Вулиця Маєра Балабана

Вулиця Маєра Балабана Львів
Початок вулиці
Район	Галицький
Назва на честь	Маєра Балабана
Історичні відомості: колишні назви
Сонячна бічна перша ліворуч, Берка Йоселовича, Леся Українкаґассе, Сергія Лазо
польського періоду (польською)	Berka Joselewicza
радянського періоду (українською)	Сергія Лазо
радянського періоду (російською)	Сергея Лазо
Загальні відомості
Протяжність	270 м
Координати початку	49°50′47″ пн. ш. 24°01′26″ сх. д.
Координати кінця	49°50′48″ пн. ш. 24°01′12″ сх. д.
Поштові індекси	79007
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова	класицизм, модерн, промислова
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Вулиця Маєра Балабана у Вікісховищі

Ву́лиця Ма́єра Балаба́на — вулиця у Галицькому районі міста Львова. Простягається від вулиці Пантелеймона Куліша на захід до вулиці Джерельної.

Прилучаються вулиці Котлярська та Ляйнберга.

Історія

Вулиця Балабана існувала вже у XVIII століття, її зображено на плані Львова 1766 року Жана Ігнатія ду Дефі. До 1870-х років вулиця називалася Сонячною бічною першою ліворуч. У 1871 році отримала назву вулиця Берка Йоселовича, на честь учасника повстання під проводом Тадеуша Костюшка. У 1943—1944 роках, протягом нацистської окупації, вулиця називалася на честь Лесі Українки — Леся Українкаґассе; після звільнення Львова від нацистів вулиці було повернуто стару назву. З 1946 року, із встановленням у Львові радянської влади, називалася вулицею Сергія Лазо, на честь більшовицького діяча Сергія Лазо. Сучасну назву вулиця отримала у 1992 році, на честь львівського історика Маєра Шмуеля Балабана.

Забудова

Вулиця забудована переважно на межі ХІХ і ХХ століть прибутковими будинками у стилі історизму і модерну, кількома промисловими будівлями, будинками у стилі конструктивізму 1930-х та 1970-х років. З 1871 року нумерація будинків починалася від Джерельної вулиці, а приблизно на початку ХХ століття склався сучасний порядок нумерації.

Вулиця розташована у межах історичної місцевості — Краківського передмістя. До війни тут був один з єврейських кварталів Львова.

Будинки

• Будинок № 1 — триповерхова будівля кінця ХІХ століття.
• Будинок № 2 — наріжна триповерхова прибуткова будівля у стилі історизму. На початку XX століття тут розташовувалися друкарня і книгарня єврейських видань У. В. Салата, а також ресторан Байле Руди.
• Будинок № 3 — триповерховий прибутковий будинок, зведений наприкінці XIX століття і перебудований на початку XX століття. Фасад будинку прикрашений пілястрами тосканського ордеру, що розташовані між вікнами другого і третього поверхів. На третьому поверсі — балкон з металевою балюстрадою у стилі пізнього модерну. У 1929 році тут розташовувалася кравецька майстерня І. Шапіри.
• Будинок № 4 — триповерховий прибутковий будинок, зведений у 1890-х роках у стилі історизму. Вікна другого поверху прикрашені трикутними сандриками.
• Будинок № 5 — наріжна будівля, прибутковий будинок 1890-х років. Зведений у стилі історизму, має три поверхи. Вікна другого поверху прикрашені трикутними сандриками, також на другому поверсі зрізаного наріжника міститься балкон з металевою балюстрадою у стилі необароко. Власником кам'яниці був Герш Вольф Рапп. У 1906 році на першому поверсі будівлі була влаштована хасидська синагога «Бет Цві Зеф Рапп» (роботи з перебудови проводив архітектор Михайло Маркович), також діяло єврейське доброчинне товариство «Дім Раппа». За радянських часів тут розташовувалися магазин уцінених товарів та магазин з обслуговування інвалідів.
• Будинок № 6 — двоповерховий прибутковий будинок кінця ХІХ століття. Фасад на рівні другого поверху прикрашений пілястрами коринфського ордеру. У 1929 році тут функціонувалa торгівля мішками М. Аустер, розташовувалися магазин кухонного посуду Л. Ноєр та фотоательє Файля.
• Будинок № 7 — триповерхова наріжна будівля кінця ХІХ століття. У 1910-х роках тут був шинок Йосифа Флінґера.
• Будинок № 8 — типовий прибутковий будинок 1890-х років. Зведений у стилі історизму, має два поверхи. У 1920-х роках тут розташовувалися магазин молитовників Меєра Штруммера i римарська майстерня Ф. Туха. У подвір'ї кам'яниці у 1923 році було зведено синагогу товариства «Мелехес Генох», автором проекту був архітектор Леон Каршевський. Після Другої світової війни колишню синагогу перебудували.
• Будинок № 10 — двоповерховий прибутковий будинок 1890-х років у стилі історизму.
• Будинок № 11 — триповерховий прибутковий будинок 1890-х років у стилі історизму. У 1910-х роках тут функціювала молочарня Маєра Феніґа, у 1930-х — цукернича фабрика Айзека Любліна.
• Будинок № 13 — найстаріший будинок на вулиці, зведений у 1870-х роках. Подвір'я одноповерхового будинку забудоване господарськими спорудами. У 1910-х тут була фабрика содової води Берла Брюка та Йосифа Кальтера.
• Будинок № 15 — наріжна триповерхова будівля. На початку XX століття тут був ресторан Мар'яна Штрауха, у 1930-х роках — крамниця фарб Ляйзора Кляйна. За радянських часів тут до 1955 року містилася редакція газети «Сталинское знамя».
• Будинок № 17 — наріжна триповерхова будівля. У 1910-х роках тут розташовувався ресторан Бейлі Рот.
• Будинок № 20 — прибутковий будинок початку XX століття, має три поверхи, зведений у стилі модерну. У 1910-х роках тут було бюро реклами та афіш М. Гереніка, у 1930-х роках — кравецька майстерня Г. Блязер
• Будинок № 21 — типовий прибутковий будинок 1890-х років. Має три поверхи. У першій половині XX століття тут містилася пекарня Ґрубера.
• Будинок № 22 — будинок початку XX століття. Має три поверхи, зведений у стилі модерну. Збереглося оздоблення сіней і сходової клітки. До війни тут був магазин взуття Капера та виготовлення рекламних плакатів.
• Будинок № 23 — типовий прибутковий будинок 1890-х років. Був зведений триповерховим, пізніше прибудовано четвертий поверх. У 1919 році тут функціювала хімічна пральня і фарбувальня Саула Бекерманна.
• Будинок № 24 — двоповерхова будівля кінця ХІХ століття. У 1930-х роках тут були склад старого заліза і металів Шорра та шматярня Йосифа Ноєра. З 1924 року тут міститься синагога «Кегілат Шабат».
• Будинок № 25 — типовий п'ятиповерховий будинок 1970-х років. Збудований на місці старої кам'яниці.
• Будинок № 27 — двоповерховий будинок початку XX століття. У 1930-х роках тут був склад дерева Беньяміна Цінклера.
• Будинок № 29 — наріжний будинок початку XX століття. Має три поверхи, зведений у стилі модерну. До війни тут розташовувалася пекарня Зандгауса.

На місці розібраних у 2008 році будинків № 12 та № 14 на початку XX століття були котлярські майстерні Нухіма Бальштайна та Соломона Шранца, від яких пішла назва сусідньої вулиці Котлярської, у 1910-х — американський млин та парова пекарня Емануеля Маєра, у 1916 році — електрична пекарня «Меркурій», у 1930-х роках — фабрика паперових виробів Ілляша Корнблюма та торгівля взуттям Лейзора Каплера. За радянських часів тут розташовувалася Львівська бавовняно-ткацька фабрика. З 2009 року тут ведеться будівництво сучасного житлового комплексу з підземним паркінгом.

Джерела

• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 7. — ISBN 966-603-115-9.
• Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 435-436. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Сварник І. Балабана вулиця // Енциклопедія Львова: в 2 т. / Під ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів: «Літопис», 2007. —656 с. — Т. 1. — ISBN. URL.
• Мельник І. Довкола Високого Замку. — Львів : Апріорі, 2010. — С. 113-115. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-32-0.

Посилання

• Вулиця Маєра Балабана
• Вул. Балабана, 05 — житловий будинок
• Вул. Балабана, 12 — колишній будинок фабрики