Валківський район

Валківський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Харківська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Харківська область
Код КОАТУУ:	6321200000
Утворений:	1923
Населення:	▼ 31 837 (на 1.02.2016)
Площа:	1010.5 км²
Густота:	32 осіб/км²
Тел. код:	+380-5753
Поштові індекси:	63000—63055
Населені пункти та ради
Районний центр:	Валки
Міські ради:	1
Селищні ради:	2
Сільські ради:	17
Міста:	1
Смт:	2
Села:	97
Селища:	2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради:	Оноша Віталій Петрович
Голова РДА:	Войтенко Віктор Іванович
Адреса:	63001, Харківська обл., Валківський р-н, м. Валки, пл. Центральна, 2, 5-11-41
Мапа
Валківський район у Вікісховищі

Ва́лківський район — район у південно-західній частині Харківської області з адміністративним центром у місті Валки. Засновано район 1923 року. Населення складає 32 333 осіб (на 1 березня 2012).

Географія

Валківський район межує на півночі з Богодухівським районом, на заході — з Коломацьким і Краснокутським районами Харківської області та Чутівським районом Полтавської області, на півдні — з Красноградським та Нововодолазьким районами Харківської області і на сході — з Харківським сільським районом.

Валківський район створений 7 березня 1923 року.

Площа — 1010,5 км² (3,2 % від площі території Харківської області).

Водні ресурси — близько 1000 га (річка Мжа з притоками: р. Турушка, р. Болгар, р. Орчик, р. Мерчик, р. Коломак, р. Чутівка та 159 ставків).

Історія

Стародавня історія Валківщини бере свій початок у далекому минулому. Завдяки археологічним дослідженням встановлено, що на цій землі жили ще первісні мисливці 15-30 тис. років тому, а в епоху пізньої кам'яної і бронзової доби (V—VI тисячоліття до н. е.) тут жили племена так званої Дніпро-донецької культури.

Також археологи знайшли на території району осередки культури скіфського періоду. Вони довели, що Валківщина в ті часи була центром культури меланхленів. Ці племена займалися тваринництвом, землеробством і ремеслом. У першій половині XII століття, під час татаро-монгольського набігу, територія, на якій вони мешкали, зазнала нещадного спустошення і невдовзі перетворилась на так зване «дике поле», укрите лісами та степовими травами.

Саме тут, між лісами й болотами, проходив сумно відомий Муравський шлях — шлях із Криму на Московію, яким здійснювали набіги за здобиччю та невільниками кримські і ногайські татари. Для захисту від них на початку XVII століття серед «дикого поля» почали створюватися перші малочисельні укріплені пункти — невеликі фортеці та остроги — Царе-Борисів (1600 рік), Чугуїв (1638 рік), Валки (1646 рік).

На території теперішнього Валківського району в ті часи було відновлено (а збудовано було ще за скіфських часів) Перекіпський вал (глибокий рів із високим валом), що перетинав Муравський шлях між верхів'ями річок Мжі та Коломаку. Імовірно, що і назва міста Валки походить від цього валу.

Роботи із спорудження рубленого города почалися 21 травня 1646 року під керівництвом Бєлгородського воєводи Хілкова. У 1665 році місто Валки було перенесено на береги річки Мжі, де воно стоїть і сьогодні.

У квітні 1780 року Валкам був наданий статус міста, яке стало центром повіту. На той час населення міста становило 5446 осіб, у тому числі 5019 військових обивателів.

На початку ХХ століття Валки і повіт були охоплені значними селянськими повстаннями. У 1902 році селяни розгромили понад 25 поміщицьких економій. З особливою силою повстання проявилися в селах Сніжківі, Благодатному, Сидоренковому. Царський уряд надзвичайно жорстоко його придушив.

Після Лютневої революції в Петербурзі у Валках та повіті посилився визвольний рух, яким керували українські націонал-демократи.

Радянська окупація сюди була привнесена на багнетах тульських робітників у 1919 році. Саме вони і очолили у Валках повітову владу.

У 1923 році Валки стали районним центром Валківського району.

У селах Валківського району як і по всій Харківській області в 1932—1933 рр. був голодомор.

Німецька окупація району почалась 19 жовтня 1941 року і тривала 23 місяці — до 16 вересня 1943 року, коли бійці Степового фронту (під командуванням маршала Радянського Союзу Івана Конєва), у складі якого було понад 10 стрілецьких дивізій, 1 танковий корпус, гвардійський мінометний полк, звільнили район. Місто Валки безпосередньо звільняли 242 і 280 гвардійські стрілецькі дивізії четвертої гвардійської армії.

У лавах Радянської Армії на фронтах війни воювало понад 16 тисяч жителів Валківщини, третя частина з них (5241 осіб) загинула смертю хоробрих.

На території Валківщини діяв партизанський загін, сформований у Новій Водолазі. Спочатку до його складу входило лише 58 бійців під командуванням Степана Либи, а потім він об'єднався з партизанським загоном І. Й. Копьонкіна, що діяв на території Зміївського, Нововодолазького та Валківського районів. Партизани знищили близько 500 фашистських солдат і офіцерів, 74 поліцая, визволили 200 радянських військовополонених із концтабору у с. Литвинівка.

Людські втрати району в роки Німецько-радянської війни склали 9241 людей, з них загиблих на фронті — 5241. На окупованій території загинуло 4000 осіб.

Адміністративний устрій

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 17 сільських рад, які об'єднують 102 населених пунктів та підпорядковані Валківській районній раді.

Влада

Голови РДА:

Колесник Олексій Миколайович

Пересада Віталій Петрович

Волощук Микола Дем"янович

Шпарага Юрій Іванович

Нікітенко Олександр Анатолійович

• Малявін Микола Олексійович
• Холодний Олександр Миколайович
• Юрченко Едуард Петрович
• Войтенко Віктор Іванович

Голови районої ради

• Железняк Микола Матвійович
• Холодний Олександр Миколайович
• Яцина Юрій Дмитрович
• Оноша Віталій Петрович

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Валківського району було створено 27 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,24 % (проголосували 13 321 із 25 501 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 40,80 % (5 435 виборців); Михайло Добкін — 17,48 % (2 329 виборців), Юлія Тимошенко — 12,82 % (1 708 виборців), Олег Ляшко — 7,28 % (970 виборців), Сергій Тігіпко — 5,84 % (778 виборців), Анатолій Гриценко — 5,29 % (705 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,49 %.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	16 628	2899	2378	4797	4254	2185	115
Жінки	20 175	2717	2319	4745	5061	4771	562
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 115  85 + 562  165  80-84 741  493  75-79 1348  816  70-74 1613  711  65-69 1069  1224  60-64 1733  628  55-59 780  1189  50-54 1260  1213  45-49 1288  1301  40-44 1345  1135  35-39 1201  1159  30-34 1063  1202  25-29 1136  1115  20-24 1126  1263  15-20 1193  1218  10-14 1170  945  5-9 871  736  0-4 676

Населення — 32,5 тис. осіб. В тому числі міського населення — 14,4 тис. осіб (43,1 % від чисельності по району), сільського — 18 тис. осіб (59,6 %).

Економіка

З моменту свого заснування і до сьогодні Валківський район — це сільськогосподарський район. Спеціалізація зумовлена природними умовами: сприятливий клімат і понад 70 % ґрунтів — родючі чорноземи.

Загальна площа сільськогосподарських угідь по району становить 82,6 тисяч га, в тому числі:

• ріллі — 67,0 тис. га (81,1 %);
• сіножатей та пасовищ — 12,7 тис. га (12,5 % від загальної площі району);
• лісів та лісових площ — 11,0 тис. га (10,9 %) від загальної площі району).

У районі працюють 19 приватних сільськогосподарських підприємств та 35 фермерських господарств.

У структурі сільськогосподарського виробництва 53 % припадає на рослинництво, 30 % — тваринництво, 17 % — на переробку сільгосппродукції.

Основні культури, які вирощуються в районі:

• зернові (45 % площ),
• соняшник (8 %),
• цукрові буряки (7 %),
• кормові культури (25 %).

Головними напрямками в галузі тваринництва є виробництво молока та м'яса.

Станом на початок травня 2005 року в сільгосппідприємствах району налічувалося 11,7 тис. голів великої рогатої худоби, в тому числі 3,7 тис. голів корів та 2,2 тис. голів свиней.

Промисловість району представляють 4 підприємства:

• ВАТ «Валківський молокозавод»,
• ТОВ "Валківський завод продтоварів «ГАЛС»,
• ТОВ «Інтерфакт плюс» — виробляє із глини, запаси якої розташовані на території району, червону цеглу,
• ТОВ «Серпневе плюс» — займається виробництвом алкогольних напоїв.

Також станом на початок 2005 року у районі зареєстровано 128 малих підприємств та 796 підприємців — фізичних осіб. Малими підприємствами за рік виробляється продукції на загальну суму 78 млн грн.

Транспорт

Районом проходить автошлях E40М03.

Соціальна сфера

У Валківському районі є 21 загальноосвітня школа, в яких навчається 4335 учнів.

У системі охорони здоров'я працюють:

• Валківська центральна районна лікарня, в якій діє 6 відділень (с. Минківка, с. Сидоренкове, с. Шарівка, сел. Ков'яги, с. Новий Мерчик, с. Сніжків),
• 4 амбулаторії сімейного лікаря,
• 7 фельдшерсько—акушерських пунктів, 1 лікарська амбулаторія.

У галузі культури на території району працюють:

• районний Народний Дім «Іскра»,
• 22 будинки культури,
• 25 бібліотек,
• 1 музей,
• школа мистецтв.

У районі функціонує 15 спортивних, 1 тренажерний зали, обладнано 26 футбольних полів, 2 стадіони.

Релігія

Станом на 1 травня 2005 року в районі діє 19 релігійних громад:

• Преображення (Української православної церкви — м. Валки.
• Свято-Миколаївська — с. Високопілля.
• Різдва Богородиці — смт. Ков'яги.
• Євангельський християн-баптистів — м. Валки.
• Євангельський християн-баптистів — смт. Ков'яги.
• Євангельський християн-баптистів — с. Високопілля.
• Євангельський християн-баптистів — с. Новий Мерчик.
• Всіх-Святська — смт. Старий Мерчик.
• Іоанна Предтечі — с. Сніжків.
• Свято-Спасо-Преображенська (УПЦ) — с. Серпневе.
• Християн віри євангельської «Благовість» — м. Валки.
• Християн віри євангельської «Благовість» — с. Сніжків.
• Християн віри євангельської «Благовість» — с. Буцьківка.
• Християн віри євангельської «Благовість» — с. Очеретове.
• Християн віри євангельської «Благовість» — с. Серпневе.
• Християн віри євангельської «Благовість» — с. Черемушна.
• Свято-Хрещенська (УПЦ) — с. Шарівка.
• Свято-Покровська (УПЦ) — с. Новий Мерчик.
• Адвентистів 7-го Дня — м. Валки.

Туризм

Екскурсійні об'єкти та пам'ятки архітектури

Перекопський вал поблизу села Високопілля (Валківський район)

• Дендропарк — с. Яблунівка (дослідне поле).
• Валківський (Можеський) острог — с. Старі Валки.
• Перекопський вал — с. Перекіп.
• Пам'ятник Павлу Грабовському — м. Валки.
• Пам'ятники жертвам голодомору 1932—1933 р.р. — (м. Валки, с. Сніжків, с. Кобзарівка).
• Православний храм XIX ст. — с. Високопілля.

Археологічні пам'ятки

У Валківському районі Харківської області на обліку перебуває 74 пам'ятки археології.

На території сучасного міста Валки в середині І тисячоліття до н. е. існувало скіфське поселення.

Біля села Огульці є кургани та знайдено рештки поселення скіфських часів (МП століття до н. е.). Дві кам'яні баби свідчать про тривале перебування тут кочівників (Х-ХІ століття н. е.).

Поряд із селом Черемушна збереглися кургани пізньої бронзи та ранньоскіфського часу (І половина І тисячоліття до н. е.), а також поселення скіфського часу.

Історичні пам'ятки

У Валківському районі Харківської області на обліку перебуває 56 пам'яток історії. Історію сучасних Валок можна прослідкувати в пам'ятниках. Величний меморіал солдатам Батьківщини, партизанам, жителям району, які пали від рук фашистських окупантів, побудували валківчани в центрі міста: поряд із братською могилою — скульптура Матері-Батьківщини, на могильних плитах — прізвища бійців, які загинули в роки війни.

На південно-західній околиці міста в оточенні тополь і вічнозелених ялин на високому постаменті встановлено танк Т-34. Поряд із ним — дві стели, на яких зображена схема бойових дій у Валківському районі в вересні 1943 року.

У північній частині міста, на Рогозовській горі, де в братській могилі поховані радянські воїни, які загинули в боях за Валки, завмерла монументальна фігура солдата.

Архітектурні пам'ятки

На Валківщині знаходиться цікаве селище Старий Мерчик. У цьому селі розташований Старомерчанський палац Шидловського (пам'ятник XVIII ст.), який збудований поміщиком Шидловським у 1776 році. Це був красивий палац побудований в класичному стилі. В комплекс садиби входила церква Всіх Святих (збудована в 1778 році), родове кладовище, дзвіниця та трапезна побудована при поміщиках Рухівських. У палаці були зібрані рідкі твори мистецтва, знаходилася колекція предметів побуту народів Середньої Азії.

Природні пам'ятки

• Ентомологічний заказник місцевого значення «Ханделіївський». Площа 5,0 га. Розташований в с. Миколаївка на південному схилі балки яружно-балочної системи. Рослинність подана формаціями різнотравно-типчаково-ковилових степів. Тут живе приблизно 60 видів корисних комах.
• Ентомологічний заказник місцевого значення «Савранський». Площа 5,0 га. Розташований в с. Благодатне на південно-західному схилі балки Антонів Терен (на південно-східному схилі балки Савранка). Рослинність — злакові і бобові степові трави. Тут живе приблизно 30 видів корисних комах.
• Ентомологічний заказник місцевого значення «Каніцевський». Площа 5,0 га. Розташований в с. Сидоренкове на південному степовому схилі балки. Тут ростуть ковила, гіацинт, сон-трава, шавлія, ломиніс цілолистий, живе приблизно 100 видів і груп корисних комах, які цінні для науки.
• Гідрологічний заказник місцевого значення «Іллюхівський». Площа 110,0 га. Розташований біля с. Іллюхівка.
• Гідрологічний заказник місцевого значення «Мерчицький». Площа 37,0 га. Розташований біля с. Старий Мерчик.
• Гідрологічний заказник місцевого значення «Коломачки». Площа 68,7 га. Розташований біля с. Високопілля.
• Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб-велетень № 1». Знаходиться в Мерчицькому лісництві. Вік дуба — 150 років, заввишки 27 м, діаметр стовбура — 150 см.
• Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб-велетень № 2». Знаходиться в Мерчицькому лісництві. Це велике дерево дуба черешчатого віком 200 років, заввишки 32 м, діаметр стовбура — 190 см.
• Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб-велетень № 3». Знаходиться в Мерчицькому лісництві. Це дуб черешчатий віком 150 років, заввишки 34 м, діаметр стовбура — 120 см.
• Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб-велетень № 4». Знаходиться в Мерчицькому лісництві. Це велике дерево дуба черешчатого віком 250 років, заввишки 31 м, діаметр стовбура — 220 см.
• Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб-велетень № 5». Знаходиться в Мерчицькому лісництві. Віковий дуб черешчатий 150 років, висота 29 м, діаметр 350 см.
• Лісове заповідне урочище «Довжик». Площа 27,5 га. Знаходиться в Мерчицькому лісництві. Урочище як елемент ландшафту, високопродуктивний, живописний куточок лісу. Має історичне значення, як місце переходу кочівників (скіфів, половців) через річку Мокрий Мерчик.
• Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Старомерчицький». Площа 69,0 га. Розташований в селищі Старий Мерчик. Заснований в другій половині 18 століття. Парк ландшафтного типу. В парку ростуть дерево-чагарникові породи місцевого походження (дуб, клен, липа, сосна). На території парку розташовано декілька пам'яток архітектури 18 століття.
• Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Литвинівка». Площа 10,8 га. Парк закладено в с. Литвинівка. В парку ростуть понад 130 рідкісних видів деревно-чагарникових порід-екзотів лікарських і технічних рослин. Цінний для науки і селекційної роботи.

Персоналії

З Валками пов'язане життя і діяльність багатьох видатних людей України. Зокрема, ще у XVII столітті торував по ній свої стежки мандрівний філософ-просвітитель Григорій Сковорода, якого саме Валківська земля зцілила від важкого недугу і дарувала солодкі хвилини кохання^{[джерело?]}.

Тут свої перші проби пера робив літератор і журналіст першої половини XIX століття Іван Пилипович Вернет. Проти царської муштри відчайдушно виступав у Валках у середині позаминулого століття, одягнений в солдатську шинелю, поет Павло Грабовський. Саме в той час, працюючи звичайним провізором у валківській аптеці, розвивав свій поетичний дар український поет Василь Степанович Кулик.

А в селі Черемушна народилася і виросла Марія Вольвач, яка творила свої поетичні і прозові речі і зберігала їх у своїй пам'яті, доки не зустрілася з Іваном Франком, який записав і видрукував її твори у своєму «Науково-літературному віснику».

Українська поетеса Марія Вольвач

У районі народився і виріс відомий математик XIX століття, ректор Харківського державного університету 1837–1839 років, професор Андрій Федорович Павловський. А також майстри художнього слова Петро Йосипович Панч, Гордій Максимович Коцюба та Олександр Юхимович Корж, який взяв на себе сміливість ще у 1940 році написати правдиву поему «Степова доля» про голодомор 1933 року.

Звання Героя Радянського Союзу за подвиги у Вітчизняній війні удостоєні уродженці Валківщини:

• Буцький Йосип Іванович (село Велика Лихівка);
• Видренко Дмитро Олександрович (село Литвинівка);
• Вільхівський Семен Михайлович (село Мельникове);
• Войтенко Іван Федорович (село Заміське);
• Данильченко Іван Андрійович (село Рудий Байрак);
• Дзюба Іван Михайлович (село Огульці);
• Катрич Олексій Миколайович (село Олексіївка);
• Коляда Василь Олексійович (місто Валки);
• Лаврик Іван Іванович (село Черемушна);
• Марченко Іван Дмитрович (село Шелудькове);
• Новіков Тит Парфенович (місто Валки);
• Онопченко Микола Маркович (село Манили);
• Романенко Олексій Данилович (село Сніжків).

Валківщина має двох повних кавалерів ордена Слави: Микиту Омеляновича Яцину із села Огульці та Леоніда Пилиповича Козакова із селища Старий Мерчик, кавалерів двох орденів Слави: Іллю Костянтиновича Катрича із села Мельникове та Михайла Михайловича Калембета із села Гонтів Яр.

На Валківщині народилися і пішли в літературу відомий драматург і прозаїк Василь Минко, критик Іван Момот та український поет Григорій Панасович Коляда.

Після важких судових засідань у Валках писав свої гумористичні та сатиричні твори Сергій Петрович Чмельов, який також став жертвою сталінських репресій і загинув в ГУЛАЗі.

У селищі Ков'яги народився і виріс закоханий у природу і людей письменник сучасності Віктор Пантелеймонович Гаман, в селі Черемушна — енциклопедист, автор «Словника співаків України» та «Валківської енциклопедії» Іван Максимович Лисенко, в селі Гришків — поет, перекладач з вірменської мови та каламбурист Віктор Васильович Кочевський.

Не раз бував у Валках і подовгу жив, в родині свого тестя, академік-лінгвіст, директор Інституту мовознавства НАН України Леонід Булаховський.

На Валківщині також зросли академік НАН України, почесний доктор Нью-Йоркського університету США Володимир Сторіжко, академік НАН України Вадим Григорович Манжелій. Тільки в післявоєнний час у Валках народилося і поповнило наукові кадри понад 90 відомих сьогодні докторів та кандидатів наук.

Валківщина виховала народних артистів України, оперних співаків Миколу Частія та Миколу Манойла, театру драми і комедії Миколу Андрусенка, естрадного співака Валентина Реуса. Тут народився скульптор Андрій Дараган, художники Василь Золочевський, Борис Жуков та Василь Вязьмітінов.

У Валках народився один із керівників уряду України Григорій Іванович Ващенко. Тут довгі роки працював керівником району відомий політик та державник України губернатор Олександр Степанович Масельський.

На Валківщині у 1919 році у с. Минківка народився Крайовий Провідник Служби безпеки ОУН Карпатського краю Матвієнко Андрій Якович, молодший лейтенант РСЧА.

Посилання

• ВА́ЛКІВСЬКИЙ РАЙО́Н // ЕСУ
• Валківська райрада
• Путівник Харківською областю
• Економічний атлас Харківської області