Вулиця Волощака

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Волощака
Львів
Voloshchaka Street, Lviv.JPG
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь поета Андрія Волощака
Історичні відомості: колишні назви
Обозова, Ляґерштрассе, Обозова, Обозна
польського періоду (польською) Obozowa
радянського періоду (українською) Обозова, Обозна
радянського періоду (російською) Обозовая, Обозная
Загальні відомості
Протяжність 90 м
Координати початку 49°49′47″ пн. ш. 24°01′48″ сх. д. / 49.829889° пн. ш. 24.030250° сх. д. / 49.829889; 24.030250Координати: 49°49′47″ пн. ш. 24°01′48″ сх. д. / 49.829889° пн. ш. 24.030250° сх. д. / 49.829889; 24.030250
Координати кінця 49°49′45″ пн. ш. 24°01′49″ сх. д. / 49.82917° пн. ш. 24.030472° сх. д. / 49.82917; 24.030472
Поштові індекси 79011[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділення ВПЗ № 11 (вул. Івана Франка, 91/93)[1]
Забудова класицизм, сецесія
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
commons:Вулиця Волощака у Вікісховищі

Вулиця Волощака — вулиця у Галицькому районі міста Львів, неподалік від історичного центру. Пролягає від вулиці Дмитра Вітовського до вулиці Зарицьких, паралельно до вулиці Турецької.

Історія[ред. | ред. код]

Виникла на межі XIXXX століть. У 1901 році отримала назву вулиця Обозова (протягом німецької окупації — Ляґерштрассе). У липні 1944 року на нетривалий час була повернена передвоєнна назва, а від 1946 року — вулиця Обозна. Сучасну назву має з 1979 року, на честь українського поета Андрія Волощака, який мешкав неподалік.

Забудова[ред. | ред. код]

Вулиця забудована триповерховими будинками у архітектурних стилях класицизм та модерн. Пам'ятки архітектури на вулиці відсутні.

№ 3. Певний час тут мешкав польський поет Збіґнєв Герберт. Нині тут міститься продюсерський центр Наталки Карпи «Карпаратион», при якому діє дитяча школа естрадного мистецтва.[2]

№ 4. Тут мешкав професор ботаніки Львівського університету, доктор Теофіл Цєсєльський.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]