршалл завоював репутацію прибічника передової тактики піхоти і підвищення ефективності бою. Товариші по службі поважали його за чесність, доброту і професіоналізм.

З 1932 командував 8-м полком, з 1933 Маршалл старший інструктор Національної гвардії Іллінойса, з 1936 командир 5-ї бригади у Ванкувері, Вашингтон. У жовтні 1936 Маршалл отримує військове звання бригадний генерал. У 1937 він зустрічав на американській землі екіпаж Чкалова, що зробив перший безпосадочний переліт з Москви в США і приймав радянський екіпаж у себе вдома.

У 1938 Маршалл перебрався до Вашингтона (округ Колумбія), де став начальником управління військового планування штабу армії США. Рік потому його призначили виконувати обов'язки начальника штабу в чині генерала. 1 вересня 1939, з початком Другої світової війни в Європі, Маршалл став начальником штабу армії.

Переконаний, що армія, що була в США, гідна лише «третьорозрядної держави», Маршалл взявся за оновлення озброєння і зміцнення військ. Слабкість бойової підготовки постійно викликала у нього тривогу, і в 1940 він переконав конгрес ухвалити закон про вибіркову службу і розглянути питання про національну гвардію. Під час інспекторських поїздок Маршалл переконався в тому, що офіцерському складу необхідно розвивати в собі витримку, уявлення і здібності лідера. У Вашингтоні Маршалл реорганізував військове міністерство для підвищення контролю і ефективності командування. Як і державний секретар Корделл Халл, Маршалл постійно застерігав армійським командирам на Тихому океані про можливий напад з боку Японії.

Література

[ред. | ред. код]
  • В. І. Головченко. Маршалл Джордж Кетлетт // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • В. Ю. Константинов. Маршалла місія 1945-47 // Українська дипломатична енциклопедія
  • М. Рижков. Маршалл Джордж Кетлетт // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.428 ISBN 978-966-611-818-2
  • Залесский К. А. Кто был кто во второй мировой войне. Союзники СССР. М., 2004

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Міжнародне визнання та нагороди
Попередник:
Йосип Сталін
СРСР
Людина року
журналу «Тайм»


1943
Наступник:
Дуайт Ейзенхауер
США
Міжнародне визнання та нагороди
Попередник:
Едвард Флінн
США
Людина тижня
журналу «Тайм»


19 жовтня 1942
Наступник:
Джон Стендіш Ґорт
Велика Британія
Командування військовими формуваннями (установами)
США
Попередник:
генерал
Малін Крейг

15-й
Начальник штабу Армії США

1 вересня 1939 — 18 листопада 1945
Наступник:
генерал армії
Дуайт Ейзенхауер