1944 в Україні — це перелік головних подій, що відбуваються у 1944 році в Україні. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1944 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1944 року.
17 лютого — радянські війська в районі Корсунь-Шевченківського виступу оточили та знищили більше 10 дивізій німецької групи армій «Південь» під командуванням генерал-фельдмаршала Манштейна (загинуло близько 30 тисяч німців);
10 березня — бойовики польської Армії Крайової та Батальйонів Хлопських у селі Сагринь вбили більше 600 українців, більшість з яких — жінки та діти;
8 квітня — війська Першого Українського фронту Радянської армії вийшли на кордон СРСР з Румунією і Чехословаччиною на фронті довжиною 200 кілометрів і захопили районі центри Станіславської (тепер — Івано-Франківської) та Чернівецької області — Печеніжин, Яблунів, Вашківці, Вижниця, Путила, Глибока;
18 травня — початок депортації кримських татар та інших народів Криму з батьківщини до Узбексистану, Казахстану, Таджикистану та Росії. За офіційними даними за два с половиною дні було виселено 183 155 осіб, з яких від 15 до 46 % померло від голоду і хвороб у першу ж зиму 1944—1945 років;
8 липня — запровадження почесного звання «Мати-героїня», заснування ордену «Материнська слава» і медалі «Медаль материнства». Згідно з «Положенням про звання „Мати-героїня“», воно присвоювалося з одночасним нагородженням орденом матерям, що народили та виховали 10 і більше дітей, після досягнення останньою дитиною віку 1 року за наявності в живих інших дітей цієї матері;
14 липня — битва під Бродами між 13-м корпусом 4-ї танкової армії Вермахту, у склад якого входила дивізія СС «Галичина» та радянськими військами 1-го Українського фронту. Розгром німців створив 1-му Українському фронту радянських військ сприятливі умови для наступу на Львів;
20 серпня — початок Другої Яссько-кишинівської операції, яка закінчилась 29 серпня звільненням Молдови, Ізмаїльської області та виведенням Румунії з війни. В ході операції радянські війська втратили 12,5 тисяч чоловік, а німецькі і румунські війська — 18 дивізій; 208 600 німецьких і румунських солдатів і офіцерів попали в полон;
9 вересня — Радянський Союз і Польща підписали договір про «обмін населенням» — поляки із Західної України переселялись на територію Польщі, а лемки з польської території — на Галичину;
вересень — початок переселення та депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя (день пам'яті — 10 вересня).
24 жовтня — Віктор Євгенович Прокопенко — український футболіст («Чорноморець», Одеса), тренер («Чорноморець», Одеса, «Ротор» Волгоград, «Шахтар» Донецьк), тренер.
20 серпня — Юрій Іванович Липа — український громадський діяч, письменник, поет, публіцист; один з ідеологів українського націоналізму (народився 1900 року);
заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря;
укладення Роставицької польсько-козацької угоди, за якою реєстр обмежувався трьома тисячами козаків і встановлювалася заборона їх походів до турецьких володінь;
першої відомої постановки українських інтермедій у містечку Кам'янка Струмилова на ярмарку;
офіційного визнання короля Луцького братства з наданням привілею на будівництво церкви і притулку;
поділу України на два гетьманства: на Правобережжі гетьманом під османським протекторатом залишився Петро Дорошенко, на Лівобережжі — гетьманом під московським протекторатом проголошено Дем'яна Многогрішного;
прийняття «Урочистої обітниці Директорії, міністрів, урядовців і суддів та присяги військових на вірність Українській Народній Республіці» (14.10.1919);
175 років з дня народження у 1769 роціІвана Петровича Котляревського (1769—1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури;
Григорія Павловича Ґалаґана (1819—1888), громадського діяча, мецената, великий поміщик на Полтавщині і Чернігівщині, представник відомого старшинсько-дворянського роду Ґалаґанів;
Дмитра Івановича Чижевського, український учений-енциклопедист, культуролог, філософ, дослідник української і слов'янської літератур;
Микиту Сергійовичу Хрущову, радянський державний і політичний діяч, секретар ЦК КП(б) України (1947—1949 рр.), голова Ради народних комісарів України (1944-49 рр.), перший секретар ЦК КПРС (1953—1964 рр.), голова Ради міністрів СРСР (1958—1964 рр.).
Олександра Петровича Довженка, український кінорежисер, письменник («Зачарована десна», «Повість полум'яних літ»), художник, класик світового кінематографу («Мічурін», «Щорс», «Аероград», «Земля», «Арсенал», «Звенигора», «Поема про море»);
Павла Семеновича Рибалка, радянський військовий діяч, маршал бронетанкових військ, двічі герой Радянського Союзу;
Юрія-Франца Кульчицького, запорізький військовий, герой оборони Відня (1683); увійшов в історію також як засновник однієї з перших у Відні кав'ярні (1686).
↑Історія України. 7—9 класи: Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. Ф. Трухан. — К.; Харків: Веста, 2007. — 176 с.
↑Економічна історія України: Історико-економічне дослідження: в 2 т. / [ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін. ;відп.ред. В. А. Смолій ;авт.кол.:Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та ін.] ; НАН України, Ін-т історії України . -К. :Ніка-Центр, 2011. — Т. 1. — 696с. ISBN 978-966-521-571-4
.svg)
