Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови

Прапор Південної Джорджії та Південних Сандвічевих островів Герб Південної Джорджії та Південних Сандвічевих островів
Прапор Герб
Девіз: "Leo Terram Propriam Protegat"  (Latin)
"Let the Lion protect his own land"
or "May the Lion protect his own land"
Гімн: "God Save the Queen"
Розташування Південної Джорджії та Південних Сандвічевих островів
Столиця Грютвікен (Кінг-Едвард-Пойнт)
Офіційні мови англійська
Державний устрій Британська заморська територія
 - глава держави Єлизавета II (королева Великобританії)
 - губернатор Південної Джорджії та Південних Сандвічевих островів Найджел Хейвуд
Площа
 - Загалом 3 903 км²
Населення
 - оцінка 2006 р. ~20 (n/a)
 - Густота 0,005/км² (n/a)
Валюта Фунт стерлінгів (GBP)
Часовий пояс  (UTC-2)
Домен інтернету .gs
Південна Георгія та Південні Сандвічеві острови — карта

Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови — британська закордонна територія на півдні Атлантичного океану. Далекі і негостинні острови, складаються з острова Південна Джорджія; (завдовжки 170 км і завширшки 29 км) що є найбільшим островом території і групи більш маленьких островів, відомих як Південні Сандвічеві острови.

Тубільного населення на островах немає, і зараз все населення - Британський урядовий офіцер, заступник поштмейстера, науковці і службовці Британського Антарктичного загону на Пташиному острові і в столиці, Кінг Едуард Поінт, і службовці музею в сусідньому Грютвікені.

Велика Британія заявила про суверенітет над Південною Джорджію у 1775, і над Південними Сандвічевими островами у 1908. Територія Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови була сформована в 1985; до цього управлялося як частина Фолклендських островів. Аргентина висловила претензії на Південну Джорджію у 1927, і на Південні Сандвічеві острови у 1938. Аргентина тримала морську станцію, Корбета Уругвай, у Порт Фарадей на острові Туле на Південних Сандвічевих островах з 1976, до 1982, коли її існування припинив Британський флот. Аргентинська заява про суверінетет над Південною Джорджією призвела до Фолклендської війни у 1982 , під час якої британська армія зайняла острів. У 2007 році було навіть випущено пам'ятну монету 2 фунти, приурочену до 25-річчя "звільнення" островів.

Історія[ред.ред. код]

Південна Джорджія[ред.ред. код]

Острів Південна Джорджія у 1675 відкрив Ентоні де ла Роше. На деяких ранніх картах, острів має назву острів Роше на інших острів Пепіс. Його опис дало комерційне іспанське судно Леон під ім'ям Сен-Мало 28 червня або 29 червня 1756,[1] і в 1775 капітан Джеймс Кук, перший хто зійшов на берег, картографував острів і назвав його "островом Джорджія" на честь Джорджа III --короля Великої Британії. Британські претензії на Південну Джорджію були вперше висловлені у 1843.

У 1882 німецька експедиція що спостерігала за рухом Венери, була розташована у Королівській бухті на південно-східній стороні острова.

В 19-му і в наступному 20-му сторіччі Південна Джорджія була базою мисливців на тюленів та китобоїв поки полювання на китів було закінчено в 1960-х. Перше постійне поселення китобоїв було засновано у Грютвікені в 1904 норвежцем Карлом Антоном Ларсеном під проводом Аргентинської рибальської компанії .[2][3], станція діяла до 1965.

Бази китобоїв діяли за договорами оренди, що надавалися британським губернатором Фолклендських Островів. Усі сім китобійних станцій розташовані на північному узбережжі починаючи із заходу:

Із кінцем китобійної промисловості, станції було покинуто. Лишилось декілька збережених будівель як наприклад музей і церква в Грютвікені, інші ж напівзруйновані.

Церква в Грютвікені
Острів Джемса Кука на мапі(1777, South-Up)
Центральна частина Південної Джорджії

Південні Сандвічеві острови[ред.ред. код]

П'ять південних островів архіпелагу Південні Сандвічеві острови відкрив Джеймс Кук у 1775; три північних острови відкрив Беллінсгаузен у 1819.Острови були названі Куком на честь графа Джона Монтег'ю 4-го графа Сандвічевого 1-й лорда Адміралтейства. Слово південний було додане пізніше, щоб відрізняти їх від Сандвічевих островів, зараз відомих, як Гаваї.

Велика Британія анексувала Південні Сандвічеві острови у 1908, об'єднав їх з іншою Антарктичною британською територією — з Фолклендськими островами.

Аргентина претендує на Південні Сандвічеві острови з 1938, і вимагала від Великої Британії залишити острови кілька разів: 25 січня 1955 — влітку 1956 Аргентина засновує літню станцію Теніенте Есквівел в бухті Фергюсон на південно-східному узбережжі острова Тулія. З 1976 до 1982, Аргентина тримала військово-морську базу Уругвай Корбета, в Порт Фарадей, на південно-східному узбережжі того ж острова. Британці виявили аргентинську присутність в 1978 і зробили декілька спроб дипломатичними засобами вирішити це питання, але результатів мирні переговори не дали, що й викликало Фолклендську війну. 20 червня 1982 базу було демонтовано.

Географія[ред.ред. код]

Більшість островів, здіймаються круто з моря, нерівні і гористі. На височинах острови постійно покриті льодом і снігом.

Архіпелаг Південна Джорджія[ред.ред. код]

Архіпелаг Південна Джорджія лежить в 1 390 км на південний схід від Фолклендських островів, між 54-55°Півд. широти і 36-38° зах. довготи. Архіпелаг охоплює крім острова Південна Джорджія,ще декілька окресних островків, загальною площею 3,756 км²

Острів Південна Джорджія, також має назву Пепіс острів або за іспанською Сан Педро має координати 54°15′ пд. ш. 36°45′ зх. д. / 54.250° пд. ш. 36.750° зх. д. / -54.250; -36.750Координати: 54°15′ пд. ш. 36°45′ зх. д. / 54.250° пд. ш. 36.750° зх. д. / -54.250; -36.750 та загальну площу 3,528 км². Гористий острів з не родючими ґрунтами. Одинадцять піків має висоту понад 2 000 м високо, на схилах є льодовики. Найбільший з льодовиків льодовик Фортуна.Найвища гора Маунт-Пейджет на хребті Аллардіс висотою 2,934 м.

Геологічно, острів складається з гнейсів і глинистих сланців, без сліду скам'янілостей.Можливо острів як і Фолклендські острови є продовженням гірської системи Анд.

Маленькі острови біля узбережжя острова Південна Джорджія:

Є декілька скель біля острова Південна Джорджія

  • Шаг Рок 185 км на північний захід від Південної Джорджії
  • Блек Рок 169 км на північний схід від Південної Джорджії
  • Клерк Рок 56 км на південний схід від Південної Джорджії

Південні Сандвічеві острови[ред.ред. код]

Фотографія острова Монтег'ю з космоса

Південні Сандвічеві острови (Іспанське ім'я: Islas Sandwich del Sur)— 11 вулканічних островів з діючими вулканами. Вони утворюють островну дугу з півночі на південь 56°18—59°27S, 26°23—28°08W, за 450 км на південний схід від Південної Джорджії.

На північний захід від Заводського острова є діючий підводний вулкан.

Наступна таблиця подає список Південних Сандвічевих островів з півночі на південь:

Острів (Іспанске ) Площа Найвищий пік Розташування
Острови Траверси
Мілководдя Захисника Мілководдя Захисника: -27 м 55°54′ пд. ш. 28°06′ зх. д. / 55.900° пд. ш. 28.100° зх. д. / -55.900; -28.100 (Мілководдя Захисника)
Заводський 25 км² гора Керрі 550 м 56°18′ пд. ш. 27°34′ зх. д. / 56.300° пд. ш. 27.567° зх. д. / -56.300; -27.567 (Заводський)
Лесків 0.3 км² Руддер Поінт: 190 м 56°40′ пд. ш. 28°08′ зх. д. / 56.667° пд. ш. 28.133° зх. д. / -56.667; -28.133 (Лесків)
Високий 35 км² гора Гудзон Mount Hodson: 915 км² 56°42′ пд. ш. 27°13′ зх. д. / 56.700° пд. ш. 27.217° зх. д. / -56.700; -27.217 (Високий)
острови Кандлемас (інді розглядаються разом з островами Траверси)
Кандлемас (Канделарія) 14 км² гора Андромеда: 550 м 57°05′ пд. ш. 26°39′ зх. д. / 57.083° пд. ш. 26.650° зх. д. / -57.083; -26.650 (Кандлемас)
Захисний (Vindicación) 5 км² Квадрант пік: 430 57°06′ пд. ш. 26°47′ зх. д. / 57.100° пд. ш. 26.783° зх. д. / -57.100; -26.783 (Захистний)
Центральні острови
Саундерс 40 км² гора Майкл: 990 м 57°48′ пд. ш. 26°28′ зх. д. / 57.800° пд. ш. 26.467° зх. д. / -57.800; -26.467 (Саундерс)
Монтег'ю (Джордж) 110 км² Гора Беллінда: 1370 м 58°25′ пд. ш. 26°23′ зх. д. / 58.417° пд. ш. 26.383° зх. д. / -58.417; -26.383 (Монтег'ю)
Брістол (Бланка) 46 км² гора Дарнлей: 1100 м 59°03′ пд. ш. 26°30′ зх. д. / 59.050° пд. ш. 26.500° зх. д. / -59.050; -26.500 (Брістол)
Південні Туле (Tule del Sur)
Беллінсгаузена 1 км² Базіліск пік 255 м 59°25′ пд. ш. 27°05′ зх. д. / 59.417° пд. ш. 27.083° зх. д. / -59.417; -27.083 (Беллінсгаузен)
Острів Кука, Південні Сандвічеві острови 20 км² Гора Гармер: 1115 м 59°26′ пд. ш. 27°09′ зх. д. / 59.433° пд. ш. 27.150° зх. д. / -59.433; -27.150 (Кук)
Туле або Моррел острів 14 км² гора Ларсен: 710 м 59°27′ пд. ш. 27°18′ зх. д. / 59.450° пд. ш. 27.300° зх. д. / -59.450; -27.300 (Туле)
Південні Сандвічеві острови 310 км² гора Белінда: 1370м

Географія[ред.ред. код]

Постійно холодне море підтримує холодний морський клімат на островах, і тому погода - не постійна і жорстка.Типові щоденні максимальні температури в Південній Джорджії на рівні моря - близько 0 °C взимку (серпень) і 7.5 °C влітку (січень). Зимові мінімальні температури - зазвичай близько −5 °C і рідко падають нижче за −10 °C . Кількість річних опадів в Південній Джорджії становить близько 1500 мм, зазвичай це дощ зі снігом або сніг, який можливий в будь-якому місяці. Усередині острова, снігова лінія влітку знаходиться на висоті близько 300 м.

Західні вітри дмуть весь рік. Завдяки цьому на східній (підвітряній) стороні Південної Джорджії набагато кращий клімат, ніж на західній. Погодні умови загалом роблять острови важкими для наближення суден, хоча північне узбережжя Південної Джорджії має декілька великих бухт, які забезпечують добре швартування. Під дією вітру (фену) східний край гір висушується і підігрівається, що створює дещо приємніші умови, температура влітку підіймається часом вище 20 °C.

Моря, що оточують південну Джорджію, холодні цілий рік через близькість Антарктичної циркумполярної течії. Море зазвичай залишається вільним від пакового льоду взимку, хоча тонкий лід можливий у бухтах.[4] Температура моря падає до 0 °C наприкінці серпня і підвищуються до близько 4 °C тільки напочатку квітня.

Південні Сандвічеві острови - набагато холодніші, ніж Південна Джорджія, так як вони далі на південь і більше відчувають холодний подих Антарктиди. Їх оточує морська крига з середини травня до кінця листопада (навіть довше на півдні).[5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.cema.edu.ar/ceieg/arg-rree/7/7-104.htm Historia de las Relaciones Exteriores de la Argentina
  2. La Infanteria de Marina en el conflicto del Atlantico Sur, Jorge Alberto Erecaborde. The original quote in Spanish is: La Compañia Argentina de Pesca SA, al amparo de las leyes argentinas y bajo su bandera, se instala en Grytviken".
  3. Historia General de las Relaciones Exteriores de la República Argentina
  4. South Georgia official website – environment – ocean
  5. General Survey of Climatology V12, 2001, Edited by Landsberg, Elsevier publishing

Джерела[ред.ред. код]