2016 у науці
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| 2016 рік у науці | ||
| 2014 2015 — 2016 — 2017 2018 | ||
| Див. також: Інші події у 2016 | ||
Найважливішими подіями у царині науки 2016 року стали: експериментальне підтвердження існування гравітаційних хвиль; обґрунтування ймовірності існування в Сонячній системі Дев'ятої планети; відкриття екзопланети Проксима Центавра b, що нагадує Землю, та розташована у системі найближчої до Сонця зорі — Проксима Центавра; перемога штучного інтелекту AlphaGo у професійного гравця в ґо; втановлення факту, що деякі хребетні тварини (акула гренландська) можуть жити до 400 років. Науковці стикнулися з новими викликами з боку природи, які поки не можуть успішно подолати, — пандемією вірусу Зіка, що викликає мікроцефалію.
- 7 січня — астрономи ідентифікували скупчення галактик IDCS 1426[en], яке є наймасивнішим і найвіддаленішим від Землі. Воно розташоване за 10 мільярдів світлових років від Сонячної системи[1].
- 17 січня на Міжнародній космічній станції під час роботи 46-її експедиції вперше заквітували рослина, це була декоративна цинія[2].
- 20 січня науковці Каліфорнійського технологічного інституту Костянтин Батигін та Майкл Браун опублікували статтю, в якій на основі розрахунків обґрунтували ймовірність існування в Сонячній системі Дев'ятої планети[3].
- 27 січня — оголошено, що комп'ютерна програма AlphaGo вперше виграла у професійного гравця в ґо без єдиного шансу на перемогу (матч проходив у жовтні 2015 року)[4].
- 4 лютого у Центрі космічних польотів імені Ґоддарда закінчено монтування основного дзеркала телескопу ім. Джеймса Вебба[5].
- 11 лютого міжнародна група вчених з обсерваторії LIGO в США експериментально підтвердила існування гравітаційних хвиль, передбачених майже сто років тому загальною теорією відносності Альберта Ейнштейна[6].
- 17 лютого Агентство аерокосмічних досліджень Японії запустило на орбіту рентгенівський космічний телескоп Astro-H[7].
- 2 березня космічний корабель «Союз TMA-18M» із трьома космонавтами на борту успішно повернувся на Землю, на цьому закінчилася робота 46-ї експедиції на Міжнародній космічній станції. У результаті американцем Скотом Келлі та росіянином Михайлом Корнієнком було встановлено рекорд тривалості безперервного перебування людей на МКС, який становить 340 діб. До цього тривалі експедиції на орбіту здійснювалися тільки на станції «Мир» майже 20 років тому[8].
- 3 березня космічний телескоп «Габбл» знайшов найвіддаленішу з усіх виявлених досі галактик, яка отримала номер GN-z11. Вік галактики — 13,4 млрд років[9].
- 9 березня — повне сонячне затемнення, яке можна було спостерігати в північній і центральній частинах Тихого океану і в східній частині Індійського океану.
- 10 березня в журналі «Science» опубліковано результати досліджень японських вених, які свідчать про винайдення бактерії Ideonella sakaiensis, яка здатна гідролізувати поширений пластик ПЕТФ за допомогою дії двох ферментів: ПЕТФ-гідролази, ПЕТФази, яка перетворює ПЕТФ на моно(2-гідроксіетил)-терефталеву-кислоту, що далі перетворюється на терефталеву кислоту[en] та етиленгліколь за допомогою ензиму МГЕТази[10].
- 14 березня з космодрому «Байконур» стартувала ракета, яка доставить на Марс дослідні модулі — орбітальний апарат Trace Gas Orbiter і десантний модуль «Скіапареллі». Планується, що на політ місії на Марс піде сім місяців[11].
- Українська вчена-математик Марина Вязовська розв'язала задачу про пакування куль у 8-мірному просторі[12].
- 15 березня — у віддаленій Західній Австралії виявлено візерунки кілець фей (формування посушливої трави) у спініфексі; їх перше відкриття за межами Намібії.
- 19 березня пілотований космічний корабель «Союз ТМА-20М» доставив на борт Міжнародної космічної станції трьох космонавтів експедицій 47 і 48[13].
- 23 березня з мису Канаверал, США, стартував транспортний космічний корабель Cygnus CRS OA-6[en]. 26 березня він пристикувався до МКС. Корабель доставив на борт МКС 3395 кг корисного вантажу[14].
- 25 березня повідомлено про синтез бактерії JCV-syn3.0 з найменшим геномом, з яким може існувати вільноживучий організм, розміром у 531 тис. пар основ, що кодує 473 гени[15].
- 26 березня повідомлено про втрату зв'язку з космічним телескопом «Astro-H» через нез'ясовану причину. На місці супутника-обсерваторії рухаються 5 фрагментів, які очевидно є частинами супутника[16].
- 29 березня. Вчені заявили про виявлення ознак загибелі коралів Великого бар'єрного рифу[17].
- 30 березня. Встановлено, що людина флореська, або «гобіт», існувала на десятки тисяч років раніше, ніж попередньо вважалося, і ймовірно зникла під впливом діяльності людини сучасної[18].
- У Монсо-ле-Мін (Франція) знайдені рештки павукоподібної тварини Idmonarachne brasieri[en] віком 305 мільйонів років, яка є сестринською групою до павуків, проте не має павутинних бородавок[19].
.jpg)
- 8 квітня після успішного запуску автоматичного вантажного корабля SpaceX CRS-8 Dragon компанії SpaceX здійснено повернення і м'яку посадку першого ступеня ракети-носія «Falcon 9» на плаваючу платформу[20].
- 8 квітня остаточно підтверджено, що причиною загибелі від 150 000 до 200 000 сайгаків у Казахстані у травні 2015 року була бактерія Pasteurella multocida. У результаті загинуло 70 % популяції сайгаків, які належать до видів, що перебувають на межі зникнення[21].
- 20 квітня — Національне управління океанічних і атмосферних досліджень розпочало експедицію щодо вивчення Маріанського жолобу з наукового судна англ. Okeanos Explorer за допомогою дистанційно керованих камер, які транслюють зображення в режимі онлайн. Експедиція триватиме до 10 липня[22].
- 22 квітня — фармацевтична компанія AstraZeneca розпочала масштабний проект по секвенуванню 2 мільйонів індивідуальних геномів людини для дослідження варіацій в генах, що пов'язані з хворобами проте рідко зустрічаються у популяції[23].
- 28 квітня Роскосмос здійснив перший запуск з нового космодрому «Восточний» в Амурській області: ракета-носій «Союз-2.1а» вивела на цільову орбіту три супутники[24].
- 3 травня комп'ютерні науковці вирішили проблему трійок Буля — Піфагора згенерувавши 200 терабайтний файл на кластері Stampede [25].
- 9 травня — проходження Меркурія по диску Сонця.
- 12 травня — встановлено можливість абіотичного синтезу двох з чотирьох нуклеотидів які формують молекулу РНК в умовах, що існували на Землі мільярди років тому, і можливо дали початок життю на Землі. Попередні 2 нуклеотиди вдалось синтезувати в абіотичних умовах ще у 2009 році[26].
- 13 травня — на Кометі Чурюмова — Герасименко виявлено гліцин, фосфор і безлічі органічних молекул, в тому числі сірководень (H2S) і ціанистий водень (HCN) — це підтримує гіпотезу про те, що комети були постачальниками ключових молекул для пребіотичної хімії по всій Сонячній системі і, зокрема, до ранньої Землі[27].
- 17 травня завершено дослідження майже 900 наукових статей, опублікованих за останні 30 років, щодо впливу генетично модифікованих культур на організм людини та довкілля. За результатами досліджень не виявлено будь-яких ознак негативного впливу продуктів із ГМ-культур на здоров'я людини.[28]
- 25 травня археолог Константінос Сісмандіс повідомив про знахідку 2400-річної могили Арістотеля біля Стагіри[29][30].
- 30 травня у рамках засідання Ради з питань конкурентоспроможності Ради Європейського Союзу було затверджено заклик про перехід всіх наукових публікацій Європи у відкритий доступ до 2020 року[31].
- 2 червня — астрономи за допомогою орбітального телескопу «Габбл» з'ясували, що Всесвіт розширюється на 5-9 % швидше, ніж вважали раніше[32].
- 8 червня Міжнародний союз фундаментальної та прикладної хімії (IUPAC) запропонував назви та символи нових хімічних елементів: 113-й ніхон (Nh), 115-й московій (Mc), 117-й теннессін (Ts) і 118-й оганессон (Og) на честь Японії, Московії, Теннессі та Юрія Оганесяна[33][34].
- 15 червня вчені LIGO і Virgo заявили про другий випадок експериментальної фіксації гравітаційних хвиль[35][36]
- Астрономи оголосили про відкриття п'ятого квазісупутника Землі, що згодом отримав назву 469219 Камооалева[37].
- 18 червня після 186 діб роботи на навколоземній орбіті корабель «Союз ТМА-19М» з трьому космонавтами на борту відстикувався від Міжнародної космічної станції. Успішна посадка відбулася за декілька годин у казахстанському степу[38].
- 20 червня Санвей Тайхулайт, вироблений і встановлений в Усі (Китай), обійшов Тяньхе-2 у рейтингу ТОП500 найпотужніших суперкомп'ютерів[39][40].
- 22 червня індійська ракета-носій PSLV-C34[en] вивела з космодрому на острові Шрихарикота 20 супутників на сонячно-синхронну орбіту[41].
- 26 червня Китай запустив космічний корабель «Чанчжен-7»[42].
- 28 червня у надрах Східно-Африканського рифту біля танзанійського озера Еясі знайдено газове родовище гелію[43][44].
- Знайдені залишки пташиного пір'я віком до 99 мільйонів років у відкладах крейдового періоду, коли ще існували динозаври. Морфологія пір'я схожа на сучасне пташине перо[45].
- 3 липня у Китаї завершено будування П'ятсотметрового апертурного сферичного телескопу, він розпочне роботу вже у вересні 2016 року[46].
- 4 липня запущений у 2011 році космічний апарат Юнона успішно вийшов на орбіту Юпітера[47].
- 7 липня космічний корабель Союз МС-01 (модернізована версія Союз ТМА-М) із трьома космонавтами на борту стартував до МКС[48].
- Більше 100 лауреатів нобелівської премії підписали відкритий лист у підтримку використання ГМО, таких як рис з вітаміном A[49].
- 18 липня — успішний запуск SpaceX CRS-9 — автоматичного вантажного корабля Dragon компанії SpaceX та успішне повернення першого ступеню ракети Falcon 9.
- 25 липня повідомлено про знахідку в геномах андаманців алелі невідомого виду вимерлих людей, відмінного від денисівців і неандертальців[50][51]
- 26 липня літак на сонячній енергії Solar Impulse 2 завершив першу у світі навколосвітню подорож[52].
- 28 липня в рамках місії «Екзомарс-2016», з метою виведення на високоеліптичну орбіту Марса, був проведений маневр для корекції параметрів польоту космічного апарату ExoMars Trace Gas Orbiter. Двигун апарата був увімкнений впродовж 52 хвилин[53]
.jpg)
.jpg)
- 1 серпня — використовуючи результати аналізів ДНК понад 450 000 клієнтів компанії 23andMe, дослідники вперше виділили 15 регіонів, які генетично пов'язані із депресією[54].
- 4 серпня — закінчилася місія першого китайського місяцеходу Юйту, що пропрацював 2,5 року замість запланованих 3 місяців[55].
- Відкрито молекулярний механізм геліотропізму молодого соняшника та орієнтації квіток після зацвітання на схід[56][57].
- 5 серпня — аналіз більшої кількості даних, отриманих у результаті роботи Великого андронного колайдера продемонстрували, що зафіксований раніше двохфотонний пік при масі 750 ГеВ був, ймовірно, лише статистичною флуктаацією[58].
- 6 серпня — Китай запустив перший власний супутник мобільного зв'язку «Tiantong-01». Його вивела на орбіту ракета-носій «Long March-3B»[59].
- 11 серпня — вночі пік метеорного потоку персеїд.
- 12 серпня — дослідники з Копенгагенського університету за допомогою радіовуглецевого датування встановили, що акула ґренландська має найдовшу тривалість життя серед нині існуючих на Землі хребетних тварин. Серед 28 досліджених особин вік однієї самки оцінено в 300 років[60][61].
- 14 серпня — компанія SpaceX успішно запустила за допомогою ракети-носія Falcon 9 на геостаціонарну орбіту японський супутник зв'язку JCSAT-16, після чого перший ступінь ракети успішно повернувся на морську платформу в Атлантичному океані[62].
- 16 серпня Китай запустив перший у світі супутник квантового зв'язку Мо-цзи[63].
- 18 серпня у Великій Британії здійснено перший політ найбільшого у світі гібридного дирижаблю Airlander 10[64].
- 19 серпня на Міжнародній космічній станції американські астронавти, учасники 48-ї експедиції Дж. Вільямс і К. Рубенс здійснили вихід у відкритий космос. Вони встановили новий багатофункціональний стикувальний шлюз, призначений для стикування космічних кораблів Boeing і SpaceX, а також провели підготовчу роботу для встановлення другого такого шлюзу. Стикувальний шлюз було доставлено до МКС 20 липня кораблем Dragon SpaceX CRS-9[65].
- 25 серпня у зоні, придатній для життя, найближчої до Сонця зірки відкрита екзопланета[66].
- 26 серпня на Землю повернувся вантажний космічний корабель «SpaceX CRS-9». Він доставив з Міжнародній космічній станції понад 1 тону вантажів для НАСА. Це наукові та технологічні зразки[67].
- 29 серпня — на Гавайських островах завершився експеримент[en] із симуляції життя на Марсі тривалістю 1 рік, в якому брало участь 6 осіб[68].
.jpg)
- 1 вересня — щорічне Сонячне затемнення[en], яке можна було спостерігати в Африці.
- Австралійські дослідники виявили найдавніші викопні рештки організмів у формації з Гренландії, їх вік становить 3,7 млрд років[69].
- У Флориді (США) на пусковий платформі SLC-40 на мисі Канаверал під час заливання ракетного палива стався вибух ракети Falcon 9. Ракету із супутником ізраїльської компанії «Spacecom Ltd» втрачено, постраждалих немає. Руйнування пускової платформи призведе до зміщення графіку запуску космічних апаратів[70].
- 7 вересня космічний корабель «Союз ТМА-20М» із трьома космонавтами 47-ї та 48-ї експедицій на МКС успішно повернувся на Землю[71].
- 8 вересня НАСА запустило космічний апарат «OSIRIS-REx» для дослідження астероїда 101955 Бенну[72].
- 15 вересня Китай запустив ракету-носій з орбітальним модулем «Тяньгун-2», до якого в жовтні повинен пристикуватися пілотований космічний корабель[73].
- 21 вересня вчені повідомили, що на основі дослідження ДНК людей, можна стверджувати, що для всіх людей, які нині мешкають за межами Африки можна простежити походження від єдиної популяції в Африці 50—80 тис. років тому[74].
- 22 вересня вчені з Ізраїлю та США з використанням 3D-моделювання та рентгенівських променів розшифрували другий найдавніший сувій Старого Завіту[75].
- 25 вересня повідомлено про початок роботи найбільшого у світі радіотелескопу «FAST» у Китаї[76].
- 27 вересня повідомлено про перший у світі випадок народження дитини «від трьох батьків» у результаті штучного запліднення[77].
- 28 вересня:
- Повідомлено, що російський авіахолдинг S7 Group придбав плавучий космодром «Морський старт». Предметом угоди є корабель Sea Launch Commander, платформа Odyssey з установленим на них обладнанням ракетного сегмента, наземне обладнання у базовому порту Лонг-Біч (США) і товарний знак Sea Launch.[78]
- Ілон Маск, засновник і власник компанії SpaceX, представив програму колонізації Марса, що займе 40—100 років. Перший космічний корабель, за планами винахідника, буде побудований протягом чотирьох років[79].
- 30 вересня завершення 12-річної місії космічного апарату «Розетта» — він був спрямований на поверхню комети Чурюмова — Герасименко[80].
- 5 жовтня:
- Компанія Boeing заявила про намір випередити компанію SpaceX Ілона Маска щодо першого польоту людини на Марс[81].
- Описано новий вид підземних сліпих коропоподібних риб з Іракського Курдистану — Eidinemacheilus proudlovei[82].
- 6 жовтня компанія приватна компанія Blue Origin успішно здійснила п'ятий тестовий запуск ракети «New Shepard» з випробуванням системи аварійного порятунку та поверненням ракети на Землю[83].
- 7 жовтня вчені з Національної лабораторії імені Лоуренса в Берклі опублікували в журналі Science доповідь про те, що їм вдалося створити найменший в історії транзистор з довжиною затвора 1 нанометр[84].
- 17 жовтня:
- Запуск китайського пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-11» з двома космонавтами на борту до космічної станції Тяньгун-2[85].
- Запуск вантажного космічного корабля Cygnus CRS OA-5 з першим ступенем українського виробництва[86].
- Космічний апарат «ExoMars Trace Gas Orbiter» та спусковий апарат «Скіапареллі» при підльоті до Марса відокремилися один від одного і продовжили політ до Марса окремо[87].
- 18 жовтня здійснено стикування корабля «Шеньчжоу-11» з космічною станцію «Тяньгун-2» та наступного дня два китайських космонавти успішно перейшли на борт останнього[88].
- 19 жовтня:
- З космодрому «Байконур» запущено космічний корабель «Союз МС-02» із трома космонавтами на борту[89].
- Спусковий апарат «Скіапареллі» розбився при здійсненні посадки на Марс[90].
- 20 жовтня:
- Доведено, що аллотетраплоїдний геном гладенької шпоркової жаби виник 18 млн років тому, коли злилися два предкових види, що розійшлися 16 млн років раніше[91][92].
- Вченими із США і Китаю доведено, що птахи ряду Eoconfuciusornis, які мешкали 130 млн років тому, мали забарвлене оперення — в ньому знайшли меланосоми[93] [94].
- 21 жовтня стикування космічного корабля «Союз МС-02» з трьома космонавтами 49-ї експедиції з Міжнародною космічною станцією[95].
- 27 жовтня за допомогою мініатюрних акселерометра та логгера виявлено, що серпокрильці здатні літати 10 місяців без посадки на землю[96][97].
- 28 жовтня — за даними WWF, за останні 42 роки популяції хребетних тварин світу зменшилися на 58 %. Найбільше зниження зазнали прісноводні види хребетних, де показники сягають 81 %, популяції наземних тварин скоротилась на 38 %, морських — на 36 %[98].
- 30 жовтня космічний корабель «Союз МС-01» з трьома космонавтами-учасниками 48 і 49-ї експедицій на Міжнародній космічній станції повернулися на Землю[99].
- 2 листопада в Японії з космодрому Танеґасіма запущено ракету-носій H-IIA з метеорологічним супутником Хімаварі-9[en] на борту[100].
- 3 листопада у Китаї, з космодрому Веньчан здійснено успішний запуск найпотужнішої китайської ракети-носія «Великий похід-5», що вивела на орбіту експериментальний супутник «Шицзянь-17»[101].
- 9 листопада — зоологи із США, застосовуючи радіопередавач, встановили, що кажани Tadarida brasiliensis розвивають набільшу горизонтальну швидкість серед тварин — до 160 км/год[102] [103].
- 17 листопада з космодрому Байконур запущено космічний корабель Союз МС-03 із трьома учасниками 50-ї та 51-ї експедицій на МКС[104].
- 18 листопада спускна капсула китайського космічного корабля «Шеньчжоу-11» з двома космонавтами на борту після місяця польоту успішно приземлилася на півночі Китаю[105].
- 23 листопада — опубліковано статтю з описом нового роду й виду викопних турунів, Antarctotrechus balli (Carabidae, Trechini), який населяв тундру Антарктиди[106].
- 24 листопада — китайські вчені стали першими у світі, хто ввів дорослій людині клітини з генами, відредагованими методом CRISPR для лікування раку[107] [108].
- 25 листопада Калтехівська група Френсіс Арнольд змайструвала білок, що синтезує силіційорганічні сполуки в бактеріях [109] [110].
- 1 грудня під час запуску зазнав аварії російський вантажний космічний корабель «Прогрес-МС-4»[111].
- 6 грудня у Хакасії спостерігали падіння метеориту діаметром 10-15 м[112].
- 8 грудня:
- Повідомлено про першу знахідку в бурштині віком 99 млн років (з середньої крейди) добре збереженого хвоста динозавра, що було вкрито пір'ям[113].
- Міжнародний союз охорони природи повідомив, що популяція жирафів з 1985 до 2015 р. скоротилася з 155 до 97 тис. особин. Тому його природоохоронний статус було знижено з «найменшого ризику» до «уразливого»[114].
- 9 грудня:
- Міжнародна академія астронавтики відзначила своєю нагородою 2016 року в категорії «Найкраща книга в галузі фундаментальних наук» тритомне видання «Dark energy and dark matter in the Universe», опубліковане Видавничим домом «Академперіодика» НАН України у 2013—2015 рр.[115]
- До міжнародної космічної станції запущено місію HTV-6 японського вантажного космічного корабля H-II Transfer Vehicle[116].
- 12 грудня дослідження 37 гірських льодовиків по всьому світу показало з достовірністю 99 %, що кліматичні зміни призводять до їхнього зменшення[117].
- 14 грудня орнітологами повідомлено, що найстарішим серед відомих птахів є самка темноспинного альбатроса, яка приступила до розмноження у віці 66 років[118].
- 15 грудня:
- У геномі морських коників виду Hippocampus comes знайдені еволюційні зміни, що привели до вагітності у самців[en] і незвичайної анатомії іглицевих риб[119][120][121][122].
- Церемонія нагородження номінантів премії «Лідер науки України 2016. Web of Science Award»[123].
- 19 грудня в експерименті ЦЕРНу під назвою «ALPHA» вперше спостерігали спектр антигідрогену[124].
- 22 грудня Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про успішне випробування вакцини від лихоманки Ебола, ефективність котрої оцінюють як 100-відсоткову[125].
- 26 грудня:
- Вперше розшифровано шляхом секвенування геном ясена звичайного (Fraxinus excelsior)[126].
- Популяція гепарда катастрофічно скоротилася та нараховує у дикій природі лише близько 7100 особин[127].
- Премію з фізіології або медицини присуджено японцю Осумі Йосінорі за відкриття механізмів автофагії[128].
- Премію з фізики присуджено британцям Девіду Таулесс, Данкану Галдейн, Джону Костерліц за теоретичне відкриття топологічних фазових переходів та топологічних фаз речовини[129].
- Премію з хімії присуджено фрацузу Жану-П'єру Соваж, британцю Фрейзеру Стоддарт та голландцю Бернарду Ферінга за створення і синтез молекулярних машин[130].
- Премію з еконоімки присуджено Оліверу Гарту та Бенгту Голмстрему — за «внесок у розвиток теорії контрактів»[131].
- За експерименти з нейтринних осциляцій: Kam-Biu Luk, Yifang Wang та наукова група «Daya Bay», Сузукі Ацуто та наукова група KamLAND, Koichiro Nishikawa та наукова група «K2K» / «T2K», Артур Макдональд та наукова група «SNO», Кадзіта Такаакі наукова група «Super-Kamiokande»[132].
- 1 березня відбулося вручення премію Лейбніца. Серед 10 лауреатів премії українка Марина Родніна. Відзнаку присуджено за дослідження функцій рибосом[133].
- 16 березня було оголошено, що премія дісталася Ендрю Вайлсу за доведення Великої теореми Ферма[134].
- Stephen P. Hubbell[en] — біологія біорізноманіття.
- 3 січня — Пітер Наур (87), данський піонер інформатики, лауреат премії Тюрінга.
- 5 січня — Рудольф Хааг[en] (93), німецький фізик, автор теореми Хаага[en], лауреат медалі імені Макса Планка (1970) и премії Пуанкаре (1997).
- 24 січня — Марвін Мінський (88), американський дослідник в галузі штучного інтелекту.
- 31 січня — Олег Шаблій (80), український учений в галузі фізики, педагог, ректор Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя.
- 8 лютого — Владислав Монченко (83), український зоолог, академік Національної академії наук України.
- 19 лютого — Умберто Еко (84), італійський вчений, письменник, філософ, лінгвіст, літературний критик.
- 12 березня — Ллойд Шеплі (92), американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки 2012 року.
- 19 квітня — Вальтер Кон (93), американський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з хімії 1998 року.
- 30 квітня — Гаролд Крото (76), британський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1996 року.
- 10 травня — Ілкка Ханскі (63), фінський еколог, лауреат премія Бальцана (2000) і премії Крафорда (2011).
- 15 травня — Андре Браїк (73), французький астрофізик, який відкрив кільця Нептуна.
- 10 липня — Альфред Кнудсон[en] (93), американський генетик, фахівець з генетики раку.
- 13 липня — Роберт Фано (98), американський вчений в області теорії інформації.
- 24 липня — Орест Субтельний (75), україно-канадський історик.
- 31 липня — Сеймур Пейперт (88), американський учений в області штучного інтеекту, педагог, розробник мови Logo.
- 2 серпня — Ахмед Хассан Зевейл (70), єгипетсько-американський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1999).
- 10 серпня — Дмитро Гродзинський (87), український радіобіолог, академік НАН України.
- 14 серпня — Михайло Голубець (85), український ботанік, академік НАН України.
- 23 серпня — Райнгард Зелтен (85), німецький економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (1994).
- 24 серпня — Роджер Цянь (64), американський генетик і хімік китайського походження, лауреат Нобелівської премії з хімії (2008).
- 25 серпня — Джеймс Кронін (84), американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1980).
- 7 вересня — Джозеф Келлер[en], америкаський математик, лауреат Національної наукової медалі США (1997) і премії Вольфа (1996).
- 12 вересня — Алі Джаван[en], американський фізик, винахідник газового лазера, лауреат премії Альберта Ейнштейна (1993).
- 20 вересня
- Віктор Шеймен[en], американський винахідник, один з піонерів робототехніки.
- Ервін Хан[en], американський фізик, який відкрив спінове ехо та (у співавторстві з С. Мак-Коллом) самоіндуковану прозорість, лауреат Премії Вольфа (1983/1984) і Премії Комстока (1993).
- 23 вересня — Анджей Тарковський, польський ембріолог, лауреат премії Японії (2002).
- 15 жовтня:
- Клим Чурюмов (79), український астроном і письменник.
- Євген Писанець (68), доктор біологічних наук, завідувач Зоологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України.
- 5 листопада — Ральф Цицерон[en] (73), американський фахівець в галузі фізики і хімії атмосфери, президент Національної академії наук США (2005—2016).
- 24 листопада — Дзяк Георгій Вікторович, 71, український вчений-кардіолог, педагог. Один з провідних учених в галузі ревматології та кардіології.
- 2 грудняnbsp;— Павленко Анатолій Федорович, 76, доктор економічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, ректор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
- 13 грудня — Томас Шеллінг, (95), американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (2005).
- 17 грудня — Караванський Святослав Йосипович, 95, український репресований мовознавець.
- 21 грудня — Сідні Дрел[en] (90), американський фізик.
- 23 грудня — Балл Георгій Олексійович (80), український психолог, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України.
- 25 грудня — Вера Рубін (88), американський астроном, одна з піонерів розвитку концепції обертання галактик.
- ↑ NASA: 90 % маси скупчення галактик IDCS 1426 складає темна матерія [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Vistanews.ru(рос.)
- ↑ На МКС розпустилася перша квітка // Сайт golovne.top. — 17.01.2016. Архів оригіналу за 06.03.2016. Процитовано 14.02.2016.
- ↑ Batygin K., Brown M. E. (2016 January 20). Evidence for a Distant Giant Planet in the Solar System. The Astronomical Journal. 151 (2): 1—12. doi:10.3847/0004-6256/151/2/22. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 14 лютого 2016.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Штучний інтелект вперше переміг професійного гравця в го. Укрінформ. 28.01.2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 28.01.2016.
- ↑ NASA's James Webb Space Telescope Primary Mirror Fully Assembled. NASA. 4 лютого 2016. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ 7 питань про історичне відкриття: до чого тут Ейнштейн і що таке гравітаційні хвилі // УНІАН. — 11.02.2016. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
- ↑ Космічний проект Astro-H відкриє секрети формування чорних дір. 05 лютого 2016. Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 22.02.2016.
- ↑ Екіпаж МКС успішно повернувся на Землю // УНІАН. — 02.03.2016. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
- ↑ Oesch, P. A.; Brammer, G.; van Dokkum, P. G.; Illingworth, G. D.; Bouwens, R. J.; Labbe, I.; Franx, M.; Momcheva, I.; Ashby, M. L. N. (1 березня 2016). A Remarkably Luminous Galaxy at z=11.1 Measured with Hubble Space Telescope Grism Spectroscopy. arXiv:1603.00461 [astro-ph]. Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 6 березня 2016.
- ↑ Yoshida, S.; Hiraga, K.; Takehana, T. (2016). A bacterium that degrades and assimilates poly(ethylene terephthalate). Science. 351 (6278): 1196—1199. doi:10.1126/science.aad6359. ISSN 0036-8075.
- ↑ Пошук життя на Марсі. З'явилися фото запуску ракети на Червону планету. ТСН. 14 березня 2016. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 4 травня 2021.
- ↑ Morgan, Frank (21 березня 2016), Sphere Packing in Dimension 8, The Huffington Post, архів оригіналу за 11 лютого 2017, процитовано 2 червня 2016
- ↑ Роскосмос. Космічний корабель «Союз ТМА-20М» пристикувався до МКС // Роскосмос. — 19.03.2016. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
- ↑ «Cygnus» прибув до МКС // Spaceflightnow. — 26.03.2016 [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Service, Robert (2016). Synthetic microbe lives with less than 500 genes. Science. doi:10.1126/science.aaf4038. ISSN 0036-8075.
- ↑ JAXA: Communication Failure of X-ray Astronomy Satellite “Hitomi” (ASTRO-H). Space ref. 27 березня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Чому знебарвлюється Великий Бар'єрний риф?. ВВС Україна. 29 березня 2016. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
- ↑ Callaway, Ewen (2016). Did humans drive 'hobbit' species to extinction?. Nature. doi:10.1038/nature.2016.19651. ISSN 1476-4687.
- ↑ Garwood, Russell J.; Dunlop, Jason A.; Selden, Paul A. та ін. (2016). Almost a spider: a 305-million-year-old fossil arachnid and spider origins. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 283 (1827): 20160125. doi:10.1098/rspb.2016.0125. ISSN 0962-8452.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|first3=(довідка) - ↑ SpaceX вперше успішно посадила нижню ступінь ракети на морську платформу // УНІАН. — 9.04.2016. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 9 квітня 2016.
- ↑ Surprising findings from research on saiga antelope mass die-off // Saiga Conservation Alliance. — 8.04.2016. Архів оригіналу за 19.04.2016. Процитовано 18.04.2016.
- ↑ NOAA Ship Okeanos Explorer: April 20 — July 10: Deepwater Exploration of the Marianas [Архівовано 10 травня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Ledford, Heidi (2016). AstraZeneca launches project to sequence 2 million genomes. Nature. 532 (7600): 427—427. doi:10.1038/nature.2016.19797. ISSN 0028-0836.
- ↑ Первый запуск с Восточного удался со второй попытки // ТАСС. — 28.04.2016. Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 7 травня 2016.
- ↑ Lamb, Evelyn (26 May 2016). Two-hundred-terabyte maths proof is largest ever. Nature. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 1 червня 2016. (укр. 200 терабайт «математики»)
- ↑ Castelvecchi, Davide (2016). Building blocks for 'RNA world' made from simple ingredients. Nature. doi:10.1038/nature.2016.19901. ISSN 1476-4687.
- ↑ K. Altwegg, H. Balsiger, A. Bar-Nun, et al. Prebiotic chemicals - amino acid and phosphorus - in the coma of comet 67P/Churyumov-Gerasimenko // Science Advances. — 2016. — Вип. 2. — № 5. — DOI:.
- ↑ National Academies report looks at 30 years of GE crops, advocates changes to regulation. [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Harris, Mary (26 травня 2016). Aristotle’s 2,400-Year-Old Tomb Found at Stagira Photos. Greek Reporter[en]. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
- ↑ Археологи заявили, що знайшли могилу Аристотеля. Корреспондент. 26 травня 2016. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
- ↑ Europe announces that all scientific papers should be free by 2020. sciencealert. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 2 червня 2016.
- ↑ NASA's Hubble Finds Universe Is Expanding Faster Than Expected (англ.). НАСА. 2 червня 2016. Архів оригіналу за 6 червня 2016. Процитовано 10 червня 2016.
- ↑ Вкрай радіоактивний і нестабільний елемент таблиці Менделєєва хочуть назвати на честь Москви. УНІАН. 8 червня 2016. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
- ↑ Öhrström, Lars; Reedijk, Jan (2016). Names and Symbols of the Elements with Atomic Numbers 113, 115, 117 and 118. Provisional Recommendations (PDF). Pure and Applied Chemistry. Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
- ↑ Gravitational Waves Detected 100 Years After Einstein's Prediction. LIGO Lab | Caltech. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 15 червня 2016.
- ↑ LIGO Scientific Collaboration and Virgo Collaboration; Abbott, B. P.; Abbott, R.; Abbott, T. D.; Abernathy, M. R.; Acernese, F.; Ackley, K.; Adams, C.; Adams, T. (15 червня 2016). GW151226: Observation of Gravitational Waves from a 22-Solar-Mass Binary Black Hole Coalescence. Physical Review Letters. Т. 116, № 24. с. 241103. doi:10.1103/PhysRevLett.116.241103. Процитовано 15 червня 2016.
- ↑ Small Asteroid Is Earth's Constant Companion (англ.). НАСА. 15 червня 2016. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 16 червня 2016.
- ↑ Екіпаж корабля «Союз ТМА-19М» успіщно повернувся на Землю // Роскосмос. — 08.06.2016. Архів оригіналу за 21 червня 2016. Процитовано 19 червня 2016.
- ↑ Китайський "Санвей Тайхулайт" визнаний новим найпотужнішим суперкомп'ютером у світі. Міжнародне радіо Китаю. 22 червня 2016. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 23 червня 2016.
- ↑ New Chinese Supercomputer Named World’s Fastest System on Latest TOP500 List. ТОП500. 20 червня 2016. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 23 червня 2016.
- ↑ Індія вивела на орбіту рекордну кількість супутників. 5 канал. 22 червня 2016. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 27 червня 2016.
- ↑ Китай запустив космічну ракету "Чанчжен-7". РБК. 26 червня 2016. Архів оригіналу за 17 липня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
- ↑ Graham, Karen (28 червня 2016). Huge helium gas field found in Tanzania could be a 'game changer'. Digital Journal. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
- ↑ Harvey, Chelsea (28 червня 2016). The world is running dangerously low on helium. This discovery reinflates our supply. The Washington Post. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
- ↑ Becker, Rachel (2016). Bird wings trapped in amber are a fossil first from the age of dinosaurs. Nature. doi:10.1038/nature.2016.20162. ISSN 1476-4687.
- ↑ China just unveiled the biggest alien-hunting telescope in the world. science alert. 5 липня 2016. Архів оригіналу за 6 липня 2016. Процитовано 5 липня 2016.
- ↑ Beutel, Allard (5 липня 2016). NASA's Juno Spacecraft in Orbit Around Mighty Jupiter. Архів оригіналу за 8 липня 2016. Процитовано 5 липня 2016.
- ↑ NASA показало відео злету корабля з новим екіпажем МКС. ЕспресоТБ. 7 липня 2016. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 7 липня 2016.
- ↑ The week in science: 1–7 July 2016. Nature. 535 (7610): 12—13. 2016. doi:10.1038/535012a. ISSN 0028-0836.
- ↑ Prigg, Mark (25 липня 2016). Homo sapiens interbred with THIRD species of hominin on way to Australia: DNA study finds mystery new ancestor. Daily Mail. Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
- ↑ Mondal, Mayukh; Casals, Ferran; Xu, Tina; Dall'Olio, Giovanni M; Pybus, Marc; Netea, Mihai G; Comas, David; Laayouni, Hafid; Li, Qibin. Genomic analysis of Andamanese provides insights into ancient human migration into Asia anddaptation. Nature Genetics (англ.). doi:10.1038/ng.3621. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
- ↑ Сонцеліт Solar Impulse 2 завершив першу у світі навколосвітню подорож. УНІАН. 26.07.2016. Архів оригіналу за 29 липня 2016.
- ↑ Новости. РОСКОСМОС. КОРРЕКЦИЯ ПАРАМЕТРОВ ПОЛЕТА КОСМИЧЕСКОГО АППАРАТА МИССИИ «ЭКЗОМАРС-2016». www.roscosmos.ru. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
- ↑ Novel study method identifies 15 genomic regions associated with depression. ScienceDaily. 1 серпня 2016. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 1 серпня 2016.
- ↑ STRF.ru (4 серпня 2016). Місія китайського місяцеходу підійшла до кінця. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 4 серпня 2016.
- ↑ Коваленко, Анна (5 серпня 2016). Як день за днем соняшники слідують Сонцю, з'ясували генетики. Здоров’я в Україні та світі. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.
- ↑ Atamian, Hagop S.; Creux, Nicky M.; Brown, Evan A.; Garner, Austin G.; Blackman, Benjamin K. last6 = Harmer (2016). Circadian regulation of sunflower heliotropism, floral orientation, and pollinator visits. Science. 353 (6299): 587—590. doi:10.1126/science.aaf9793. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.
{{cite journal}}:|first6=з пропущеним|last6=(довідка) - ↑ Двухфотонный пик исчез в новых данных коллайдера. Элементы.ру. 5 серпня 2016. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.
- ↑ Китай запустив перший власний супутник мобільного зв'язку. УНІАН. 7 серпня 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2016.
- ↑ 400-year-old Greenland shark ‘longest-living vertebrate’. BBC. 12 серпня 2016. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ J. Nielsen, R. B. Hedeholm, J. Heinemeie та ін. (2016). Eye lens radiocarbon reveals centuries of longevity in the Greenland shark (Somniosus microcephalus). Science. 353 (6300): 702—704. doi:10.1126/science.aaf1703.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ Ракета Falcon 9 із супутником зв'язку стартувала з бази ВПС США. УНІАН. 14 серпня 2016. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 14 серпня 2016.
- ↑ Китай запустив перший у світі супутник квантового зв'язку. УНІАН. 16.08.2016. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 21.08.2016.
- ↑ Крупнейшее в мире воздушное судно взлетело в Англии. Lenta.ru. 16.08.2016. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 21.08.2016.
- ↑ Американские астронавты на МКС завершили выход в открытый космос. ТАРС. 19.08.2016. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 21.08.2016.
- ↑ Астрономи відкрили схожу на Землю планету біля найближчої до неї зірки. Українська правда. 25.08.2016. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 25.08.2016.
- ↑ SpaceX Dragon Splashes Down with Crucial NASA Research Samples. NASA. 26.08.2016. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 26.08.2016.
- ↑ Завершився експеримент із симуляції життя на Марсі тривалістю 1 рік. Українські новини. 29.08.2016. Процитовано 30.08.2016.
- ↑ Ученые обнаружили в Гренландии древнейшие ископаемые возрастом 3,7 млрд лет. ТАРС. 01.09.2016. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 01.09.2016.
- ↑ Маск розповів подробиці вибуху Falcon 9 на пусковий платформі. УНІАН. 01.09.2016. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 02.09.2016.
- ↑ NASA’s Record-breaking Astronaut, Crewmates Safely Return to Earth. НАСА. 07.09.2016. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 07.09.2016.
- ↑ NASA запустило апарат для збору ґрунту з небезпечного для Землі астероїда Бенну. УНІАН. 09.09.2016. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 09.09.2016.
- ↑ Китай запустив у космос орбітальну станцію "Тяньгун-2". УНН. 15.09.2016. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
- ↑ Zimmer, Carl (21 вересня 2016). How We Got Here: DNA Points to a Single Migration From Africa. New York Times. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 22 вересня 2016.
- ↑ Вчені розшифрували другий найдавніший сувій Старого Заповіту. УНІАН. 22.09.2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 22.09.2016.
- ↑ Китай запустив найбільший у світі радіотелескоп. УНІАН. 25.09.2016. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 25.09.2016.
- ↑ У Мексиці народилася перша у світі дитина «від трьох батьків». УНІАН. 27.09.2016. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 27.09.2016.
- ↑ Російський авіахолдинг S7 Group придбав плавучий космодром «Морський старт». УНІАН. 28.09.2016. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 28.09.2016.
- ↑ SpaceX має намір поселити на Марсі мільйон людей. УНІАН. 28.09.2016. Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 28.09.2016.
- ↑ Кінець 12-річної космічної місії: Rosetta впала на комету. УНН. 30.09.2016. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 30.09.2016.
- ↑ Boeing має намір випередити SpaceX у підготовці першого польоту людини на Марс. УНІАН. 05.10.2016. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 05.10.2016.
- ↑ Freyhof J.Ö.R.G., Abdullah Y.S., Ararat K., Ibrahim H.A.M.A.D., Geiger M.F. Eidinemacheilus proudlovei, a new subterranean loach from Iraqi Kurdistan (Teleostei; Nemacheilidae) // Zootaxa. — 2016. — Вип. 4173. — № 3. — С. 225. — DOI:.
- ↑ Приватна аерокосмічна компанія Blue Origin вп'яте успішно посадила багаторазову ракету. УНІАН. 06.10.2016. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 06.10.2016.
- ↑ Researchers push Moore's Law with a 1-nanometer transistor gate. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Китай запустив власну ракету в космос. Корреспондент. 17 жовтня 2016. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.
- ↑ Ракета-носій Antares успішно стартувала з космодрому на острові Уоллопс. УНІАН. 18.10.2016. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 18.10.2016.
- ↑ Апарати місії ExoMars успішно відокремилися один від одного на підльоті до Марсу. УНІАН. 17.10.2016. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 17.10.2016.
- ↑ "Шеньчжоу-11" і "Тяньгун-2": стиковка відбулася, почалися лабораторні досліди. Euronews. 19.10.2016. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 19.10.2016.
- ↑ Космічний корабель «Союз МС» з новим екіпажем МКС успішно вийшов на орбіту. УНІАН. 19.10.2016. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 19.10.2016.
- ↑ Модуль «Schiaparelli» розбився при здійсненні посадки на Марс. УНІАН. 21.10.2016. Процитовано 21.10.2016.[недоступне посилання з грудня 2018]
- ↑ Adam M. Session та ін. (2016). Genome evolution in the allotetraploid frog Xenopus laevis. Nature. 538 (7625): 336—343. doi:10.1038/nature19840. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ How the African clawed frog got an extra pair of genes. Phys.org. 19 жовтня 2016. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Ученые доказали наличие кератина в древних окаменелостях. Телеграф. 22.11.2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 22.11.2016.
- ↑ Yanhong Pana та ін. (2016). Molecular evidence of keratin and melanosomes in feathers of the Early Cretaceous bird Eoconfuciusornis. Proceedings of the National Academy of Sciences of the USA. doi:10.1073/pnas.1617168113. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ Роскосмос. Космический корабль «Союз Мс-02» пристыковался к МКС. Роскосмос. 21.10.2016. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 21.10.2016.(рос.)
- ↑ Anders Hedenström, Gabriel Norevik, Kajsa Warfvinge, Arne Andersson, Johan Bäckman, Susanne Åkesson (2016). Annual 10-Month Aerial Life Phase in the Common Swift Apus apus. Current Biology. PMID doi=10.1016/j.cub.2016.09.014. Архів оригіналу за 29 січня 2017. Процитовано 29 жовтня 2016.
{{cite journal}}: Перевірте значення|pmid=(довідка) - ↑ Ramin Skibba (27 жовтня 2016). Record-breaking common swifts fly for 10 months without landing. Nature. doi:10.1038/nature.2016.20873. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
- ↑ Майже на 60% зменшилася популяція хребетних за останні 40 років. УНН. 27.10.2016. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 30.10.2016.
- ↑ Екіпаж корабля Союз МС-01 повернувся на Землю. Роскосмос. 30.10.2016. Архів оригіналу за 30 серпня 2020. Процитовано 30.10.2016.(рос.)
- ↑ Япония успешно запустила ракету H-IIA с метеорологическим спутником "Химавари-9". ТАСС. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 2 листопада 2016.(рос.)
- ↑ Китай запустив свою найпотужнішу ракету. Корреспондент.net. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 03.11.2016.
- ↑ McCracken G.F., Safi K., Kunz T.H., Dechmann D.K.N., Swartz S.M., Wikelski M. Airplane tracking documents the fastest flight speeds recorded for bats // Royal Society Open Science. — 2016. — DOI:.
- ↑ «Brazilian free-tailed bat is the fastest flyer in the animal kingdom: Bats are not just skilful aviators, they can also reach record-breaking speeds». — ScienceDaily, 9 November 2016. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
- ↑ Роскосмос. Ракета-носитель «Союз-фг» с Тпк «Союз мс-03» успешно стартовала с Байконура. Роскосмос. 17.11.2016. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17.11.2016.(рос.)
- ↑ Капсула китайского космического корабля «Шэньчжоу-11» успешно приземлилась. Роскосмос. 18.11.2016. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 18.11.2016.(рос.)
- ↑ Ashworth A.C., Erwin T.L. Antarctotrechus balli sp. n. (Carabidae, Trechini): the first ground beetle from Antarctica // ZooKeys. — 2016. — Вип. 635. — С. 109–122.
- ↑ Cyranoski, David (24 листопада 2016). CRISPR gene-editing tested in a person for the first time (PDF). Nature. 539 (7630): 479. doi:10.1038/nature.2016.20988. Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2017. Процитовано 25 листопада 2016.
- ↑ У Китаї вперше відредагували геном дорослої людини. Новое Время. 17 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
- ↑ Kan, S. B. Jennifer; Lewis, Russell D.; Chen, Kai; Arnold, Frances H. (25 листопада 2016). Directed evolution of cytochrome c for carbon–silicon bond formation: Bringing silicon to life. Science. 354 (6315): 1048—1051. doi:10.1126/science.aah6219. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
- ↑ Castelvecchi, Davide (24 листопада 2016). Living cells bind silicon and carbon for the first time. Nature. doi:10.1038/nature.2016.21037. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
- ↑ Запущенный к МКС «Прогресс» потерял контакт с Землей. Lenta.ru. 1 грудня 2016. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2016.(рос.)
- ↑ Метеорит в Хакасии 2016: выяснилось куда упал метеорит. Topnews.ru. 7 грудня 2016. Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 7 грудня 2016.(рос.)
- ↑ Lida Xing, Ryan C. McKellar, Xing Xu, Gang Li, Ming Bai та ін. (2016 December 8). A Feathered Dinosaur Tail with Primitive Plumage Trapped in Mid-Cretaceous Amber. Current Biology. doi:10.1016/j.cub.2016.10.008.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка)[недоступне посилання з грудня 2018] - ↑ New bird species and giraffe under threat – IUCN Red List. IUCN. 8 грудня 2016. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 8 грудня 2016.(англ.)
- ↑ Національна академія наук України
- ↑ Японія успішно запустила до МКС космічну вантажівку. Новое время. 9 грудня 2016. Архів оригіналу за 10 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
- ↑ Is Climate Change Shrinking Glaciers? Likelihood Is 99 Percent. Live Science. 14 грудня 2016. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 16 грудня 2016.(англ.)
- ↑ World’s oldest-known seabird lays an egg at age of 66 in Pacific refuge. The Guardian. 14 грудня 2016. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2016.(англ.)
- ↑ Qiang Lin та ін. (15 грудня 2016). The seahorse genome and the evolution of its specialized morphology. Nature. 540 (7633): 395—399. doi:10.1038/nature20595. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 15 грудня 2016.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ Lallensack, Rachael (14 грудня 2016). The genes that make seahorses so weird. Science. doi:10.1126/science.aal0504. Архів оригіналу за 15 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ Netburn, Deborah (14 грудня 2016). Seahorses are some of the strangest fish in the sea. Can their genome tell us why?. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 15 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ Мищенко, Екатерина (14 декабря 2016). Галопирующая эволюция морского конька. Индикатор. Архів оригіналу за 16 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ МОН і «Thomson Reuters» нагородили найвпливовіших українських учених. Pedpresa.ua. 16 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
- ↑ ALPHA observes light spectrum of antimatter for first time. CERN. 19.12.2016. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 19.12.2016.(англ.)
- ↑ Efficacy and effectiveness of an rVSV-vectored vaccine in preventing Ebola virus disease: final results from the Guinea ring vaccination, open-label, cluster-randomised trial (Ebola Ça Suffit!)
- ↑ Ash tree genome sequenced for first time. BBC News. 26 грудня 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ Cheetahs heading towards extinction as population crashes. BBC News. 26 грудня 2016. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 26 грудня 2016.
- ↑ Нобелівська премія з фізіології або медицини 2016 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.(англ.)
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2016. Архів оригіналу за 4 жовтня 2016. Процитовано 5 жовтня 2016.
- ↑ The Nobel Prize in Chemistry 2016. nobleprize.org. The Official Web Site of the Nobel Prize. 5 жовтня 2016. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 5 жовтня 2016.
- ↑ Уродженці Великої Британії та Фінляндії поділять винагороду в 924 тисячі доларів. Голос Америки. 10.10.2016. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 10.10.2016.
- ↑ Breakthrough Prize. [Архівовано 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Leibniz-Preise 2016: DFG zeichnet drei Wissenschaftlerinnen und sieben Wissenschaftler aus [Архівовано 14 лютого 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Castelvecchi, Davide (15 March 2016). Fermat's last theorem earns Andrew Wiles the Abel Prize. Nature. doi:10.1038/nature.2016.19552. Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 16 березня 2016.