Ерато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерато
Ἐρᾰτώ
Erato.jpg
Ерато
муза любовної поезії
Божество в давньогрецька релігія
Значення імені мила
Місцевість Стародавня Греція
Батько Зевс
Мати Мнемосіна
Брати/сестри Калліопа, Евтерпа, Талія, Мельпомена, Полігімнія, Терпсіхора, Кліо, Уранія
Діти Клеофема
Атрибути ліра
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ерато (грец. Ἐρᾰτώ — «мила») — одна з 9 муз, була, як і її сестри, дочкою Зевса та Мнемосіни, уособлювала любовну (еротичну) поезію; зображували її з лірою (кіфарою) в руках у товаристві малого Ероса. Ерато був присвячений місяць квітень.

До Ерато звертаються в поемах Аполлоній Родоський[1] і Вергілій[2].

Народила від Мала дочку Клеофему[3].

Згідно з Діодором, отримала ім'я від уміння учнів ставати бажаними для пристрасті і любові (еперастой)[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аполлоний Родосский. Аргонавтика III 1-5
  2. Вергилий. Энеида VII 37
  3. Исилл. Пеан Аполлону и Асклепию, ст.9
  4. Диодор Сицилийский. Историческая библиотека IV 7, 4

Література[ред. | ред. код]