Геба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Геба роботи Антоніо Канова

Ге́ба (гр. Ήβα) — вродлива дочка Зевса й Гери, богиня вічної молодості, На Олімпі частувала богів нектаром та амбросією. Ім'я Геба походить від грецького слова, що означає "Юність" або "розквіті сил".

Потім, передавши цей обов’язок Ганімедові, вийшла заміж за Геракла і мала від нього двоє дітей — Алексіара (Помічника) й Анікета (Непереможного). В Афінах їй споруджували вівтарі спільно з Гераклом.

У Фліунті (Пелопоннес) Гебі була споруджена святиня, увійшовши до якої, за свідченням Павсанія, раб ставав вільним. У Римі Геба ототожнювали з Ювентою ; вона мала кілька святинь і уособлювала вічне процвітання держави. Зображення Геби зустрічаються рідко, і то тільки на вазах. Зображували її молодою дівчиною, уквітчаною вінком, із золотою чашею в руці.

Весілля Геби й Геракла оспіване в поезіях Сапфо, Піндара, Овідія. До образу Геби зверталися скульптори Антоніо Канова, Б. Торвальдсен, композитори П. Кайзер, X. В. Глюк та ін.

Див. також[ред.ред. код]

  • 6 Геба - астероїд, названий на честь персонажу.

Література[ред.ред. код]