Портал:Хімія/В новинах/Архів

Архів новин 2017 року (II півріччя)

23 жов. Хіміки з Мюнхенського технічного університету створили перший алюмінієвий аналог алкенів — N-гетероциклічнозаміщену сполуку з подвійним зв'язком Алюміній-Алюміній, довжина якого становить 2,3943(16) Å. Сполуку було отримано у формі рожевих кристалів. 4 жов. Нобелівську премію з хімії у 2017 році присудили Жаку Дюбоше, Йоахіму Франку та Річарду Гендерсону за розробку кріоелектронної мікроскопії для високороздільного визначення біомолекул у розчинах. 15 вер. Очільник японського дослідницького центру RIKEN повідомив про початок робіт зі створення хімічного елемента 119 — Унуненнію. Для його отримання науковці проводитимуть бомбардування кюрієвої мішені йонами Ванадію. 5 вер. Місія марсоходу «Curiosity» вперше виявила на поверхні Марсу наявність Бору. На думку вчених Бор у формі боратів міг слугувати стабілізатором для утворення ключового компонента РНК — рибози, а отже його відкриття підкріплює теорії про існування життя на Марсі. 13 лип. Європейським дослідникам вдалося синтезувати декацен — ацен із десяти лінійно конденсованих бензенових кілець. Самя ця сполука нині є найдовшим аценом, а попереднім «рекордсменом» був гептацен (7), отриманий у березні цього року. 13 лип. Науковці Інституту ядерної фізики ім. Макса Планка і японського центру RIKEN здійснили найточніше на сьогоднішній момент вимірювання маси протона. Для обчислень вони використали спеціальну систему пасток Пеннінга та отримали значення 1,007276466583(15)(29) а.о.м., що на три порядки точніше за попередні вимірювання. 13 лип. За підсумками 49-ї Міжнародної хімічної олімпіади, що проходила у Бангкоку, представники України здобули 1 срібну і 3 бронзові нагороди. 7 лип. У Бангкоку розпочалася 49-та Міжнародна хімічна олімпіада, в якій бере участь збірна команда України у складі 4 чоловік. В рамках конкурсу учасники складатимуть 9 та 11 липня екзамени з практичної та теоретичної частин відповідно. 5 лип. Науковці Університету штату Мічиган встановили механізм лазерного отримання іонів H3+ — частинок, що мають важливе значення у перебігу хімічних процесів у міжзоряному середовищі. Згідно отриманих для протонованої молекули метанолу CH3OH2+ результатів першопочатково відбувається відщеплення від метильної групи двох атомів Гідрогену, що утврюють молекулу водню, яка потім відщеплює додатковий протон. Примітки

Архів новин 2017 року (I півріччя)

28 червня. Дослідники з Лос-Аламоської національної лабораторії підтвердили висловлене у 1954 році припущення Гленна Сіборга, що Америцій у його сполуках із Хлором утворює зв'язки ковалентного характеру: за допомогою рентгенівської абсорбційної спектроскопії вони на прикладі іону AmCl63- встановили, що Америцій утворює зв'язки також із залученням своїх 5f-орбіталей, внаслідок чого зв'язки стають більш ковалентними. 26 червня. Науковці Стокгольмського університету за допомогою методу рентгенівської спектроскопії виявили, що за низьких температур, близьких до точки замерзання, рідка вода перебуває у двох фазах, із низькою та високою густиною, які тверднуть до льоду із низькою та високою густиною відповідно. 12 червня. Хіміки з університету UNSW встановили, що білки цитохром c і міоглобін внаслідок електроспрей-іонізації здатні утворювати висококатіонні сполуки й набувати заряди +23 та +30 відповідно. За підрахунками вчених ці сполуки є найсильнішими нині кислотами — вони можуть протонувати навіть інертні речовини на кшталт аргону чи азоту. 12 червня. Дослідники зі Стокгольмського університету за допомогою дифракції електронів встановили структуру бісмутової солі галової кислоти, яка досі лишалася недослідженою через відсутність підходящої для методу РСА кристалічної форми. Виявилося, сполука має координаційну будову, де три фенолатні групи направлені до Бісмуту, а карбоксильна група є вільною. 8 червня. Науковці Байройтського університету розгадали загадку одночасного виявлення у метеоритах мінералів кристобаліту і сейфертиту, різновидів кварцу SiO2, утворення яких вимагає надто різних умов. Кристобаліт зворотньо перетворюється у сейфертит за тиску понад 83 ГПа, однак, як виявилося, при нерівномірному стисненні, приміром, при ударі метеориту, він деформується у структуру, близьку до сейфертиту. 7 червня. За допомогою телескопу ALMA асторономи виявили у подвійній зорі IRAS 16293-2422 присутність метилізоціанату — одного з імовірних компонентів для синтезу складних біомолекул, необхідних для зародження життя. До цього в цій зорі також був виявлений глікольальдегід — найпростіший представник вуглеводів. 6 червня. Хіміки з Тюбінгенського університету синтезували перший низьковалентний гідрид Плюмбуму(II), у формі плюмбуморганічної сполуки. Сполука постала як димер зі складним арильним замісником і двома містковими атомами Гідрогену. Відзначається, що 1H ЯМР-сигнал для цього гідриду є найнижчим з усіх зафіксованих для діамагнетиків — 31,1 ppm. 2 червня. Медаллю Перкіна, присуджуваною Товариством хімічної промисловості (Велика Британія), було відзначено Енн Вебер за її внесок до галузі медичної хімії, а також розробку препаратів JANUVIA (ситагліптин) та JANUMET (ситагліптин і метформін), що використовуються у лікуванні цукрового діабету 2 типу. 1 червня. Американські науковці розробили метод очищення стічних води, забруднених небезпечними перфлуорованими сполуками, за допомогою полімерів на основі β-циклодекстринів, використовуючи реакції нуклеофільного заміщення. Відзначається, що спорідненість таких полімерів до ПФС є удесятеро вищою, аніж у традиційно застосовуваного активованого вугілля. 31 травня. Дослідники Університетського коледжу Лондона створили ланцюжок із молекул P4 білого фосфору, помістивши їх у вуглецеву нанотрубку. Очікується, що в такий спосіб науковці зможуть краще дослідити властивості цієї вкрай нестійкої алотропної видозміни фосфору. Зокрема, вже вдалося відстежити перехід білого фосфору у червоний, тому ланцюжкова форма дістала позначення «рожевий фосфор». 26 травня. Дослідження історичних манускриптів виявили, що італійський фізіолог і відкривач ртутного термометру Санторіо Санторіо (1561—1636) ще у 1603 році висловив думку, що матерія складається з невидимих частинок — «корпускул», тобто на двадцять років раніше за аналогічне припущення, зроблене Галілео Галілеєм. 25 травня. Хіміки Гісенського університету виявили, що синтезований ними три(3,5-ди-трет-бутилфеніл)метан у кристалічній формі має найкоротший із нині відомих міжмолекулярних зв'язків C-H···H-C — лише 1,566 Å (тоді як типові значення перевищують 1,6 Å). Це явище може пояснюватися великою поляризованістю трет-бутильних груп, які створюють сильну лондонівську взаємодію. 15 травня. Науковці Токійського університету вперше виміряли електронегативність окремих атомів. За допомогою атомно-силового мікроскопу вони встановили, що значення електронегативності для Оксигену та Алюмінію становлять 3,07 і 1,24 відповідно, що є близьким до значень, теоретично розрахованих Л. Полінгом (3,5 та 1,5 відповідно). 12 травня. Аналізуючи дані зі спектрометрів на телескопах «Габбл» і «Спітцер», дослідники з NASA виявили, що відкрита у 2010 році на відстані 450 світлових років від Сонячної системи планета HAT-P-26b має воду у складі своєї атмосфери. 24 квітня. Хіміки з Марбурзького університету розробили спосіб синтезу тетрагалогенідів урану, який не вимагає жорстких умов — розкладання солей уранілу за 700—800 °C і відновлення воднем із отриманням діоксиду урану, який реакцією з галогенідами алюмінію за 150—300 °C дає цільові сполуки урану. 17 квітня. Науковці з Університету Сінгапуру дослідили електронну структуру оксиду TiO2 і встановили, що Титан у ньому має виявляти ступінь окиснення радше +3, аніж +4 (а Оксиген, відповідно -1,5). Це пояснюється тим, що валентний електрон у Ti+3 має радіус локалізації коротший за зв'язок Ti—O. 11 квітня. Американські вчені стабілізували у розчині за помірних умов іон Берклію(IV). На даний момент цей іон є найважчим серед іонів зі ступенем окиснення +4. Для стабілізації частинки науковці зв'язали її у комплекс із сидерофорами. 31 березня. Дослідники з Університету Колорадо, аналізуючи дані з супутника MAVEN, виявили, що атмосфера Марса багата на ізотоп Аргону 38Ar, але бідна на 36Ar. Розрахунки показали, що разом із 36Ar Марс міг втратити за останні 4 млрд роки близько 66% своєї атмосфери. 10 березня. Науковці синтезували гептацен — ароматичну сполуку з семи лінійно поєднаних бензенових кілець. Спроби його синтезу велися протягом останніх 75 років. Гептацен став новим найбільшим існуючим аценом, яким дотепер вважався гексацен. 10 березня. Дослідники з Каліфорнійського університету в Ірвайні вперше отримали сполуку Плутонію у ступені окиснення +2 — у формі його циклопентадієнільного комплексу. Нині Плутоній має найбільшу з усіх елементів кількість підтверджених ступенів окиснення — від +2 до +7, а також 0. 10 березня. Китайські хіміки синтезували оксид-нітрид празеодиму N≡Pr=O — першу сполуку лантаноїдів зі ступенем окиснення +5 (типовими для них є значення +2 і +3, рідше +4). Продукт був створений шляхом взаємодії отриманих лазерною абляцією атомів празеодиму та оксиду NO за температури 4 K. 10 березня. Науковці з лабораторії Еймса створили монокристалічний зразок надпровіднику CaKFe4As4. Його особливістю є висока температура надпровідності у 35 K, без необхідності внесення допантів на кшталт кобальту чи нікелю. 10 березня. Астрономи з Університетського коледжу Лондона, дослідивши за допомогою телескопа ALMA космічний пил з дальньої галактики A2744_YD4, виявили сигнал, що відповідає іонізованому кисню. Згідно цих даних молекулярний кисень міг утворитися у Всесвіті більш як 13 мільярдів років назад. 6 березня. Вчені НАУМ встановили механізм каталітичного утворення кислотних дощів: між молекулами SO3 та H2O виникають водневі зв'язки й електронна густина переходить від атома S до O води. Після цього атом S стає мішенню для нуклеофільної атаки нових молекул води, збільшуючи таким чином кластер. 6 березня. Науковці Левенського університету розробили метод каталітичного синтезу первинних амінів з амінокислот — відновлення воднем на рутенієвому каталізаторі, за температури 135 °C. У модельній реакції відновлення L-валіну вихід становив 87 %. 27 лютого. Дослідники з MIT сконструювали автоматизований апарат для синтезу пептидів із заданою послідовністю амінокислот. Їхня розробка здатна поєднувати до 60 амінокислотних залишків, витрачаючи на додавання кожної «ланки» близько 37 секунд. 17 лютого. Місія міжпланетної станції «Dawn», що досліджує карликову планету Церера, отримала дані зі спектрометра, які можуть свідчити про наявність на планеті органічних аліфатичних сполук. 16 лютого. Британські науковці з Університету Единбурга синтезували перші комплекси зі зв'язком Уран—Родій. Неочікуваним виявився факт, що довжина такого зв'язку є найменшою серед усіх зв'язків Урану з іншими металами, але сам зв'язок є порівняно слабким. 13 лютого. Наукова група Артема Оганова зі Сколтеху передбачила існування надтвердих нітридів із «некласичними» формулами: HfN10, ZrN10 та CrN4. За підрахунками дослідників отримання таких сполук може бути здійснене за відносно невеликого тиску. 6 лютого. Американські науковці створили першу сполуку Гелію — Na2He. Її утворення стало можливим за тиску понад 113 ГПа. Речовина має будову електриду: атоми Гелію у ґратці розташовані дуже щільно, тому їхні електрони локалізовані між двома комірками ґратки і виступають аніонами для атомів Натрію. 30 січня. Науковці розробили одностадійний метод отримання графену із соєвої олії (яка є поширеною біосировиною). Синтез проводиться шляхом термолізу олії за температури близько 800 °C на нікелевій фользі як каталізаторі. 27 січня. За допомогою ІЧ-спектроскопії японські дослідники на прикладі комплексів (H2S)n+ вперше зафіксували утворення двоцентрового триелектронного зв'язку. Цей тип зв'язку, що утворюється між нейтральними молекулами і катіон-радикалом, був передбачений Полінгом у 1930-х роках. 16 січня. Вчені з КНУ ім. Шевченка синтезували перший комплекс Феруму(IV), що є стійким до дії води та повітря. Відомі до цього часу сполуки Феруму в його вищих ступенях окиснення (+4, +5, +6) були нестійкими. 16 січня. Науковці відкрили явище зміни хіральності в асиметричних каталітичних реакціях в залежності від температури. Так, пониження температури від 0 до -44 °C у досліджуваній реакції призводило до утворення протилежного енантіомера із великим енантіомерним надлишком. 9 січня. Дослідники з Каліфорнійського університету вивчили зразки місячного ґрунту, добутого експедицією Аполлон-14 у 1971, та на основі співвідношення ізотопів Гафнію 176Hf і 177Hf встановили, що вік Місяця є більшим за попередні припущення і становить 4,51 млрд років. 9 січня. Американський хімік Роберт Бергман став лауреатом цьогорічної Премії Вольфа за його дослідження з активації C—H зв'язків комплексами перехідних металів. Примітки

Архів новин 2016 року (II півріччя)

28 грудня. Дослідники з Токійського університету синтезували найбільшу нині супрамолекулярну сполуку з визначеним складом — порожнистий комплекс Pd48L96, в якому атоми Паладію пов'язані містковими лігандами біпіридил селенофену. 23 грудня. Науковці з Гавайського університету в Маноа дослідили взаємодію атомарного кремнію та дисилану за допомогою часопролітної мас-спектрометрії і отримали результати, що вказують на утворення одного або кількох ізомерів силіну Si3H4, аналога C3H4, який досі не був синтезований. 13 грудня. Місія марсоходу «К'юріосіті» вперше виявила на Марсі присутність Бору. Причому він був зафіксований у глинистих покладах, аналогічних до тих, що на Землі знаходяться в районах ґрунтових вод. 13 грудня. Дослідники з університету Олбані (США) розробили неруйнівний метод раман-спектроскопії, котрий дозволяє проводити криміналістичний аналіз слини для пошуку певних білків та амінокислот і таким чином визначати стать людини. Точність такого методу становить 94 %. 9 грудня. Вчені з університету Макмастера виявили дві нові кристалографічні форми оксиду XeO3. На додачу до орторомбічного α-XeO3, ними були відкрити ромбоедричні β- і γ-форми, що мають просторові групи R3 та R3c відповідно. 5 грудня. Науковці Технологічного інституту Карлсруе за допомогою супутникового ІЧ-спектрометра вперше зафіксували присутність аміаку у верхній тропосфері — на висоті між 12 і 15 кілометрами. 1 грудня. Науковці з університету Вісконсин-Медісон виявили, що нанотрубки нітриду бору BN здатні каталізувати реакцію окисного дегідрування пропану до пропену. Ступінь перетворення у цьому методі сягає 80 %, що робить такий каталіз одним з найбільш ефективних. 30 листопада. IUPAC офіційно затвердив нові назви для елементів 113, 115, 117 і 118 — Ніхоній, Московій, Теннессин й Оганесон відповідно. Вони замінили систематичні назви Унунтрій, Унунпентій, Унунсептій та Унуноктій. 24 листопада. Дослідники з Рурського університету за допомогою комп'ютерного моделювання встановили, що у розчинах гідроксиду натрію може утворюватися 12 різних поліедральних сольватних структур. 22 листопада. Науковці лабораторії Еймса (США) синтезували першу подвійну інтерметалічну сіль платини — 4Cs2Pt⋅CsH. Отримана сполука є рубіново-червоними кристалами і стійка лише в інертній атмосфері. 18 листопада. Міжнародна група хіміків здійснила синтез батрахотоксину — отрути земноводних родини Дереволазових — а також його дзеркального ізомера. Це відкриття дасть змогу на прикладі батрахотоксину краще дослідити хвороби, пов'язані із діяльністю натрієвих каналів. 14 листопада. Науковці з університету Нанта за допомогою квантовомеханічних розрахунків припустили можливість існування у розчині (у вузькому діапазоні концентрацій) тригалогенідного іона IAtBr-. 8 листопада. Дослідники з Мюнхенського технічного університету встановили новий рекорд у дослідженні фізико-хімічних процесів — за допомогою методів лазерної фізики їм вдалося дослідити фотоіонізацію атома гелію із зептосекундною точністю (10-21 с). 26 жовтня. Науковці Ок-Ріджської національної лабораторії за допомогою комп'ютерного моделювання підтвердили приналежність рідкісного ізотопа 78Ni, що містить 28 протонів і 50 нейтронів, до ряду надстійких двічі магічних ядер. 26 жовтня. Американські науковці створили першу сполуку зі зв'язком Fe—Bi. Отримання цього матеріалу, стехіометричний склад якого відповідає формулі FeBi2, стало можливим лише за наджорстких умов — при температурі 1500 °C і тиску 30 ГПа. 19 жовтня. Японські науковці розробили метод енантіоселективного синтезу із застосуванням каталізатору, що має «приховану» хіральність — асиметричність у ньому створюється завдяки ізотопам 14N і 15N. Попри незначну відмінність в атомній масі між ізотопами, продукти, наприклад, модельної реакції алкілювання піримідину є чітко хіральними. 11 жовтня. Німецькі дослідники синтезували нового представника у ряді фероценів — циклопентадієнільний комплекс [Cp2Fe]2+. Ферум у цій сполуці має ступінь окиснення +4, чим вирізняється від своїх типових сполук із значеннями СО +2 і +3. 5 жовтня. Цьогоріч Нобелівську премію з хімії отримали Жан-П'єр Соваж, Фрейзер Стоддарт і Бернард Ферінга за створення молекулярних машин. 29 вересня. Хіміки з Мюнхенського технічного університету створили першу неорганічну речовину, що має подвійноспіральну будову (подібну до ДНК) — SnIP. Одна спіраль є ланцюжком іонів SnI+, а інша — P-. Отримана речовина виявляє напівпровідникові властивості, а також може згинатися без пошкоджень, що робить її потенційним матеріалом для гнучких сонячних панелей. 28 вересня. Японські науковці вперше ізолювали похідну бісмабензену — аналога бензену, що містить у ядрі атом Бісмуту. І хоч бісмабензен був синтезований ще у 1972 році, він не міг бути виділений через високу реактивність. Нині ця сполука є першою, що містить у ядрі елемент 6 періоду. 28 вересня. Вчені з Університету Единбурга вперше застосували елементарний Галій в ролі каталізатора в органічному синтезі: разом зі співкаталізатором Ag(I) вони спостерігали утворення зв'язків C—C між борорганічними сполуками. Вважається, що Ga(I) у формі алкоксиду активує зв'язки C—B і, регенеруючись, утворює зв'язки C—C. Такий каталіз має високу регіо- і хемоселективність. 22 вересня. Ряд графеноподібних 2D матеріалів поповнився новим представником: іспанські науковці синтезували антимонен — гексагональну, подібну до графіту структуру з атомів Sb. Новосинтезований матеріал є стійким до дії повітря і води та має потенціал для оптоелектронного застосування. 22 вересня. Дослідники з Інституту каталізу імені Лейбніца виявили значне поліпшення каталітичних властивостей оксиду алюмінію (який зазвичай використовується разом з іншими оксидами) при його обробці за 500—600 °C. Так, у реакції дегідрування ізобутану до ізобутилену із модифікованим каталізатором продукт мав досить високий вихід — 30 %. 20 вересня. Хіміки з Манчестерського університету вперше створили ротаксан, в якому крізь одне макроциклічне кільце проходять одразу три довголанцюгові молекули. 16 вересня. Американські науковці виявили, що вміст різних ізотопів Калію у місячному ґрунті відрізняється від земного. А оскільки утворення важких ізотопів можливе тільки у високоенергетичних процесах, вчені припустили, що ця розбіжність може підтвердити гіпотезу про утворення Місяця в результаті зіткнення молодої Землі і планети Тейя. 9 вересня. Дослідження космічним зондом «Розетта» зібраного зразка пилу з комети Чурюмова—Герасименко показало, що він містить значно більше Гідрогену, аніж пил з інших метеоритів, що вказує на простішу будову органічних сполук у ньому. 9 вересня. Міжнародна група науковців створила найбільші нині нанокластери зі срібла, що утворені 136-ма й 374-ма атомами. Стабілізовані тіольними групами кластери мають форму діаманту та розмір близько 2—3 нанометрів. 5 вересня. Дослідники з МФТІ та Сколтеху на основі даних комп'ютерного моделювання припустили, що в надрах Урану, Нептуну та деяких їхніх супутників можуть міститися карбонатна й ортокарбонатна кислоти, що є стійкими за умов надвисокого тиску (0,95 ГПа). 2 вересня. Американські науковці створили композитний матеріал, що призначений для очистки ядерних відходів розпаду Урану-235 та Плутонію-239 — він відновлює легкорозчинні у воді пертехнати 99TcO4- до малорозчинної форми Tc(IV), запобігаючи забрудненню довкілля 1 вересня. Вченими з Дослідницького інституту Скріппса (США) після 14 років роботи було відкрито реакцію каталітичного й енантіоселективного перетворення метиленового містка на хіральний центр — за допомогою арилйодиду на паладієвому каталізаторі. 27 серпня. Японські дослідники створили новий тип сполук Стануму(0) — заміщений (η4‑бутадієн)Sn(0) комплекс. Дану сполуку вони отримали реакцією між дилітійстанолом C4H4SnLi2 із гафній-циклопентадієнільним комплексом у ТГФ. 26 серпня. Американськими вченими було вперше досліджено хімічні властивості радіоактивного Берклію у формі сполук 249Bk(III). Як показали дані, електронна структура Берклію подібна до актиноїду Кюрію, однак координаційні властивості близькі до Каліфорнію. Також, на відміну від свого лантаноїдного аналогу Тербію, Берклій демонструє ковалентний характер зв'язку. 25 серпня. Хіміки з університету Регенсбурга створили чергові неорганічні аналоги бензену — заміщені структури для циклічних сполук пніктогенів Si3P3 й Si3As3. Отримати ці сполуки їм вдалося реакцією обміну між, відповідно, фосфідним або арсенідним комплексами цирконію та монохлоросиліленом в толуені. 25 серпня. Дослідники з MIT винайшли новий спосіб отримання деяких металів. В їхньому досліді сурму з чистотою 99,9% було отримано при електролізі сульфіду сурми Sb2S3, що є провідником. Перевагою методу є утворення газу сірки, а не її оксиду SO2 (забрудника атмосфери). За цим методом можна отримувати й аналогічні метали — мідь і нікель. 24 серпня. Науковці університету Каліфорнії (Ріверсайд) представили каталізатор на основі золота, що здатен каталізувати реакцію окиснення оксиду CO за температури -150 °C. На думку вчених така розробка може знайти застосування при дослідженні інших планет в умовах низьких температур. 24 серпня. Дослідники Чиказького університету розробили нову сполуку із міченим атомом 18F, що може слугувати трейсером у позитрон-емісійній томографії — 4-аміно-3-флуоропіридин. 19 серпня. Матеріалознавцями Томського державного університету отримано кераміку, здатну витримувати температуру понад 3000 °C. Складаючись з кількох типів шарів, вона створена на основі карбіду гафнію, оксиду і дибориду цирконію. Її потенційне застосування включає конструювання камер згоряння літальних апаратів. 17 серпня. Дослідники з Базельського універитету, використовуючи атомний силовий мікроскоп, вперше зафіксували на атомному рівні перебіг каталітичної реакції на прикладі реакції Ульмана (із срібним каталізатором) та розрахували для неї енергетичний ефект. 15 серпня. Хімікам з Академії наук Чехії вдалося сповільнити хід реакції натрію із водою (яка протікає дуже енергійно, із вибухом) — шляхом додавання незначних кількостей гексанолу і створення аргонової атмосфери. Вони, зокрема, спостерігали стадію забарвлення металу у синій колір, що пояснюється утворенням сольватованих електронів. 11 серпня. Науковці з Канади і Франції виявили, що молекули жирних кислот, перебуваючи у поверхневому шарі води під дією УФ випромінювання Сонця, можуть брати участь в утворенні інших органічних сполук, чого не спостерігається за звичайних умов. Такі процеси можуть розглядатися як окремий вид фотолізу. 11 серпня. Британські науковці вперше зафіксували взаємодію інертного газу неону з перехідними металами — за низьких температур і високого тиску (5—100 атм) він може сорбуватися металоорганічними каркасами (MOF) на основі міді і нікелю. 8 серпня. Дослідники з університету Пердью розробили метод надшвидкого хімічного синтезу у мікрокількостях. В їхньому досліді взаємодія, що проводилася в масштабі левітуючих крапель, створених ефектом Ляйденфроста, протікала у тисячу разів швидше. На думку розробників подальша розробка методу дозволить пришвидшити реакції у мільйон разів. 8 серпня. Астрономи з Каліфорнійського університету за допомогою інфрачервоного спектрометра в обсерваторії Кека встановили, що галактика COSMOS-1908, яка знаходиться на відстані 12 мільярдів світлових років від Чумацького Шляху, містить в собі Оксиген у кількості близько 20% від його кількості на Сонці. До цього прямі дослідження були можливі лише для відносно близьких об'єктів. 5 серпня. Вчені виявили у рідкісних мінералах степановіті та жемчужниковіті природні металоорганічні каркасні структури, які до цього вважалися виключно штучними і вперше були створені у 1990-х роках. 2 серпня. Японські науковці розробили метод двофазного синтезу (рідина—рідина) ванадатів перехідних металів, що застосовуються у створенні люмінесцентних матеріалів. Цей спосіб дає змогу контролювати хід реакції, на відміну від традиційно застосовуваного твердофазного синтезу. 1 серпня. У Тбілісі завершилася 48-ма Міжнародна хімічна олімпіада, де представники України вибороли дві срібні і дві бронзові медалі. 1 серпня. Американські дослідники, використуваючи нанокристали алмазу, досягли рекордного значення для тиску — 1 терапаскаль (що у 10 мільйонів разів більше за атмосферний тиск). Оскільки багато речовин за високого тиску різко змінюють свої властивості, це відкриття дозволить створювати принципово нові матеріали. 27 липня. Науковці з Рурського університету виявили, що мінерал пентландит може слугувати каталізатором для отримання водню при електролізі води. Окрім того, що він не поступається в ефективності традиційно застосовуваній платині, він також є доволі поширеним у земних надрах. 20 липня. Міжнародна група дослідників, працюючи над створенням сполук з якомога більшої кількості різних елементів, синтезувала ациклічну сполуку, що містить унікальний фрагмент з пніктогенів -Sb-N-As=P-. 19 липня. Австралійські хіміки синтезували у газовій фазі частинку, що на даний момент є найсильнішою основою: значення протонної спорідненості для отриманого аніону орто-діетинілбензену C6H5(C≡C)22- становить 1843 кДж/моль. До цього найсильнішою основою вважався отриманий у 2008 році аніон LiO-. 18 липня. Вчені з Китаю розробили модифікований поліакриламідний матеріал, що здатен змінювати свою форму, а також «зцілюватися» у певному хімічному середовищі. Зокрема, після надання йому довільної форми у розчині CaCl2 полімер може повертаться до вихідної форми, а згодом і назад до вигнутої в залежності від pH розчину. 13 липня. Китайські дослідники створили пористий полімерний матеріал на основі тіофену, що здатен ефективно поглинати йод — він абсорбує його у кількості до 345% від власної маси. Цей винахід може стати важливим, наприклад, у боротьбі з масовими викидами йоду на ядерних об'єктах. 13 липня. Хіміки Мюнхенського технічного університету створили нового представника у ряді поліметалевих аніонів (аніонів Цинтля) — частинку closo-[Ge10]2−. Цей аніон із симетрією D4d виділили у складі темно-рожевих кристалів [Rb(222-crypt)]2[Ge10](en)1,5. 11 липня. Науковці Саутгемптонського університету вперше ізолювали окрему молекулу HF, помістивши її всередину фулерену C60. А оскільки HF зазвичай перебуває у димерній формі, ізолювання окремої молекули може дозволити краще дослідити її властивості. 7 липня. Вчені змоделювали поведінку води при охолодженні і пояснили максимальне значення її густини при 4 °C. Виявилося, при охолодженні утворена водневими зв'язками ґратка з молекул H2O стискається разом із певною кількість вільних молекул і збільшує густину. При температурі 4 °C сили відштовхування захоплених молекул починають переважати сили стискання і ті вивільняються, зменшуючи густину. 6 липня. Європейські дослідники виявили здатність деяких сполук до таутомерії під дією механічного впливу. В їхньому досліді порфіцен, структурний ізомер порфірину, утворив свій таутомер шляхом переходу пари атомів H від одних атомів N до інших по водневих зв'язках.de> 5 липня. Марсохід «К'юріосіті» виявив на поверхні Марса мінерали з високим вмістом оксидів марганцю. На думку дослідників з Лос-Аламоської національної лабораторії дане відкриття може свідчити про колишній високий вміст кисню в атмосфері Марса. 4 липня. Хіміки з Гарвардського університету розробили метод каталітичного 1,1-дифлуорування алкенів, який дає змогу в результатів перегрупування отримувати дифлуорометильну групу, котра завдяки своїм ліпофільним властивостям застосовується у створенні ліків. 4 липня. Дослідники Рурського університету створили високоефективний каталізатор для перетворення вуглекислого газу на етилен — вони модифікували традиційно застосовувану плівку з міді, обробивши її плазмою водню і кисню. Примітки

Архів новин 2016 року (I півріччя)

28 червня. Науковці з Імперського коледжу Лондона і Констанцького університету створили циклічну систему, що складається з шести комплексів фероцену і з'єднується циклопентадієнільними групами. Отримана сполука виявилася на диво стійкою до дії повітря і нагрівання. 28 червня. Британські дослідники за допомогою експериментального методу виявили у танзанійській частині Східно-Африканському рифту значні поклади гелію, ймовірно вулканічної природи. Їхня кількість оцінюється у 1,5 мільярди м. куб., що у сім разів перевищує річне споживання по всьому світі. 24 червня. Хіміки з Міланської політехніки розробили ліганди на основі 2,6-біс[триазоліл]піридину, що здатні селективно зв'язувати актиноїди і виділяти їх із суміші з лантаноїдами. Така розробка може знайти застосування у переробці ядерних відходів — для економічнішого виділення урану й плутонію. 17 червня. Міжнародна група дослідників створила сполуку на основі діарилетену із ковалентно зв'язаними графеновими фрагментами, що може проводити електричний струм в залежності від наявності ультрафіолетового випромінювання: при дії УФ-світла утворюється зв'язок між тіофеновими кільцями і система проводить струм, тоді як за звичайних умов зв'язок відсутній. 16 червня. Медаль Прістлі, яка щорічно присуджується Американським хімічним товариством, наступного року буде вручена Тобіну Марксу з Північно-Західного університету за дослідження каталітичної полімеризації та внесок до металоорганічної хімії. 16 червня. Науковці з університету Каліфорнії модифікували білок міоглобін, ввівши до нього аналог природного порфірину, в якому центральний атом Феруму був замінений на атом Іридію. 15 червня. Американські астрономи вперше зафіксували наявність у відкритому космосі хіральних сполук — у хмарі Стрілець B2 вони спостерігали молекули пропіленоксиду. Раніше повідомлялося про відкриття енантіомерів на кометі Чурюмова—Герасименко. 15 червня. У найближчому до Землі протопланетному диску зорі TW Гідри астрономи виявили сліди метанолу. На думку науковців це відкриття дозволить їм простежити за ймовірним утворенням біогенних сполук на стадії абіогенезу. 13 червня. Дослідники з університету Міннесоти на основі теорії функціоналу густини спрогнозували існування ступеня окиснення +10 — у формі аніона PtO42+. За своєю структурою аніон подібний до нещодавно синтезованої частинки IrO4+, яка мала найбільше до цього дня значення ступеня окиснення — +9. 10 червня. Двом незалежним науковим групам на прикладі біпіридин-родієвого комплексу випадково вдалося здійснити протонування пентаметилциклопентадієнілу — поширеного ліганда для перехідних металів, який подібно до інших циклопентадієнілів вважався хімічно інертним. 8 червня. Дослідники з Гарварду створили фотосинтетичну систему, що перевершила можливості листя. В їхній моделі кобальт-фосфорний каталізатор розкладає воду, а утворений водень поглинається бактеріями Ralstonia eutropha, в організмі яких вуглекислий газ відновлюється до суміші ізопропанолу, ізобутанолу та ізопентанолу. Ефективність перетворення складає 10% проти 1% у листя. 8 червня. IUPAC анонсувала пропоновані назви для хімічних елементів на заміну тимчасовим: ніхоній, Hh (113, від самоназви Японії Ніхон), московій, Mc (115, на честь Московської області, де розташовано центр «Дубна»), теннесс, Ts (117, на честь штату Теннессі) й оганессон, Og (118, на честь російського фізика Ю. Оганесяна). 7 червня. Дослідники університету Західного Мічигану виявили несподівано сильне відштовхування π-зв'язків у кон'югованих системах. Їхнє відштовхування виявилося навіть сильнішим за відштовхування сусідніх σ-зв'язків. Спираючись на це відкриття стає можливим пояснення розбіжностей між теоретичними й експериментальними моделями молекул. 6 червня. Хіміки з Вюрцбурзького університету синтезували перший стійкий комплекс, що містить s-елемент у ступені окиснення 0, — за допомогою циклічних алкіламінокарбенових лігандів їм вдалося стабілізувати атом берилію. 6 червня. Китайськими науковцями розроблено синтез промислово важливих бензофуранів з 1,4-бензохінонів, чого досі не вдавалося зробити. Для цього ними була застосована реакція Міхаеля між бензохіноном і тріетилортоформіатом у присутності трифлуорометансульфонату скандію як каталізатору. 1 червня. Вчені з Дослідницького центру Еймса, досліджуючи виділені із залишків вуглецевих метеоритів цукрові кислоти і спирти, виявили значну перевагу D-енантіомерів сполук над їхньою L-формою. На думку дослідників дане відкриття може пролити світло на питання аналогічної переваги D-енантіомерів серед біомолекул на Землі. 31 травня. Науковці змогли отримати чіткі зображення кристалографічного розташування атомів Гідрогену у простих молекулах. Для цього вони застосовували метод нейтронної дифракції, що дозволяє зафіксувати одноелектронні атоми, на відміну від більш поширеної дифракції рентгенівських променів. 31 травня. Дослідники з Бернського університету виявили у комі комети Чурюмова—Герасименко присутність амінокислоти гліцину (чим підтвердили знахідки на кометі Wild 2 у 2009 році). Також були зафіксовані сліди метиламіну, етиламіну, сірководню і ціановодню. 26 травня. Дослідження показали, що утворення аерозолів (тобто хмар) в атмосфері Землі, на противагу попереднім теоріям, можливе і без участі частинок сульфатної кислоти техногенного походженння. 19 травня. Хіміки з Боннського університету вперше ізолювали унікальний радикал Si2H, виділивши його у складі стійкого зеленого комплексу із гетероциклічним карбеном. Один з атомів Силіцію у радикалі має ступінь окиснення +1, в той час як інший — 0. 13 травня. Науковцями з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана була показана можливість високоефективного синтезу азотистих основ аденіну і гуаніну в абіотичних умовах — шляхом конденсації формамідопіридинів та вуглеводів. Зокрема, перші можуть бути синтезовані з простіших сполук: аміаку, ціановодню і мурашиної кислоти, поширених у космічному просторі. 13 травня. Швейцарські фізики вперше виміряли сили Ван дер Ваальса. Для цього вони за допомогою атомного силового мікроскопа вимірювали взаємодію із закріпленими атомами Ксенону. Як і очікувалося, взаємодії виявилися дуже слабкими, із великою залежністю від відстані, але в деяких випадках вони були у кілька разів сильнішими за прогнозовані значення. 12 травня. Міжнародна група науковців виявила, що повністю цис-ізомерний гексафлуороциклогексан, який нині є найбільш полярною аліфатичною сполукою, може зв'язувати не тільки катіони (атомами Флуору, подібно до краун-етерів), а й аніони — за допомогою своїх атомів Гідрогену. 9 травня. Дві незалежні групи китайських дослідників синтезували повністю металевий сандвичевий комплекс (подібний до фероцену) складу [Sb3Au3Sb3]3-. 5 травня. Науковці з Монреальського університету створили найменший у світі термометр, котрий представляє собою фрагмент ДНК, що при збільшенні температури деформується і виділяє флуоресцентні молекули, котрі можуть бути зареєстровані оптичними приладами. Такий термометр може застосовуватися для вимірювання температур всередині біоклітин або наноматеріалів. 5 травня. Група дослідників з Північно-Західного університету розробила новітній метод захисту поверхні нанорозмірних напівпровідників від окиснення повітрям: на додачу до традиційної обробки чорним фосфором вони запропонували покриття похідними бензендіазонію. Окрім створення захисту цей метод також позитивно впливає на електронні властивості матеріалу. 4 травня. За допомогою розрахунків на основі теорії функціоналу густини вчені з Автономного університету Барселони дослідили утворення у космічному середовищі молекул водню з окремих атомів за участі силікату магнію Mg2SiO4 (космічного пилу) і виявили провідну роль домішок заліза: атом H при зв'язуванні з іоном Fe2+ відновлюється до H- і далі сполучається з іншим атомом H. 29 квітня. Японські вчені виявили у похідних 2,5-діариларсолу здатність до механохромії — внаслідок дроблення отримані ними кристали змінювали свій колір з помаранчевого на яскраво-жовтий. 22 квітня. Американські дослідники розробили гібридний метод перетворення молекулярного азоту в аміак — за допомогою ензиму нітрогенази та нанострижнів сульфіду кадмію. Хоч такий спосіб є повільнішим, аніж традиційний процес Габера — Боша, він менш ресурсомісткий та більш екологічний. 20 квітня. Науковці винайшли спосіб розділення рідкісноземельних елементів за допомогою бактерій. В їхньому досліді крізь мікроорганізми роду Roseobacter подавалася суміш сполук 14 лантаноїдів і при зниженні pH від 6 до 1,5 елементи вивільнялися послідовно — від найлегшого до найважчого. 14 квітня. Створено перші антиароматичні аніони, що містять лише елементи-метали, — частинки на основі Стибію і деяких лантаноїдів (La, Y, Ho, Er, Lu) загального складу [Ln(Sb4)3]3-. Синтез проводився обробкою бензильних комплексів лантаноїдів кластерним комплексом K5Sb4 у піридині. 13 квітня. Було встановлено, що нітратна кислота, не зважаючи на свою стійкість в атмосфері та малу фотохімічну реактивність, все ж не є кінцевим продуктом перетворення азотних часток, а розкладається у зворотньому напрямку — на нітритну кислоту й оксиди NOx. 11 квітня. Міжнародна група дослідників створила найдовший нині карбіновий ланцюг — вони поєднали у ряд понад 6 000 атомів Карбону, чим значно перевищили попереднє досягнення у 100 атомів. 8 квітня. В ході моделювання процесів, що відбуваються у льодяних покривах комет, вчені Національного центру наукових досліджень (Франція) виявили в експериментальній суміші води, метанолу та аміаку наявність деяких вуглеводів, зокрема рибозу. Оскільки рибоза є складовою РНК, це відкриття може наблизити до розв'язання питання виникнення життя. 7 квітня. Американські науковці на основі комп'ютерних розрахунків спростували теорії про можливість існування стабільного карбіду технецію TcC, що висловлювалися ще з 1960-х років. 7 квітня. Дослідники з Національної лабораторії ім. Лоуренса та Аргонської лабораторія виявили, що оксокатіон протактинію PaO2+ є нестійким у розчинах, на відміну від оксокатіонів інших актиноїдів (уранілу, нептунілу), — після утворення гідрату PaO2(H2O)+ він ізомеризується до біс-гідроксидної частки PaO(OH)2+. 25 березня. Науковці з Цюрихської політехніки розробили каталітичний метод синтезу метанолу з водню та діоксиду вуглецю, що протікає на поверхні модифікованого оксиду індію. З огляду на можливість утилізації парникового газу CO2, цей метод має перевагу над традиційним гідрогенуванням CO. 17 березня. Космічний зонд «New Horizons» дослідив атмосферу Плутона та виявив, що вона складається переважно з молекулярного азоту, із незначними кількостями метану, ацетилену, етилену й етану. 9 березня. Дослідники з університету Флориди відкрили новий спосіб активації червоного фосфору — за допомогою цілком поширеного етанольного розчину етилату калію вони отримали розчинні поліфосфідні комплекси, що є безпечнішими у дослідженнях, аніж використовуваний легкозаймистий білий фосфор. Примітки

Архів новин 2015 року (II півріччя)

23 грудня. Китайські інженери розробили боровмісні іонні рідини з аніонами [BH4]- та [BH2(CN)2]-, що мають надвисоку швидкість займання і завдяки цьому можуть замінити небезпечні та малостійкі ракетні палива на основі гідразину. 11 грудня. Науковці з університету штату Вашингтон розробили новий каталізатор на основі цирконію та цинку, що дозволяє проводити ефективне перетворення біоетанолу в ізобутилен — поширену сировину у виробництві полімерів і пластмас. 8 грудня. Міжнародна група дослідників спростувала теорію про можливість існування пента-графену — алотропної форми графену, що побудована з п'ятикутників. За їхніми розрахунками при наявності будь-яких домішок він швидко трансформуватиметься до більш стійкої шестикутної форми. 19 листопада. Дослідники з Університету Райса відкрили можливість енергоефективного розділення водно-спиртової суміші за допомогою наночастинок золота: у їхньому досліді з етанолом і пропан-1-олом спирт випаровувався при опромінюванні суміші з наночастинками лазером, без необхідності доведення її до кипіння. Такий метод дистиляції може заощаджувати до 75—80% енергії порівняно з традиційним. 15 листопада. Наукова група В. Ананікова з Інституту органічної хімії РАН розробила ефективний метод виділення з нафти тіолів, які є важливою сировиною для полімерів. Метод проводиться у присутності каталізатору — N-гетероциклічного комплексу паладію (NHC)Pd(acac)Cl, який здійснює перетворення тіолів у вінілсульфіди. 13 листопада. Створено першу «пористу» рідину, що подібна до традиційних твердих цеолітів чи металоорганічних каркасів, і може поглинати певні молекули (наприклад, деякі гази). У процесі її створення дослідники розчиняли каркасні молекули у краун-етерах, а для збільшення їхньої розчинності додатково модифікували їх шістьма краун-етерними групами. 3 листопада. Науковці з Копенгагенського університету відкрили можливість утворення водневого зв'язку між атомами Гідрогену і Фосфору. За допомогою ІЧ-спектроскопії вони спостерігали зв'язок N—H···P, що утворювався у газовій фазі в ході взаємодії між диметиламіном і триметилфосфіном. 27 жовтня. Дослідники з Китаю та США спостерігали рідкісний вид ізомерії для кластеру Au2I3–: симетрична частинка, що складається з послідовності I–Au–I–Au–I і має кутову форму, за різних умов утворює два стабільні ізомери — з кутом Au–I–Au у 100,7° і 72° для нормальної та підвищеної температури відповідно. Дана властивість може пояснюватися збільшенням аурофільних властивостей при нагріванні і взаємним притяганням атомів Au. Подібний феномен вперше був описаний у 1972 році. 25 жовтня. Міжнародна група астрономів з обсерваторії Сьєрра-Невада (Іспанія) в ході спостережень за кометою Лавджоя вперше зафіксувала наявність у складі комет молекул етанолу та глікольальдегіду. 15 жовтня 2015. Вчені з Амстердамського університету розробили кобальтовмісний каталізатор для проведення реакції гідрування карбонових кислот (або естерів) до спиртів. Реакція за участі такого каталізатору проходить у м'яких умовах, що має неабияку перевагу над традиційними каталізом, який ведеться із застосуванням дорогоцінних металів і при високих температурах. 15 жовтня 2015. Американські хіміки синтезували аніонну частинку з нині найбільшим координаційним числом — 16. Отриманий комплекс CoB16- має вигляду циліндру («барабану»): довкола атома Кобальту паралельно розміщуються два кола по 8 атомів Бору, зв'язані між собою. 7 жовтня 2015. Пол Модрич, Азіз Санджар і Томас Ліндаль нагороджені Нобелівською премією з хімії за «механістичні дослідження щодо репарації ДНК». 1 жовтня 2015. Американські науковці у своїх дослідженнях щодо переносу протонів у воді підтвердили двохсотрічну теорію Теодора фон Гроттгусса про механізм зв'язування іонів H+ з молекулами H2O за допомогою водневого зв'язку. Але за результатами ІЧ-спектроскопії при передачі протонів у розчинах утворювалися не гідроксоній-іони H3O+, а так звані катіони Цунделя — [H(H2O)2]+. Однак дослідники не виключають передачу іонів і за участі масивніших катіонів Ейгена — H3O(H2O)3+. 30 вересня 2015. Німецьким хімікам з Університету Людвіга-Максиміліана вдалося ізолювати і дослідити ціаноформ (триціанометан) — одну з найсильніших карбоновмісних кислот. Цим вони поставили крапку у сторічних експериментах, протягом яких усі досягнення обмежувалися дослідженнями у газовій фазі при малому тиску. 18 вересня 2015. Колін Рестон з Університету Фліндерса (Австралія) здобув Ігнобелівську премію в хімії за розробку методу, що дозволяє відновлювати природну структуру денатурованих білків (наприклад, робити варене яйце сирим). 16 вересня 2015. Комісія при IUPAC оголосила, що хімічний елемент Ітербій виявився легшим, ніж було відомо раніше, — 173,045 а.о.м. замість попереднього значення 173,054. 5 вересня 2015. Хіміки з Університету Каліфорнії в Сан-Дієго синтезували перший металоорганічний каркас з білками — їм вдалося пов'язати модифікований феритин з вісьмома йонами цинку та бензенгідроксамовою кислотою, яка виконує роль містка, з'єднуючи окремі молекули феритину. На думку науковців такі структури зможуть поєднати біокаталітичні, електронно-транспорті і сенсорні властивості білків зі здатністю типових металоорганічних сполук до каталізу, розділення і зберігання. 20 серпня 2015. Американськими хіміками отримано полімери силоксану, які здатні розтягуватися на 5000% від початкового стану, що є у 10 разів більшим від нині доступних комерційних зразків. Такі вражаючі властивості автори пояснюють застосуванням нової реакції розкриття циклу під час полімеризації. 5 серпня 2015. Науковці з Китаю вперше синтезували двовимірну структуру, яка складається з атомів Стануму — станен, котрий за будовою є подібним до графену. 3 серпня 2015. Вперше ізольовано твердофазний мономерний радикал Bi(II). Також його було охарактеризовано за допомогою методу електронного парамагнітного резонансу та рентгеноструктурного аналізу, чого не вдавалося зробити у попередньому дослідженні у 2014 році. 13 липня 2015. За допомогою кластерів Cu4+ дослідникам вдалося провести перетворення вуглекислого газу з промислових викидів у метанол. Використання такого каталізатору дозволяє проводити ефективний синтез за значно м'якших умов, порівняно з іншими. 8 липня 2015. Японські науковці синтезували неорганічні нанодротини з оксидів Телуру та Молібдену. Переріз структури є шестикутним, з елементним складом [TeIVMoVI6O21]2-. Товщина отриманих дротин складає лише 1,2 нм. 1 липня 2015. Космічний зонд «New Horizons», що досяг орбіти Плутону, підтвердив наявність на карликовій планеті замороженого метану. Про його існування вчені вперше повідомили ще у 1976 році. Примітки

Архів новин 2015 року (I півріччя)

19 червня 2015. Науковцями з Акронського університету був синтезований металоорганічний комплекс у формі кубооктаедру, одного зі складних багатогранників, описаних Архімедом, структуру якого складають 24 іони Zn2+ або Cd2+ і молекули терпіридину в якості лігандів. Отриманий комплекс має діаметр 6 нм і здатен переходити в інші октаедричні форми при розчиненні. 15 червня 2015. На базі Ноттінгемського університету вчені отримали комплекс зі зв'язком уран(IV)—арсен, який залишається стабільним у лігандному оточенні. На думку фахівців, дане відкриття дозволить збільшити ефективність виокремлення урану шляхом комплексоутворення при переробці радіоактивних відходів. 29 травня 2015. На базі УФМЛ завершилися відбірково-тренувальні збори до міжнародної хімічної олімпіади, котра проводитиметься 20—29 липня в місті Баку (Азербайджан). За підсумками відбору до складу команди України увійшли: Малащук Андрій, Желавський Олексій (обидва — Харків), Пашко Михайло та Пашко Микола (обидва — Київ). 29 травня 2015. Дослідниками з Іспанії проведено розрахунки, які можуть зруйнувати міф про інертність благородних газів. Зокрема, було встановлено, що молекула оксиду ксенону XeO3 завдяки наявності дефіциту електронної густини на атомі Ксенону може утворювати нековалентні зв'язки з аналогічною молекулою через атом Оксигену. 28 травня 2015. Американськими вченими з MIT синтезовано неорганічний ароматичний іон, що містить лише атоми Нітрогену та Фосфору, — дифосфатріазолат-іон P2N3−. 11 травня 2015. Глобальний вміст в атмосфері Землі діоксиду вуглецю, основного компоненту парникових газів, вперше за історію спостережень перевищив позначку у 400 мільйонних часток. 9 квітня 2015. Група науковців з Японії успішно провела вимірювання енергії іонізації останнього елементу-актиноїду — лоуренсію. Отримане в ході експерименту значення 4,96 еВ цілком відповідало спрогнозованому 4,963 еВ. 13 березня 2015. Хімічним концерном BASF впроваджується у виробництво інноваційний, біологічний метод отримання промислово важливого полімеру політетрагідрофурану — синтез шляхом полімеризації 1,4-бутандіолу, який отримуватимуть ферментацією цукрів. 9 березня 2015. Вчені з Оксфордського університету, оброблюючи цинкоорганічний гетероцикл амальгамою калію, синтезували унікальний комплекс із містковим зв'язком Zn—Hg—Zn. При чому цинк у сполуці знаходиться у рідкісному ступені окиснення +1. Примітки