Гривня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:32, 28 січня 2012, створена RedBot (обговорення | внесок) (r2.7.1) (робот змінив: ro:Grivnă)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гривня (значення).
Гривня
20 гривень
Файл:1-hryvnia-Ukraine.JPG
1 гривня
Держава(и) Україна
Банкноти 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 гривень
Монети 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок, 1 гривня
Символ Символ гривні
Літерний код UAH
Цифровий код 980
Центральний банк Національний банк України
Валютні курси
100 USD 797.7 UAH (28.10.2011)
100 EUR 1129.5 UAH (28.10.2011)
UAH 1 UAH (4 січня 2024)
CMNS: Гривня у Вікісховищі
Файл:G1 04 0.jpg
Гривня 2004
Файл:G1 06 0.jpg
Гривня 2006

Гри́вня (₴, код — UAH) — національна валюта України. Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2—16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку — копійку. Літерний код валюти — UAH, цифровий код — 980, скорочена назва — грн. Емісійний інститут — Національний банк України.

В обігу знаходяться:

  • банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень.
  • розмінні монети номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок.
  • обігові монети номінальною вартістю 1 гривня.

Передісторія гривні

У різні історичні періоди слово «гривня» означало мідяну монету у дві з половиною копійки, згодом — у три, і, нарешті, назву «гривеник» дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця традиція, як відомо, і за радянських часів).

Водночас із назвою «гривеник» у народі зберігалася й запозичена з польської мови назва «злотий», яка перейшла на срібну монету у п'ятнадцять копійок.

Сучасні етимологи виводять походження назви «гривня» від старослов'янського «гривня» — «намисто, браслет». І справді, у побуті Київської Русі існувала прикраса «шийна гривня» — золотий, прикрашений коштовним каменем обруч, що носився на шиї. «Гривнями» іноді називали також металеві амулети (медальйони), які також носилися на шиї (наприклад, так звані амулети-змійовики). Слово, мабуть, утворилося від праслов'янського кореня «грива» — «шия», що залишився в сучасній українській мові лише для визначення відповідної частини тіла деяких тварин. На думку етимологів, первісне значення слова «гривня» — «шийна прикраса» — доповнилося значенням «грошова одиниця» внаслідок звичаю робити шийні прикраси з монет. Цей звичай мав поширення в Україні й зберігся фактично до наших днів.

У часи Київської Русі (протягом ІХ-Х сторіч) основною грошовою одиницею стає арабський диргем (срібна монета, що пізніше рівнялася київській ногаті), що поширився в Європі внаслідок тодішньої інтенсивної торгівлі з мусульманськими країнами. Але першою спробою виготовлення системи власної валюти стало карбування під керівництвом князя Володимира Великого київських злотників і срібняків. Нині відомо багато зразків цих князівських монет. Злотник Володимира мав вагу в 4,4 гр., срібняк — довільна вага від 1,73 до 4,68 гр. На особовій стороні (аверсі) цих монет звичайно карбувалося зображення самого князя, на зворотному (реверсі) — князівський родовий знак (тризуб). Крім Володимира Великого, князівську монету чеканили також його син Ярослав Мудрий (1019—1054) і двоюрідний брат Ярослава Святослав Туровский, а також невідомий нині руський князь із хресним ім'ям Петро. Так, срібняк Ярослава мав на аверсі зображення святого заступника князя — Юрія Переможця, а на реверсі — знов-таки князівський знак тризуб. Проголосивши своїм Третім універсалом року утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі чистого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут.

Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та самостріла (герба Київського магістрату XVI—XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, — українською, російською, польською та єврейською (їдишем)[1].

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державного герба України. Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України — злотників та срібняків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам'ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»).

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані «Експедицію з заготовлення державних паперів», належав ескіз лише 100-карбованцевого знаку, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект герба Української Держави зі сполученням символів «тризуб» та «козак з мушкетом». Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили І.Золотов, І.Мозалевський, А.Богомазов та інші графіки.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави в обіг була такою: 5 січня 1918 року — 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута); 6 квітня 1918 року —25 та 50 карбованців («лопатки», ескізи О.Красовського); 17 жовтня 1918 року — 10, 100 та 500 («горпинки») гривень (ескізи Г.Нарбута); жовтень 1918 року — 1000 та 2000 гривень (ескізи І.Мозолевського); серпень 1919 року — 10 («раки») та 1000 карбованців (ескізи І.3олотова), 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута) та 250 карбованців («канарейки», ескіз Б.Романовського); жовтень 1919 року — 25 карбованців (ескіз А.Приходька).

Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.

«Більшовицькі тисячки», запроваджені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000 радянських карбованців). Це становище спричинилося до проведення у 1922—1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.

Грошова реформа та її передумови

Докладніше: Історія української гривні

Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в молодій державі повноцінної національної валюти. Такою валютою мала стати, згідно з традиціями як доби Київської Русі, так і періоду визвольних змагань 1917—1920 років, гривня. Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви «сотий», «резана», але врешті було віддано перевагу звичній уже «копійці». 1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді за ескізами В. І. Лопати. Однак в обіг в Україні з 1992 року було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, — український карбованець, або купоно-карбованець. Саме ця грошова одиниця ставала протягом 1992—1995 років жертвою інфляції, зумовленої економічною кризою перехідного періоду.

Посилення у 1995 році і першій половині 1996 року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема, значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є грошовою одиницею нашої держави.

25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні»[2].

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

Впродовж 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено, і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.

З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.

Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подією для нашої держави, в результаті якої було створено один з невід'ємних атрибутів державності — національні гроші. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грошової реформи у нашій державі, розглядаючи введення української валюти — гривні — як свідчення початку стабілізації української економіки.

Гривня на початку 21 ст.

Обсяги готівкової гривні за роками (грошовий агрегат M0).

Гривня є однією з найбільш недооцінених валют у світі. Для стабільного розвитку економіки на початку десятиліття було прийняте рішення про прив'язку до долара США. До фінансової кризи 1998 року гривня була досить сильною валютою, її курс був 1,8 грн до 1 долара США. У серпні 1998 року гривня знецінилася майже втричі. Курс ~ 5 гривень за долар встановився незмінним багато років. Як наслідок розвитку економіки і збільшення інвестицій в Україну склалися макроекономічні показники, котрі сприяють зміцненню української національної валюти. Незважаючи на баталії з курсом, його нестабільність, що можна було спостерігати час від часу за подій, які відбувалися під час виборів та інших політичних потрясінь, сумніватися в міцності гривні людям не доводилося. НБУ постійно доводиться нарощувати свою присутність на міжбанківському валютному ринку для скуповування іноземних валют.

Сумніватися в стабільності номінального валютного курсу українців змушувало одноденне підвищення офіційного курсу гривні з 5.19 до 5.05 грн./дол., що сталося 20 квітня 2005 року, і наступні заяви керівництва НБУ про намір поступово дедалі більше усуватися від втручання в процес курсоутворення. Головними передумовами для цих кроків, які наробили чимало галасу й сильно бентежили майже весь рік громадськість, стали протиріччя, закладені в принципах національної монетарної політики.[3]

За деякими оцінками, реальний курс гривні у 2007 році не повинен перевищувати 3 грн/дол. Як вважають деякі експерти, якби НБУ штучно не утримував прив'язку, за півроку курс в 4,8-4,5 грн за 1 дол. був би реальністю.[4]

НБУ готується зробити гривню вільноконвертованою валютою. Національний банк України думає відійти від практики щоденного регулювання курсу гривні, але відбутися це може не раніше 2009 року. [5]

Вартість американського долара у гривнях (1996—2011 роки)

Знак гривні «₴» у Windows

Операційна система Microsoft Windows має вбудовану підтримку вводу знаку (символу) гривні «₴» з клавіатури починаючи з версії Vista в українському розкладові клавіш: її слід набирати, утримуючи «Shift» — натиснути «'» (зліва від клавіші «1», угорі від «Tab»). У попередніх операційних системах на цьому місці була велика літера Ё.

У версіях Windows, старіших за Vista, знак гривні можна вводити за допомогою альтернативних розкладок клавіатури, наприклад за допомогою розкладки «Ukrainian Unicode». Після встановлення цієї розкладки, знак гривні можна набирати комбінацією клавіш «Правий Alt»+«Shift»+«3».

Монети

Докладніше: Розмінні та обігові монети України

Перші монети були викарбовані у 1992 році, але в обіг вони надійшли тільки у 1996 році. Монети були виготовлені на Луганському набойному заводі,[6] та на Монетному дворі Італії.[7]

З колекційною метою виробляються памятні та ювілейні монети номіналом 2, 5, 10, 20, 50, 100, 125, 200, 250, 500 гривень. [8]

Розмінні та обігова (1 гривня) монети, які зараз у обігу [9]
Зображення Номінал Параметри Опис Дата
Реверс Аверс Діаметр Товщина Маса Матеріал Гурт Аверс Реверс першого карбування випуску
Файл:1-kopiyka-Ukraine.JPG 1 копійка 16 мм 1,2 мм 1,5 г Нержавіюча сталь Гладкий Герб України, рік карбування Номінал 1992 2 вересня 1996
2 копійки 17,3 мм 1,2 мм 0,64 або 1,8 г Алюміній або нержавіюча сталь
5 копійок 24 мм 1,5 мм 4,3 г Нержавіюча сталь Рубчастий
Файл:10-kopiyok-Ukraine.JPG 10 копійок 16,3 мм 1,25 мм 1,7 г Латунь або алюмінієва бронза Рубчастий Герб Украіни, рік карбування Номінал 1992 2 вересня 1996
25 копійок 20,8 мм 1,35 мм 2,9 г Рубчастий із гладкими областями
50 копійок 23 мм 1,55 мм 4,2 г
Файл:1-hryvnia-Ukraine.JPG 1 гривня 26 мм 1,85 мм 7,1 або 6,9 г Напис: «ОДНА ГРИВНЯ», рік карбування. 1995 12 березня 1997

Починаючи з 2004 року НБУ випускає обігові монети номіналом 1 гривня нового дизайну; на стандартизованому аверсі монет розміщені зображення малого державного герба Украіни, номінал та рік випуску.

Обігові монети номіналом 1 гривня нового дизайну
Зображення Номінал Параметри Опис Дата
Аверс Реверс Діаметр Товщина Маса Матеріал Гурт Аверс Реверс першого карбування випуску
1 гривня 26 мм 1,85 мм 6,8 г Алюмінієва бронза Напис: «ОДНА ГРИВНЯ», рік карбування Герб України, давньоруський орнамент, номінал, рік карбування Володимир Великий 2004 25 жовтня 2004[10]
Файл:1-hrywnia-coin-2004-liberation from fascist invaders.jpg 1 гривня 26 мм 1,85 мм 6,8 г Алюмінієва бронза Напис: «ОДНА ГРИВНЯ», рік карбування Напис: «60 років визволення України від фашистських загарбників», лацкан піджака з орденами та медалями 2004 25 жовтня 2004[11]
Файл:1-hrywnia-coin-2005.jpg 1 гривня 26 мм 1,85 мм 6,8 г Алюмінієва бронза Напис: «ОДНА ГРИВНЯ», рік карбування Напис: «60 РОКІВ ПЕРЕМОГИ У ВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ 1941 — 1945», солдати, освітлені трьома прожекторами 2005 28 квітня 2005[12]
1 гривня 26 мм 1,85 мм 6,8 г Алюмінієва бронза Напис: «ОДНА ГРИВНЯ», рік карбування Напис: «65 РОКІВ ПЕРЕМОГИ 1945 — 2010», Орден Вітчизняної війни, Георгіївська стрічка, дві гвоздики біля Вічного вогню. 2010 28 квітня 2010[13]

Банкноти різних років випуску

Всі банкноти гривні, офіційно введені в обіг (починаючи з 1996 року), є законним платіжним засобом на території України. Разом з тим, з метою поліпшення організації готівкового обігу, НБУ проводить вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску[14][15]. Банкноти, що вилучаються, функціонують в обігу без обмеження терміну до їх повного вилучення.

Випуск 1992 року [16]
Зображення Номінал
(в гривнях)		 Розміри Основний колір[17] Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску вилучення з обігу
1 135 × 70 мм Оливковий Володимир Великий Руїни Херсонеса 1992 2 вересня 1996 15 липня 2003
2 Коричневий Князь Ярослав Мудрий Київський Софійський собор
5 Синій Гетьман Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів
10 Фіолетовий Іван Мазепа Києво-Печерська лавра
20 Сіро-коричневий Іван Франко Львівський оперний театр
Файл:UkraineP106b-50Hryven-1992(1996)-donatedoy f.jpg Файл:UkraineP106b-50Hryven-1992(1996)-donatedoy b.jpg
50
135×70 Червоний Михайло Грушевський Дім учителя (колишня Центральна Рада) В обігу не були
Файл:UkraineP106b-100Hryven-1992(1996)-donatedoy f.jpg Файл:UkraineP106b-100Hryven-1992(1996)-donatedoy b.jpg
100
 Зелений Тарас Шевченко Споруда Верховної Ради України
Випуск 1994—2001 років [16]
Зображення Номінал
(в гривнях)		 Розміри Основний колір[17] Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску вилучення з обігу
1 133 × 66 мм Зелено-коричневий Володимир Великий Руїни Херсонеса 1994 2 вересня 1996 1 грудня 2004
2 Помаранчево-коричневий Князь Ярослав Мудрий Київський Софійський собор 1995 1 вересня 1997 28 вересня 2004
Файл:5-Hryvnia-1994-front.gif Файл:5-Hryvnia-1994-back.gif 5 Синій Гетьман Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів 1994 14 червня 2004
10 Темно-синьо-червоний Іван Мазепа Києво-Печерська лавра 1 січня 2010
20 Коричнево-зелений Іван Франко Львівський оперний театр 1995
50 Фіолетово-жовтий Михайло Грушевський Будинок Верховної Ради України Не вказана на банкнотах 2 вересня 1996
100 Коричнево-зелений Тарас Шевченко Дзвіниця Софійського собору у Києві
200 Рожево-синій Леся Українка Замок Любарта в Луцьку 22 серпня 2001
Випуск 2003—2012 років [16][18]
Зображення Номінал
(в гривнях)		 Розміри
(мм)		 Основний
колір		 Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску
1 118 × 63 Сіро-зелений Володимир Великий Місто Володимира (Київ) 2004 1 грудня 2004
Жовто-синій 2006 22 травня 2006
2 Жовто-коричневий Ярослав Мудрий Київський Софійський собор 2004 28 вересня 2004
5 Синій Богдан Хмельницький Іллінська церква у селі Суботів 14 червня 2004
10 124 × 66 Червоний Іван Мазепа Панорама Києво-Печерської Лаври 2004 1 листопада 2004
2006[19] серпень 2006
20 130 × 69 Зелений Іван Франко Львівський оперний театр 2003 1 грудня 2003
50 136 × 72 Фіолетовий Михайло Грушевський Будинок Центральної Ради у Києві 2004 29 березня 2004
100 142 × 75 Жовто-зелений Тарас Шевченко Дніпро та сліпий бандурист з хлопчиком-поводирем 2005 20 лютого 2006
200 148 × 75 Рожевий Леся Українка Замок Любарта в Луцьку 2007 28 травня 2007
500 154 × 75 Персиковий Григорій Сковорода Києво-Могилянська академія 2006 15 вересня 2006

5 жовтня 2011 року з нагоди 20-ї річниці створення Національного банку України введено в обіг пам'ятні банкноти номіналом 50 гривень зразка 2004 року (2011 року випуску). На лицьовому боці банкнот спеціальною фарбою, що змінює колір із золотистого на зелений в залежності від кута зору, надруковано напис «НБУ 20 років». Всього видрукувано 1000 банкнот; вони є законним платіжним засобом на території України і функціонують в обігу разом з банкнотами номіналом 50 гривень зразка 2004 року попередніх років випуску.[20][21]

Пам’ятні банкноти [21]
Зображення Номінал
(в гривнях)		 Розміри
(мм)		 Основний
колір		 Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску
50 136 × 72 Фіолетовий Михайло Грушевський, напис «НБУ 20 років» Будинок Центральної Ради у Києві 2011 5 жовтня 2011

Цікаві факти

  • На купюрі у 10 гривень випуску 2004 року, на думку деяких експертів, обличчя Івана Мазепи насправді «змальоване» з портрета його наступника — Пилипа Орлика[22].

Виноски

  1. ↑ http://i043.radikal.ru/0801/ff/bce890b4b4f9.jpg 100 карбованців УНР
  2. ↑ Указ Президента України "Про грошову реформу в Україні" № 762/96 від 25 серпня 1996 року
  3. ↑ Стабільна гривня: головне — не злякати. Дзеркало тижня № 7 (586) 25 лютого — 3 березня 2006 http://www.dt.ua/2000/2040/52695/
  4. ↑ http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2007/07/26/103028 Експерт: Такої штучно слабкої національної валюти, як гривня, немає ніде
  5. ↑ http://ua.proua.com/news/2007/07/03/172201.html Нацбанк думає «відпустити» гривню. Але не скоро proUA / 03.07.2007
  6. ↑ Как появилась гривна. Podrobnosti.ua(рос.)
  7. ↑ Гривні-іммігрантки. Дзеркало тижня
  8. ↑ Ціни на ювілейні та пам'ятні монети «Національний банк України»
  9. ↑ Розмінні і обігові монети. Процитовано 29 июня 2008.
  10. ↑ Правління Національного банку України. Постанова N 476 «Про введення в обіг монет номіналом 1 гривня зразка 2004 року». {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  11. ↑ Обігова монета номіналом 1 гривня «60 років визволення України від фашистських загарбників»
  12. ↑ Обігова монета номіналом 1 гривня «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 — 1945 років»
  13. ↑ Обігова пам’ятна монета номіналом 1 гривня «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 — 1945 років»
  14. ↑ Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року». {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  15. ↑ Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень». {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  16. ↑ а б в Банкноти України. Процитовано 29 июня 2008.
  17. ↑ а б Дмитро Харітонов. Українські паперові гроші (1917—2005). — Київ : Купола, 2005. — 112 с. — ISBN 966-8679-03-2.
  18. ↑ Постанова НБУ № 55 від 04.03.2011 «Про випуск банкнот у 2011 і 2012 роках з підписом Голови Національного банку України С.Г.Арбузова»
  19. ↑ В серпні 2006 року в обіг була введена банкнота номіналом 10 гривень зразка 2004 року (2006 року випуску) зі зміненими кольорами дизайну та 2006 роком випуску.
  20. ↑ Про випуск пам’ятних банкнот з нагоди 20-ї річниці створення Національного банку України // Сайт НБУ
  21. ↑ а б Пам'ятна банкнота 50 гривень зразка 2004 року
  22. ↑ Політбоністика

Див. також

Поточний обмінний курс UAH
На Minfin.com.ua(укр.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD
На XE.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD
На fxtop.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гривня
Україна Україна в темах
Географія
Устрій
Історія
Символи
Державний лад
Оборона
Безпека
Економіка
Транспорт
і зв'язок
Соціум
Знання
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гривня&oldid=8698760