Вулиця Шопена (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Шопена
Львів
Будинок (вул. Шопена, 5)
Будинок (вул. Шопена, 5)
Район Галицький
Назва на честь Фридерика Шопена
Колишні назви
Шопена, Вальцерґассе
польського періоду (польською) Szopena
радянського періоду (українською) Шопена
радянського періоду (російською) Шопена
Загальні відомості
Протяжність 160 м.
Координати початку 49°50′30″ пн. ш. 24°01′15″ сх. д. / 49.8418278° пн. ш. 24.0209778° сх. д. / 49.8418278; 24.0209778Координати: 49°50′30″ пн. ш. 24°01′15″ сх. д. / 49.8418278° пн. ш. 24.0209778° сх. д. / 49.8418278; 24.0209778
Координати кінця 49°50′32″ пн. ш. 24°01′13″ сх. д. / 49.8423778° пн. ш. 24.0203833° сх. д. / 49.8423778; 24.0203833
Поштові індекси 79007[1]
Транспорт
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 7[2]
Поштові відділення ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудова історизм, класицизм
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Шопена (Львів) на Вікісховищі

Вулиця Шопена — вулиця у Галицькому районі міста Львів, неподалік від історичного центру, яка сполучає вулиці Гребінки з вулицею Богдана Лепкого та має форму літери «Т».

Назва[ред. | ред. код]

Забудова[ред. | ред. код]

У забудові вулиці переважають архітектурні стилі — історизм, класицизм. Один з будинків є пам'яткою архітектури місцевого значення:[2]

  • № 5. Триповерхова кам'яниця, в якій за Польщі містився магазин кухонного посуду Кошлі. Нині — багатоквартирний житловий будинок.
  • № 7. Триповерхова наріжна кам'яниця, на рівні третього поверху якої розташовані дві скульптури-погруддя. Справа — погруддя Фредерика Шопена, на честь якого названа вулиця, а зліва — погруддя Станіслава Монюшка. Ім'ям творця польської національної опери Станіслава Монюшка колись називалася коротенька вуличка, що сполучала сучасні вулиці Шопена та Богдана Лепкого, а нині — другий виїзд з вулиці Шопена, що знаходиться біля цього будинку.[4] Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 1094.[2] У цій кам'яниці до 1939 року містилася торгівельна аґенція «Віндобона» та майстерня з виробництва меблів «Фамета».[5]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]