Київський тролейбус
| Київський тролейбус | |
|---|---|
 | |
| Тролейбусна система | |
| Країна | Україна |
| Місто | Київ |
| Дата відкриття | 5 листопада 1935 року |
| Дата закриття | не працював з вересня 1941 по 6 листопада 1944 р. |
| Пасажиропотік | 123,57 млн. (2010 рік)[1] |
| Довжина контактної мережі | 496,2 км |
| Моделі тролейбусів в експлуатації | Skoda 14Tr, Škoda 15Tr, ЮМЗ-Т1, ЮМЗ-Т2, К12-03, К12-04, МАЗ 103Т, ЛАЗ Е183, ЛАЗ Е301, ЮМЗ Е186, Богдан E231, Богдан Т701.10, Богдан Т901.10. |
| Вартість проїзду | 1,50 грн. |
| Оператор | КП «Київпастранс» |
| Сайт компанії | kpt.kiev.ua |
 Київський тролейбус у Вікісховищі | |
Ки́ївський троле́йбус — тролейбусна мережа Києва є найбільшою мережею в Україні. Тролейбусна мережа відкрита 5 листопада 1935 року.
Коротка історія київського тролейбуса
Рух першою в Києві та Україні тролейбусною лінією було відкрито 5 листопада 1935 року. Першим був маршрут («вул. Загородня — пл. Льва Толстого»), що проходив Червоноармійською вулицею (більшість тієї лінії збереглася й донині). Рух відкривало 4 тролейбуси моделі ЛК-5. Тоді ж в кінці Червоноармійської вулиці було відкрито депо, що проіснувало до початку 2008 року. Згодом тролейбус з'явився на Хрещатику (1936), тролейбусна лінія пролягла також до залізничного вокзалу. Станом на 1940 рік діяло 3 тролейбусні маршрути, що зв'язували між собою залізничний вокзал, Загородню вулицю (нині вулиця Панаса Любченка, неподалік станції метро «Либідська») та площу 3-го Інтернаціоналу (нині — Європейська площа). Парк тролейбусів складався з 47 машин моделей ЛК-5, ЯТБ-1 та ЯТБ-2.
Під час війни тролейбусний рух було призупинено, мережу частково зруйновано. 5 листопада 1944 року тролейбусний рух було відновлено. Протягом 1940—1960-х років було збудовано близько 150 км тролейбусних ліній, парк тролейбусів зріс із декількох десятків до майже 300 тролейбусів, було збудовано ще 2 нових депо — № 2 (1961) та № 3 (1968).
Було збудовано, зокрема, лінії вулицею Володимирською, Брест-Литовським шосе (нині — просп. Перемоги), Повітрофлотським пр-том, бульваром Дружби Народів, тролейбус з'явився в таких районах міст, як Печерськ, Лук'янівка, Нивки, Куренівка, Пріорка, Чоколівка, Мишоловка, Голосіїв, Сирець, Відрадний.
1960-і роки в СРСР були «золотим часом» тролейбусів, не став винятком і Київ. Якщо 1947 року діяло лише 3 маршрути, то 1970 року — вже 24. Відповідно і кількість тролейбусів зросла до 737. Київ починає випускати власні тролейбуси під такою ж назвою «Київ», всього існувало декілька моделей.
Разом із розвитком тролейбусної мережі змінювався і рухомий склад. 1960 року кияни вперше познайомилися із новими тролейбусами виробництва Чехословаччини — Шкодами 8Тр, а з 1962 року почалися закупівлі тролейбусів Шкода 9Тр, що тривали до 1981 року (всього таких тролейбусів було отримано 1220, що є абсолютним світовим рекордом). Також було запропоновано та технічно впроваджено можливіть зчеплення по два тролейбуса Шкода 9Тр у потяги. І у 1980-і роки таких потягів було близько 300.
В подальшому (1970-і роки) дещо уповільнився розвиток тролейбусної мережі — фактично було збудовано лише 4 лінії — по пр. Чубаря (нині — Відрадний), на житлові масиви Виноградар та Теремки-2 та відгалуження по Сирецькій вулиці. 1974 року було списано останні вітчизняні тролейбуси МТБ-82 і відтоді аж до 1991 року в Києві парк тролейбусів складали виключно тролейбуси закордонного виробництва — чехословацькі Шкоди 9Тр, 14 Тр та 15Тр, а також, з кінця 1980-х — румунські ДАКи-217Е.
У 1980-і роки було збудовано декілька великих тролейбусних ліній — від масиву Сирець через новий Московський міст вперше тролейбус пішов на новозбудовані лівобережні масиви — Вигурівщину-Троєщину та Райдужний, було продовжено лінію проспектом Перемоги в напрямку Святошина та Біличів, а також декілька невеликих ліній. Було відкрито ще одне — четверте за ліком Куренівське тролейбусне депо (1984).
Наприкінці 1980-х років протяжність тролейбусної мережі становила близько 280 км, налічувалося 30 тролейбусних маршрутів, парк тролейбусів становив близько 1100 тролейбусів — це була своєрідна вершина розвитку. З'явилися нові чехословацькі та румунські зчленовані тролейбуси Шкода 15Тр та ДАК-217Е.
На початку 1990-х років з'являються перші ознаки кризи — скорочуються тролейбусні маршрути (врешті-решт до початку 2000-х років майже усі тролейбусні лінії в центральній частині міста було ліквідовано), масово списуються старі тролейбуси в умовах відсутності нових надходжень. Починається випуск власних київських тролейбусів — Київ-11 та Київ-11у, що згодом «перетворяться» на масовіші ЮМЗ-Т1 та ЮМЗ-Т2, але вже виробництва Дніпропетровська.
Число тролейбусів стрімко зменшується і вже за 10 років — на початку 2000-х років, становить близько 500 — менш ніж половину колишньої кількості. Однак в цей час, разом із закриттям ліній в центральній частині міста, продовжується бурхливий розвиток тролейбусної мережі вже на околицях — починаючи з середини 1990-х і до 2005 року було збудовано лінії на масив Оболонь (1995), замість закритих трамвайних ліній було відкрито нові тролейбусні лінії на Солом'янку вулицями Саксаганського та Урицького, було пущено замість трамвая тролейбус мостом ім. Патона до Ленінградської площі, а також лінії через вулицю Протасів Яр, на масиви Теремки-1 та Лісовий, Микільська Борщагівка, по вул. Академіка Заболотного, Кільцевій дорозі, по вулицях Кутузова та Московській, по Червонозоряному проспекту, а також розширилася кількість ліній на масивах Оболонь, Виноградар та Виґурівщина-Троєщина. Однак в умовах недостатньої кількості тролейбусів всі ці заходи призводили лише до напруження роботи вже діючих ліній(рухомий склад для нових маршрутів просто забирався із вже існуючих).
І хоча за цей час (з 1993 по 2005 роки) було придбано 150 тролейбусів ЮМЗ-Т1 та Т2, близько 80 тролейбусів київського виробництва Київ-12 та близько 60 білоруських тролейбусів МАЗ-103Т (вперше в історії київського транспорту — частково низкопідлогових), цього все одно не вистачало. Також було розпочато модернізацію тролейбусів Шкода 14Тр.
День сьогоднішній київського тролейбуса
Протягом 2005—2008 років відбулися деякі зміни на краще — окрім появи ще ряду нових ліній — від Ленінградської площі на масив Вигурівщина-Троєщина, до перенесеного в район масиву Теремки-2 тролейбусного депо № 1 та ряду ліній в центрі внаслідок реогранізації руху (на ряді вулиць було запроваджено однобічний рух), було розпочато закупівлі повністю низькопідлогових тролейбусів вітчизняного виробництва — Львівського та Луцького автобусного та Південного машинобудівного заводів. Найбільше було придбано тролейбусів Львівського виробництва — як зчленованих, так і одиночних — разом понад 150. Поряд зі списанням старих тролейбусів відбувається невеликий приріст тролейбусного парку.
Станом на грудень 2010 року парк київських тролейбусів налічує 533 рухомого складу, діє 42 маршрути, протяжність ліній становить близько 500 км.
Можливі перспективи
Розглядається можливість будівництва нової лінії вулицею Старонаводницькою та Кловським узвозом. Є проекти відновлення тролейбусної лінії, що зв'язувала залізничний вокзал та Софійську площу. В Генплані Києва передбачається будівництво ліній Дніпровською набережною, Русанівською набережною, проспектом Гагаріна, вулицею Братиславською, проспектом Корольова. Також планується подальше оновлення рухомого складу з максимально повною заміною на низькопідлогові тролейбуси.
Оплата проїзду
В перші десятиліття існування тролейбусу в місті вартість проїзду була диференційованою залежно від відстані. В 1960-і роки запровадили єдиний тариф, згодом — з 1960-х років, остаточно відмовилися від кондукторів і запровадили спеціальні каси для оплати проїзду, а згодом-встановили компостери. У 1970—1980-і роки вартість проїзду становила 4 копійки, згодом відбулося підвищення до 15 коп., потім — до 30 коп. З 2000 року до 4 листопада 2008 року вартість прозду становила 50 копійок. Нині вартість проїзду становить 1 гривню 50 копійок. Квитки можна придбати у спеціалізованих кіосках на зупинках, а також кіосках із пресою, розміщених біля зупинок, а також у кондуктора (слід враховувати, що більшість тролейбусів (в денний час), а також усі (рано вранці і ввечері після 7-8 години вечора) працюють без кондуктора. Також квитки можна придбати у водія під час зупинки. Квиток необхідно одразу закомпостувати — без відмітки компостера квиток вважається недійсним. Штраф за безквитковий проїзд (незакомпостований квиток) становить 30 гривень. Є проект запровадження тролейбусного руху вночі, після 22:00 і до 6:00 діятиме потрійний тариф, але для пільгових категорій населення тариф буде, але звичайний, при цьому слід зробити інтервал однаковий у робочі та вихідні дні.
Маршрути київських тролейбусів
Сучасна маршрутна мережа
Скасовані та історичні маршрути
| Номер | Кінцева А | Кінцева Б | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1к | Станція метро «Либідська» | Вул. Павла Грабовського (первісно — до вул. Маршальської) | Діяв протягом 1985—1993 (перший варіант) та 2004—2009 років |
| 2 | Залізничний вокзал | Софійська площа | Діяв протягом 1964—1998 років. |
| 2 | Станція метро «Либідська» | Кібцентр | Тимчасово скасований 15.12.2010 р. у зв'язку із продовженням Куренівсько-Червоноармійської лінії та відповідною зміною маршрутів, потім відновлено, але лише до Станція метро «Виставковий центр». |
| 3 | Проспект Свободи | Вул. Чорнобильська | Діяв протягом 1988—2001 років, в 2001—2002 роках — 31. |
| 4 | Площа Калініна | Кабельний завод (Мотозавод) | Діяв протягом 1950—1973 років. |
| 4 | Станція метро «Либідська» | Вул. Ю. Смолича | Скасований 15.12.2010 р. у зв'язку із продовженням Куренівсько-Червоноармійської лінії та відповідною зміною маршрутів. |
| 6 | Станція метро «Лук'янівська» | Вул. Сошенка | Офіційно закритий 20.02.2009 р. Відтоді виконується як скорочений рейс маршруту №18 |
| 9 | Залізничний вокзал (Південний) | Аеропорт «Київ» | Працював з 1952 року, з 2001 року курсував повз Південний вокзал. Скасований на період новорічних та Різдвяних свят 2008—2009 року, поновлений в лютому, але незабаром знову скасований. |
| 10 | Залізничний вокзал (в останнє десятиріччя — станція метро «Либідська») |
Міст імені Патона | Діяв протягом 1951—2004 років, скасований і відкритий в подовженому вигляді під номером 43. |
| 10 | Вул. Милославська | Поліклініка | Діяв протягом 2005—2009 років. |
| 11к | Державний музей народної архітектури і побуту України | ст.м. «Васильківська» | Діяв 25—28.06.2011 під час реконструкції Голосіївської площі. |
| 13 | Європейська площа | Міст імені Патона | Діяв протягом 1960—1992 років. |
| 15 | Бессарабка | Дослідний завод (Залізничне шосе) | Діяв протягом 1966—2004 років, частково замінений маршрутом 38. |
| 20 | Площа Льва Толстого | Києво-Печерська Лавра | Діяв протягом 1960—2001 років. |
| 21 | вулиця Ольжича | ДБК-3 | Діяв протягом 1967—1991 років. Первісно курсував до Медмістечка |
| 24 | Наводницька площа | ВДНГ | Діяв протягом 1972—1992 років. |
| 25 | Лук'янівська площа | Вул. Дем'яна Бєдного | Діяв протягом 1970—1987 років. |
| 27к | Індустріальний шляхопровід | Станція метро «Петрівка» | Раніше — 13. |
| 28 | Станція метро «Лук'янівська» | Проспект Свободи | |
| 28 | Залізнична платформа Зеніт | Станція швидкісного трамвая «Ватутіна» | Маршрут прискореного руху. Закритий 18 жовтня 2013 року |
| 31 | Станція швидкісного трамваю «Індустріальна» | Вул. Олександра Сабурова | Діяв з січня 1986 року до січня 1992 року. |
| 33 | Станція метро «Дорогожичі» | Вул. Валентина Сєрова | Діяв протягом 2000—2004 років. |
| 36 | Вул. Ярослава Івашкевича | Станція метро «Нивки» | Діяв протягом 2000—2009 років. |
| 42к | Станція метро «Либідська» | Індустріальний шляхопровід | Діяв кілька днів 2008 року під час закриття руху Шулявським мостом. |
| 43в | Кібцентр | ст.м. «Васильківська» | Діяв 25—28.06.2011 під час реконструкції Голосіївської площі. |
| 43к | Ленінградська площа | Станція метро «Либідська» | Діяв 25—28.06.2011 під час реконструкції Голосіївської площі. |
Рухомий склад
- Шкода 14Тр 6 шт.
- Шкода-14ТрМ 1 шт.
- Шкода-15Тр 11 шт.
- ЕлектроЛАЗ-301 132 шт.
- ЕлектроЛАЗ-301А1 1 шт.
- ЛАЗ Е291 1 шт.
- ЕлектроЛАЗ-183 55 шт.
- Київ-12.01 1 шт.
- Київ-12.03 84 шт.
- Київ-12.04 1 шт.
- МАЗ 103T 59 шт.
- МАЗ-Етон 103Т 8 шт.
- ЮМЗ-Т2 39 шт.
- ЮМЗ Е186 7 шт.
- Богдан-Е231 3 шт.
- Богдан Т901.10 26 шт.
- Богдан Т701.10 97 шт.
Загалом 2012 року українська столиця отримає понад 280 нових тролейбусів Богдан - 182 тролейбуси Т90110 і 105 - марки Т70110.
Раніше експлуатувалися тролейбуси ЛК-5, ЯТБ-1, ЯТБ-2, МАН, Київ-4, Київ-6, МТБ-82, ЗіУ-5, Шкода-8Тр, Шкода-9Тр, ДАК-217Е, К11, К11В, ЮМЗ Т1.
Тролейбусні депо
- № 1 (з 1935 року, 2008 року перенесене на сучасне місце): вул. Онуфрія Трутенка, 32; маршрути 1, 2, 11, 12, 14, 38, 42, 43, 45
- № 2 (з 1961 року): вул. Довженка, 7; маршрути 5, 7, 7-к, 16, 18, 21, 23, 25, 26, 35, 39, 41
- № 3 (з 1968 року): вул. Народного ополчення, 14; маршрути 3, 8, 17, 19, 21, 22, 27, 28, 40, 42
- № 4 (Куренівське) (з 1984 року): вул. Сирецька, 25; маршрути 24, 29, 30, 31, 32, 34, 37, 37-а, 44, 46, 46-к
Існував проект будівництва 5-го депо на Лівому березі, серед можливих місць розглядався район Ленінградської площі або масив Виґурівщина-Троєщина.
Примітки
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київський тролейбус |
- Схема тролейбусних маршрутів Києва (застаріла)
- Карта Києва з маршрутами міського транспорту (маршрутки, автобуси, тролейбуси, трамваї, метро Києва). Пошук маршрутів на карті міста
- Сайт про міський транспорт
- Сайт про київський трамвай, присутні матеріали про тролейбус(рос.)
- Сторінка м. Київ на сайті, присвяченому електротранспорту світу
- Троллейбусы Киева(рос.)
Джерела
- Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — ISBN 978-966-2321-11-1.
| ||||||||||||||
| |||||||||||