Герб України: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 58: Рядок 58:
Державний герб Великого князя Руського у символіці Великого князя литовського, Руського і Жемайтійського був представлений гербом головної землі Русі - [[Київщина|Київщини]]. Герб [[Київське князівство|Київського князівства]], пізніше [[Київське воєводство|воєводства]] ([[1471]]-[[1792]]) був срібний [[ангел]], що тримає в правій руці опущений [[меч]], а в лівій - [[піхви]], в червоному [[щит]]і. Своя символіка була у [[Берестейське воєводство|Берестейського]] ([[1566]]-[[1795]]), [[Брацлавське воєводство|Брацлавського]]([[1569]]-[[1795]]), [[Волинське воєводство|Волинського]] ([[1569]]-[[1795]]) та [[Чернігівське воєводство|Чернігівського]] воєводств ([[1635]]-[[1667]]) [[Велике князівство литовське|Великого Князівства Литовського]] (від [[1569]] року - [[Польське королівство|Королівства польського]]).
Державний герб Великого князя Руського у символіці Великого князя литовського, Руського і Жемайтійського був представлений гербом головної землі Русі - [[Київщина|Київщини]]. Герб [[Київське князівство|Київського князівства]], пізніше [[Київське воєводство|воєводства]] ([[1471]]-[[1792]]) був срібний [[ангел]], що тримає в правій руці опущений [[меч]], а в лівій - [[піхви]], в червоному [[щит]]і. Своя символіка була у [[Берестейське воєводство|Берестейського]] ([[1566]]-[[1795]]), [[Брацлавське воєводство|Брацлавського]]([[1569]]-[[1795]]), [[Волинське воєводство|Волинського]] ([[1569]]-[[1795]]) та [[Чернігівське воєводство|Чернігівського]] воєводств ([[1635]]-[[1667]]) [[Велике князівство литовське|Великого Князівства Литовського]] (від [[1569]] року - [[Польське королівство|Королівства польського]]).
{{main|Історичний герб Волині}}
{{main|Історичний герб Волині}}
Варто зазначити, що тривалий час [[Волинське князівство]] моло широку автономію в рамках литовської держави ([[1340]]-[[1390]], [[1431]]-[[1452]]) при цьому воно використовувало власну державну символіку - срібний [[хрест]] на червоному полі [[щит]]а.
Варто зазначити, що тривалий час [[Волинське князівство]] мало широку автономію в рамках литовської держави ([[1340]]-[[1390]], [[1431]]-[[1452]]) при цьому воно використовувало власну державну символіку - срібний [[хрест]] на червоному полі [[щит]]а.


<gallery style="margin:2px auto; text-align:center">
<gallery style="margin:2px auto; text-align:center">

Версія за 13:06, 29 листопада 2010

Сучасний Малий герб України
Деталі
Затверджений 19 лютого 1992 року


Державний Герб Українигерб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією. Складається з Малого і Великого гербів. Наразі використовується лише Малий, що був затверджений 19 лютого 1992 року. Великий герб України існує у вигляді законопроекту.

Центральною геральдичною фігурою обох гербів є тризуб Володимира І Святого, великого князя київського, володаря Русі. Окрім цього, згідно Конституції України, елементом Великого герба мусить бути і козак із мушкетом, герб Війська Запорозького.

Історія герба України

Давні часи

З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор'я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до ЗО теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо).

Русь

Докладніше: Тризуб
Файл:Vladimir 2.gif
Тризуб на монеті Володимира Святославича.

За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

Посли київського князя Ігоря (912945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович (9801015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого — тризуб. Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесне, земне й потойбічне, поєднання Божественного, Батьківського й Материнського - священних начал, трьох природних стихій - повітря, води й землі.

Королівство Руське

Печатка Юрія І

Гербом Галицько-Волинської держави був лев без корони на голові. Саме такі зображення маємо на печатках з першої половини ХІV ст. Є підстави вважати, що цей герб запровадив ще король Данило, хоча пам’ятки з цього періоду до наших днів не збереглися. Зокрема саме лев був розташований як головний геральдичний елемент печатки Юрія І. Найраніше з відомих зображень лева зустрічається на печатці з грамоти 1316 року князів Андрія і Лева II; проте вважають, що ця печатка належала ще князеві Леву Даниловичу.

Литовсько-польська доба

Докладніше: Погоня

В складі Великого Князівства Литовського та Королівства польського українські землі були представлені земельними гербами.

Державний герб королівства Руського у символіці короля Польського був представлений гербом руського королівства. Герб королівства руського (у складі королівства Польщі 1340-1434), пізніше воєводства Руського (1434-1772) був на синьому полі золотий коронований лев, що дереться на скелю. Своя символіка була у Белзького (1462-1793), Подільського (1434-1793) та Підляського воєводств (1513-1795) Королівства польського.

Державний герб Великого князя Руського у символіці Великого князя литовського, Руського і Жемайтійського був представлений гербом головної землі Русі - Київщини. Герб Київського князівства, пізніше воєводства (1471-1792) був срібний ангел, що тримає в правій руці опущений меч, а в лівій - піхви, в червоному щиті. Своя символіка була у Берестейського (1566-1795), Брацлавського(1569-1795), Волинського (1569-1795) та Чернігівського воєводств (1635-1667) Великого Князівства Литовського (від 1569 року - Королівства польського).

Варто зазначити, що тривалий час Волинське князівство мало широку автономію в рамках литовської держави (1340-1390, 1431-1452) при цьому воно використовувало власну державну символіку - срібний хрест на червоному полі щита.


Гетьманщина

За легендою у 1576 році польський король Стефан Баторій дарував гетьманові печатку із зображенням козака з рушницею (мушкетом). Це зображення використовувався всіма подальшими гетьманами (окрім Івана Виговського, що використав на печатці свій герб).

Протягом XVIІ ст. кольори герба відповідали домінуючим кольорам козацьких прапорів: срібний козак на червоному полі.

У XVIII ст. кольори герба змінюються: на золотому полі козак у червоному кунтуші на синьому жупані.

Запорізька січ, яка була автономним державним утворенням, мала власний герб, який відрізнявся від герба Гетьманщини тим, що біля постаті козака з'явився спис.

Вперше великий герб з’явився в Україні у результаті діяльності Другої малоросійської колегії. 1765 року її президент граф Румянцев запропонував замінити стару печатку із козаком (гербом Війська Запорозького) новим знаком і подав два “абриси на апробацію: один із щитотримачами-малоросіянами з бунчуком, а інший – під короною імпереторською з сінню, щити ж під короною княжою”. На щиті розміщувалися герби п’яти князівств, які колись були на території Гетьманщини: Київського – срібний Архангел Михаїл на блакитному тлі, Переяславського – срібна вежа на червоному тлі, Стародубського – срібний дуб на червоному тлі, Сіверського – золотий мур на червоному тлі, Чернігівського – чорний орел із золотим хрестом на срібному тлі, в центрі – герб Російської імперії у вигляді двоголового орла з Юрієм-змієборцем на щитку.

На дану пропозицію геральдична контора зауважила, що недоцільно державний герб Росії розміщувати в центральному щитку, адже так може скластися враження, що Росія є часткою чи князівством Малоросії. Саме тому затвержений імператрицею варіант великого герба Малоросії був таким: на золотому щиті імператорський орел, що тримає на грудях щиток з гербами п’яти малоросійських князівств покритий князівською короною, щит розташований під сінню, яку покриває імператорська корона. Герб із щитотримачами імперський уряд відкинув з бажання позбутися згадки про козацтво і хоч якогось натяку на попередній герб Гетьманщини. Таким чином, даний герб став об’єктивно відображати статус Гетьманщини часів Другої малоросійської колегії – статус обмеженої автономії в рамках імперії.[1]


Російська імперія

Докладніше: Герб Росії
Файл:Powstanie Styczniowe symbol.PNG
Проект герба відродженої Речі Посполитої часів Польського повстання 1863 р. із використанням Архангела Михаїла як символу українських земель

З ліквідацією 1781 р. традиційного адміністративного устрою Малоросія втратила свій Великий герб. До 1917 р. символи українських земель виринали тільки на великому гербі Російської імперії: герби Київщини - Архангел Михаїл, Волині – срібний лицарський хрест на червоному тлі, Поділля – золоте сонце під хрестом на блакитному тлі, Чернігівщини - чорний коронований орел з хрестом, Таврії – чорний двоголовий коронований орел з бактиним щитком та золотим хрестом на грудях.

Крім того, Україна була представлена губернськими гербами. Так, українці складали більшість в Чернігівській, Полтавській, Харківській, Київській, Волинській, Подільській, Катеринославській, Таврійській, Херсонській губерніях та Кубанській області. Значний відсоток українців проживало у Курській, Воронізькій, Бессарабській, Холмській, Мінській, Гродненській, Ставропольській губерніях та області Війська донського.

Архангел Михаїл активно вживався як соборний символ Наддніпрянської України в ХІХ - на початку ХХ століття.

Імперія Габзбургів

Докладніше: Герб Австрії

Українські землі, що входили до складу Австрійської (Австро-Угорської) імперії були представлені на великому гербі. Це герб королівства Галичини та Володимирії та герб Великого герцогства Буковини.

В результаті першого поділу Речі Посполитої 1772 року Галичина відійшла до Австрії. На захоплених землях створено Королівство Галичини та Володимирії. Земельним гербом новоствореної провінції став герб, який вживали угорські королі для підкреслення своїх претензій на галицький престол.

Герб герцогства Буковина в складі Австрійської імперії був наданий привілеєм цісаря Франца-Йосифа 9 грудня 1862 р. Щит розтятий, права половина червоного, ліва - синього кольорів. В щиті - чорна голова тура з червоними очима та три шестикутні зірки.

Закарпаття у складі Угорського королівства не мало єдиного адміністративного статусу, тому місцевих українців представляли герби чотирьох комітатів.

Незважаючи на затверджені владою офіційні символи Галичини, українці продовжували використовувати історичний герб. Так, коли 1848 року під час Весни народів постало питання про національний герб українців, Головна Руська рада затвердила таким символом герб Руського королівства (на блакитному полі золотий лев, що дереться на скелю). Герб було подано у часописі "Зоря галицька" 27 червня 1848 року. У народі герб отримав назву "руський лев".[2]

В часи Першої світової війни відбулася спроба розробити герб соборної України. Дану розробку здійснила пресова квартира Українських січових стрільців 1915-1916 рр. За проектом І. Іванця Жіночий комітет у Львові виготовив стрілецький прапор з архангелом Михаїлом, в руці якого був щит з Галицьким левом, що підкреслювало єдність Галичини і Наддніпрянщини. Прапор посвятив у Розвадові під Львовом 28 жовтня 1917 р. митрополит Андрей Шептицький.


Українська Народна республіка

Революційні події 1917 року відродили українську державність і поставили на порядок денний питання державного герба України. Але лише проголошення незалежності УНР спонукало творців української держави перейти до конкретних заходів герботворення. Саме тоді, у листопаді 1917 р. за ініціативою Генерального секретаря освіти було створено геральдично-прапорну комісію на чолі з Д. Антоновичем.

Як державний герб пропонувалось використати іспанському щиті, на якому розмістити історичні символи («козака із мушкетом» або Архистратига Михаїла) чи вокористати досвід творення символіки Франції (на синьому полі герба розмістити літеру «У» або абревіатуру «УНР») та США (на синьому полі герба помістити золоті зірки за кількістю земель України або літер у слові «Україна»). Серед різноманітних проектів державного герба, з'явилася ідея великого герба. Так, М. Грушевський запропонував «як символ творчої мирної праці…» — «золотий плуг на синьому полі…», а навколо нього державні знаки старої України. Вінчати гербовий щит мав голуб з гілкою оливи, як «вісник національного замирення і спокою» (подібний голуб містився на шляхетському гербі І. Виговського). Iсторик зазначав, що «хотів би… в атрибутах нашого гербу бачити якнайбільше підчеркнений культурний характер нашої Нової Республіки». Проте, робота комісії так і не була завершена.[2]

25 (12 ст. ст.) лютого 1918 в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за герб УНР. 22 березня 1918 було встановлено малюнки великого та малого державних гербів, за проектом В. Кричевського.

Авторитетні знавці геральдики того часу, В. Модзалевський і Г.Нарбут висловили закид авторові — відомому митцеві професорові В. Кричевському, що він, малюючи герб, робив це тільки як художник, «не звертаючи ніякої уваги на вимоги геральдики і навіть цілком незнайомий з нею». Згодом їх підтримали й інші фахівці, які вбачали основні хиби гербів у різному відтворенні на кожному з них «знака Володимира», не геральдичному його оздобленні у вигляді ромбів, а також у невиразності орнаменту. Не був досконалим і сам закон 1918 р., зокрема в його тексті не дано опису гербів, не зазначено їхніх розмірів тощо. На це вказав у праці «Історичні та правні основи українського державного герба» професор В.Трембіцький.

З 22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави П.Скоропадського, а також Директорії.

Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920 у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге — спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.

Українська держава

Із приходом 29 квітня 1918 р. до влади П. Скоропадського перед керівництвом новоутвореної Української Держави, серед багатьох інших, постало й питання вироблення державної символіки Гетьманату. Проекти великої Державної Печатки та Державного Герба Української Держави 1918 р. виконав визначний вітчизняний митець Юрій-Георгій Нарбут.

18 липня 1918 р., малу Державну Печатку було затверджено гетьманом Павлом Скоропадським як офіційну Печатку Української Держави. Вона являла собою зображення козака з самопалом на плечі на восьмикутному щиті, у верхній частині якого було розміщено тризуб. Навколо восьмикутника буяв рослинний орнамент, виконаний у стилі козацького бароко. Всю композицію було взято в коло, по внутрішніх боках якого містився вироблений неповторним нарбутівським шрифтом напис: "УКРАЇNСЬКА" (праворуч від емблеми) "ДЕРЖАВА" (ліворуч від емблеми).

Зразок Державного Герба Гетьманату було виконано на середину листопада 1918 року. Державний Герб, спроектований Г.Нарбутом, було затверджено 29 листопада 1918р. Спеціальною Комісією зі створення Герба України як Державний Герб Української Держави.

Документи свідчать, що Г.Нарбут розробив і проекти великого Герба Української Держави, навколо центральної частини якого мали бути розміщені ще й Герби етнічних українських земель. Малюнок проекту та його опис не зберігся.[3]

Західно-Українська народна республіка

У 1918 році уряд Західноукраїнської Народної Республіки затверджує свій державний герб: „Золотий лев у синім полі, обернений у свою праву сторону.”

Кубанська народна республіка

Докладніше: Герб Кубані

1917 р. на Кубані сформувалася автономна влада (Рада й уряд), очолена представниками козачого війська і місцевими лібералами. 23 лютого[4] 1919 року кубанською Радою разом з останньою державною символікою був державний герб. Головною його фігурою е “вишка” – традиційна дерев’яна сторожова вежа кавказьких козаків. Існує кілька варіантів цього герба, котрий, здається, ніколи не був остаточно оформлений. Перед вишкою або під нею можуть бути схрещені запорізька шабля та кавказька шашка.

В кубанській еміграції був вживаний міграційний варіант герба 1919 р.: щит розтятий, у правому срібному полі - запорожець-чорноморець у малиновому жупані й синіх шароварах стоїть на зеленій землі й тримає рушницю та малиновий прапор зі срібним хрестом; у лівому полі - герб 1919 р.; внизу зображений золотий півмісяць. Півмісяць, очевидно, символізує черкесів та інших мусульман краю.

Карпатська Україна

Герб Закарпаття виник в процесі розробки герба Чехословаччини. Згідно офіційно прийнятій концепції герба Чехословацької республіки, він повинен був складатися з власне чеського щитка і земельних гербів складових республіки: Словаччини, Силезії, Моравії і Підкарпатській Русі. Всі землі мали свої історичні герби, і лише Підкарпатська Русь не мала своєї символіки. З січня 1920 року чехословацька влада зверталася до Адміністрації Підкарпатської Русі з проханням прислати свої пропозиції з приводу земельного герба. Відповідь з Ужгорода містила відомості про те, що одна частина населення бажає бачити в гербі українські національні синьо-жовті кольори, а інша - біло-сині або синьо-червоні. Весною 1920 року професор Празького університету Густав Фрідріх підготував проект герба: щит розтятий, у першому синьому полі три золоті пояси, в другому срібному полі червлений ведмідь (на помилкову думку професора ведмідь був елементом міського герба Ужгорода. 10 березня 1920 року до Праги прибула делегація підкарпатської Центральної Руської Народної Ради, яка не висловили незадоволеності з приводу проекту герба. Герб Підкарпатської Русі був складовою частиною затверджених Законом №252/1920 від 30 березня 1920 року Середнього і Великого гербів Чехословаччини.[5]

1939 року Закарпаття проголошує незалежність. Державний герб республіки Карпатська Україна затверджений 15 березня 1939 року: щит розсічено, у першому синьому полі три золоті пояси, увінчані тризубом із хрестом на середньому зубі, у другому срібному червоний ведмідь.

Герб в екзилі

Але ідея Великого Герба все ж жевріла у середовищі української еміграції. 1939 р. у передчутті важливих світових змін, з надією на відродження незалежної України на замовлення уряду УНР в екзилі М. Битинський створює комплекс символів України, серед них великого, середнього й малого державних гербів. Лейтмотивом цієї праці— стала соборність українських земель, що на час створення проектів перебували в складі різних державних утворень: Чеської Республіки, Другої Речі Посполитої, Румунського королівства, СРСР. Герб був дуже вишуканим: блакитний щит із золотим тризубом; підтримують Архистратиг Михаїл та Галицький лев, як символи найбільших культурних центрів України; щит оточений срібно-золотий ланцюг ордену Симона Петлюри із золотим медальйоном розп’яття Ісуса Христа; під щитом покладені навхрест клейноди українського козацтва на золотих древках – золота корогва з хрестом та срібний бунчук; дана композиція оточена вінком із дубового та лаврового листя, перевитого у низу жовто-блакитною стрічкою; на вінку розташовані п’ять щитів з геральдичними знаками, що символізують основні українські етнографічні території: Правобережжя, Лівобережжя, Галичину, Закарпаття та Чорномор’я (Кубань). Проект Битинського був популярним в середовищі української діаспори аж до часів проголошення незалежності України.

Радянська Україна

Опис першого герба УСРР було закріплено в Конституції 1919 року (ст. 34). Герб був повністю тотожний гербу РСФРР: на червоному полі золоті серп і молот на тлі променів висхідного сонця, щит оточувало колосся пшениці, знизу розташовувалася стрічка з девізом "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!" на російській і українській мовах. Частенько зображення герба УСРР копіювалося з герба РРФСР (із зміненими написами).

1929 року герб зазнав видозмін: гасло "Пролетарі всіх країн єднайтеся" залишилося лише українською мовою.

"Сталінська" Конституція (30 січня 1937 року) трохи змінила герб і прапор УРСР (ст.143): на гербі змінилася абревіатура "УРСР" замість "УСРР", стало більше сонячних променів, погустішав вінок.

Літом 1947 року в ЦК КП(б)У обговорювалося питання про приведення герба УРСР до єдиного в СРСР стандарту: у верхню частину вирішили додати зірку, поміняти розташування написів. Після листування з Москвою (Сталіном) проект дістав схвалення. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21 листопада 1949 року і законом, прийнятою Верховною Радою УРСР 5 липня 1950 року, у верхній частині герба УРСР була додана червона п'ятикутна зірка, замість девізу внизу герба почало поміщатися найменування республіки українською мовою, а девіз на українській і російській мовах перенесений на бічні витки червоної стрічки.[6]

У Конституції УРСР (ред.1989 г) герб був описаний в статті 166:

Державним гербом Української Радянської Соціалістичної Республіки є зображення серпа і молота, поміщених на щиті в променях сонця і в обрамленні колосся, з написом на стрічці: внизу вінка - "Українська РСР", на правому витку - "Пролетарии всех стран, соединяйтесь!", на лівому - "Пролетарі вciх країн, єднайтеся!". Над щитом між колосками - п'ятикутна зірка.

У радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, попри це залишаючись символом національно-визвольного руху.

Українські землі в складі Другої Речі Посполитої

Докладніше: Герб Польщі

Незалежна Україна

У 1992 р. Верховна Рада України затвердила сучасний Державний Герб України, розроблений групою у складі: А. Гречило, О. Кохан та І. Турецький.

Постанова Верховної Ради України Про Державний герб України

Верховна Рада України постановляє:
  1. Затвердити тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України (кольорове та схематичне зображення герба додаються).
  1. Зображення Державного герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов'язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом I цієї Постанови.

Голова Верховної Ради України І. ПЛЮЩ

м. Київ 19 лютого 1992 року N 2137-XII

Стаття 20 Конституції України

: Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Історичні знаки і герби

Двозуб Святослава І
10 століття
Тризуб Володимира І
10 століття
Тризуб Ярослава І
11 століття
Київський архангел
13 століття
Чернігівський орел
13 століття
Волинський хрест
13 століття
Перемишльський орел
13 століття
Галицька галка
13 століття
Галицько-волинський лев
14 століття
Запорозький мушкетер
16 — 18 століття
Тризуб ОУН
1929 — 2010
Хрест з тризубом ОУН
1940 — 1958

Новітній проект Великого герба України

Історія проблеми

На конкурсі на герб України 1991 р. переміг проект А. Гречила та І. Турецького, в якому пропонувалося малий та великий герби. У великому до малого додавалися щитотримачі та інші елементи. При підготовці на розгляд Верховної Ради кінцевого проекту довелося відмовитися від великого герба - за тих обставин він не пройшов би. Тому в лютому 1992 р. виносили лише один "просто" герб. Оскільки й його "завалили" під час голосування, то тоді Л. Кравчук, який бачив конкурсний проект, запропонував, що, мовляв, давайте цей герб затвердимо як "малий", а десь колись буде й "великий", на якому кожен намалює те, що заманеться.

1996 р. Конституційна комісія вписати в остаточний варіант проекту Конституції лише один герб. Однак в "конституційну ніч" це питання (разом з мовою та статусом Криму) стало предметом основних спекуляцій і "великий герб" виник знову в статті 20. 2 листопада 1996 року для виконання статті Конституції створено комісію з підготовки та проведення конкурсу проекту Великого Державного герба України. Було розглянуто 420 робіт, але жодної не затвердили. У подальші роки проекти закону про затвердження великого Герба кілька разів поверталися на доопрацювання.

У січні 2001 року до Верховної Ради України надійшов законопроект «Про великий Державний герб України» (реєстр. No5274-1). Документом пропонується затвердити великий Державний герб України який є зображенням на синьому щиті золотого Знаку Княжої Держави Володимира Великого (малого Державного герба України); над щитом — відтворення великокняжого вінця і синьо-золотого шатра. По обидва боки щита від щита зображено щитотримачів: справа — золотого лева, зліва — козака з мушкетом. Під щитом — стрічка, що поєднує національні кольори, — синій та жовтий; під стрічкою — золоті колоски пшениці, скріплені кетягом калини.

ЗАКОН УКРАЇНИ

(проект)

Про затвердження великого Державного Герба України

Цей закон згідно з Конституцією України встановлює зображення великого Державного Герба України і регламентує його використання.

1. Великим Державним Гербом України вважати Герб, виконаний авторською групою у складі:

  • ІВАХНЕНКА О. А. , Заслуженого діяча мистецтв України, професора Української академії мистецтв.
  • МІТЧЕНКА В. С. — члена спілки художників України, старшого викладача Української академії мистецтв.
  • ДМИТРІЄНКО М. Ф. — доктора історичних наук, завідуючого відділом спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України Національної академії наук України.
  • САВЧУКА Ю. К. — кандидата історичних наук, наукового співробітника відділу спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України Національної академії наук України.

(Кольорове та чорно-біле зображення додаються.)

2. Зображення великого Державного Герба України розміщується на печатках органів державної влади і місцевого самоврядування, грошових знаках та знаках поштової оплати, печатках, штампах, бланках державних установ, посольств України за кордоном.

3. Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Міністерство культури України з 23 жовтня 2007 року по 1 вересня 2008 року проводило конкурс проектів Великого герба України. На конкурс приймали кольорові та чорно-білі ескізи на планшеті формату А3. Розмір малюнка — 100 мм у діаметрі. До ескізу потрібно додати пояснювальну записку з детальним описом проекту, а також інформацію про автора, його контакти, ідентифікаційний код та розрахункові дані. Надсилалися на адресу Міністерства культури (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19) з позначкою: ”На конкурс кращого ескізу великого Державного герба України”. За три кращих ескізи планували видати грошові премії: перша премія — 12 тисяч, друга — 8 тисяч та третя — 5 тисяч гривень. Очолює Комісію віце-прем’єр-міністр, до її складу входять міністр культури і туризму, міністр юстиції, представники центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, наукових установ, вищих навчальник закладів, а також творчих спілок, якщо з їхнього боку на це буде згода. Персональний склад Комісії затверджується урядом. Діяльність Комісії здійснювалася на громадських засадах. Згідно з положенням, Комісія є консультативно-дорадчим органом при Кабміні, основним завданням якої є відбір проектів ескізів, поданих на конкурс на кращий ескіз великого герба України, і визначення його переможців. Як сказано у положенні, всі свої рішення Комісія з проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України приймає відкритим голосуванням простою більшістю. Рішення ж щодо підсумків конкурсу вона приймає таємним голосуванням двома третинами голосів присутніх на засіданні членів Комісії.

15 липня 2009 року кабмін затвердив проект Великого Державного Герба України. Він включає зображення Малого Герба у центрі, по боках від нього — фігури лева і запорізького козака, знизу — синьо-жовта стрічка, а зверху — княжа корона. Малий Герб виконаний у кольорах національного прапора, а решта елементів — у жовто-червоних.

Критика проекту-переможця

Запропонований варіант має ряд помилок і неточностей. Геральдисти відзначають такі:

  1. Використання корони в гербі не відповідає ні історичній традиції, ні теперішньому державному устрою України. Справа в тому, що корони використовуються або на гербах монархій, або як данина історичній традиції – так, корона Св. Стефана на гербі Угорщини є історичною короною Угорського королівства, символом угорської державності протягом кількох століть.
  2. Між гербовим щитом і короною в проекті О. Івахненка розміщено намет. В геральдиці намет використовується переважно як прикраса для лицарського шолома і не несе практично ніякого символічного навантаження. Крім того, в українській територіальній традиції намет не властивий. Присутність намету в Державному Гербі можна трактувати хіба як непотрібну декоративну прикрасу між короною (влада) і щитом з Тризубом (народ).
  3. Козак, поданий в проекті як герб Війська Запорозького, не відповідає йому ні іконографією, ні кольорами і, фактично, є новим гербом. Так, на запорозькому гербі козак повернутий корпусом в протилежний від проектного бік (через це фігура козака в проекті є неприродньою), в оригіналі козак має демократичний червоний, а не золотий, багато розшитий жупан. Таким чином, не виконується стаття 20 Конституції України, де чітко зазначається, що “Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням … герба Війська Запорізького…”. Крім того, варто зауважити, що жупан з візерунками фігурував на гербі при тих гетьманах, які прагнули встановити своє одноосібне правління, обмежити козацьку демократію.
  4. В іконографії лева відчувається невпевненість (невеликий крок) і ущемленість (деякі анатомічні вади на деяких проектах). Крім того, лев, поданий в деяких проектах як герб Галицько-Волинської держави, не може так трактуватися, оскільки не має золотої корони галицького лева.
  5. Щитотримачі, які повинні символізувати соборність України, не виконують даної ролі, оскільки не покривають всіх українських земель: поза соборністю, зокрема, опинилася Слобожанщина[джерело?] і Крим.
  6. У геральдиці фігури, зображені неприродньо перевернутими, символізують смерть, занепад, зворотнє трактування символу. У проекті Великого герба під щитом лежать перевернуті колоски пшениці, що геральдисти трактують як занепад сільського господарства, голод, злидні.

Переможці конкурсів проектів Великого Герба України


Примітки

Посилання

Дивись також