Акіхіто: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м виправлення посилання за допомогою AWB |
Немає опису редагування |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
| Наступник = [[Нарухіто]] |
| Наступник = [[Нарухіто]] |
||
}} |
}} |
||
[[Файл:Flag of the Japanese Emperor.svg|міні|250пкс|Штандарт імператора Японії]] |
[[Файл:Flag of the Japanese Emperor.svg|міні|250пкс|Штандарт імператора Японії]] |
||
'''Його́ Імператорська Вели́чність Імпера́тор на по́кої Акіхі́то''' ({{lang-ja|明仁, あきひと}}, [[23 грудня]] [[1933]], [[Токіо]], [[Японська імперія]]) — 125-й [[Імператор Японії]], [[синто]]їстське [[Камі (синто)|божество]]. Правив країною з [[7 січня]] [[1989]] по 30 квітня 2019.<ref>{{cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2691414-zrecenna-imperatora-akihito-vostanne-zvernuvsa-do-aponskogo-narodu.html|website=ukrinform.ua|title=Зречення імператора: Акіхіто востаннє звернувся до японського народу|date=30.04.2019}}</ref> Девізом правління був [[Хейсей]] — «мирне правління». |
'''Його́ Імператорська Вели́чність Імпера́тор на по́кої Акіхі́то''' ({{lang-ja|明仁, あきひと}}, [[23 грудня]] [[1933]], [[Токіо]], [[Японська імперія]]) — 125-й [[Імператор Японії]], [[синто]]їстське [[Камі (синто)|божество]]. Правив країною з [[7 січня]] [[1989]] по 30 квітня 2019.<ref>{{cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2691414-zrecenna-imperatora-akihito-vostanne-zvernuvsa-do-aponskogo-narodu.html|website=ukrinform.ua|title=Зречення імператора: Акіхіто востаннє звернувся до японського народу|date=30.04.2019}}</ref> Девізом правління був [[Хейсей]] — «мирне правління». |
||
Версія за 07:42, 25 травня 2020
Його Величність Акіхіто | |
Народився | 23 грудня 1933 (90 років) |
Дитяче ім'я | принц Цуґу[1] (1933—1952) |
Доросле ім'я | Акіхі́то[2] |
Правління | 7 січня 1989 — 30 квітня 2019[3] |
Резиденція | Токійський палац |
Порядок | 125-й Імператор Японії |
Ненґо | Хейсей |
Попередник | Імператор Сьова |
Наступник | Нарухіто |
Нагороди: |
Його́ Імператорська Вели́чність Імпера́тор на по́кої Акіхі́то (яп. 明仁, あきひと, 23 грудня 1933, Токіо, Японська імперія) — 125-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Правив країною з 7 січня 1989 по 30 квітня 2019.[4] Девізом правління був Хейсей — «мирне правління».
Життєпис
Акіхіто — старший син і п'ята дитина імператора Хірохіто та імператриці Наґако. У 1940-1952 навчався у школі Ґакусюїн.
У 1952 вступив на відділення політики факультету політики й економіки університету Ґакусюїн. Того ж року його офіційно було проголошено крон-принцом.
Ще студентом, Акіхіто в 1953 здійснив шестимісячну подорож 14-ма країнами Північної Америки та Західної Європи. Центральною частиною цієї поїздки став його візит до Лондона як представника імператора Сьови на коронації королеви Єлизавети II.
Успішно завершив навчання в університеті у березні 1956, а в квітні 1959 крон-принц одружився із Сьоді Мічіко, старшою дочкою Сьоди Хідесабури, президента великої борошномельної компанії. Таким чином було порушено багатовікові традиції, які приписували членам імператорської сім'ї обирати собі дружину виключно серед дівчат аристократичного походження.
Рада Імператорського двору, яка складається з представників імператорської сім'ї, спікерів палати представників та палати радників парламенту, Головного судді Верховного суду та інших, одностайно схвалила вибір спадкоємця престолу.
Акіхіто та Мітіко в їх сімейному житті вдалося досягти відносної свободи від жорстких палацових традицій. Разом із дружиною Акіхіто змінив устрій в імператорській сім'ї. Незважаючи на постійну зайнятість в офіційних заходах, вони самі виховували дітей: двох синів та дочку.
Ще крон-принцом Акіхіто здійснив офіційні візити в 37 країн світу на запрошення їх урядів. Акіхіто також був почесним головою XI Тихоокеанського наукового конгресу 1966 року, Універсіади 1967 в Токіо, виставки ЕКСПО-70 в Осаці. Під час подорожей імператора Сьови до Європи (1971 року) та до США (1975) крон-принц виконував державні функції замість батька.
7 січня 1989 року Акіхіто успадкував трон. 12 листопада 1990 року він пройшов церемонію інтронізації[5]. З цього дня в Японії почався новий період національного літочислення — Хейсей (яп. 平成).
Як і його батько, Імператор Акіхіто захоплюється біологією та іхтіологією. Опубліковано 25 його наукових робіт про морських бичків. 1986 року його було обрано почесним членом Лондонського товариства Ліннея — міжнародного товариства біологів. Крім того, він цікавиться історією. У заняттях спортом надає перевагу тенісу (із майбутньою дружиною він познайомився на корті).
Імператор має трьох дітей: крон-принц Нарухіто (23 лютого 1960), принц Акісіно (30 листопада 1965) та принцесса Саяко Курода (18 квітня 1969).
Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого I ст. (12 січня 2011)[6].
Імператор Японії Акіхіто виявив намір звернутися до нації у відеозверненні 8 серпня 2016 року, повідомляє NHK, посилаючись на управління імператорського двору Японії. Телеканал зазначає, що раніше імператор поінформував близьких про своє бажання зректися престолу. Престол буде переданий його синові принца Нарухіто. До того останнім імператором Японії, котрий зрікся престолу, був Кокаку. Він передав свій трон синові в 1817 році[7].
Японський уряд у січні 2017 р. розробив законопроект[8], що був розглянутий парламентом у травні 2017 року, за яким 1 травня 2019 року відбудеться церемонія дострокового вступу на престол нового імператора Японії Нарухіто.[9]
30 квітня 2019 року Акіхіто проголосив про своє зречення від престолу[10].
Офіційні функції
Незважаючи на те, що Імператор є обмеженим своїм конституційним положенням, він також опублікував кілька широкомасштабних заяв каяття до країн Азії за їхні страждання перебуваючи під японською окупацією, починаючи з вираження співчуття Китаю зробленому в квітні 1989 року, через три місяці після смерті його батька Імператора Сьови.
У червні 2005 року Імператор відвідав територію США — Сайпан,[11] місце битви у Другій світовій війні з 15 червня по 9 липня 1944 (Битва за Сайпан). У супроводі Імператриці Мічіко він помолився і поклав квіти до декількох пам'ятників вшановуючи не тільки загиблих японців, але й американських солдат, корейських робітників і місцевих остров'ян. Це була перша поїздка японського монарха на поле бою Другої світової війни за кордоном. Подорож до Сайпану була сприйнята з високою похвалою з боку японського народу, як і візити Імператора до військових меморіалів в Токіо, Хіросімі, Нагасакі і Окінаві в 1995 році.
Зречення престолу
13 липня 2016 року в ЗМІ з'явилася інформація, що Акіхіто планує відректися від престолу і передати трон своєму синові Нарухіто [12], яка була негайно спростована Управлінням імператорського двору Японії [13]. Однак уже 8 серпня те ж Управління імператорського двору випустило позачергове приватне відеозвернення імператора, в якому той підтвердив намір передати титул.[14]
Згідно з конституцією, монарх повинен виконувати свої функції довічно. Однак народ і уряд пішли назустріч побажанням Акіхіто. Влітку 2017 року парламент прийняв спеціальний закон, що дозволяє йому відректися від престолу. Подібного прецеденту в Японії не було протягом 202 років: з 1817 року, коли від трону відмовився імператор Кокаку (1771-1840 роки) - він також вирішив передати свої повноваження синові.
6 березня 2018 року уряд Японії затвердив спеціальний указ про проведення 30 квітня 2019 року церемонії зречення імператора Японії [15]. 24 лютого 2019 року в столиці пройшла урочиста церемонія з нагоди 30-річчя перебування на престолі Акіхіто.
Офіційна церемонія зречення від престолу пройшла в сосновому залі імператорського палацу в Район Тійода. На ній Акіхіто виголосив прощальну промову в присутності керівників трьох гілок влади - уряду на чолі з Сіндзо Абе, парламенту і Верховного суду, і ще 300 осіб. Після зречення Акіхіто отримав титул Імператора на спокої (上皇 дзе: ко, Emperor Emeritus), а після смерті стане відомий як імператор Хейсей - за назвою ери його правління.
Нагороди
Дата | Нагорода |
---|---|
7 січня 1989 — 1 травня 2019 | Суверен ордену Хризантеми |
7 січня 1989 — 1 травня 2019 | Суверен ордену Квітів паловнії |
7 січня 1989 — 1 травня 2019 | Суверен ордену Сонця, що сходить |
7 січня 1989 — 1 травня 2019 | Суверен ордену Священного скарбу |
7 січня 1989 — 1 травня 2019 | Суверен ордену Культури |
7 січня 1989 — 1 травня 2019 | Суверен ордена Коштовної корони |
Страна | Дата | Награда |
---|---|---|
Савойська династія | Лицар Вищого ордена Святого Благовіщення |
Галерея
-
1934
-
1938
-
З вчителькою-американкою Грей Вінінг, 1949
-
З бабусею, 1949
-
Молодий Акіхіто з батьком — імператором Сьова, 1950
-
З принцесою Такако, 1950
-
З батьками, 1952
-
З принцом Масахіто, 1952
-
1953
-
З принцесою Суга, 1954
-
З імператором Ефіопії Хайле Селассіє I, 1955
-
Весілля з Мітіко, 1959
-
Весілля з Мітіко, 1959
-
Поштова марка з нагоди весілля
-
Державний візит в Нідерланди, 1979
-
Відвідини острова Сайпан, 2005
-
Зустріч з Діком Чейні, 2007
-
Відвідини Канади, 2009
-
Новорічна промова, відео, 2010
-
2010
-
Імператорське подружжя зустрічається з Гілларі Клінтон, 17 квітня 2011
-
Зустріч з президентом США Бараком Обамою, 24 квітня 2014
-
Каліграфічний напис імені
-
Герб імператора Японії як лицаря Підв'язки
Примітки
- ↑ яп. 継宮, つぐのみや, цуґу-но-мія.
- ↑ яп. 明仁, あきひと.
- ↑ [1]
- ↑ Зречення імператора: Акіхіто востаннє звернувся до японського народу. ukrinform.ua. 30.04.2019.
- ↑ 歴代天皇一覧. Архів оригіналу за 8 грудень 2007. Процитовано 27 липень 2011.
- ↑ Указ Президента України № 25/2011 від 12 січня 2011 року «Про нагородження Акіхіто орденом князя Ярослава Мудрого»
- ↑ ЗМІ повідомили дату зречення імператора Японії від престолу. Процитовано 6 серпня 2016.
- ↑ Ніна Баликова (11 січня 2017). Коли буде наступний імператор?. Голос України — № 4. — С. 10. Процитовано 7 березня 2019.
- ↑ Enjoji, Kaori (1 грудня 2017 року). Japan Emperor Akihito to abdicate on April 30, 2019 (англ.). Tokyo: CNN. Архів оригіналу за 24.12.2018.
- ↑ Імператор Японії зрікається престолу. Вперше за 200 років
- ↑ Brooke, James (28 червня 2005). Visiting Saipan, Japan's Emperor Honors Dead. New York Times. Процитовано 9 серпня 2013.
- ↑ Japanese emperor Akihito plans to abdicate in coming years, national broadcaster reports.
- ↑ Японский император уже не отрекается от престола.
- ↑ Император Японии в обращении к народу выразил желание отказаться от титула при жизни.
- ↑ В Японии принят указ об отречении императора Акихито от престола.
Література
- В. І. Головченко. Акіхіто // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
Посилання
- Акігіто // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Королівське життя імператора Акіхіто // Фотодобірка. theatlantic.com.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Emperor Akihito |
Попередник: | Імператорський дім Японії 1989—2019 |
Наступник: |
Сьова тенно | Нарухіто |
|
|
- Народились 23 грудня
- Народились 1933
- Кавалери Великої зірки пошани «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Кавалери ланцюга ордена Карлоса III
- Кавалери Великого хреста ордена Карлоса III
- Кавалери ордена Спасителя
- Кавалери Великого хреста ордена Білого лева
- Лицарі Великого хреста ордена Нідерландського лева
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Кавалери Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН
- Кавалери ордена Хреста землі Марії з ланцюгом
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Олафа з ланцюгом
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Олафа
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого I ступеня
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I
- Кавалери ордена Серафимів
- Кавалери ордена Слона
- Кавалери ордена Вітовта Великого з золотим ланцюгом
- Кавалери Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Кавалери Великого хреста ордена Спасителя
- Кавалери ордена «Намисто Нілу»
- Кавалери Великого хреста ордена Ацтекського орла
- Кавалери ордена Сонця (Афганістан)
- Кавалери ордена «Сонце Свободи»
- Кавалери Великого хреста ордена Доброї Надії
- Кавалери ордена Корони Королівства
- Кавалери Великого Хреста Національного ордена Малі
- Кавалери ордена Білого Орла (Польща)
- Кавалери ордена Підв'язки
- Імператори Японії
- Кавалери ордена Святого Олафа
- Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення
- Кавалери ордена Ацтекського орла
- Люди на марках
- Кавалери Великого ланцюга ордена Південного хреста
- Кавалери Ордена «Намисто Нілу»
- Кавалери Великого хреста ордена Святих Маврикія і Лазаря
- Кавалери ордена Мануеля Амадора Герреро