Очікує на перевірку

54-й окремий розвідувальний батальйон (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 54-й окремий розвідувальний батальйон (ЗСУ))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
54 окремий розвідувальний батальйон
Нарукавний знак батальйону
На службіз 1992
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
РольВійськова розвідка
Гарнізон/Штаб Житомирська область
Звягель
ОборонецьМихайло Тиша
Гасло«За життя на смерть»
Війни/битвиРосійсько-українська війна (з 2014)

54 окремий розвідувальний батальйон імені Михайла Тиші (54 ОРБ, в/ч А2076, пп В2803) — формування військової розвідки України. Входить до складу Сухопутних військ Збройних сил України.

Історія формування

[ред. | ред. код]

У 1992 році 54-й окремий гвардійський розвідувальний Прутсько-Померанський батальйон ЗС СРСР був перепідпорядкований Міністру оборони України. Особовий склад частини присягнув на вірність Українському народові, брав участь у багатьох навчаннях, отримував високі оцінки керівництва.

Починаючи з 1992 року, особовий склад батальйону бере активну участь у миротворчих операціях, до яких залучаються Збройні Сили України. Географія участі представників 54-го батальйону в миротворчих операціях охоплює Балкани, Африку та Близький Схід.

23 серпня 2021 року з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань, високі показники в бойовій підготовці, з нагоди 30-ї річниці незалежності України, батальйону було присвоєно почесне найменування «імені Михайла Тиші»[1].

Склад батальйону на початок 2014 року

[ред. | ред. код]
  • штаб;
  • 1-ша розвідувальна рота;
  • 2-га розвідувальна рота;
  • рота глибинної розвідки;
  • взвод технічних засобів розвідки;
  • розвідувальний взвод нагляду;
  • взвод зв'язку;
  • ремонтний взвод;
  • взвод матеріального забезпечення;
  • фінансово-економічна служба.

Участь у АТО (з 2014 р.)

[ред. | ред. код]

Загиблі під час АТО та ООС

[ред. | ред. код]
Прізвище, Ім'я та по-батькові Військове звання Дата загибелі Опис
Поліщук Юрій Васильович Прапорщик 20 травня 2014 р. Загинув внаслідок отриманої травми
Юрченко Ігор Петрович Солдат 17 листопада 2014 р Загинув під час надання допомоги та евакуації поранених поблизу населеного пункту Новоорловка Шахтарського району Донецької області.
Кіріс Василь Васильович Солдат 10 грудня 2014 р Загинув у вогневому бою з противником поблизу населеного пункту Кам'янка Дебальцевського району Донецької області.
Свищ Сергій Сергійович Старший лейтенант 25 січня 2015 р. Загинув у бою на опорному пункті «Валера» (висота 307,5) поблизу села Санжарівка (Донецька область) в районі Дебальцеве.
Венгер Олександр Анатолійович Старшина 25 січня 2015 р. Загинув у бою на опорному пункті «Валера» (висота 307,5) поблизу села Санжарівка (Донецька область) в районі Дебальцеве.
Гринчук Юрій Петрович Старшина 14 липня 2015 р. Загинув під час мінометного обстрілу опорного пункту біля смт. Луганське Донецької області.
Трофимчук Валерій Васильович Солдат 4 серпня 2015 р. Загинув в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Южна» поблизу смт. Ленінське.
Левін Костянтин Владиславович молодший сержант 13 квітня 2016 Бої під Горлівкою.
Жордочкін Вадим Вікентійович старший солдат 18 квітня 2016 загинув під час виконання службових обов'язків поблизу села Широкине (Волноваський район)[2]
Неніца Анатолій Валерійович солдат 10 жовтня 2016 Бої за Широкине.
Бабівський Руслан Геннадійович солдат 28 жовтня 2016 Бої за Широкине.
Волков Юрій Васильович солдат 28 жовтня 2016 Бої за Широкине.
Бабков Віталій Ігорович солдат 10 липня 2017 підрив на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в районі смт. Станиця Луганська[3].
Бєляєв Іван Олександрович старший солдат 1 вересня 2018 Бої на Світлодарській дузі.
Атаманенко Олександр лейтенант листопад 2019 [4].
Кузьменко Дмитро Павлович сержант 13 травня 2020 поблизу Краматорська.
Пекур Олександр Валентинович старший солдат 12 березня 2021 року поблизу Мар'їнки[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2021 року № 419/2021 «Про присвоєння почесного найменування 54 окремому розвідувальному батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України»
  2. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  3. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 28 лютого 2019.
  4. ↑ У Новограді-Волинському поховали загиблого бійця 30-ї бригади Олександра Атаманенка. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 24 січня 2020.
  5. ↑ Від кулі снайпера під Мар'їнкою загинув Олександр Пекур із Київщини. novynarnia.com. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=54-й_окремий_розвідувальний_батальйон_(Україна)&oldid=43268819