Населення Кіровоградської області
Насе́лення Кіровогра́дської о́бласті станом на 5 грудня 2001 року становило 1 125,7 тис.осіб. На 1 січня 2005 року становить 1 085,7 тис. чол..
Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)[1][2][3]
| рік | населення | місце серед регіонів |
|---|---|---|
| 1926 | 1 522 000 | |
| 1939 | 1 222 000 | 18 |
| 1959 | 1 246 197 | 16 |
| 1970 | 1 259 398 | 18 |
| 1979 | 1 250 891 | 19 |
| 1989 | 1 239 439 | 22 |
| 2001 | 1 133 052 | 24 |
| 2014 | 987 565 | 25 |
Віковий склад населення, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризується так: зменшення частки дітей у загальній кількості населення поряд із збільшенням частки осіб у віці, старшому за працездатний, значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію в області і зумовлює зростаюче старіння населення.
Кількість чоловіків становить 520,8 тис. осіб, або 46 %, жінок — 612,3 тис.осіб, або 54 %.
Показники народжуваності, смертності та природного приросту у 1950–2020 рр.
| коефіцієнт (на 1000 осіб) | 1950[4] | 1960[4] | 1970[1] | 1990[5] | 2000[5] | 2010[5] | 2020[5] |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| народжуваності | 21,6 | 17,1 | 14,5 | 12,6 | 7,9 | 10,4 | 6,5 |
| смертності | 7,8 | 7,5 | 10,5 | 14,5 | 18,0 | 17,4 | 17,9 |
| природного приросту | 13,8 | 9,6 | 4,0 | -1,9 | -10,1 | -7,0 | -11,4 |
Історична динаміка національного складу області за даними переписів населення, %[6][7][8][9]
| 1939 | 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| українці | 87,4 | 88,7 | 88,1 | 85,3 | 90,1 |
| росіяни | 7,6 | 8,4 | 9,2 | 11,7 | 7,5 |
| інші | 5,0 | 2,9 | 2,7 | 3,0 | 2,4 |
За переписом 1989 р. українці становили 85,3 %, росіяни — 11,7 %, представники інших національностей — 3 % населення. Росіяни складали значну частину населення міст і районів на сході області, українці переважали в сільській місцевості і на заході краю. За переписом 2001 року: українці (90,1 %) (1.015 тис. чоловік), росіяни (7,5 %) (84 тис. чол), молдовани, білоруси, вірмени, болгари, євреї, цигани, корейці та інші (2,4 %).[9]
Національний склад населення у 2001 р.[9]
| № | Національність | Кількість осіб | Відсоток до загальної кількості |
|---|---|---|---|
| 1 | Українці | 1 014 616 | 90,13% |
| 2 | Росіяни | 83 929 | 7,46% |
| 3 | Молдовани | 8 274 | 0,74% |
| 4 | Білоруси | 5 550 | 0,49% |
| 5 | Вірмени | 2 994 | 0,27% |
| 6 | Болгари | 2 205 | 0,20% |
| 7 | Євреї | 1 066 | 0,09% |
| 8 | Цигани | 926 | 0,08% |
| 9 | Азербайджанці | 793 | 0,07% |
| 10 | Поляки | 556 | 0,04% |
| 11 | Інші | 4 795 | 0,43% |
| Разом | 1 125 704 | 100% |
Національний склад населення районів та міст Кіровоградської області за переписом 2001 року, %[9]
| українці | росіяни | молдавани | білоруси | болгари | |
|---|---|---|---|---|---|
| м. Кропивницький | 85,8 | 12 | 0,3 | 0,5 | 0,1 |
| м. Знам'янка | 87,7 | 10,3 | 0,3 | ||
| м. Олександрія | 87,3 | 11 | 0,1 | 0,5 | |
| м. Світловодськ | 83,6 | 14,8 | 0,2 | 0,6 | |
| Благовіщенський район | 96,5 | 1,7 | 0,7 | ||
| Бобринецький район | 94,6 | 2,5 | 1,6 | 0,3 | |
| Вільшанський район | 83,7 | 3,1 | 1,8 | 9,8 | |
| Гайворонський район | 95,6 | 3 | 0,5 | 0,2 | |
| Голованівський район | 95,4 | 3,6 | 0,6 | 0,3 | |
| Добровеличківський район | 93,5 | 3,3 | 1,6 | 0,7 | |
| Долинський район | 92,9 | 4,7 | 0,3 | 0,8 | |
| Знам'янський район | 92,7 | 4,6 | 0,7 | 0,7 | |
| Компаніївський район | 94 | 2,8 | 1,7 | ||
| Кропивницький район | 87,2 | 9,3 | 1,9 | 0,5 | |
| Маловисківський район | 91,4 | 6,4 | 1 | 0,6 | |
| Новгородківський район | 96,3 | 2,1 | 0,5 | 0,5 | |
| Новоархангельський район | 96,5 | 1,9 | 0,9 | ||
| Новомиргородський район | 93,6 | 2,8 | 2,8 | 0,6 | |
| Новоукраїнський район | 94,1 | 2,9 | 2,1 | 0,4 | |
| Олександрівський район | 96,4 | 2,2 | 0,3 | ||
| Олександрійський район | 93,7 | 3,9 | 0,7 | 0,5 | |
| Онуфріївський район | 85,3 | 12,8 | 0,5 | ||
| Петрівський район | 92,1 | 5,2 | 0,7 | 0,3 | |
| Світловодський район | 85,5 | 12,7 | 0,6 | ||
| Устинівський район | 93,4 | 2,4 | 1,2 | 1,2 | |
| Кіровоградська область | 90,1 | 7,5 | 0,7 | 0,5 | 0,2 |
Національний склад міст Кіровоградської області за переписом населення 2001 р., у %:
| місто | населення | українці | росіяни | молдавани | білоруси | вірмени | інші |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кропивницький | 258 543 | 85,9 | 11,9 | 0,3 | 0,5 | 0,2 | 1,2 |
| Олександрія | 103 856 | 87,7 | 10,6 | 0,2 | 0,5 | 0,1 | 0,9 |
| Світловодськ | 57 459 | 83,8 | 14,5 | 0,1 | 0,6 | 0,1 | 0,9 |
| Знам'янка | 35 329 | 83,5 | 14,2 | 0,3 | 0,5 | 0,5 | 1,0 |
| Новоукраїнка | 19 123 | 94,6 | 3,5 | 0,6 | 0,3 | 0,4 | 0,6 |
| Долинська | 18 567 | 91,7 | 5,8 | 0,2 | 0,8 | 0,4 | 1,1 |
| Гайворон | 15 956 | 94,9 | 3,8 | 0,1 | 0,3 | 0,2 | 0,7 |
| Новомиргород | 13 220 | 95,3 | 3,5 | 0,2 | 0,3 | 0,2 | 0,5 |
| Мала Виска | 12 994 | 95,6 | 3,4 | 0,2 | 0,3 | 0,1 | 0,4 |
| Бобринець | 12 223 | 96,3 | 2,5 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 |
| Помічна | 10 913 | 93,3 | 4,5 | 0,4 | 0,6 | 0,4 | 0,8 |
| Благовіщенське | 7 404 | 96,0 | 2,7 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,9 |
| Міста Кіровоградської області | 565 587 | 87,6 | 10,5 | 0,3 | 0,5 | 0,2 | 0,9 |
Рідна мова населення області за результатами переписів, %[7][8][10][11]
| 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|
| українська | 86,9 | 87,4 | 83,3 | 88,9 |
| російська | 10,7 | 11,4 | 15,1 | 10,0 |
| інша | 2,4 | 1,2 | 1,6 | 1,1 |
Рідна мова населення Кіровоградської області за переписом 2001 р.[11]
| українська | російська | білоруська | болгарська | вірменська | молдовська | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ | 88,9 | 10,0 | 0,2 | 0,1 | 0,2 | 0,4 |
| КРОПИВНИЦЬКИЙ | 79,7 | 19,6 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | |
| ОЛЕКСАНДРІЯ | 87,0 | 12,5 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | |
| ЗНАМ`ЯНКА | 79,1 | 19,9 | 0,2 | 0,4 | 0,1 | |
| СВІТЛОВОДСЬК | 79,5 | 20,0 | 0,1 | 0,1 | ||
| БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ РАЙОН | 97,1 | 1,7 | 0,1 | 0,6 | ||
| БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОН | 96,2 | 2,3 | 0,2 | 0,3 | 0,9 | |
| ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОН | 92,7 | 2,5 | 0,1 | 2,4 | 0,6 | 1,3 |
| ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОН | 96,5 | 2,9 | 0,1 | 0,1 | 0,3 | |
| ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОН | 95,6 | 3,7 | 0,1 | 0,1 | 0,4 | |
| ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОН | 95,3 | 3,2 | 0,3 | 0,2 | 1,0 | |
| ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОН | 94,4 | 4,6 | 0,3 | 0,2 | 0,2 | |
| ЗНАМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОН | 93,3 | 5,1 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | |
| КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОН | 95,5 | 2,5 | 0,2 | 0,1 | 0,4 | 0,9 |
| КРОПИВНИЦЬКИЙ РАЙОН | 87,9 | 10,4 | 0,2 | 0,2 | 1,1 | |
| МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОН | 89,3 | 9,6 | 0,2 | 0,2 | 0,6 | |
| НОВГОРОДКІВСЬКИЙ РАЙОН | 97,1 | 2,1 | 0,3 | 0,3 | ||
| НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОН | 97,0 | 1,9 | 0,1 | 0,3 | 0,6 | |
| НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОН | 95,2 | 2,5 | 0,1 | 0,2 | 1,9 | |
| НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОН | 95,3 | 2,7 | 0,2 | 0,3 | 1,3 | |
| ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ РАЙОН | 95,0 | 3,8 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | |
| ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОН | 96,8 | 2,3 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | |
| ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОН | 86,3 | 12,9 | 0,1 | 0,4 | 0,2 | |
| ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОН | 93,6 | 5,3 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | |
| СВІТЛОВОДСЬКИЙ РАЙОН | 85,9 | 12,9 | 0,2 | 0,4 | 0,2 | |
| УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОН | 95,6 | 2,3 | 0,3 | 0,4 | 1,0 |
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 97,58% мешканців Кіровоградської області вказали вільне володіння українською мовою, а 57,15% - російською мовою. 98,61% мешканців Кіровоградської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Кіровоградської області за даними перепису населення 2001 р.[12][13]
| своєї
національності |
українська | російська | |
|---|---|---|---|
| Українці | 99,56% | 53,81% | |
| Росіяни | 97,17% | 77,05% | |
| Молдовани | 71,25% | 89,65% | 44,21% |
| Білоруси | 43,06% | 85,28% | 66,88% |
| Вірмени | 79,93% | 64,26% | 76,75% |
| Болгари | 47,62% | 95,92% | 54,24% |
| Євреї | 7,60% | 90,62% | 91,56% |
| Цигани | 70,84% | 89,74% | 32,07% |
| Азербайджанці | 74,40% | 57,50% | 71,25% |
27 жовтня 2023 року, у День української писемності та мови, під час другого засідання Консультативної ради з питань розвитку та функціонування української мови[14] були презентовані результати соціологічного дослідження "Мова (не) на часі?", яке тривало в Кіровоградській області з 12 до 22 жовтня 2023 року й у якому взяли участь 3768 жителів області. 96,7 % опитаних заявили, що вважають українську мову рідною, 2,6 % — що вважають такою російську. Українською в побуті розмовляли 66,4 % респондентів, суржиком — 29,4 %, російською — 3,4 %. Про перевагу української у своєму середовищі сказали 63,5 % опитаних, про перевагу суржику — 32,9 %, про перевагу російської — 3,2 %. 96,3 % респондентів заявили, що вважають українську мову важливим атрибутом незалежності України. Окрім цього, результати опитування виявили, де в суспільстві переважають порушення мовного законодавства: 52 % респондентів вказали, що часто зустрічаються з ситуацією порушення використання української мови як державної у сфері обслуговування, 42,8 % — що книг та друкованих видань українською мовою у бібліотеках або у вільному продажу недостатньо, 25,7 % — що бачили порушення у сфері телебачення, радіомовлення, ЗМІ та рекламі. На запитання «Які існують бар'єри на шляху переходу з російської на українську мову?» 36,6 % відповіли «Відсутність розуміння важливості спілкування українською», 28,6 % — «Споживання російськомовного контенту», 24 % — «Відсутність мотивації і бажання вивчати українську», 23,2 % — «Сім'я/родина спілкується російською», 15,3 % — «Відсутність українськомовного оточення». Водночас 34,9 % заявили, що бар'єрів на шляху переходу з російської на українську немає. На запитання «Які заходи потрібно запровадити задля збільшення використання української мови в суспільстві?» 42,3 % відповіли «Посилення відповідальності за порушення мовного закону», 32,8 % — «Тренінги, онлайн-курси з вивчення української мови», 31,7 % — «Видання та поповнення бібліотек українськими книжками», 26,2 % — «Культурно-мистецькі (концерти, вистави тощо)», 26,1 % — «Освітні телепрограми». 21,7 % респондентів заявили, що достатньо заходів впроваджено. Щоб посилити позиції української мови, члени ради рекомендували людям насамперед створити українськомовне оточення, для цього:
- налаштувати гаджети українською мовою;
- слухати українську музику й дивитися фільми українською;
- спілкуватися державною мовою;
- бути активними у заходах, пов’язаних з українськими традиціями, фольклором, культурою;
- збільшувати свій словниковий запас — читати українськомовну літературу[15][16].
Рівень урбанізації
[ред. | ред. код]Кількість міського населення становить 682 тис.осіб, або 60,2 %, сільського — 451,1 тис.осіб, або 39,8 %.
Результати Всеукраїнського перепису населення засвідчили тенденцію до підвищення рівня освіти населення, зростання кількості осіб, які мають вищу і повну загальну освіту. Кількість населення, яке мало вищу та повну загальну середню освіту, становила 670,6 тис.осіб, що перевищило відповідний показник перепису населення 1989 року на 17,3 відсотка.
Чисельність економічно активного населення становить майже 500 тис. осіб, з яких 325,5 тис. — мешканці міської місцевості, 173,8 тис. — сільські жителі.
У структурі економічно активного населення повну вищу освіту мають 13,9 % міського та 8,7 % сільського населення, базову вищу освіту мають 1,6 % міського та 3,8 % сільського населення, неповну вищу освіту — 26,2 % міського та 13,1 % сільського населення.
Трудові ресурси області (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку) за станом на 01. 01. 2001 становлять 634,1 тис. осіб або 2,2 % до України. В усіх сферах економічної діяльності зайнято 432,1 тис. осіб або 68,1 % трудових ресурсів регіону. В їх складі значну питому вагу складають зайняті в матеріальному виробництві — близько 69 %, у невиробничій сфері зайнято 31 %.
Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[17]
| сфера діяльності | кількість зайнятих | частка |
|---|---|---|
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 121 017 | 31,2% |
| Обробна промисловість | 49 148 | 12,7% |
| Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 38 514 | 9,9% |
| Освіта | 32 028 | 8,3% |
| Охорона здоров'я та соціальна допомога | 31 720 | 8,2% |
| Транспорт і зв'язок | 27 528 | 7,1% |
| Державне управління | 23 198 | 6,0% |
| Будівництво | 12 091 | 3,1% |
| Виробництво електроенергії, газу та води | 11 853 | 3,1% |
| Добувна промисловість | 11 204 | 2,9% |
| Колективні, громадські та особисті послуги | 9 584 | 2,5% |
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 9 095 | 2,3% |
| Готелі та ресторани | 6 794 | 1,8% |
| Фінансова діяльність | 2 538 | 0,7% |
| Послуги домашньої прислуги | 842 | 0,2% |
| Рибне господарство | 392 | 0,1% |
| Всього зайнятих економічною діяльністю | 387 546 | 100,0% |
За переписом 2001 року 91,8% населення Кіровоградської області народилися на території України (УРСР), 8,2% населення — на території інших держав (зокрема 5,1% — на території Росії). 77,6% населення народилися на території Кіровоградської області, 14,2% — у інших регіонах України.[18]
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Кіровоградської області за переписом 2001 року:
| уродженців області | кількість | частка у населенні |
| Кіровоградської | 874011 | 77,6 |
| Дніпропетровської | 18738 | 1,7 |
| Черкаської | 18607 | 1,7 |
| Миколаївської | 12168 | 1,1 |
| Полтавської | 11089 | 1,0 |
| Вінницької | 10497 | 0,9 |
| Одеської | 9185 | 0,8 |
| Донецької | 9029 | 0,8 |
| Рівненської | 8493 | 0,8 |
| Житомирської | 6129 | 0,5 |
| Івано-Франківської | 5202 | 0,5 |
| Львівської | 4520 | 0,4 |
| Київської | 4443 | 0,4 |
| Хмельницької | 4432 | 0,4 |
| Закарпатської | 4376 | 0,4 |
| Харківської | 4059 | 0,4 |
| Луганської | 3936 | 0,3 |
| Чернігівської | 3309 | 0,3 |
| АР Крим | 3256 | 0,3 |
| Херсонської | 3215 | 0,3 |
| Тернопільської | 3195 | 0,3 |
| Сумської | 2927 | 0,3 |
| Запорізької | 2876 | 0,3 |
| Волинської | 2356 | 0,2 |
| Чернівецької | 1991 | 0,2 |
| м. Києва | 1581 | 0,1 |
| Севастополя | 234 | 0,0 |
У 1991—2000 році демографічна криза охопила всю територію Кіровоградської області. Кількість населення скоротилася на 76.8 тис. осіб, у тому числі міського — на 42,3 і сільського — на 34,5 тисяч. Міграційне сальдо населення від'ємне і становило у 2000 р. — мінус 3,9 тис. осіб.
Згідно з даними за 2001 р., коефіцієнти природного руху населення в Кіровоградській області (на 1000 осіб) становлять: 7,8 — народжених (на рівні середнього значення в Україні), 17.9 — померлих, що значно більше середньоукраїнського (15,3), і природне скорочення — мінус 10,1 (відповідно — 7,5), що є одним з найменших показників в Україні. Особливо високі коефіцієнти смертності населення — 1812 осіб на 100 тисяч (в Україні — — 1539). Коефіцієнти дитячої смертності знаходяться на рівні середнього значення в Україні.
Динаміка коефіцієнтів природного руху населення в області свідчить про зниження їх темпів, які значно перевищують середні показники в Україні.
Демографічне навантаження на населення працездатного віку (кількість непрацездатних на 1000 осіб працездатного віку) досить високе — 795 осіб, у тому числі дітей — 346, осіб старшого віку — 449 при відповідних значеннях в Україні 726, 324 і 402. В області високими темпами збільшується кількість працездатного населення у працездатному віці, не зайнятого економічною діяльністю: у 2000 р. в порівнянні з 1990 р. — у 3,8 раза, а з 1995 р. — на 3,2 % і становили 16,6 % трудових ресурсів області (1990 р. — 4,6 %, 1995 р. — 15,5 %). Високими темпами зростає також кількість безробітних: на початок 2001 р. їх зареєстровано 31,6 тис., що у 9,8 разів вище, ніж у 1995 р. Рівень безробіття становить в області 5,1 % (в Україні — 4,2 %), темпи його зростання вищі, ніж у середньому в Україні.
В області щорічно зростає навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію). На початок 2001 р. попит підприємств на робочу силу (на заміщення вільних робочих місць) становив 1,2 тис. осіб, а кількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, — 33,7 тис., тобто навантаження на одне вільне робоче місце, вакансію становить 43 особи, що в 1,8 разів вище,, ніж у середньому в Україні.
|
- ↑ а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
- ↑ Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970 - 2014 рр. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 14 квітня 2015.
- ↑ а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
- ↑ а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
- ↑ а б Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 13 квітня 2015.
- ↑ а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ а б в г Про кількість та склад населення Кіровоградської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2015.
- ↑ Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ а б Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 24 квітня 2013.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ https://persha.kr.ua/news/life/235626-na-kirovogradshhyni-stvoryuyut-konsultatyvnu-radu-z-pytan-rozvytku-ukrayinskoyi-movy/
- ↑ Волошаненко, Вікторія (27 жовтня 2023). Ставлення до української змінилося. Дані опитування щодо мови на Кіровоградщини. Суспільне. Архів оригіналу за 14 листопада 2023. Процитовано 15 грудня 2023.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка) - ↑ https://kr-rada.gov.ua/news/kropivnichan-zaproshuyut-podilitisya-svoyu-dumkoyu-shodo-movnogo-pitannya.html
- ↑ Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.
- ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року», — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 1 жовтня 2014.
- ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
- http://www.library.kr.ua/archives/svyato.html [Архівовано 26 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20070709050743/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/urban-rural/kirovograd/
- Чернюк Л. Г., Клиновий Д. В. Економіка регіонів (областей) України: Навч. посібник.- К.: ЦУЛ, 2002.
