Вулиця Гуцульська (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Гуцульська
Львів
Початок (вигляд з вул. Лисенка)

Початок (вигляд з вул. Лисенка)
Район Личаківський
Історичні відомості: колишні назви
До кошар (до 1871), Червона (1871), Люблінської унії (1885), Ауершперґґассе (1943), Люблінської унії (грудень (1944),
Загальні відомості
Протяжність 150 м
Координати початку 49°50′35″ пн. ш. 24°02′17″ сх. д. / 49.8433250° пн. ш. 24.0381833° сх. д. / 49.8433250; 24.0381833
Координати кінця 49°50′41″ пн. ш. 24°02′19″ сх. д. / 49.8447472° пн. ш. 24.0386556° сх. д. / 49.8447472; 24.0386556
Транспорт
Рух двосторонній, односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Парки Регіональний ландшафтний парк «Знесіння»
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Гуцульська у Вікісховищі


Ву́лиця Гуцу́льська — вулиця Личаківського району Львова, що з'єднує вулицю Лисенка із вулицею Кривоноса. Сучасну назву отримала в грудні 1944 року.

Попередні назви[ред.ред. код]

  • До кошар, або Кошарова (пол. Do koszar, Koszarowa) — названа не пізніше 1871 року. Пов'язана із військовими казармами (кошарами), що розміщені неподалік у будівлі колишньої Театинської колегії.
  • Червона (пол. Czerwona) — названа 1871 року. Пов'язана із назвою Червоний кляштор (Червоний монастир) — так називали будівлю колишньої Театинської колегії через червону черепицю, котрою вона була вкрита.
  • Люблінської унії (пол. Unii Lubelskiej). Названа так у 1885 році на честь об'єднання Литви та Польщі (Люблінської унії).
  • Ауершперґґассе — названа у 1943 році під час німецької окупації.
  • Люблінської унії — повторно названа у липні 1944 року.[1]

Опис[ред.ред. код]

Рух на вулиці двосторонній, по одній смузі для руху в кожному напрямку. Однак ділянка від початку до стику із вул. Миклухо-Маклая — одностороння. Через це в'їзд на Гуцульську безпосередньо з вул. Лисенка заборонено (в'їзд можливий лише через вул. Миклухо-Маклая). Від 1910 року до березня 1970 року вулицею проходив маршрут трамваю № 12.[джерело?] Покриття — бруківка. У вересні 2008 року завершено ремонт, під час якого бруківку перемощено.[2] Кінцева частина вулиці Гуцульської є частиною західної межі, що відділяє Регіональний ландшафтний парк «Знесіння» від охоронної зони парку.

Забудова[ред.ред. код]

Нумерація будинків бере початок від вулиці Лисенка. Забудована з непарної сторони. На парній стороні знаходиться лише будинок № 2 на самому початку. Решту непарної сторони займає огорожена ділянка довкола колишнього Палацу Дідушицьких. Забудова кінця XIX — початку XX століть. Неоренесансні будинки № 3—19 споруджені за спільними проектами Мавриция Зильберштайна і Якуба Кроха у 18921896 роках[3].

  • № 5. У 19001944 роках тут містився конвент сестер ордену Назаретанок[4].
  • № 7, 9. Тут до 1944 року містився виховний заклад імені Найсвятішої Родини[4].
  • № 9а. Будинок займає студія ТРК «Львівська хвиля».[5]
  • № 11а. Відділення «Приватбанку».[6]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 18. — ISBN 966-603-115-9.
  2. Західна інформаційна корпорація, 4 вересня 2008. Відремонтована вулиця Гуцульська у Львові нарешті відкрита... Переглянуто 29 вересня, 2010
  3. Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 464. — ISBN 978-966-7007-68-8..
  4. а б Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów : Centrum Europy, 2003. — S. 49. — ISBN 966-7022-26-9.
  5. Офіційний сайт ТРК «Львівська хвиля» Контакти Переглянуто 29 вересня, 2010
  6. Офіційний сайт «Приватбанку» Офисы во Львове (рос.) Переглянуто 29 вересня, 2010