Київський тролейбус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Київський тролейбус
Тролейбусна система
КраїнаУкраїна
МістоКиїв
Дата відкриття5 листопада 1935 року
Дата закриттяне працював з вересня 1941 по 6 листопада 1944 р.
Пасажиропотік123,57 млн. (2010 рік)[1]
Довжина контактної мережі496,2 км
Моделі тролейбусів в експлуатаціїSkoda 14Tr, Škoda 15Tr, ЮМЗ-Т1, ЮМЗ-Т2, К12-03, К12-04, МАЗ 103Т, ЛАЗ Е183, ЛАЗ Е301, ЮМЗ Е186, Богдан E231, Богдан Т701.10, Богдан Т901.10.
Вартість проїзду1,50 грн.
ОператорКП «Київпастранс»
Сайт компаніїkpt.kiev.ua
CMNS: Київський тролейбус у Вікісховищі


Ки́ївський троле́йбус — тролейбусна мережа Києва є найбільшою мережею в Україні. Тролейбусна мережа відкрита 5 листопада 1935 року.

Коротка історія київського тролейбуса

Рух першою в Києві та Україні тролейбусною лінією було відкрито 5 листопада 1935 року. Першим був маршрут («вул. Загородня — пл. Льва Толстого»), що проходив Червоноармійською вулицею (більшість тієї лінії збереглася й донині). Рух відкривало 4 тролейбуси моделі ЛК-5. Тоді ж в кінці Червоноармійської вулиці було відкрито депо, що проіснувало до початку 2008 року. Згодом тролейбус з'явився на Хрещатику (1936), тролейбусна лінія пролягла також до залізничного вокзалу. Станом на 1940 рік діяло 3 тролейбусні маршрути, що зв'язували між собою залізничний вокзал, Загородню вулицю (нині вулиця Панаса Любченка, неподалік станції метро «Либідська») та площу 3-го Інтернаціоналу (нині — Європейська площа). Парк тролейбусів складався з 47 машин моделей ЛК-5, ЯТБ-1 та ЯТБ-2.

Під час війни тролейбусний рух було призупинено, мережу частково зруйновано. 5 листопада 1944 року тролейбусний рух було відновлено. Протягом 1940—1960-х років було збудовано близько 150 км тролейбусних ліній, парк тролейбусів зріс із декількох десятків до майже 300 тролейбусів, було збудовано ще 2 нових депо — № 2 (1961) та № 3 (1968).

Було збудовано, зокрема, лінії вулицею Володимирською, Брест-Литовським шосе (нині — просп. Перемоги), Повітрофлотським пр-том, бульваром Дружби Народів, тролейбус з'явився в таких районах міст, як Печерськ, Лук'янівка, Нивки, Куренівка, Пріорка, Чоколівка, Мишоловка, Голосіїв, Сирець, Відрадний.

тролейбус ЛАЗ-Е183 16-го маршруту на Софіївській площі

1960-і роки в СРСР були «золотим часом» тролейбусів, не став винятком і Київ. Якщо 1947 року діяло лише 3 маршрути, то 1970 року — вже 24. Відповідно і кількість тролейбусів зросла до 737. Київ починає випускати власні тролейбуси під такою ж назвою «Київ», всього існувало декілька моделей.

Разом із розвитком тролейбусної мережі змінювався і рухомий склад. 1960 року кияни вперше познайомилися із новими тролейбусами виробництва Чехословаччини — Шкодами 8Тр, а з 1962 року почалися закупівлі тролейбусів Шкода 9Тр, що тривали до 1981 року (всього таких тролейбусів було отримано 1220, що є абсолютним світовим рекордом). Також було запропоновано та технічно впроваджено можливіть зчеплення по два тролейбуса Шкода 9Тр у потяги. І у 1980-і роки таких потягів було близько 300.

В подальшому (1970-і роки) дещо уповільнився розвиток тролейбусної мережі — фактично було збудовано лише 4 лінії — по пр. Чубаря (нині — Відрадний), на житлові масиви Виноградар та Теремки-2 та відгалуження по Сирецькій вулиці. 1974 року було списано останні вітчизняні тролейбуси МТБ-82 і відтоді аж до 1991 року в Києві парк тролейбусів складали виключно тролейбуси закордонного виробництва — чехословацькі Шкоди 9Тр, 14 Тр та 15Тр, а також, з кінця 1980-х — румунські ДАКи-217Е.

тролейбус Шкода-14тр 22-го маршруту на вулиці Вадима Гетьмана

У 1980-і роки було збудовано декілька великих тролейбусних ліній — від масиву Сирець через новий Московський міст вперше тролейбус пішов на новозбудовані лівобережні масиви — Вигурівщину-Троєщину та Райдужний, було продовжено лінію проспектом Перемоги в напрямку Святошина та Біличів, а також декілька невеликих ліній. Було відкрито ще одне — четверте за ліком Куренівське тролейбусне депо (1984).

Наприкінці 1980-х років протяжність тролейбусної мережі становила близько 280 км, налічувалося 30 тролейбусних маршрутів, парк тролейбусів становив близько 1100 тролейбусів — це була своєрідна вершина розвитку. З'явилися нові чехословацькі та румунські зчленовані тролейбуси Шкода 15Тр та ДАК-217Е.

На початку 1990-х років з'являються перші ознаки кризи — скорочуються тролейбусні маршрути (врешті-решт до початку 2000-х років майже усі тролейбусні лінії в центральній частині міста було ліквідовано), масово списуються старі тролейбуси в умовах відсутності нових надходжень. Починається випуск власних київських тролейбусів — Київ-11 та Київ-11у, що згодом «перетворяться» на масовіші ЮМЗ-Т1 та ЮМЗ-Т2, але вже виробництва Дніпропетровська.

Число тролейбусів стрімко зменшується і вже за 10 років — на початку 2000-х років, становить близько 500 — менш ніж половину колишньої кількості. Однак в цей час, разом із закриттям ліній в центральній частині міста, продовжується бурхливий розвиток тролейбусної мережі вже на околицях — починаючи з середини 1990-х і до 2005 року було збудовано лінії на масив Оболонь (1995), замість закритих трамвайних ліній було відкрито нові тролейбусні лінії на Солом'янку вулицями Саксаганського та Урицького, було пущено замість трамвая тролейбус мостом ім. Патона до Ленінградської площі, а також лінії через вулицю Протасів Яр, на масиви Теремки-1 та Лісовий, Микільська Борщагівка, по вул. Академіка Заболотного, Кільцевій дорозі, по вулицях Кутузова та Московській, по Червонозоряному проспекту, а також розширилася кількість ліній на масивах Оболонь, Виноградар та Виґурівщина-Троєщина. Однак в умовах недостатньої кількості тролейбусів всі ці заходи призводили лише до напруження роботи вже діючих ліній(рухомий склад для нових маршрутів просто забирався із вже існуючих).

І хоча за цей час (з 1993 по 2005 роки) було придбано 150 тролейбусів ЮМЗ-Т1 та Т2, близько 80 тролейбусів київського виробництва Київ-12 та близько 60 білоруських тролейбусів МАЗ-103Т (вперше в історії київського транспорту — частково низкопідлогових), цього все одно не вистачало. Також було розпочато модернізацію тролейбусів Шкода 14Тр.

День сьогоднішній київського тролейбуса

тролейбус МАЗ 8-го маршруту на площі Перемоги

Протягом 2005—2008 років відбулися деякі зміни на краще — окрім появи ще ряду нових ліній — від Ленінградської площі на масив Вигурівщина-Троєщина, до перенесеного в район масиву Теремки-2 тролейбусного депо № 1 та ряду ліній в центрі внаслідок реогранізації руху (на ряді вулиць було запроваджено однобічний рух), було розпочато закупівлі повністю низькопідлогових тролейбусів вітчизняного виробництва — Львівського та Луцького автобусного та Південного машинобудівного заводів. Найбільше було придбано тролейбусів Львівського виробництва — як зчленованих, так і одиночних — разом понад 150. Поряд зі списанням старих тролейбусів відбувається невеликий приріст тролейбусного парку.

Станом на грудень 2010 року парк київських тролейбусів налічує 533 рухомого складу, діє 42 маршрути, протяжність ліній становить близько 500 км.

Можливі перспективи

Розглядається можливість будівництва нової лінії вулицею Старонаводницькою та Кловським узвозом. Є проекти відновлення тролейбусної лінії, що зв'язувала залізничний вокзал та Софійську площу. В Генплані Києва передбачається будівництво ліній Дніпровською набережною, Русанівською набережною, проспектом Гагаріна, вулицею Братиславською, проспектом Корольова. Також планується подальше оновлення рухомого складу з максимально повною заміною на низькопідлогові тролейбуси.

Оплата проїзду

В перші десятиліття існування тролейбусу в місті вартість проїзду була диференційованою залежно від відстані. В 1960-і роки запровадили єдиний тариф, згодом — з 1960-х років, остаточно відмовилися від кондукторів і запровадили спеціальні каси для оплати проїзду, а згодом-встановили компостери. У 1970—1980-і роки вартість проїзду становила 4 копійки, згодом відбулося підвищення до 15 коп., потім — до 30 коп. З 2000 року до 4 листопада 2008 року вартість прозду становила 50 копійок. Нині вартість проїзду становить 1 гривню 50 копійок. Квитки можна придбати у спеціалізованих кіосках на зупинках, а також кіосках із пресою, розміщених біля зупинок, а також у кондуктора (слід враховувати, що більшість тролейбусів (в денний час), а також усі (рано вранці і ввечері після 7-8 години вечора) працюють без кондуктора. Також квитки можна придбати у водія під час зупинки. Квиток необхідно одразу закомпостувати — без відмітки компостера квиток вважається недійсним. Штраф за безквитковий проїзд (незакомпостований квиток) становить 30 гривень. Є проект запровадження тролейбусного руху вночі, після 22:00 і до 6:00 діятиме потрійний тариф, але для пільгових категорій населення тариф буде, але звичайний, при цьому слід зробити інтервал однаковий у робочі та вихідні дні.

Маршрути київських тролейбусів

Сучасна маршрутна мережа

Номер Кінцева А Кінцева Б Примітки
1 Станція метро «Либідська» Вул. Маршальська
2 Вул. Юрія Смолича Кібцентр На шляху від Кібцентру до вул. Юрія Смолича виконує заїзд до станції метро «Виставковий центр»
3 Палац спорту Залізничний масив
5 Площа Льва Толстого Вул. Білицька
6 Станція метро «Лук'янівська» Вул. Сошенка
7 Станція метро «Шулявська» Вул. Чорнобильська
8 Площа Льва Толстого Вул. Смілянська
11 Станція метро «Виставковий центр» Музей народної архітектури й побуту України
12 Вул. Юрія Смолича Вул. Саксаганського
14 Залізничний вокзал Ботанічний сад НАН України
16 Вул. Щусева Майдан Незалежності
17 Площа Льва Толстого Площа Космонавтів
18 Вул. Сошенка Майдан Незалежності
19 Вул. Ольжича Площа Космонавтів
21 вулиця Дегтярівська вул. Кадетський гай Діяв до 2010 р. Відновлений 7.05.2012 р.
22 Вул. Ольжича Аеропорт «Київ»
23 Вул. Академіка Туполєва Лук'янівська площа
23к Вул. Академіка Туполєва Станція метро «Дорогожичі»
24 Вул. Північна Проспект Свободи
25 Станція метро «Петрівка» Проспект Свободи
26 Проспект Свободи Станція метро «Нивки»
27 Станція метро «Петрівка» залізнична станція Київ-Волинський
29 Залізнична платформа Зеніт Вул. Валентина Сєрова Відновлено 6.05.2011
30 Залізнична платформа Зеніт Вул. Милославська Через просп. Маяковського
31 Залізнична платформа Зеніт Вул. Милославська Через вул. Радунську
32 Вул. Північна Вул. Сошенка
34 Станція метро «Петрівка» Станція метро «Мінська»
35 Вул. Ярослава Івашкевича Станція метро «Дорогожичі» Працює лише у робочі дні
37 Станція метро «Лісова» Вул. Милославська
37а Станція метро «Лісова» Вул. Лісківська (Поліклініка)
38 Станція метро «Видубичі» Музей історії Великої Вітчизняної війни
39 Вул. Чорнобильська Проспект Леся Курбаса
40 Вул. Кадетський гай вулиця Жилянська
41 Станція метро «Святошин» Вул. Тулузи
42 Станція метро «Либідська» Вул. Дегтярівська
43 Кібцентр Ленінградська площа
44 Вул. Північна Московський проспект
45 Станція метро «Виставковий центр» Станція метро «Васильківська» через вул. Трутенка, вул. Вільямса, вул. Якубовського, вул. Касіяна
46 Вул. Милославська Ленінградська площа
46к Вул. Милославська Станція метро «Дарниця»

Скасовані та історичні маршрути

Номер Кінцева А Кінцева Б Примітки
Станція метро «Либідська» Вул. Павла Грабовського (первісно — до вул. Маршальської) Діяв протягом 1985—1993 (перший варіант) та 2004—2009 років
2 Залізничний вокзал Софійська площа Діяв протягом 1964—1998 років.
2 Станція метро «Либідська» Кібцентр Тимчасово скасований 15.12.2010 р. у зв'язку із продовженням Куренівсько-Червоноармійської лінії та відповідною зміною маршрутів, потім відновлено, але лише до Станція метро «Виставковий центр».
3 Проспект Свободи Вул. Чорнобильська Діяв протягом 1988—2001 років, в 2001—2002 роках — 31.
4 Площа Калініна Кабельний завод (Мотозавод) Діяв протягом 1950—1973 років.
4 Станція метро «Либідська» Вул. Ю. Смолича Скасований 15.12.2010 р. у зв'язку із продовженням Куренівсько-Червоноармійської лінії та відповідною зміною маршрутів.
6 Станція метро «Лук'янівська» Вул. Сошенка Офіційно закритий 20.02.2009 р. Відтоді виконується як скорочений рейс маршруту №18
9 Залізничний вокзал (Південний) Аеропорт «Київ» Працював з 1952 року, з 2001 року курсував повз Південний вокзал. Скасований на період новорічних та Різдвяних свят 2008—2009 року, поновлений в лютому, але незабаром знову скасований.
10 Залізничний вокзал
(в останнє десятиріччя — станція метро «Либідська»)
Міст імені Патона Діяв протягом 1951—2004 років, скасований і відкритий в подовженому вигляді під номером 43.
10 Вул. Милославська Поліклініка Діяв протягом 2005—2009 років.
11к Державний музей народної архітектури і побуту України ст.м. «Васильківська» Діяв 25—28.06.2011 під час реконструкції Голосіївської площі.
13 Європейська площа Міст імені Патона Діяв протягом 1960—1992 років.
15 Бессарабка Дослідний завод (Залізничне шосе) Діяв протягом 1966—2004 років, частково замінений маршрутом 38.
20 Площа Льва Толстого Києво-Печерська Лавра Діяв протягом 1960—2001 років.
21 вулиця Ольжича ДБК-3 Діяв протягом 1967—1991 років. Первісно курсував до Медмістечка
24 Наводницька площа ВДНГ Діяв протягом 1972—1992 років.
25 Лук'янівська площа Вул. Дем'яна Бєдного Діяв протягом 1970—1987 років.
27к Індустріальний шляхопровід Станція метро «Петрівка» Раніше — 13.
28 Станція метро «Лук'янівська» Проспект Свободи
28 Залізнична платформа Зеніт Станція швидкісного трамвая «Ватутіна» Маршрут прискореного руху. Закритий 18 жовтня 2013 року
31 Станція швидкісного трамваю «Індустріальна» Вул. Олександра Сабурова Діяв з січня 1986 року до січня 1992 року.
33 Станція метро «Дорогожичі» Вул. Валентина Сєрова Діяв протягом 2000—2004 років.
36 Вул. Ярослава Івашкевича Станція метро «Нивки» Діяв протягом 2000—2009 років.
42к Станція метро «Либідська» Індустріальний шляхопровід Діяв кілька днів 2008 року під час закриття руху Шулявським мостом.
43в Кібцентр ст.м. «Васильківська» Діяв 25—28.06.2011 під час реконструкції Голосіївської площі.
43к Ленінградська площа Станція метро «Либідська» Діяв 25—28.06.2011 під час реконструкції Голосіївської площі.

Рухомий склад

Загалом 2012 року українська столиця отримає понад 280 нових тролейбусів Богдан - 182 тролейбуси Т90110 і 105 - марки Т70110.

Раніше експлуатувалися тролейбуси ЛК-5, ЯТБ-1, ЯТБ-2, МАН, Київ-4, Київ-6, МТБ-82, ЗіУ-5, Шкода-8Тр, Шкода-9Тр, ДАК-217Е, К11, К11В, ЮМЗ Т1.

Тролейбусні депо

Існував проект будівництва 5-го депо на Лівому березі, серед можливих місць розглядався район Ленінградської площі або масив Виґурівщина-Троєщина.

Примітки

Посилання

Джерела