Населення Кіровоградської області
Насе́лення Кіровогра́дської о́бласті станом на 5 грудня 2001 року становило 1 125,7 тис.осіб. На 1 січня 2005 року становить 1 085,7 тис. чол..
Чисельність населення[ред. | ред. код]
Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)[1][2][3]
| рік | населення | місце серед регіонів |
|---|---|---|
| 1926 | 1 522 000 | |
| 1939 | 1 222 000 | 18 |
| 1959 | 1 246 197 | 16 |
| 1970 | 1 259 398 | 18 |
| 1979 | 1 250 891 | 19 |
| 1989 | 1 239 439 | 22 |
| 2001 | 1 133 052 | 24 |
| 2014 | 987 565 | 25 |
Віковий склад[ред. | ред. код]
Віковий склад населення, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризується так: зменшення частки дітей у загальній кількості населення поряд із збільшенням частки осіб у віці, старшому за працездатний, значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію в області і зумовлює зростаюче старіння населення.
Статевий склад[ред. | ред. код]
Кількість чоловіків становить 520,8 тис. осіб, або 46 %, жінок — 612,3 тис.осіб, або 54 %.
Природний рух населення[ред. | ред. код]
Показники народжуваності, смертності та природного приросту у 1950–2020 рр.
| коефіцієнт (на 1000 осіб) | 1950[4] | 1960[4] | 1970[1] | 1990[5] | 2000[5] | 2010[5] | 2020[5] |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| народжуваності | 21,6 | 17,1 | 14,5 | 12,6 | 7,9 | 10,4 | 6,5 |
| смертності | 7,8 | 7,5 | 10,5 | 14,5 | 18,0 | 17,4 | 17,9 |
| природного приросту | 13,8 | 9,6 | 4,0 | -1,9 | -10,1 | -7,0 | -11,4 |
Національний склад[ред. | ред. код]
Історична динаміка національного складу області за даними переписів населення, %[6][7][8][9]
| 1939 | 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| українці | 87,4 | 88,7 | 88,1 | 85,3 | 90,1 |
| росіяни | 7,6 | 8,4 | 9,2 | 11,7 | 7,5 |
| інші | 5,0 | 2,9 | 2,7 | 3,0 | 2,4 |
За переписом 1989 р. українці становили 85,3 %, росіяни — 11,7 %, представники інших національностей — 3 % населення. Росіяни складали значну частину населення міст і районів на сході області, українці переважали в сільській місцевості і на заході краю. За переписом 2001 року: українці (90,1 %) (1.015 тис. чоловік), росіяни (7,5 %) (84 тис. чол), молдовани, білоруси, вірмени, болгари, євреї, цигани, корейці та інші (2,4 %).[9]
Національний склад населення у 2001 р.[9]
| № | Національність | Кількість осіб | Відсоток до загальної кількості |
|---|---|---|---|
| 1 | Українці | 1 014 616 | 90,13% |
| 2 | Росіяни | 83 929 | 7,46% |
| 3 | Молдовани | 8 274 | 0,74% |
| 4 | Білоруси | 5 550 | 0,49% |
| 5 | Вірмени | 2 994 | 0,27% |
| 6 | Болгари | 2 205 | 0,20% |
| 7 | Євреї | 1 066 | 0,09% |
| 8 | Цигани | 926 | 0,08% |
| 9 | Азербайджанці | 793 | 0,07% |
| 10 | Поляки | 556 | 0,04% |
| 11 | Інші | 4 795 | 0,43% |
| Разом | 1 125 704 | 100% |
Національний склад населення районів та міст Кіровоградської області за переписом 2001 року, %[9]
| українці | росіяни | молдавани | білоруси | болгари | |
|---|---|---|---|---|---|
| м. Кропивницький | 85,8 | 12 | 0,3 | 0,5 | 0,1 |
| м. Знам'янка | 87,7 | 10,3 | 0,3 | ||
| м. Олександрія | 87,3 | 11 | 0,1 | 0,5 | |
| м. Світловодськ | 83,6 | 14,8 | 0,2 | 0,6 | |
| Благовіщенський район | 96,5 | 1,7 | 0,7 | ||
| Бобринецький район | 94,6 | 2,5 | 1,6 | 0,3 | |
| Вільшанський район | 83,7 | 3,1 | 1,8 | 9,8 | |
| Гайворонський район | 95,6 | 3 | 0,5 | 0,2 | |
| Голованівський район | 95,4 | 3,6 | 0,6 | 0,3 | |
| Добровеличківський район | 93,5 | 3,3 | 1,6 | 0,7 | |
| Долинський район | 92,9 | 4,7 | 0,3 | 0,8 | |
| Знам'янський район | 92,7 | 4,6 | 0,7 | 0,7 | |
| Компаніївський район | 94 | 2,8 | 1,7 | ||
| Кропивницький район | 87,2 | 9,3 | 1,9 | 0,5 | |
| Маловисківський район | 91,4 | 6,4 | 1 | 0,6 | |
| Новгородківський район | 96,3 | 2,1 | 0,5 | 0,5 | |
| Новоархангельський район | 96,5 | 1,9 | 0,9 | ||
| Новомиргородський район | 93,6 | 2,8 | 2,8 | 0,6 | |
| Новоукраїнський район | 94,1 | 2,9 | 2,1 | 0,4 | |
| Олександрівський район | 96,4 | 2,2 | 0,3 | ||
| Олександрійський район | 93,7 | 3,9 | 0,7 | 0,5 | |
| Онуфріївський район | 85,3 | 12,8 | 0,5 | ||
| Петрівський район | 92,1 | 5,2 | 0,7 | 0,3 | |
| Світловодський район | 85,5 | 12,7 | 0,6 | ||
| Устинівський район | 93,4 | 2,4 | 1,2 | 1,2 | |
| Кіровоградська область | 90,1 | 7,5 | 0,7 | 0,5 | 0,2 |
Національний склад міст Кіровоградської області за переписом населення 2001 р., у %:
| місто | населення | українці | росіяни | молдавани | білоруси | вірмени | інші |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кропивницький | 258 543 | 85,9 | 11,9 | 0,3 | 0,5 | 0,2 | 1,2 |
| Олександрія | 103 856 | 87,7 | 10,6 | 0,2 | 0,5 | 0,1 | 0,9 |
| Світловодськ | 57 459 | 83,8 | 14,5 | 0,1 | 0,6 | 0,1 | 0,9 |
| Знам'янка | 35 329 | 83,5 | 14,2 | 0,3 | 0,5 | 0,5 | 1,0 |
| Новоукраїнка | 19 123 | 94,6 | 3,5 | 0,6 | 0,3 | 0,4 | 0,6 |
| Долинська | 18 567 | 91,7 | 5,8 | 0,2 | 0,8 | 0,4 | 1,1 |
| Гайворон | 15 956 | 94,9 | 3,8 | 0,1 | 0,3 | 0,2 | 0,7 |
| Новомиргород | 13 220 | 95,3 | 3,5 | 0,2 | 0,3 | 0,2 | 0,5 |
| Мала Виска | 12 994 | 95,6 | 3,4 | 0,2 | 0,3 | 0,1 | 0,4 |
| Бобринець | 12 223 | 96,3 | 2,5 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 |
| Помічна | 10 913 | 93,3 | 4,5 | 0,4 | 0,6 | 0,4 | 0,8 |
| Благовіщенське | 7 404 | 96,0 | 2,7 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,9 |
| Міста Кіровоградської області | 565 587 | 87,6 | 10,5 | 0,3 | 0,5 | 0,2 | 0,9 |
Мовний склад[ред. | ред. код]
Рідна мова населення області за результатами переписів, %[7][8][10][11]
| 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|
| українська | 86,9 | 87,4 | 83,3 | 88,9 |
| російська | 10,7 | 11,4 | 15,1 | 10,0 |
| інша | 2,4 | 1,2 | 1,6 | 1,1 |
Рідна мова населення Кіровоградської області за переписом 2001 р.[11]
| українська | російська | білоруська | болгарська | вірменська | молдовська | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ | 88,9 | 10,0 | 0,2 | 0,1 | 0,2 | 0,4 |
| КРОПИВНИЦЬКИЙ | 79,7 | 19,6 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | |
| ОЛЕКСАНДРІЯ | 87,0 | 12,5 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | |
| ЗНАМ`ЯНКА | 79,1 | 19,9 | 0,2 | 0,4 | 0,1 | |
| СВІТЛОВОДСЬК | 79,5 | 20,0 | 0,1 | 0,1 | ||
| БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ РАЙОН | 97,1 | 1,7 | 0,1 | 0,6 | ||
| БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОН | 96,2 | 2,3 | 0,2 | 0,3 | 0,9 | |
| ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОН | 92,7 | 2,5 | 0,1 | 2,4 | 0,6 | 1,3 |
| ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОН | 96,5 | 2,9 | 0,1 | 0,1 | 0,3 | |
| ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОН | 95,6 | 3,7 | 0,1 | 0,1 | 0,4 | |
| ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОН | 95,3 | 3,2 | 0,3 | 0,2 | 1,0 | |
| ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОН | 94,4 | 4,6 | 0,3 | 0,2 | 0,2 | |
| ЗНАМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОН | 93,3 | 5,1 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | |
| КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОН | 95,5 | 2,5 | 0,2 | 0,1 | 0,4 | 0,9 |
| КРОПИВНИЦЬКИЙ РАЙОН | 87,9 | 10,4 | 0,2 | 0,2 | 1,1 | |
| МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОН | 89,3 | 9,6 | 0,2 | 0,2 | 0,6 | |
| НОВГОРОДКІВСЬКИЙ РАЙОН | 97,1 | 2,1 | 0,3 | 0,3 | ||
| НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОН | 97,0 | 1,9 | 0,1 | 0,3 | 0,6 | |
| НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОН | 95,2 | 2,5 | 0,1 | 0,2 | 1,9 | |
| НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОН | 95,3 | 2,7 | 0,2 | 0,3 | 1,3 | |
| ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ РАЙОН | 95,0 | 3,8 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | |
| ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОН | 96,8 | 2,3 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | |
| ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОН | 86,3 | 12,9 | 0,1 | 0,4 | 0,2 | |
| ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОН | 93,6 | 5,3 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | |
| СВІТЛОВОДСЬКИЙ РАЙОН | 85,9 | 12,9 | 0,2 | 0,4 | 0,2 | |
| УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОН | 95,6 | 2,3 | 0,3 | 0,4 | 1,0 |
Вільне володіння мовами[ред. | ред. код]
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 97,58% мешканців Кіровоградської області вказали вільне володіння українською мовою, а 57,15% - російською мовою. 98,61% мешканців Кіровоградської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Кіровоградської області за даними перепису населення 2001 р.[12][13]
| своєї
національності |
українська | російська | |
|---|---|---|---|
| Українці | 99,56% | 53,81% | |
| Росіяни | 97,17% | 77,05% | |
| Молдовани | 71,25% | 89,65% | 44,21% |
| Білоруси | 43,06% | 85,28% | 66,88% |
| Вірмени | 79,93% | 64,26% | 76,75% |
| Болгари | 47,62% | 95,92% | 54,24% |
| Євреї | 7,60% | 90,62% | 91,56% |
| Цигани | 70,84% | 89,74% | 32,07% |
| Азербайджанці | 74,40% | 57,50% | 71,25% |
Опитування[ред. | ред. код]
27 жовтня 2023 року, у День української писемності та мови, під час другого засідання Консультативної ради з питань розвитку та функціонування української мови[14] були презентовані результати соціологічного дослідження "Мова (не) на часі?", яке тривало в Кіровоградській області з 12 до 22 жовтня 2023 року й у якому взяли участь 3768 жителів області. 96,7 % опитаних заявили, що вважають українську мову рідною, 2,6 % — що вважають такою російську. Українською в побуті розмовляли 66,4 % респондентів, суржиком — 29,4 %, російською — 3,4 %. Про перевагу української у своєму середовищі сказали 63,5 % опитаних, про перевагу суржику — 32,9 %, про перевагу російської — 3,2 %. 96,3 % респондентів заявили, що вважають українську мову важливим атрибутом незалежності України. Окрім цього, результати опитування виявили, де в суспільстві переважають порушення мовного законодавства: 52 % респондентів вказали, що часто зустрічаються з ситуацією порушення використання української мови як державної у сфері обслуговування, 42,8 % — що книг та друкованих видань українською мовою у бібліотеках або у вільному продажу недостатньо, 25,7 % — що бачили порушення у сфері телебачення, радіомовлення, ЗМІ та рекламі. На запитання «Які існують бар'єри на шляху переходу з російської на українську мову?» 36,6 % відповіли «Відсутність розуміння важливості спілкування українською», 28,6 % — «Споживання російськомовного контенту», 24 % — «Відсутність мотивації і бажання вивчати українську», 23,2 % — «Сім'я/родина спілкується російською», 15,3 % — «Відсутність українськомовного оточення». Водночас 34,9 % заявили, що бар'єрів на шляху переходу з російської на українську немає. На запитання «Які заходи потрібно запровадити задля збільшення використання української мови в суспільстві?» 42,3 % відповіли «Посилення відповідальності за порушення мовного закону», 32,8 % — «Тренінги, онлайн-курси з вивчення української мови», 31,7 % — «Видання та поповнення бібліотек українськими книжками», 26,2 % — «Культурно-мистецькі (концерти, вистави тощо)», 26,1 % — «Освітні телепрограми». 21,7 % респондентів заявили, що достатньо заходів впроваджено. Щоб посилити позиції української мови, члени ради рекомендували людям насамперед створити українськомовне оточення, для цього:
- налаштувати гаджети українською мовою;
- слухати українську музику й дивитися фільми українською;
- спілкуватися державною мовою;
- бути активними у заходах, пов’язаних з українськими традиціями, фольклором, культурою;
- збільшувати свій словниковий запас — читати українськомовну літературу[15][16].
Рівень урбанізації[ред. | ред. код]
Кількість міського населення становить 682 тис.осіб, або 60,2 %, сільського — 451,1 тис.осіб, або 39,8 %.
Рівень освіти[ред. | ред. код]
Результати Всеукраїнського перепису населення засвідчили тенденцію до підвищення рівня освіти населення, зростання кількості осіб, які мають вищу і повну загальну освіту. Кількість населення, яке мало вищу та повну загальну середню освіту, становила 670,6 тис.осіб, що перевищило відповідний показник перепису населення 1989 року на 17,3 відсотка.
Економічно активне населення[ред. | ред. код]
Чисельність економічно активного населення становить майже 500 тис. осіб, з яких 325,5 тис. — мешканці міської місцевості, 173,8 тис. — сільські жителі.
У структурі економічно активного населення повну вищу освіту мають 13,9 % міського та 8,7 % сільського населення, базову вищу освіту мають 1,6 % міського та 3,8 % сільського населення, неповну вищу освіту — 26,2 % міського та 13,1 % сільського населення.
Трудові ресурси[ред. | ред. код]
Трудові ресурси області (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку) за станом на 01. 01. 2001 становлять 634,1 тис. осіб або 2,2 % до України. В усіх сферах економічної діяльності зайнято 432,1 тис. осіб або 68,1 % трудових ресурсів регіону. В їх складі значну питому вагу складають зайняті в матеріальному виробництві — близько 69 %, у невиробничій сфері зайнято 31 %.
Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[17]
| сфера діяльності | кількість зайнятих | частка |
|---|---|---|
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 121 017 | 31,2% |
| Обробна промисловість | 49 148 | 12,7% |
| Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 38 514 | 9,9% |
| Освіта | 32 028 | 8,3% |
| Охорона здоров'я та соціальна допомога | 31 720 | 8,2% |
| Транспорт і зв'язок | 27 528 | 7,1% |
| Державне управління | 23 198 | 6,0% |
| Будівництво | 12 091 | 3,1% |
| Виробництво електроенергії, газу та води | 11 853 | 3,1% |
| Добувна промисловість | 11 204 | 2,9% |
| Колективні, громадські та особисті послуги | 9 584 | 2,5% |
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 9 095 | 2,3% |
| Готелі та ресторани | 6 794 | 1,8% |
| Фінансова діяльність | 2 538 | 0,7% |
| Послуги домашньої прислуги | 842 | 0,2% |
| Рибне господарство | 392 | 0,1% |
| Всього зайнятих економічною діяльністю | 387 546 | 100,0% |
Місце народження[ред. | ред. код]
За переписом 2001 року 91,8% населення Кіровоградської області народилися на території України (УРСР), 8,2% населення — на території інших держав (зокрема 5,1% — на території Росії). 77,6% населення народилися на території Кіровоградської області, 14,2% — у інших регіонах України.[18]
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Кіровоградської області за переписом 2001 року:
| уродженців області | кількість | частка у населенні |
| Кіровоградської | 874011 | 77,6 |
| Дніпропетровської | 18738 | 1,7 |
| Черкаської | 18607 | 1,7 |
| Миколаївської | 12168 | 1,1 |
| Полтавської | 11089 | 1,0 |
| Вінницької | 10497 | 0,9 |
| Одеської | 9185 | 0,8 |
| Донецької | 9029 | 0,8 |
| Рівненської | 8493 | 0,8 |
| Житомирської | 6129 | 0,5 |
| Івано-Франківської | 5202 | 0,5 |
| Львівської | 4520 | 0,4 |
| Київської | 4443 | 0,4 |
| Хмельницької | 4432 | 0,4 |
| Закарпатської | 4376 | 0,4 |
| Харківської | 4059 | 0,4 |
| Луганської | 3936 | 0,3 |
| Чернігівської | 3309 | 0,3 |
| АР Крим | 3256 | 0,3 |
| Херсонської | 3215 | 0,3 |
| Тернопільської | 3195 | 0,3 |
| Сумської | 2927 | 0,3 |
| Запорізької | 2876 | 0,3 |
| Волинської | 2356 | 0,2 |
| Чернівецької | 1991 | 0,2 |
| м. Києва | 1581 | 0,1 |
| Севастополя | 234 | 0,0 |
Демографічні проблеми[ред. | ред. код]
У 1991—2000 році демографічна криза охопила всю територію Кіровоградської області. Кількість населення скоротилася на 76.8 тис. осіб, у тому числі міського — на 42,3 і сільського — на 34,5 тисяч. Міграційне сальдо населення від'ємне і становило у 2000 р. — мінус 3,9 тис. осіб.
Згідно з даними за 2001 р., коефіцієнти природного руху населення в Кіровоградській області (на 1000 осіб) становлять: 7,8 — народжених (на рівні середнього значення в Україні), 17.9 — померлих, що значно більше середньоукраїнського (15,3), і природне скорочення — мінус 10,1 (відповідно — 7,5), що є одним з найменших показників в Україні. Особливо високі коефіцієнти смертності населення — 1812 осіб на 100 тисяч (в Україні — — 1539). Коефіцієнти дитячої смертності знаходяться на рівні середнього значення в Україні.
Динаміка коефіцієнтів природного руху населення в області свідчить про зниження їх темпів, які значно перевищують середні показники в Україні.
Демографічне навантаження на населення працездатного віку (кількість непрацездатних на 1000 осіб працездатного віку) досить високе — 795 осіб, у тому числі дітей — 346, осіб старшого віку — 449 при відповідних значеннях в Україні 726, 324 і 402. В області високими темпами збільшується кількість працездатного населення у працездатному віці, не зайнятого економічною діяльністю: у 2000 р. в порівнянні з 1990 р. — у 3,8 раза, а з 1995 р. — на 3,2 % і становили 16,6 % трудових ресурсів області (1990 р. — 4,6 %, 1995 р. — 15,5 %). Високими темпами зростає також кількість безробітних: на початок 2001 р. їх зареєстровано 31,6 тис., що у 9,8 разів вище, ніж у 1995 р. Рівень безробіття становить в області 5,1 % (в Україні — 4,2 %), темпи його зростання вищі, ніж у середньому в Україні.
В області щорічно зростає навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію). На початок 2001 р. попит підприємств на робочу силу (на заміщення вільних робочих місць) становив 1,2 тис. осіб, а кількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, — 33,7 тис., тобто навантаження на одне вільне робоче місце, вакансію становить 43 особи, що в 1,8 разів вище,, ніж у середньому в Україні.
Населені пункти[ред. | ред. код]
за даними Держкомстату[19][20] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
- ↑ Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970 - 2014 рр. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 14 квітня 2015.
- ↑ а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
- ↑ а б Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 13 квітня 2015.
- ↑ а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ а б в г Про кількість та склад населення Кіровоградської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2015.
- ↑ Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ а б Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 24 квітня 2013.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ https://persha.kr.ua/news/life/235626-na-kirovogradshhyni-stvoryuyut-konsultatyvnu-radu-z-pytan-rozvytku-ukrayinskoyi-movy/
- ↑ Волошаненко, Вікторія (27 жовтня 2023). Ставлення до української змінилося. Дані опитування щодо мови на Кіровоградщини. Суспільне. Архів оригіналу за 14 листопада 2023. Процитовано 15 грудня 2023.
- ↑ https://kr-rada.gov.ua/news/kropivnichan-zaproshuyut-podilitisya-svoyu-dumkoyu-shodo-movnogo-pitannya.html
- ↑ Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.
- ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року», — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 1 жовтня 2014.
- ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.library.kr.ua/archives/svyato.html [Архівовано 26 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20070709050743/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/urban-rural/kirovograd/
- Чернюк Л. Г., Клиновий Д. В. Економіка регіонів (областей) України: Навч. посібник.- К.: ЦУЛ, 2002.
