Залав'є
| село Залав'є | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Теребовлянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040470080032839 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1423 |
| Населення | 523 |
| Площа | 1,277 км² |
| Густота населення | 426.78 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48174 |
| Телефонний код | +380 3551 |
| Катойконіми | залав'яни, залав'янин, залав'янка |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°15′24″ пн. ш. 25°41′55″ сх. д. / 49.25667° пн. ш. 25.69861° сх. д. |
| Водойми | Серет |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а |
| Карта | |
  Залав'є | |
 Залав'є | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Зала́в'є — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет. До 2015-го підпорядковане Плебанівській сільській раді. Від 2015 у складі Теребовлянської міської громади. При Залав'ї був хутір Когутівка.
Населення — 523 особи (2015)
Поштове відділення — Підгайчицьке.
Село часто називають Залав'ї.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 540 | 99.08% |
| російська | 5 | 0.92% |
| Усього | 545 | 100% |
Поблизу Залав'я виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.
Перша історична згадка про село датована в земських книгах міста Теребовлі 1423 роком.
Об'єднавшись із кількома хуторами село вело активний торг за лавами, за якими воно знаходилося. На цих лавах ще в княжі часи крамарі виставляли свій торг, отже село знаходилося під лавами, від чого отримало свою назву.
Залав'є не раз піддавалося нападам турків і татар, тому що знаходилося поблизу торгового шляху. Не раз воно руйнувалося повністю. Це ставалося у 1453, 1467, а також під час Зборівської битви 1649 року.
Під час розпаду Речі Посполитої і встановлення австрійської влади в селі відбувається національне піднесення. У 1848 році було скасовано панщину, освячено мішану школу. У 1900 році селяни приступили до будівництва власної церкви.
У селі була двокласова школа з українською мовою навчання, організована «Просвіта». З її ініціативи в селі було збудовано церкву 1903 року, а в 1936 — велику читальню.
Також діяли товариства «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа»[2].
7 березня 1941 року в Залав'ї заарештовано 13 членів ОУН.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[3]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[4].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610861, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 364 виборці, явка 69,51%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 22,71%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 19,12%, за «Європейську Солідарність» — 15,14%.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Алла Стечишин (самовисування) — 24,30%, за Олега Вітвіцького (Голос) — 19,12%, за Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — 15,14%[6].
Назви піль: Збіч, Могила[7].
Атаманюк, Баламутів, Бей, Бойко, Брездень, Василишин, Галак, Галась, Гачкевич, Герман, Гуцула, Гумницький, Деркач, Джавала, Клиновський, Кляпітура, Когут, Крупський, Кубішин, Летняк, Лялька, Магрита, Маковський, Марцінів, Миколяса, Михальський, Музичин, Наболотний, Палідвор, Пастух, Перхалюк, Роговський, Сірота, Скоморовський, Стигар, Суржишин, Сюрпіта, Туркул, Фриз, Шиманський, Шкоропад, Шугин, Якимів[7].
- церква Пресвятої Трійці (1903, кам'яна, УГКЦ),
- каплиця Знайдення Святого Хреста (1935, РКЦ),
- «фігура» (1879).
_-_0072.jpg)
Встановлено:
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини
- пам'ятний знак до 100-річчя церкви (2003)
- меморіальну таблицю УСС.
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташований в центрі.
Встановлений 1914 р. Робота самодіяльних майстрів.
Матеріал: камінь.
.jpg)
Діє загальноосвітня школа І ступеня.
- Федір Маковський — український фольклорист, етнограф і музикант.
- Микола Брездень — народний живописець-аматор, краєзнавець.
- Степан Гумінецький — фізик.
- Іван Панцьо — громадський діяч, господарник.
- Віктор Семчук (1991—2014) — військовик, розвідник-снайпер розвідувального відділення штабного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів) оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ[10].
- Федір Якимів — народний скульптор початку XIX ст.
- о. Ісидор Нагаєвський — професор, душпастирював у селі,
- Лонгин Цегельський — політичний діяч.
-
В'їзд у село Залав'є -
Церква Святої Трійці -
Пам'ятний знак Борцям за волю України -
Річка Серет біля села
- ↑ Д-р Ст. Годований. Дописи .// «Діло (газета)» Ч. 89, 25. 4. 1931 р. — С. 5.[1]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — С. 174
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 100. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
- ↑ Семчук Віктор Ярославович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.
- Івахів Г., Козак В., Ониськів М., Уніят В. Залав'є // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 261—263. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Ониськів М., Уніят В. Залав'є // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 602. — ISBN 966-528-197-6.
- Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини // Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — С. 174.
- Załawie (2), wś, pow. trembowielski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 351. (пол.)
