Баграєв Микола Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мико́ла Гео́ргійович Багра́єв

рос. Николай Георгиевич Баграев

Nikolay Georgievich Bagrayev ukrpage.jpg
Народився 19 червня 1964(1964-06-19) (53 роки)
Дігора, Північно-Осетинська АРСР, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність росіянин/осетин
Діяльність український бізнесмен у медіа сферах і шоу-бізнесу, громадський діяч.
Посада Президент ТОВ "Таврійські Ігри"
Партія нині безпартійний
раніше:
Блок Юлії Тимошенко
Партія регіонів
Нагороди

Заслужений діяч мистецтв України (1997); Орден «За заслуги» III ступеня (2004); Почесний громадянин Каховки.

Мико́ла Гео́ргійович Багра́єв (рос. Николай Георгиевич Баграев, нар. 19 червня 1964, Дігора, Північно-Осетинська АРСР, РРФСР, СРСР) — бізнесмен, політичний діяч України. Народний депутат України IV, V, VI та VII скликань[1].

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 19 червня 1964 у місті Дігора Північно-Осетинської АРСР, РРФСР.

У 1987 закінчив інженерно-будівельний факультет Херсонського сільськогосподарського інституту. У 2005 з відзнакою закінчив факультет міжнародної економіки Київського національного економічного університету.

У 1987—1988 — старший інженер відділу капітального будівництва АПСК «Краса Херсонщини».

У 1988—1991 — 2-й, а згодом 1-й секретар Каховського міськкому комсомолу.

У 1991—1992 — голова комітету у справах молоді Каховського міськвиконкому.

У 1992—2000 — засновник Міжнародного фестивалю «Таврійські Ігри» (1992—2008) і благодійного дитячого фестивалю «Чорноморські Ігри» (1998—2012) та керівник компанії «Таврійські Ігри».

Лютий 1998 — жовтень 2000 — секретар Експертної ради промисловців та підприємців при Президентові України.

Червень 2000 — травень 2002 — член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України.

Грудень 2007 — березень 2010 — радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах.

Депутатська діяльність[ред.ред. код]

Верховна Рада[ред.ред. код]

Баграєв — народний депутат Україничотирьох скликань: [2]

Політична діяльність[ред.ред. код]

  • червень 2002 — квітень 2006 — Секретар Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації.
  • липень 2006 — червень 2007 — Голова підкомітету з питань електронних засобів масової інформації та інформаційно-комунікаційних технологій та систем Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації.
  • 2006—2010 — член фракції «Блок Юлії Тимошенко». У червні 2007 року — склав депутатські повноваження.
  • 2007—2012 — Член Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації.
  • З березня 2011 року — член фракції Партії регіонів.
  • З грудня 2012 року — Заступник голови Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації.
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Росією, КНР, Болгарією, Японією.
  • З 21 лютого 2014 у складі депутатської групи «Суверенна європейська Україна», як безпартійний Народний Депутат України.
  • З 28 грудня 2014 р. — засновник і президент ТОВ «Таврійські Ігри»; голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа».
  • Бізнесмен у сферах медіа та шоу-бізнесу.

Засновник та президент компанії «Таврійські ігри», яка є організатором міжнародних фестивалів «Таврійські Ігри» (19922008) та благодійного дитячого фестивалю «Чорноморські ігри» (з 1998); масштабних заходів загальнодержавного значення: День Незалежності України, День Соборності України, День Конституції України, День Перемоги, День Києва, премія «M1 Music Awards», а також багатьох культурологічних і соціальних проектів.

Засновник групи компаній, які представляють на медіаринку України музичні телеканали М1, М2; групу «ТАВР медіа», до якого входять Рускоє Радіо Україна, Хіт FM, Kiss FM, Радіо Рокс, Радіо Мелодія, Радіо Relax.

Нагороди та звання[ред.ред. код]

Особисте життя[ред.ред. код]

Проживає у Києві. Володіє осетинською, українською та російською мовами.

Сім'я[ред.ред. код]

  • одружений,
  • син Руслан (1988 р. н.)
  • донька Людмила (1990 р. н.)
  • батько — Баграєв Георгій Дзанхотович (1882—1977), працівник сільського господарства,
  • мати — Баграєва Чабахан Асламурзаївна (1927—2017), ветеран праці. [3]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]