Перейти до вмісту

Мартин Пушкар

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пушкар Мартин)
Мартин Пушкар
Народження1598
Овруч, Київське воєводство, Річ Посполита
Смерть1 (11) червня 1658
Полтава, Полтавський полк, Гетьманщина
Національністьрусин-українець
Країна Річ Посполита
Гетьманщина
Приналежність Річ Посполита
Гетьманщина
ЗванняПолковник
КомандуванняПолтавський полк
Війни / битвиХмельниччина
 • Облога Збаража
 • Похід на Ясси
 • Берестецька битва
 • Битва під Вінницею
 • Битва під Таборівкою
 • Придушення Городок-Бедриківський бунту
 • Жванецька битва
 • Битва під Брацлавом
 • Охматівська битва
 • Похід на Львів
Повстання Пушкаря та Барабаша
РідПушкарі-Ресинські
ДітиКирило Пушкаренко
Іван Пушкар-Коломак
Марко Пушкар-Коломак

Марти́н Іва́нович Пушка́р (1598, Овруч, Річ Посполита — 1 (11) червня 1658, Полтава, Гетьманщина) — видатний український козацький військовий і політичний діяч часів Хмельниччини, успішний полководець, послідовник гетьмана Богдана Хмельницького, полковник полтавський (16491658), один із меценатів заснування Хрестоздвиженського монастиря в Полтаві, політичний опонент Іван Виговського, ідейний натхненник і ватажок повстання, спрямованого проти влади останнього.

Життєпис

[ред. | ред. код]
«Обрання полковником Мартина Пушкаря» С.Васильківський.

Походив з Любецької шляхти — родину Пушкарів-Ресинських було нобілітовано за часів Сигізмунда II Августа[1][2]. До 1648 року Пушкар перебував на Запорожжі[3]. Згадку про нього як одного з очільників визвольного повстання містить дума «Про Хмельницького і Барабаша»:

Оттогді-то Хмельницький
Як сії слова зачував,
Так на кума свого Барабаша
Велике пересердіє мав,
Сам на доброго коня сідав,
Слугу свого повіреного з собою забирав.
Оттогді-то припало йому з правої руки
Чотири полковники:
Первий полковниче — Максиме ольшанський,
А другий полковниче — Мартине полтавський,
Третій полковниче — Іване Богуне,
А четвертий — Матвій Бороховичу.
Оттогді-то вони на славну Україну прибували,
Королевські листи читали,
Козакам козацькі порядки давали.

У реєстрі 1649 року під іменем «Мартина Пушкаренка» записаний полковником полтавським і згадується в поході 1649 року до Збаража. Згодом узяв участь у поході 1650 року на Ясси, 1651 року Дем'яна Лисовця до Кам'янця та 1651 року до Берестечка. У березні 1651 року, на чолі козацьких полків прийшов на допомогу Івану Богуну, який обороняв Вінницю. Згодом брав участь у Білоцерківській виправі 1651 року, поході 1652 року до Кам'янця, 1653 року до Бедрихова Городка, 1653 року до Жванця, Брацлавській битві 1654 року та поході 1655 року до Охматова. Учасник Охматівської битви 1655 року, у якій очолював передовий полк, котрий першим зійшовся у бою з наступаючими частинами польського війська. За життя гетьмана Хмельницького Мартин Пушкар взяв також участь у поході 1655 року до Львова та у поході 1657 року Юрія Хмельницького до Наливайкового Броду.

Після смерті Богдана Хмельницького та наступних дій окремих владців, очолюваних Іваном Виговським, Пушкар виступив у збройній опозиції до останнього. У грудні 1657-го царем підписано наказову грамоту про підкорення Мартина Пушкаря Виговському. В січні полковник видав маніфест супроти того, наприкінці місяця сповіщаючи Діонісія Балабана про незгоду «черні» з обранням Виговського гетьманом[4]. Перші сутички закінчилися перемогою більш досвідченого полтавського полковника та 1 червня 1658 року під Полтавою військо Виговського разом із союзними силами кримського хана, на чолі з Карач-Беєм, розгромило сили Пушкаря. Сам бунтівний полковник загинув у бою.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У Полтаві Мартину Пушкарю в 1987-му відкрито пам'ятний знак на вулиці Великотирнівській, у межах колишньої Пушкарівки, котру в XVII ст. одержав у спадок Пушкар.

Також у Полтаві є вулиця Мартина Пушкаря.

Вулиця Пушкарська у місті Дніпро.

У місті Полтава є мікрорайон Пушкарівський[5].

У Полтавській області є село Пушкарівка.

У літературі

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кондратьєв І.,Кривошея В. «Нариси історії Чернігівщини періоду козацтва: Любеч.» ст.84-85 К., 1999. — 109 с.
  2. В. В. Кривошея «Козацька еліта Гетманщини» Київ 2008 ст.104
  3. Majewski W. Puszkar (Puszkarenko) Martyn… — S. 455
  4. Кривошея В. В. Українське козацтво в національній пам'яті. Полтавський полк. Том І — Ч.: «Десна Поліграф», 2014 — С.8
  5. Начальник ОВА перейменує 32 вулиці та селища у Полтаві: майбутні назви. ЗМІСТ (укр.). 21 липня 2024. Процитовано 21 липня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]