Рейд в Індійський океан
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Рейд в Індійський океан (англ. Indian Ocean raid, яп. セイロン沖海戦) — рейд 1-го Ударного авіаносного з'єднання Імперського флоту Японії в період з 31 березня по 10 квітня 1942 з метою знищення та виведення з ладу військово-морських баз союзників та порушення систем морських комунікацій в акваторії Індійського океану.
Після успішного завершення Малайської кампанії, опанування Сінгапуром та іншими успіхами в Південно-Східній Азії, а також завданням рішучої поразки флоту союзників у битві в Яванському морі, японське флотське керівництво зосередило свої основні зусилля на західному напрямку. Для знищення Східного флоту Великої Британії, підтримки своїх військ, що билися в Бірмі та знищення військових транспортів, що діяли в східній частині Індійського океану, командування Імперським флотом Японії відправило Об'єднане авіаносне угруповання, що складалося з 1-го Ударного авіаносного з'єднання Імперського флоту Японії під командуванням віцеадмірала Наґумо, Малайського флоту віце-адмірала Одзава та підводного флоту.
Японський Малайський флот атакував першим. Після забезпечення десантної операції з висадки на Андаманські острови, віцеадмірал Одзава продовжив рух на захід, топлячи усі судна, що ставали в нього на шляху. 6 квітня 1942 флот розпочав повітряні атаки по двох портах на східному узбережжі Британської Індії, потопивши 23 судна та вивівши з ладу безліч портових структур та об'єктів перед тим, як відступити.
Водночас японські субмарини баражували західне узбережжя Індії, здійснюючи розвідку та принагідно знищуючи поодинокі кораблі та судна союзників. Так, підводний човен I-10, патрулюючи західніше острову Мадагаскар, потопив 9 транспортних суден та серйозно пошкодив британський лінкор «Раміліз».
Задача знищення британського Східного флоту покладалася на основний склад угруповання — авіаносну ударну групу віцеадмірала Наґумо, яка мала 6 ударних авіаносців з більш ніж 300 літаками палубної авіації за підтримки 4 лінійних кораблів, 7 важких та 2 легких крейсерів і 19 есмінців.
Попри відверто слабку готовність британського флоту в Індійському океані до відбиття атак та низку помилок, віце-адміралу[1] Дж. Сомервіллю вдалося вивести свій значно слабкіший флот з портів Цейлону і направити їх південніше на атол Адду на Мальдівах. Атаці японської авіації піддалися лише старі допоміжний крейсер та есмінець в бухті Коломбо, які затонули. Японці розбомбили основні споруди порту та збили близько 27 британських літаків. Другою атакою японським льотчикам вдалося знайти та потопити 2 важких крейсери зі складу британського флоту.
9 квітня Наґумо розпочав чергову атаку на британські повітряні та морські об'єкти інфраструктури поблизу цейлонського порту Тринкомалі. В результаті нападу були потоплені легкий авіаносець «Гермес», австралійський есмінець «Вампайр» та корвет «Голліхук».
12 квітня флот Тюїті Наґумо, який перебував беззмінно в океані з листопада 1941 року, повернув до Японії на відпочинок та відновлення, втративши за час битви менш за 30 літаків.
- Бій біля мису Спартівенто
- Мальтійські конвої
- Битва за острів Вейк
- Філіппінська операція (1941–1942)
- Останній похід «Ямато»
- Малайська операція
- Виноски
- ↑ З боку британсько-австралійсько-голландського флоту в битві брали участь: 3 авіаносці «Гермес», «Індомітебл», «Фомідебл»; 5 лінкорів «Воспайт», «Раміліз», «Резолюшн», «Роял Соверін»,«Рівендж»; 2 важких крейсери «Дорсетшир», «Корнуолл»; 5 легких крейсерів: «Каледон», «Драгон», «Емеральд», «Ентерпрайз», голландський «Якоб ван Хемскерк»; 15 есмінців: «Паладин», «Пантер», «Хотспар», «Фоксхаунд», «Гріфін», «Ерроу», «Дікой», «Форчун», «Скаут», «Тенедос», австралійські «Нейпір», «Нестор», «Норман», «Вампайр», голландський «Ісаак Свірз»
- ↑ 6 авіаносців: «Акагі», «Хірю», «Сорю», «Дзуйкаку», «Сьокаку», «Рюдзьо»; 4 лінкори «Конго», «Харуна», «Хієй», «Кірішіма»; 7 важких крейсерів «Тоне», «Тьокай», «Тікума»,«Кумано», «Мікума», «Судзуя», «Могамі»; 2 легких крейсери: «Абукума», «Юра»; 19 есмінців: Уракадзе, Танікадзе, Ісокадзе, Хамакадзе, Касумі, Араре, Кагеро, Сіранухі, Акігумо, Фубукі, Сіраюкі, Хацуюкі, Миракумо, Амагірі, Асагірі, Сіракумо, Югірі
- Джерела
- WW2DB.com: Raids into Indian Ocean
- Royal Air Force History: Battle for Ceylon
- Order of Battle Indian Ocean Raids 31 March through 10 April 1942 [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Raids into the Indian Ocean (March 31 — April 9, 1942) [Архівовано 17 січня 2014 у Wayback Machine.]
- World War II: Indian Ocean Raid [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Operation «C»: The Indian Ocean Raid [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Indian Ocean raid. на desertwar.net. (англ.)
- D'Albas, Andrieu (1965). Death of a Navy: Japanese Naval Action in World War II. Devin-Adair Pub. ISBN 0-8159-5302-X.
- Dull, Paul S. (1978). A Battle History of the Imperial Japanese Navy, 1941–1945. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-097-1.
- Gill, G. Hermon (1968). Volume II – Royal Australian Navy, 1942–1945. Australia in the War of 1939–1945. Canberra: Australian War Memorial. Архів оригіналу за 27 серпня 2006. Процитовано 20 листопада 2006.
- Morison, Samuel Eliot (1958 (reissue 2001)). The Rising Sun in the Pacific 1931 – April 1942, vol. 3 of History of United States Naval Operations in World War II. Castle Books. ISBN 0-7858-1304-7.
- Tomlinson, Michael The Most Dangerous Moment: The Japanese Assault on Ceylon 1942, London: William Kimber & Co Ltd, 1976, ISBN 955-564-000-9.
|
Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
