Вулиця Руданського (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Руданського
Львів
вул. Руданського

вул. Руданського
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь Степана Руданського
Історичні відомості: колишні назви
Таньскої, Гоервеґґассе, Танської, Готельна
польського періоду (польською) Tańskiej
радянського періоду (українською) Танської, Готельна, Руданського
радянського періоду (російською) Танской, Готельная, Руданского
Загальні відомості
Протяжність 75 м
Координати початку 49°50′07″ пн. ш. 24°01′50″ сх. д. / 49.8353833° пн. ш. 24.0307167° сх. д. / 49.8353833; 24.0307167
Координати кінця 49°50′08″ пн. ш. 24°01′45″ сх. д. / 49.8355778° пн. ш. 24.0293167° сх. д. / 49.8355778; 24.0293167
Поштові індекси 79005[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки кам'яниці № 3
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[2]
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Руданського у Вікісховищі

Ву́лиця Руданського — вулиця у Галицькому районі міста Львова, що сполучає вулицю Вороного з проспектом Шевченка. Початок нумерації будинків ведеться від будинку на проспекті Шевченка, 6.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця утворилася, в результаті подальшої забудови за готелем «De Russie», побудованого у 1812 році Жоржем Гоффманом. У 1900 році вулиця мала назву  — вулиця Танської, на честь польського прозаїка, перекладача та дитячої письменниці Клементини Танської. Тоді то була просто вузька вуличка для піших прогулянок, яка з'єднувала вулиці Академічну та Круту між собою.

Під час німецької окупації, у листопаді 1941 року була перейменована на Гоервеґґассе, а в липні 1944 року їй було повернуто довоєнну назву. В жовтні 1945 року вулиця отримала назву Готельна, завдяки безпосередній близкості до готелю «Інтурист» (у 1945—1990 роках назва готелю «Жорж»), а в грудні цього ж року вулиці черговий раз повернуто довоєнну назву. У 1946 році чергове перейменування і вулиця отримує свою сучасну назву — вулиця Степана Руданського, на честь українського поета, перекладача Степана Руданського[3],[4].

Забудова[ред.ред. код]

№ 1. У 19011939 роках будинок займала «Польська книгарня»[5] Бернарда Полонецького[6]. У радянські часи в будинку діяла кав'ярня, де полюбляли збиратися львівські музиканти та магазин «Продукти»[7]. Нині приміщення займають — заклад харчування мережі бістро «Смачні сезони»[8]; салон мобільного зв'язку «Мобакс»[9]та клуб «Rafinad People»[10].

№ 3. Кам'яниця споруджена у 1900 році за проектом львівського архітектора Альфреда Захаревича[11]. Нині цей будинок займають — офіс Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області[12]; салон краси «Модна лінія», бюро перекладів «Азбука»[13].

№ 5. Цю адресу наприкінці 1940-х років мала артіль «Косметична культура» львівської Облхімхарчпромспілки[14].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. / Бірюльов Ю.. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 482. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — ISBN 966-603-115-9.
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова.— НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с.
  • Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів: Світ, 2008. — 390 с. — ISBN 978-966-7022-79-2.
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie // Wydanie drugie.— Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 275 s.: 102 il. z planem miasta (пол.)
  • Дудыкевич Б. Справочник. Львов. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. — 3000 прим. (рос.)
Лев, якого зображено на Гербі Львова Це незавершена стаття про Львів.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.