Адміністративний поділ Української РСР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адміністративний поділ УРСР остаточно сформувався 1959 року зі скасуванням Дрогобицької області. Відтоді межі одиниць вищого рівня фактично не зазнавали змін (Кримська область отримала статус Автономної Республіки в 1991 році, а Луганська область певний час називалася Ворошиловградською).
Історія поділу УРСР з 1921 р. як частина історії поділу України

У цій статті відображено зміни адміністративно-територіального поділу УРСР в розрізі адміністративних одиниць першого порядку протягом існування республіки.

Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) була проголошена 25 грудня 1917 року та отримала ще імперський поділ території на губернії, повіти та волості. Далі адміністративна система УСРР/УРСР була складовою системи Радянського Союзу. У Конституції УСРР 1919 року закріплювалося поняття сільських і міських рад як основи місцевого самоврядування. У 1923 році було замінено повіти і волості на крупніші округи та райони, а у 1925 році ліквідовано губернії. У 1930 році було ліквідовано округи, а у 1932 році було утворено області. Так було запроваджено систему центр — область — район — місцева рада, яка проіснувала в УСРР/УРСР і Україні до реформи 2015–2020 років.

Адміністративний поділ у 1917—1925 роках (губернії)[ред. | ред. код]

Губернії та повіти УСРР у 1921 році
Губернії УСРР перед початком їх скасування у червні 1925
Округи УСРР після скасування поділу на губернії (1 серпня 1925)

На час створення УСРР ділилася на 8 губерній:

№ п/п Губернія Центр
1 Волинська губернія Житомир
2 Катеринославська губернія Катеринослав
3 Київська губернія Київ
4 Подільська губернія Вінниця
5 Полтавська губернія Полтава
6 Харківська губернія Харків
7 Херсонська губернія Херсон
8 Чернігівська губернія Чернігів
  • 5 лютого 1919 року утворена Донецька губернія[1] (центр — Луганськ, згодом перенесений до Бахмута; межі губернії встановлені 16 квітня 1920 року[2])
  • У січні 1920 року центр Херсонської губернії перенесено до Миколаєва.
  • 28 січня 1920 року утворена Одеська губернія з центром в Одесі (постанова Всеукрревкому від 28.01.1920)
  • 30 липня 1920 року утворена Олександрівська губернія з центром в Олександрівську (декрет ВУЦВК від 30.07.1920)
  • 15 серпня 1920 року утворена Кременчуцька губернія з центром у Кременчуці (декрет ВУЦВК від 30.07.1920)[3]

Таким чином, на 1 березня 1921 року в УСРР було 12 губерній.

  • 6 січня 1921 року Херсонська губернія перейменована на Миколаївську.[4]
  • 23 березня 1921 року Олександрівська губернія перейменована на Запорізьку.[5]
  • У 1921 році частина Волинської губернії відійшла до Польщі.
  • 21 жовтня 1922 року ліквідовані Запорізька і Кременчуцька губернії, Миколаївська і Одеська губернії об'єднані в одну під назвою Одеська.[6]

Таким чином, з 1922 до 1925 року в УСРР було 9 губерній:

Губернії УСРР у 1922—1925 роках
№ п/п Губернія Центр
1 Волинська губернія (Волинь) Житомир
2 Донецька губернія (Донеччина) Бахмут
3 Катеринославська губернія (Катеринославщина) Катеринослав
4 Київська губернія (Київщина) Київ
5 Одеська губернія (Одещина) Одеса
6 Подільська губернія (Поділля) Вінниця
7 Полтавська губернія (Полтавщина) Полтава
8 Харківська губернія (Харківщина) Харків
9 Чернігівська губернія (Чернігівщина) Чернігів

У 1924 році створено АМСРР зі столицею в Балті.

Адміністративний поділ у 1923—1930 роках (округи)[ред. | ред. код]

Округи УСРР в 19291930 роках

Постановами від 7 березня і 12 квітня 1923 року ВУЦВК встановив новий адміністративно-територіальний поділ УСРР, згідно якого у 9 губерніях замість 102 повітів і 1989 волостей було утворено 53 округи і 706 районів.[7][8][9]

У 1924 році 2 округи були ліквідовані і ще 2 округи були передані до складу РСФРР.

Постановою ВУВЦК від 3 червня 1925 р. «Про ліквідацію губерній і перехід до триступеневої системи управління» ліквідовувалися губернії (з 1 серпня 1925 р.), а УСРР була поділена на АМСРР і 41 округу.[10] Тією ж постановою було розформовано 8 округів, а окремими постановами прийнятими 3 і 10 червня 1925 року було визначено, як саме територія кожного розформованого округу мала розподілятися між іншими округами.[11][12]

Округи УСРР на 1 серпня 1925 року
№ п/п Округа Центр
1 Артемівська Артемівськ
2 Бердичівська Бердичів
3 Білоцерківська Біла Церква
4 Вінницька Вінниця
5 Житомирська Житомир
6 Запорізька Запоріжжя
7 Зінов'ївська Зінов'ївськ
8 Ізюмська Ізюм
9 Кам'янецька Кам'янець
10 Катеринославська Катеринослав
11 Київська Київ
12 Конотопська Конотоп
13 Коростенська Коростень
14 Кременчуцька Кременчук
15 Криворізька Кривий Ріг
16 Куп'янська Куп'янськ
17 Лубенська Лубни
18 Луганська Луганськ
19 Маріупольська Маріуполь
20 Мелітопольська Мелітополь
21 Миколаївська Миколаїв
22 Могилівська Могилів
23 Ніженська Ніжин
24 Новгород-Сіверська Новгород-Сіверський
25 Одеська Одеса
26 Павлоградська Павлоград
27 Першомайська Першомайськ
28 Полтавська Полтава
29 Прилуцька Прилуки
30 Проскурівська Проскурів
31 Роменська Ромни
32 Сталінська Сталін
33 Старобільська Старобільськ
34 Сумська Суми
35 Тульчинська Тульчин
36 Уманська Умань
37 Харківська Харків
38 Херсонська Херсон
39 Черкаська Черкаси
40 Чернігівська Чернігів
41 Шепетівська Шепетівка

Подальші зміни адмінподілу:

  • 19 серпня 1925 року Новгород-Сіверська округа перейменована на Глухівську з перенесенням окружного центру до Глухова.
  • У 1925 році Житомирська округа перейменована на Волинську.
  • 16 жовтня 1925 р. до складу Північно-Кавказького краю РСФРР відійшло 8 районів Шахтинської округи (з м. Шахти) та 6 районів Таганрізької округи (з м. Таганрог).
  • 16 червня 1926 року ліквідовано Павлоградську округу.
  • 20 липня 1926 року Катеринославська округа перейменована на Дніпропетровську з перейменування окружного центру на Дніпропетровськ.
  • 5 січня 1927 року Черкаська округа перейменована на Шевченківську.
  • Щодо внесення коректив в районний поділ впродовж 1925—1928 рр., то тут простежувалась тенденція до зменшення кількості районів. Якщо у 1925 р. УСРР складалась з 632 районів, то 1928 р. їх налічувалося 589. Деякі округи ліквідовували райони без санкції центральних установ. Саме тому, починаючи з 1927 р., ЦАТК вимагала від окружних комісій обґрунтування подібних змін, а саме надання інформації щодо економічної відсталості району, незручності сполучення населених пунктів з райцентром та їх тяжіння до адміністративних центрів інших районів, господарської та економічної неоднорідності складу району, ставлення населення до розформування району. Відповідно до зазначених критеріїв у 1927 р. ЦАТК затвердила розформування Григоріопольського та Слободзейського районів АМСРР; Охраміївського, Чернотичського, Алтинівського, Грузчанського районів Конотопської округи, внесла зміни в адміністративно-територіальний поділ Дніпропетровщини, ухваливши об'єднання території Діївського та Лоцмано-Кам'янського районів, Царичанського та Прядинського, Мануїлівського та Єлизавето-Кам'янського, а також розформування Знам'янського району.[13][14][15]
  • У 1929 році столицю АМСРР перенесено до Тирасполя.
  • 13 червня 1930 року ліквідовані 13 округ: Глухівська, Ізюмська, Кам'янецька, Коростенська, Куп'янська, Могилівська, Ніженська, Першомайська, Прилуцька, Роменська, Старобільська, Тульчинська та Шепетівська.[16]
  • З 15 вересня ліквідована решта округ. Республіка перейшла на двоступеневу систему управління.

Адміністративний поділ у 1930—1932 роках (двоступенева система)[ред. | ред. код]

Постановою від 2 вересня 1930 року[17] з 15 вересня всі округи були ліквідовані, УСРР поділялась на 503 адміністративні одиниці:

Пізніше в 1930 році ліквідовано Машівський район, а в 1931 році ліквідовано ще 119 районів.[18]

Адміністративний поділ з лютого 1932 року (утворення областей)[ред. | ред. код]

Постановою позачергової IV сесії ВУЦВК XII скликання від 9 лютого 1932 року було утворено 5 областей на території УСРР (окрім автономної Молдавської СРР), а також було змінено конфігурацію деяких міст і промислових районів Донбасу, що не увійшли до жодної області, а залишилися у центральному підпорядкуванні. Також цією постановою було приєднано декілька районів до території Київської міської ради. Отже, в УСРР стало 23 адміністративні одиниці вищого порядку[19]:

У тому ж році було створено дві області:

20 травня 1934 року перечислено до складу Красенівського радгоспу Чорнобаївського району Київської області земельні площі радгоспу: 9 га Золотоніського р-ну (Київ. обл.) та 782 га Оржицького р-ну і 666 га Драбівського р-ну Харківської області.[26]
4 червня 1934 р. перечислено до складу Мархлевського району Київської області село Корчівку Троянівського р-ну (Київ. обл.), село Людвиківку[27] та частину колонії Синявки Дзержинського р-ну Вінницької області, колонії Осову[28] та Лугову і частину Гуто-Жабокрицької сільради Баранівського р-ну (Київ. обл.), села Кам'яний Майдан та Болярку Новоград-Волинського р-ну (Київ. обл.).[29]

21 січня 1934 ВУЦВК постановив перенести столицю УСРР із Харкова до Києва, а сам переїзд відбувся 24 червня 1934 року.[30][31]

На початку 1935 року в усіх областях і в АМСРР було розукрупнено райони. Таким чином були затверджені[32]:

  • в Автономній Молдавській Соціалістичній Радянській Республіці — 1 міськрада і 13 районів;
  • у Київській області — 2 міськради і 93 райони;
  • у Харківській області — 4 міськради і 83 райони;
  • у Дніпропетровській області — 5 міськрад і 58 районів;
  • у Донецькій області — 13 міськрад і 38 районів;
  • в Одеській області — 4 міськради і 70 районів;
  • у Вінницькій області — 4 міськради і 76 районів;
  • у Чернігівській області — 1 міськрада і 55 районів.

3 червня 1935 р. перечислено:
Черепівську, Жуківську, Дмитріївську сільські ради і хут. Ракіти[33] Миколаївської сільради Улянівського району Харківської області — до складу Буринського району Чернігівської області;
Хут. Дороганів (артіль «8 березня») Тернівської сільради Ульяновського р-ну Харківської області — до складу Недригайлівського району Чернігівської області.[34]
25 червня 1935 р. передано:
Котлівську[35] та Москаленківську сільради Градизького р-ну Харківської області до складу Іркліївського р-ну Київської області;
Вершадську, Галаганівську та Стецівську сільради Новогеоргіївського р-ну Харківської області — до складу Чигиринського р-ну Київської області.[36]
14 листопада 1935 р. перечислено сільради Близнюківського р-ну Харківської області до складу Дніпропетровської області:
Вербоватську — до Юр'ївського району;
Путятинську[37] — до Петропавлівського району;
Новоруську та Кахівську — до Павлоградського району.[38]
11 березня 1936 р. перечислено Бубнівщанську сільраду Пирятинського району Харківської області до складу Яблунівського району Чернігівської області.[39]
26 травня 1936 року перечислено радгосп ім. Тельмана Укрсадовинтресту Кишеньківського району Харківської області до складу Царичанського району Дніпропетровської області.[40]

Поділ УРСР на 7 областей і Молдовську АРСР було закріплено у Конституції СРСР прийнятій 5 грудня 1936 року.[41]

Розділення областей у 1937–1939 роках (+8 областей)[ред. | ред. код]

УPСР в 19371938 роках (МАРСР і 11 областей)

22 вересня 1937 ЦВК СРСР утворив 4 нові області в УРСР, розділивши існуючі Харківську, Київську, Вінницьку та Одеську області відповідно. Таким чином було утворено:

  • Полтавську область — із Харківської та частини Київської областей,
  • Житомирську область — із Київської та частини Вінницької областей,
  • Кам'янець-Подільську область — із Вінницької області,
  • Миколаївську область — із Одеської та частини Дніпропетровської областей.

Тією ж постановою було передано кілька районів із Київської до Вінницької області і ліквідовано Житомирський, Новоград-Волинський, Коростенський, Проскурівський, Шепетівський, Кам'янець-Подільський і Могилів-Подільський округи УРСР.[42]

УPСР в 19381939 роках (МАРСР і 15 областей)

3 червня 1938 року Донецьку область було розділено на Сталінську (південно-західна частина) та Ворошиловградську області (північно-східна частина).[43]

10 січня 1939 року було утворено 3 нові області:[44]

  • Сумську область — із частин Харківської, Чернігівської та Полтавської областей;
  • Кіровоградську область — із частин Миколаївської, Одеської, Київської та Полтавської областей;
  • Запорізьку область — із частин Дніпропетровської (основна частина) та Миколаївської областей.

Так, УРСР стала складатися із Молдавської АРСР та 15 областей:

Територіальні зміни під час Другої світової війни 1939–1945 рр.[ред. | ред. код]

Областi УPСР в 19401945 роках
Адміністративна карта Української РСР на 10 вересня 1940 року

Між початком Другої світової війни 1 вересня 1939 року і початком Німецько-радянської війни 22 червня 1941 року до УРСР було приєднано території Західної України, Північної Буковини і Південної Бессарабії, на яких утворено 8 нових областей. Наприкінці війни до УРСР також було приєднано Закарпаття і утворено Закарпатську область, а із територій інших областей утворено Херсонську область. Так, в УРСР стало 25 областей.

Приєднання Західної України[ред. | ред. код]

Після початку окупації Польщі у вересні 1939 року до СРСР було включено територію Західної України.

4 грудня 1939 року із приєднаних територій було утворено 6 нових областей у складі УРСР[45][46][47]:

17 січня 1940 року повіти було ліквідовано і утворено райони у складі цих областей[48][49]:

Приєднання Буковини та Бессарабії[ред. | ред. код]

У червні–липні 1940 року до СРСР було приєднано Бессарабію та Північну Буковину.

2 серпня 1940 року Північну Буковину та 3 повіти Бессарабії (Аккерманський, Ізмаїльський та Хотинський) було включено до складу УРСР, а на решті території Бессарабії було утворено Молдавську РСР. Також до Молдавської РСР було передано частину районів Молдавської АРСР із складу УРСР.[50][51] Решта території Молдавської АРСР увійшла до Одеської області.[джерело?]

7 серпня 1940 року було внесено зміни до конституції СРСР щодо утворення у складі України Аккерманської та Чернівецької областей.[52] До Чернівецької області увійшли території Північної Буковини (Чернівецького повіту) і Хотинського повіту Бессарабії,[53] а до Аккерманської області увійшли території Аккерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії.[джерело?]

4 листопада 1940 року між УРСР і новоутвореною Молдавською РСР було визначено кордон.[54]

12(11?) листопада 1940 року було ліквідовано повіти і утворено 12 районів у Чернівецькій області, а 3 міста було залишено в обласному підпорядкуванні.[55][56][53]

7 грудня 1940 року центр Аккерманської області був перенесений з Аккермана до Ізмаїла, а сама область перейменована на Ізмаїльську.[57]

Станом на 1 січня 1941 року в Ізмаїльській області налічувалося 13 районів та 3 міста обласного підпорядкування.[57]

Приєднання Закарпаття[ред. | ред. код]

29 червня 1945 року було укладено договір між СРСР і Чехословацькою Республікою, на підставі якого територію Закарпатської України (Підкарпатської Русі) було включено до складу УРСР.[58]

22 січня 1946 року на її території було утворено Закарпатську область із центром у місті Ужгород. У її складі були перелічені міста Ужгород і Мукачево і 13 округів.[59]

Інші зміни[ред. | ред. код]

  • 1941 року центром Кам'янець-Подільської області замість Кам'янця-Подільська став Проскурів (назва області при цьому не змінилася)

Зміни у 1944–1954 роках[ред. | ред. код]

Адміністративна карта Української РСР на 1 листопада 1947
  • 12 березня 1949 року Перемогівська сільська рада Чернігівської обл. передана до Київської області;[65]
    с-ще Зачатівка та х. Краснівка[66] Запорізької обл. перечислені до складу Сталінської області.[67]
  • 13 червня 1950 року Закутинецька сільська рада Віницької обл. перейшла до Житомирської області.[68]
  • 5 квітня 1951 року х. Миколаївка та х. Олександрівка (Верхньодуванської сільради)[69] Ворошиловградської обл. передано до складу Харківської області (та надалі вважати селами).[70]
  • 25 червня 1951 х. Хрущова Полтавської обл. перечислено до Чапаєвської сільради (Чапаєве) Красноградського р-ну Харківської області (с. Чапаєве та х. Хрущова вважати за один населений пункт — с. Чапаєве).[71]
  • 16 травня 1952 року с. Пирятинщина Сумської обл. передано до Полтавської області.[72]
  • 24 червня 1952 року с. Борщова Київської обл. передано до складу Копенкуватська сільради Підвисоцького р-ну Кіровоградської області.[73]
  • 10 квітня 1953 року Чорнявська сільська рада Чигиринського р-ну Кіровоградської області передана до складу Черкаського р-ну Київської області.[74]
  • 8 червня 1953 року с. Веселе та Гущин Гадяцького р-ну Полтавської області перечислено до Синівського р-ну Сумської області (з об'єднанням Гущин та Потапиха в одне село Потапиха).[75]
  • 11 червня 1953 року Путятинська[76] сільрада Петропавлівського р-ну Дніпропетровської обл. об'єднано з Миколаївською Другою сільрадою Близнюківського р-ну Харківської обл. — в одну Миколаївську Другу сільраду (Миколаївка Друга), включивши її до складу Близнюківського р-ну Харківської області.[77]
  • 29 серпня 1953 р. Мар'їнська сільська рада (Мар'їне) Краснокутського р-ну Харківської обл. передана до складу Котелевського р-ну Полтавської області.[78]
  • 19 листопада 1953 року Сагунівська сільська рада Чигиринського р-ну Кіровоградської області передана до складу Черкаського р-ну Київської області.[79]
  • 23 листопада Стельмахівська сільська рада Куп'янського р-ну Харківської обл. передана до складу Сватівського р-ну Ворошиловградської області.[80]

Крім цього у 19441951 роках у зв'язку із уточненням кордону між СРСР та Польщею відбулися такі зміни у Львівській та Дрогобицькій областях:[81]

Також, указом Президії Верховної Ради УРСР від 9 листопада 1953 року округи Закарпатської області було перетворено на райони.[82][83]

Адміністративний поділ на 1 січня 1954 року[ред. | ред. код]

25 областей

Областi УPСР в 19461954 роках

Адміністративний поділ на кінець 1954 року[ред. | ред. код]

26 областей

На честь трьохсотріччя возз'єднання України та Росії у адміністративному складі УРСР відбулися деякі зміни. Так:

  • 6 січня 1954 року до складу Київської області відійшли Згурівський та Яготинський райони Полтавської області[84]
  • 7 січня 1954 року створена Черкаська область (з частин Київської, Полтавської, Кіровоградської областей)
  • Перейменована 4 лютого 1954 року Кам'янець-Подільська область на Хмельницьку (назва центру змінилася з Проскурова на Хмельницький)
  • 12 лютого 1954 року до складу Черкаської області включено Чигиринський р-н Кіровоградської області.[85]
  • 15 лютого 1954 року до складу Одеської області була приєднана Ізмаїльська область. При цьому деякі райони Одеської області перейшли до сусідніх Кіровоградської (Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Ульянівський) та Миколаївської (Велико-Врадіївський, Доманівський, Кривоозерський, Мостовський, Первомайський р-ни з м. Первомайськ)[86]
  • 19 лютого 1954 до складу УРСР була включена Кримська область РРФСР — затверджено 26 квітня 1954 з відповідними змінами у Конституції СРСР[87].

Адміністративний поділ УРСР у 19701990 роках[ред. | ред. код]

З 1954 року на мапі УРСР відбулися наступні зміни:

до складу Кодимського району Одеської обл. передано Івашківську та Пиріжнянську сільради Чечельницького р-ну Вінницької обл.;
до складу Тетіївського району Київської обл. — Клюківську і Стадницьку Оратівського р-ну Вінницької обл.;
до складу Фастівського району Київської обл. — Великогуляківську Корнинського р-ну Житомирської обл.;
в підпорядкування Мар'янівській сільраді Уланівського району Вінницької області відійшло село Червона Володимирівка (Великоволицької сільради) Любарського району Житомирської області.

Таким чином з 1959 в УРСР було 25 областей:

№ п/п Область Площа
(км²)
Населення
1 січня 1976
Населення
1 січня 1987
Центр Склад Докладніше
1 Вінницька область 26 513 2 073 000 1 947 000 Вінниця 26 районів докладніше
2 Волинська область 20 144 1 011 000 1 035 000 Луцьк 15 районів докладніше
3 Ворошиловградська область 26 684 2 819 000 2 849 000 Ворошиловград 18 районів докладніше
4 Дніпропетровська область 31 974 3 570 000 3 857 000 Дніпропетровськ 20 районів докладніше
5 Донецька область 26 517 5 141 000 5 368 000 Донецьк 18 районів докладніше
6 Житомирська область 29 832 1 585 000 1 543 000 Житомир 22 райони докладніше
7 Закарпатська область 12 777 1 134 000 1 206 000 Ужгород 13 районів докладніше
8 Запорізька область 27 180 1 894 000 2 064 000 Запоріжжя 18 районів докладніше
9 Івано-Франківська область 13 928 1 311 000 1 382 000 Івано-Франківськ 14 районів докладніше
10 Київська область 28 970 3 888 000 4 446 000 Київ 26 районів і 1 міськрада (Київ) докладніше
11 Кіровоградська область 24 588 1 261 000 1 229 000 Кіровоград 21 районів докладніше
12 Кримська область 26 945 2 062 000 2 397 000 Сімферополь 15 районів і 1 міськрада (Севастополь) докладніше
13 Львівська область 21 833 2 517 000 2 686 000 Львів 20 районів докладніше
14 Миколаївська область 24 598 1 215 000 1 309 000 Миколаїв 19 районів докладніше
15 Одеська область 33 310 2 543 000 2 623 000 Одеса 26 районів докладніше
16 Полтавська область 28 748 1 733 000 1 722 000 Полтава 25 районів докладніше
17 Ровенська область 20 047 1 095 000 1 171 000 Ровно 15 районів докладніше
18 Сумська область 23 834 1 435 000 1 427 000 Суми 18 районів докладніше
19 Тернопільська область 13 823 1 173 000 1 152 000 Тернопіль 16 районів докладніше
20 Харківська область 31 415 2 976 000 3 163 000 Харків 25 районів докладніше
21 Херсонська область 28 461 1 113 000 1 231 000 Херсон 18 районів докладніше
22 Хмельницька область 20 645 1 577 000 1 525 000 Хмельницький 20 районів докладніше
23 Черкаська область 20 900 1 554 000 1 529 000 Черкаси 20 районів докладніше
24 Чернівецька область 8 097 880 000 918 000 Чернівці 10 районів докладніше
25 Чернігівська область 31 865 1 515 000 1 422 000 Чернігів 22 райони докладніше
Разом 603 628 49 075 000 51 201 000 Київ 480 районів і 2 міськради

Подальші зміни адміністративного устрою УРСР зв'язані лише з перейменуванням Ворошиловградської області (центр Ворошиловград) на Луганську область (центр Луганськ) у зв'язку з перейменуванням обласного центра 4 травня 1990 року. На території Чернігівської області було збудоване місто Славутич для постраждалих від Чорнобильської катастрофи у 1986. Місто підпорядковане Київській області і фактично є ексклавом (відокремлене від основної адміністративної одиниці).

Самостійна Україна отримала у спадок радянську систему областей та районів лише дещо змінивши статус Кримської області (12 лютого 1991 року була створена Кримська АРСР).

У липні 1991 року Ровенська область перейменована на Рівненську.

У грудні 1994 р. змінені межі Дніпропетровської та Кіровоградської областей шляхом взаємного обміну територіями Криворізького Дніпропетровської області та Петрівського району Кіровоградської області площею 51,3 гектара.[131][132]

З часів Радянського Союзу також збільшилася загальна кількість районів України, деякі міста районного підпорядкування перейшли до когорти обласних, з'явилися нові міста та селища.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Декрет о Донецкой губернии
  2. Постанова Президії ВУЦВК від 16 квітня 1920 року «Про усталення меж і складу Донецької губернії»
  3. Об образовании Кременчугской губернии
  4. Про переміну назви Херсонської губернії на Миколаївську
  5. Про новий адміністративно-теріторіяльний поділ Олександрівської губернії і її перейменованя
  6. Про адміністративно-теріторіяльний поділ УСРР
  7. ЗУРРСУУ/1923/1/18-19 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (uk). Процитовано 2021-08-24. 
  8. Постанова II Сесії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету VII скликання. ЗУРРСУУ/1923/1/45/Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України — Вікіджерела. uk.wikisource.org (uk). Процитовано 2021-08-24. 
  9. Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) / У. С. С. Р. Народный комиссариат внутренних дел. ‒ Харьков: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р, 1923. ‒ С. 125.
  10. ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління — Вікіджерела. uk.wikisource.org (uk). Процитовано 2021-08-24. 
  11. ЗУРРСУУ/1925/1/29-30 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (uk). Процитовано 2021-08-24. 
  12. ЗУРРСУУ/1925/1/32 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (uk). Процитовано 2021-08-24. 
  13. Сагач О. М. Діяльність центральної адміністративно-територіальної комісії при ВУЦВК щодо районування територіі УСРР у 20-х рр. ХХ ст. / О. М. Сагач // Сумська старовина. — 2017. — № 50. — С. 34-45.
  14. Сагач О. Діяльність Центральної адміністративно-територіальної комісії по підготовці до переходу на триступеневу систему врядування у 1924—1925 рр. / Сагач Оксана // РЕГІОНАЛЬНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Збірник наукових статей. — 2011. — 5. — С. 209—222.
  15. Сагач О. Зміни в адміністративно-територіальному поділі УСРР на початку 20-х pp. XX ст. / Сагач Оксана // РЕГІОНАЛЬНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Збірник наукових статей. — 2010. — 4. — С. 167—176.
  16. Про реорганізацію округ УСРР
  17. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  18. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 3 (33) від 3 лютого 1931 р. «Про реорганізацію районів УСРР»
  19. ЗЗРРСУУ/1932/5/Про утворення областей на території УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 2021-07-28. 
  20. а б в г д е ж Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 60 від 4 квітня 1932 «Про реорганізацію органів влади в Горлівському, Риківському, Артемівському, Ворошилівському, Костянтинівському, та Кадіївському районах»
  21. а б Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 138 від 20 червня 1932 «Про реорганізацію органів влади в Краснолуцькому та Краматорському районах»
  22. Постанова Президії ВУЦВК № 14 від 4 січня 1933 р. «Про реорганізацію органів влади в Чистяківському районі, Донецької области та про поширення міської смуги м. Чистякового»
  23. Постанова ВУЦВК № 138 від 2 липня 1932 р. «Про утворення Донецької области»
  24. Постанова ВУЦВК № 237 від 16 липня 1932 р. «Про визначення м. Сталіного за адміністративний центр Донецької области»
  25. Постанова ВУЦВК № 170 від 15 жовтня 1932 р. «Про утворення Чернігівської области»
  26. Постанова Президії ВУЦВК № 20 (170) від 20 травня 1934 р. «Про об'єднання земель Красенівського бурякорадгоспу в Чорнобаївському районі Київської області»
  27. Карта Вінницької області, 1933
  28. Двухверстовка севера Украины, 1930(рос.)
  29. Постанова Президії ВУЦВК № 190 від 4 червня 1934 р. «Про зміни меж Мархлевського району порядком землевпорядження»
  30. Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України (1934). irbis-nbuv.gov.ua. с. 92. Процитовано 2021-08-01. 
  31. Єфіменко, Геннадій; Єфіменко, Геннадій (2017-06-24). Цей день в історії : 24 червня 1934 : Перенесення столиці УСРР до Києва. Цей день в історії (en). Процитовано 2021-08-01. 
  32. Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України (1935–1936). irbis-nbuv.gov.ua. с. 17–21. Процитовано 2021-08-01. 
  33. Карта РККА M-36 (Б), 1941(рос.)
  34. Постанова Президії ЦВК УСРР № 72 від 3 червня 1935 р. «Про зміни обласних меж Харківської області»
  35. Карта РККА M-36 (В), 1941(рос.)
  36. Постанова Президії ЦВК УСРР № 82 від 25 червня 1935 р. «Про зміни обласних меж Харківської та Київської областей»
  37. Карта РККА M-37 (В), 1941(рос.)
  38. Постанова Президії ЦВК УСРР № 198 від 14 листопада 1935 «Про зміни обласних меж Харківської та Дніпропетровської областей»
  39. Постанова Президії ЦВК УСРР № 70 від 11 березня 1936 р. «Про зміну обласної межі Харківської і Чернігівської областей»
  40. Постанова Президії ЦВК УСРР № 137 від 26 травня 1936 р. «Про перечислення радгоспу ім. Тельмана Укрсадовинтресту Кишеньківського району Харківської області до складу Царичанського району Дніпропетровської області»
  41. Конституция СССР (1936)/Исходная редакция — Викитека. ru.wikisource.org (ru). Процитовано 2021-08-01. 
  42. Постановление ЦИК СССР от 22.09.1937 о разделении Харьковской области … и Одесской — на Одесскую и Николаевскую области — Викитека. ru.wikisource.org (ru). Процитовано 2021-08-01. 
  43. Указ Президиума ВС СССР от 3.06.1938 о разделении Донецкой области УССР на Сталинскую и Ворошиловградскую области — Викитека. ru.wikisource.org (ru). Процитовано 2021-08-01. 
  44. Указ Президиума ВС СССР от 10.01.1939 об образовании Сумской, Кировоградской и Запорожской областей в составе Украинской ССР — Викитека. ru.wikisource.org (ru). Процитовано 2021-08-01. 
  45. Про створення Львівської, Дрогобицької, Волинської, Станіславської, Тарнопольської і Рівненської областей в складі УРСР. Офіційний вебпортал парламенту України (uk). Процитовано 2021-08-01. 
  46. СРСР, Президія Верховної Ради. Указ ПВР СРСР від 04.12.1939 «Про утворення Волинської, Дрогобицької, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей …» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (uk). Процитовано 2021-08-01. 
  47. Утворення радянських областей у Західній Україні. Збруч (uk). 2014-12-04. Процитовано 2021-08-01. 
  48. Вісті рад депутатів трудящих УРСР, №15 (5804) від 18 січня 1940 р.. mega.nz. https://korolenko.kharkov.com/fond-el-docs/gazety-ta-zhurnaly.html. Процитовано 2021-08-01. 
  49. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 мая 1940 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 2-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1940. — С. 176, 184, 196, 204, 209, 212.(рос.)
  50. Закон СССР от 02.08.1940 об образовании Союзной Молдавской Советской Социалистической Республики — Викитека. ru.wikisource.org (ru). Процитовано 2021-08-01. 
  51. Закон СССР от 02.08.1940 о включении Северной части Буковины … в состав Украинской Советской Социалистической Республики — Викитека. ru.wikisource.org (ru). Процитовано 2021-08-01. 
  52. Закон СССР от 07.08.1940 Об изменении и дополнении статей 13, 23 и 48 Конституции (Основного Закона) СССР — Викитека. ru.wikisource.org (ru). Процитовано 2021-08-01. 
  53. а б Територіальна реформа: вчора, сьогодні, завтра / Інститут громадянського суспільства; За ред. А. Ткачука. — К. : ІКЦ "Леста", 2007. — 116 с. — с.41–42
  54. Указ Президиума ВС СССР от 4.11.1940 об установлении границы между УССР и Молдавской Советской Социалистической Республикой — Викитека. ru.wikisource.org (ru). Процитовано 2021-08-01. 
  55. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12 листопада 1940 р. “Щодо ліквідації повітів і утворення районів у Чернівецькій області”, https://cv.archives.gov.ua/pdf/dovidkovuy_aparat/vstup.pdf
  56. Становлення Сокирянського району: Розповідають архівні документи – ПІВНІЧНО-БЕССАРАБСЬКИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОРТАЛ. nordbess-news.cv.ua. Процитовано 2021-08-02. 
  57. а б СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1941 года) / П. В. Туманов (ред.). — 3-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1941. — С. 4, 179.(рос.)
  58. Про Закарпатську Україну/Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну — Вікіджерела. uk.wikisource.org (uk). Процитовано 2021-08-20. 
  59. Указ Президиума ВС СССР от 22.01.1946 об образовании Закарпатской области в составе Украинской ССР — Викитека. ru.wikisource.org (ru). Процитовано 2021-08-20. 
  60. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 8 (71). — 29 лютого. — С. 4.
  61. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 13 (76). — 25 травня. — С. 4.
  62. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 40 (103). — 18 жовтня. — С. 4.
  63.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1941. — № 2 (15 квітня). — С. 9.
  64. Указ Президиума ВС СССР от 30.03.1944 об образовании Херсонской области в составе Украинской ССР(рос.)
  65. Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки : довідник. Біла Церква: Державний архів Київської області. 2012. с. 57. 
  66. Карта РККА, 1941(рос.)
  67. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1949 — № 2 — с. 7.
  68. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1950 — № 2 — с. 21.
  69. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 93.
  70. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1951 — № 2 — с. 8–9.
  71. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1951 — № 3 — с. 9.
  72. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1952 — № 2 — с. 14.
  73. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1952 — № 3 — с. 18.
  74.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1953. — № 1 (15 червня). — С. 17.
  75.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1953. — № 2 (10 листопада). — С. 10–11.
  76. Карта РККА M-37 (В), 1941(рос.)
  77.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1953. — № 2 (10 листопада). — С. 13.
  78.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1953. — № 2 (10 листопада). — С. 30.
  79.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1953. — № 3 (30 грудня). — С. 37.
  80.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1953. — № 3 (30 грудня). — С. 39.
  81. ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ. resource.history.org.ua. Процитовано 2021-08-20. 
  82. Закон УРСР від 17.06.1954 "Про затвердження Указів Президії Верховної Ради Української РСР і внесення змін та доповнень в текст Конституції (Основного Закону) Української РСР" | LIGA:ZAKON. ips.ligazakon.net. Процитовано 2021-08-20. 
  83. Лук'янюк, Володимир; Лук'янюк, Володимир (2015-06-29). Цей день в історії : 29 червня 1945 : Входження Закарпаття до складу УРСР. Цей день в історії (en). Процитовано 2021-08-20. 
  84. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1954 — № 1 — с. 25.
  85. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1954 — № 2. — с. 48.
  86. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1954 — № 2 — с. 48–49.
  87. Ведомости Верховного Совета СССР. — 1954 — № 10. — с. 343–347.
  88. s:Указ ПВР УРСР від 3.03.1955 «Про перечислення Стрілківської та Щасливцівської сільрад Кримської області до складу Херсонської області»
  89. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1956 — № 11 — с. 290.
  90. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 4 — с. 112.
  91. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1957 — № 9 — с. 187.
  92. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1958 — № 6 — с. 123.
  93. s:Указ Президії ВР УРСР від 25.06.1959 «Про передачу Васютинецької і Луко-Барської сільських рад Хмельницької області до складу Вінницької …»
  94. s:Указ Президії ВР УРСР від 10.07.1959 «Про передачу Довжицької, Комсомольської і Першотравневої сільрад Сумської обл. до складу Полтавської …»
  95. s:Указ Президії ВР УРСР від 12.11.1959 «Про ліквідацію деяких районів Черкаської області»
  96. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/39 від 30 грудня 1959 р. «Про передачу Волівської сільської ради Вінницької області до складу Одеської області»
  97. s:Указ Президії ВР УРСР від 30.12.1959 «Про передачу Пастирської сільської ради Черкаської області до складу Кіровоградської області»
  98. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1960 — № 7 — с. 62.
  99. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1960 — № 7 — с. 63.
  100. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1960 — № 31 — с. 505.
  101. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1961 — № 5 — с. 248.
  102. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1961 — № 34 — с. 720.
  103. s:Указ Президії ВР УРСР від 14.06.1962 «Про передачу Яцьківської сільської Ради Харківської області до складу Донецької області»
  104. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 565а-06 від 9 листопада 1962 р. «Про перейменування міста Станіслава і Станіславської області»
  105. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 5 — с. 133.
  106. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 20 — с. 537.
  107. Карта РККА M-37 (В), 1941(рос.)
  108. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 24 — с. 592.
  109. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 27 — с. 622.
  110. а б Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1964 — № 5 — с. 75 (ст. 75, 76).
  111. Карта РККА M-36 (Г), 1941(рос.)
  112. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1965 — № 3 — с. 110.
  113. s:Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР
  114. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. „Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  115. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1968 — № 26 — с. 263.
  116. Карта РККА M-36 (А), 1941(рос.)
  117. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1968 — № 47 — с. 575.
  118. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 27 від 05.01.1970р. «Про перейменування міста Луганська і Луганської області»
  119. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1971 — № 16 — с. 199.
  120. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1971 — № 46 — с. 511.
  121. Карта РККА M-36 (Б), 1941(рос.)
  122. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1972 — № 48 — с. 463.
  123. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1972 — № 48 — с. 463–464.
  124. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1973. — № 51. — с. 536.
  125. M-37 карты СССР, 1985(рос.)
  126. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1976 — № 16 — с. 151.
  127. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1976 — № 32 — с. 376.
  128. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1976 — № 31 — с. 359.
  129. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1982 — № 2. — с. 19.
  130. Указ Президії Верховної Ради УPCP від 3 березня 1988 року «Про передачу Білоусівської сільради Березнегуватського району Миколаївської області до складу Херсонської області»
  131. Відомості Верховної Ради України. — № 51. — ст. 454.
  132. Постанова Верховної Ради України від 15 грудня 1994 року № 297/94-ВР «Про зміну меж Дніпропетровської та Кіровоградської областей»

Джерела та література[ред. | ред. код]