Вулиця Руданського (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Руданського
Львів
Вулиця Руданського.jpeg
Район Галицький
Назва на честь Степана Руданського
Історичні відомості: колишні назви
Таньскєй, Гоервеґґассе, Танської, Готельна
польського періоду (польською) Tańskiej
радянського періоду (українською) Танської, Готельна, Руданського
радянського періоду (російською) Танской, Готельная, Руданского
Загальні відомості
Протяжність 75 м
Поштові індекси 79005[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття асфальт
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Руданського у Вікісховищі

Ву́лиця Руданського — вулиця в Галицькому районі Львова. З'єднує вулицю Вороного з проспектом Шевченка. Початок нумерації будинків ведеться від будинку на проспекті Шевченка, 6. Вулиця заасфальтована.

Вулиця утворилася, в результаті подальшої забудови за готелем «De Russie», побудованого у 1812 році Жоржем Гоффманом. У 1900 році вулиця була названа на честь польського прозаїка, перекладача та дитячої письменниці Клементини Танської. Тоді то була просто вузька вуличка для піших прогулянок, яка з'єднувала вулиці Академічну та Круту між собою.

В листопаді 1941 року була перейменована на «Гоервеґґассе», а в липні 1944 року їй було повернуто попередню назву. В жовтні 1945 року вулиця отримала назву «Готельна», завдяки безпосередній близкості до готелю «Інтурист» (у 1945—1990 роках назва готелю «Жорж»), а в грудні цього ж року вулиці знову повернуто історичну назву — вул. Танської. У 1946 році чергове перейменування і вулиця отримує свою сучасну назву — вулиця Степана Руданського[2],[3].

Будівлі[ред.ред. код]

№ 1. У 19011939 роках будинок займала «Польська книгарня»[4] Бернарда Полонецького[5]. У радянські часи в будинку діяла кав'ярня, де полюбляли збиратися львівські музиканти та магазин «Продукти»[6]. Нині приміщення займають — заклад харчування мережі бістро «Смачні сезони»[7]; салон мобільного зв'язку «Мобакс»[8]та клуб «Rafinad People»[9].

№ 3. Побудований у 1900 році за проектом Альфреда-Владислава Захаревича[10]. Нині цей будинок займають — офіс Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області[11]; салон краси «Модна лінія», бюро перекладів «Азбука»[12].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів: Світ, 2001. — 128 с., укр., лат., пол. та нім. мови. — ISBN 966-603-115-9.
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова.— НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с.
  • Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів: Світ, 2008. — 390 с. — ISBN 978-966-7022-79-2.
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie // Wydanie drugie.— Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 275 s.: 102 il. z planem miasta (пол.)


Лев, якого зображено на Гербі Львова Це незавершена стаття про Львів.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.