Вулиця Маєра Балабана
| Вулиця Маєра Балабана Львів | |
|---|---|
.JPG) Початок вулиці | |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Маєра Балабана |
| Колишні назви | |
| Сонячна бічна перша ліворуч, Берка Йоселовича, Леся Українкаґассе, Сергія Лазо | |
| польського періоду (польською) | Berka Joselewicza |
| радянського періоду (українською) | Сергія Лазо |
| радянського періоду (російською) | Сергея Лазо |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 270 м |
| Координати початку | 49°50′47″ пн. ш. 24°01′26″ сх. д. / 49.846417° пн. ш. 24.024083° сх. д.Координати: 49°50′47″ пн. ш. 24°01′26″ сх. д. / 49.846417° пн. ш. 24.024083° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′48″ пн. ш. 24°01′12″ сх. д. / 49.846722° пн. ш. 24.020222° сх. д. |
| Поштові індекси | 79007 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Забудова | класицизм, модерн, промислова |
| Зовнішні посилання | |
| У проекті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Маєра Балабана на Вікісховищі | |
Ву́лиця Ма́єра Балаба́на — вулиця у Галицькому районі міста Львова. Простягається від вулиці Пантелеймона Куліша на захід до вулиці Джерельної.
Прилучаються вулиці Котлярська та Ляйнберга.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця Балабана існувала вже у XVIII століття, її зображено на плані Львова 1766 року Жана Ігнатія ду Дефі. До 1870-х років вулиця називалася Сонячною бічною першою ліворуч. У 1871 році отримала назву вулиця Берка Йоселовича, на честь учасника повстання під проводом Тадеуша Костюшка. У 1943—1944 роках, протягом нацистської окупації, вулиця називалася на честь Лесі Українки — Леся Українкаґассе; після звільнення Львова від нацистів вулиці було повернуто стару назву. З 1946 року, із встановленням у Львові радянської влади, називалася вулицею Сергія Лазо, на честь більшовицького діяча Сергія Лазо. Сучасну назву вулиця отримала у 1992 році, на честь львівського історика Маєра Шмуеля Балабана.
Забудова[ред. | ред. код]
Вулиця забудована переважно на межі ХІХ і ХХ століть прибутковими будинками у стилі історизму і модерну, кількома промисловими будівлями, будинками у стилі конструктивізму 1930-х та 1970-х років. З 1871 року нумерація будинків починалася від Джерельної вулиці, а приблизно на початку ХХ століття склався сучасний порядок нумерації.
Вулиця розташована у межах історичної місцевості — Краківського передмістя. До війни тут був один з єврейських кварталів Львова.
Будинки[ред. | ред. код]
- Будинок № 1 — триповерхова будівля кінця ХІХ століття.
- Будинок № 2 — наріжна триповерхова прибуткова будівля у стилі історизму. На початку XX століття тут розташовувалися друкарня і книгарня єврейських видань У. В. Салата, а також ресторан Байле Руди.
- Будинок № 3 — триповерховий прибутковий будинок, зведений наприкінці XIX століття і перебудований на початку XX століття. Фасад будинку прикрашений пілястрами тосканського ордеру, що розташовані між вікнами другого і третього поверхів. На третьому поверсі — балкон з металевою балюстрадою у стилі пізнього модерну. У 1929 році тут розташовувалася кравецька майстерня І. Шапіри.
- Будинок № 4 — триповерховий прибутковий будинок, зведений у 1890-х роках у стилі історизму. Вікна другого поверху прикрашені трикутними сандриками.
- Будинок № 5 — наріжна будівля, прибутковий будинок 1890-х років. Зведений у стилі історизму, має три поверхи. Вікна другого поверху прикрашені трикутними сандриками, також на другому поверсі зрізаного наріжника міститься балкон з металевою балюстрадою у стилі необароко. Власником кам'яниці був Герш Вольф Рапп. У 1906 році на першому поверсі будівлі була влаштована хасидська синагога «Бет Цві Зеф Рапп» (роботи з перебудови проводив архітектор Михайло Маркович), також діяло єврейське доброчинне товариство «Дім Раппа». За радянських часів тут розташовувалися магазин уцінених товарів та магазин з обслуговування інвалідів.
- Будинок № 6 — двоповерховий прибутковий будинок кінця ХІХ століття. Фасад на рівні другого поверху прикрашений пілястрами коринфського ордеру. У 1929 році тут функціонувалa торгівля мішками М. Аустер, розташовувалися магазин кухонного посуду Л. Ноєр та фотоательє Файля.
- Будинок № 7 — триповерхова наріжна будівля кінця ХІХ століття. У 1910-х роках тут був шинок Йосифа Флінґера.
- Будинок № 8 — типовий прибутковий будинок 1890-х років. Зведений у стилі історизму, має два поверхи. У 1920-х роках тут розташовувалися магазин молитовників Меєра Штруммера i римарська майстерня Ф. Туха. У подвір'ї кам'яниці у 1923 році було зведено синагогу товариства «Мелехес Генох», автором проекту був архітектор Леон Каршевський. Після Другої світової війни колишню синагогу перебудували.
- Будинок № 10 — двоповерховий прибутковий будинок 1890-х років у стилі історизму.
- Будинок № 11 — триповерховий прибутковий будинок 1890-х років у стилі історизму. У 1910-х роках тут функціювала молочарня Маєра Феніґа, у 1930-х — цукернича фабрика Айзека Любліна.
- Будинок № 13 — найстаріший будинок на вулиці, зведений у 1870-х роках. Подвір'я одноповерхового будинку забудоване господарськими спорудами. У 1910-х тут була фабрика содової води Берла Брюка та Йосифа Кальтера.
- Будинок № 15 — наріжна триповерхова будівля. На початку XX століття тут був ресторан Мар'яна Штрауха, у 1930-х роках — крамниця фарб Ляйзора Кляйна. За радянських часів тут до 1955 року містилася редакція газети «Сталинское знамя».
- Будинок № 17 — наріжна триповерхова будівля. У 1910-х роках тут розташовувався ресторан Бейлі Рот.
- Будинок № 20 — прибутковий будинок початку XX століття, має три поверхи, зведений у стилі модерну. У 1910-х роках тут було бюро реклами та афіш М. Гереніка, у 1930-х роках — кравецька майстерня Г. Блязер
- Будинок № 21 — типовий прибутковий будинок 1890-х років. Має три поверхи. У першій половині XX століття тут містилася пекарня Ґрубера.
- Будинок № 22 — будинок початку XX століття. Має три поверхи, зведений у стилі модерну. Збереглося оздоблення сіней і сходової клітки. До війни тут був магазин взуття Капера та виготовлення рекламних плакатів.
- Будинок № 23 — типовий прибутковий будинок 1890-х років. Був зведений триповерховим, пізніше прибудовано четвертий поверх. У 1919 році тут функціювала хімічна пральня і фарбувальня Саула Бекерманна.
- Будинок № 24 — двоповерхова будівля кінця ХІХ століття. У 1930-х роках тут були склад старого заліза і металів Шорра та шматярня Йосифа Ноєра. З 1924 року тут міститься синагога «Кегілат Шабат»[1].
- Будинок № 25 — типовий п'ятиповерховий будинок 1970-х років. Збудований на місці старої кам'яниці.
- Будинок № 27 — двоповерховий будинок початку XX століття. У 1930-х роках тут був склад дерева Беньяміна Цінклера.
- Будинок № 29 — наріжний будинок початку XX століття. Має три поверхи, зведений у стилі модерну. До війни тут розташовувалася пекарня Зандгауса.
На місці розібраних у 2008 році будинків № 12 та № 14 на початку XX століття були котлярські майстерні Нухіма Бальштайна та Соломона Шранца, від яких пішла назва сусідньої вулиці Котлярської, у 1910-х — американський млин та парова пекарня Емануеля Маєра, у 1916 році — електрична пекарня «Меркурій», у 1930-х роках — фабрика паперових виробів Ілляша Корнблюма та торгівля взуттям Лейзора Каплера. За радянських часів тут розташовувалася Львівська бавовняно-ткацька фабрика. З 2009 року тут ведеться будівництво сучасного житлового комплексу з підземним паркінгом.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 7. — ISBN 966-603-115-9.
- Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 435-436. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Сварник І. Балабана вулиця // Енциклопедія Львова: в 2 т. / Під ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів: «Літопис», 2007. —656 с. — Т. 1. — ISBN. URL.
- Мельник І. Довкола Високого Замку. — Львів : Апріорі, 2010. — С. 113-115. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-32-0.
Посилання[ред. | ред. код]
- Вулиця Маєра Балабана
- Вул. Балабана, 05 — житловий будинок
- Вул. Балабана, 12 — колишній будинок фабрики
